Ухилення Київського міського голови від розгляду у місячний строк клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є протиправним (ВС/КАС, справа № 826/8860/16,18.09.19)

Фабула судового акта: Судами попередніх інстанцій було визнано протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання позивачеві дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки відповідно до графічного матеріалу (цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно клопотання, зареєстрованого у Київській міській раді 06.04.2016 року. Стягнуто з Київського міського голови на користь позивача судові витрати в розмірі 4 640 грн. за рахунок коштів місцевого бюджету.

Рішення судів мотивовані тим, що питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою за клопотанням позивача не було внесено на пленарне засідання ради у визначені законодавством строки.

Міський голова із наведеними судовими рішеннями не погодився, зазначивши в своїй касаційній скарзі про те, що складання проектів рішень Київської міської ради щодо набуття прав на земельні ділянки належить до повноважень Департаменту земельних ресурсів, який несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань, а також на те, що звернення позивача були адресовані Київській міській раді, а не безпосередньо Голові. Крім того касатор зазначав, що неприйняття у місячний строк рішення про надання дозволу на розроблення земельної документації не порушує прав позивача оскільки він не був позбавлений можливості самостійно, без отримання дозволу, замовити розроблення відповідної документації.

Однак Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з судовими рішеннями погодився, виходячи, зокрема, з наступного.

Статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання. Аналогічні норми закріплені у п.п. 5, 6 ч. 3 ст. 4 Регламенту Київської міської ради, затвердженим рішенням від 12.11.14р. № 351/351.

Таким чином, аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що законодавством регламентовано обов`язок органу місцевого самоврядування розглянути клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у місячний строк. Розгляд таких клопотань здійснюється на пленарних засіданнях ради, формування порядку денного яких належить до безпосередньої компетенції її голови. Крім того, на голову міської ради, крім іншого, покладений обов`язок забезпечити підготовку на розгляд ради проектів відповідних рішень, що належать до її відання.

Натомість, як встановлено судами, Київським міським головою не було винесено на пленарне засідання Ради, зокрема, не включено до порядку денного, розгляд зазначеного клопотання позивача та не забезпечено дотримання радою порядку і строку його розгляду, чим порушено вимоги ч. 7 ст. 118 ЗК України, ст. 42 вказаного Закону та ст. 4 Регламенту КМР.

Що стосується посилання касатора на те, що складання проектів рішень Київської міської ради щодо набуття прав на земельні ділянки належить до повноважень Департаменту земельних ресурсів, який несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки обов`язок з розгляду поданого клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою покладено саме на Київську міську раду і такий розгляд здійснюється на пленарних засіданнях ради, порядок денний яких формує безпосередньо голова ради.

Наявність права на самостійне замовлення розроблення земельної документації в разі неприйняття радою рішення жодним чином не позбавляє особу конституційної гарантії судового захисту. Натомість , неприйняття Київською міською радою рішення за клопотанням Позивача у строк ставить особу у певну правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності.

Аналізуйте судовий акт: Отримавши заяву громадянина щодо надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність, орган влади повинен у місячний строк розглянути її та прийняти рішення у формі розпорядження (справа № К/9901/1944/18, 23.01.18)

Відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки можлива лише за вичерпним переліком підстав, передбачених ст. 118 ЗК України (ВС/КАС, справа № 814/1961/17, 24.04.18)

Позов про скасування висновків державної експертизи землевпорядної документації може бути подано лише у разі відмови відповідного органу спростувати її висновки або при незгоді з висновками повторної експертизи (ВАСУ,К/800/1331/16, 17.01.17)

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2019 року

Київ

справа № 826/8860/16

адміністративне провадження №К/9901/27648/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №826/8860/16

за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання протиправною бездіяльності, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року (головуючий суддя Шрамко Ю.Т.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року (головуюча суддя: Шелест С.Б., судді: Мєзєнцев Є.І., Пилипенко О.Є.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невинесення протягом місяця на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання позивачу дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 13 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно клопотання № 26, зареєстрованого у Київській міській раді за вх. № 08/М-4235 від 06.04.2016 року.

2. Одночасно позивач просив відшкодувати витрати на правову допомогу та встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

3. Позовна заява мотивована тим, що відповідач не вчинив передбачених законом дій щодо винесення на розгляд сесії Київської міської ради клопотання позивача, зареєстрованого у Київській міській раді, внаслідок чого Київською міською радою не виконано норми абзацу першого частини 7 ст. 118 Земельного кодексу України щодо розгляду клопотання на сесії ради у місячний строк.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 13 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно клопотання № 26, зареєстрованого у Київській міській раді за № 08/М-4235 від 06.04.2016 року. Стягнуто з Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 4 640 грн. за рахунок коштів місцевого бюджету.

5. Рішення судів мотивовані тим, що питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою за клопотанням Позивача не було внесено на пленарне засідання ради у визначені законодавством строки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Київський міський голова Кличко Віталій Володимирович звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

7. Касаційна скарга мотивована тим, що складання проектів рішень Київської міської ради щодо набуття прав на земельні ділянки належить до повноважень Департаменту земельних ресурсів, який несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань, а також на те, що звернення Позивача були адресовані Київській міській раді, а не безпосередньо Голові.

Касатор також зазначив, що неприйняття у місячний строк рішення про надання дозволу на розроблення земельної документації не порушує прав Позивача, так як він не був позбавлений можливості самостійно, без отримання дозволу, замовити розроблення відповідної документації. Компенсація за рахунок Відповідача судових витрат у вигляді правової допомоги є непідтвердженою, оскільки оплата послуг була здійснена до початку їх надання. Акт виконаних робіт не містить інформації коли виконавець приступив до початку виконання замовлених позивачем послуг.

8. Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2018 року відкрито провадження за касаційною скаргою Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року.

9. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

10. Представник позивача також звернувся із клопотанням про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, аргументоване необхідністю відступлення від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду по справі №826/8844/16. Зазначив, що Верховний Суд за аналогічних обставин у справах №826/8107/16 та №826/8844/16 дійшов протилежних висновків щодо застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи, викладені у зазначеному вище клопотанні, колегія суддів дійшла висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених статтею 346 КАС України. Крім того, обставини, покладені в основу постанови від 17.04.2018 року по справі №826/8107/16 відмінні від тих, що викладені у постанові Верховного Суду від 23.11.2018 по справі №826/8844/16.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням № 26 від 05.04.16р., в якому просив надати згоду на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №13 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтованим розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). До вказаного клопотання Позивач додав копії наступних документів: графічні матеріали; копію паспорта та посвідчення учасника бойових дій; копію довіреності.

12. Клопотання отримано Київською міською радою 06.04.16р. за вх. №08/М-4235.

13. За результатами розгляду клопотання, Департамент земельних ресурсів за дорученням Київської міської ради у листі від 27.05.16р. №057021-10449 повідомив Позивача про направлення запиту до Департаменту містобудування та архітектури щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації та наявних містобудівних умов та обмежень та зазначив, що за наслідками отримання висновку Департамента буде підготовлено відповідний проект рішення Київської міської ради, який буде передано у встановленому законом порядку до Київської міської ради.

14. У місячний термін з дати звернення та станом на час розгляду даної справи в суді першої інстанції, клопотання Позивача не було винесено на пленарне засідання сесії КМР.

15. Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Київського міського голови щодо невнесення протягом вказаного терміну на пленарне засідання сесії ради питання стосовно надання йому дозволу на розробку проекту землевідводу щодо відповідних земельних ділянок, звернувся з даним позовом до суду.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. Конституція України.

16.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Кодекс адміністративного судочинства України.

17.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

17.2. Стаття 346. Стаття 346. Підстави для передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду

1. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.

2. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

3. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

4. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

5. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

6. Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

18. Земельний кодекс України.

18.1. Стаття 118. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

19. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 280/97-ВР).

19.1. Частина 4 статті 42. Сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

21. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

22. Статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.

23. Аналогічні норми закріплені у п.п. 5, 6 ч. 3 ст. 4 Регламенту Київської міської ради, затвердженим рішенням від 12.11.14р. № 351/351 (далі - Регламент).

Таким чином, аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що законодавством регламентовано обов`язок органу місцевого самоврядування розглянути клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у місячний строк. Розгляд таких клопотань здійснюється на пленарних засіданнях ради, формування порядку денного яких належить до безпосередньої компетенції її голови. Крім того, на голову міської ради, крім іншого, покладений обов`язок забезпечити підготовку на розгляд ради проектів відповідних рішень, що належать до її відання.

24. Натомість, як встановлено по справі та не заперечується сторонами, Київським міським головою не було винесено на пленарне засідання КМР, зокрема, не включено до порядку денного, розгляд клопотання позивача від 06.04.16р. про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою у місячний строк з дати реєстрації клопотання та не забезпечено дотримання радою порядку і строку його розгляду, чим порушено вимоги ч. 7 ст. 118 ЗК України, ст. 42 Закону № 280/97-ВР та ст. 4 Регламенту КМР.

25. Посилання касатора на те, що складання проектів рішень Київської міської ради щодо набуття прав на земельні ділянки належить до повноважень Департаменту земельних ресурсів, який несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки обов`язок з розгляду поданого клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою покладено саме на Київську міську раду і такий розгляд здійснюється на пленарних засіданнях ради, порядок денний яких формує безпосередньо голова ради.

26. Стосовно доводів відповідача, що неприйняття Київською міською радою у місячний строк рішення про надання дозволу на розроблення земельної документації не порушує прав Позивача, так як він не позбавлений можливості самостійно замовити розроблення відповідної документації без отримання дозволу, Суд зазначає, що наявність права на самостійне замовлення розроблення земельної документації в разі неприйняття радою рішення жодним чином не позбавляє особу конституційної гарантії судового захисту.

Натомість , неприйняття Київською міською радою рішення за клопотанням Позивача у строк ставить особу у певну правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності.

27. При цьому, колегія суддів враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

28. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

29. Стосовно стягнення судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

30. Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

31. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на надання правової допомоги (п.1 ч.3 ст. 87 КАС України у редакції, що була чинною на день ухвалення рішення у суді першої інстанції).

32. Частина 3 статті 90 КАС України, визначає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

33. Так, статтею 1 Закону України від 20 грудня 2011 року №4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

34. Згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у 2016 році з 01 травня установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 450 грн. Тобто, розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 580 грн. за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

35. Судами встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем долучено до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги від 22.05.16р. №22/05-7, замовлення, акт виконаних робіт та квитанцію про оплату від 22.05.16р. на суму 4 640 грн.

36. Відповідно до умов договору, повна вартість наданих послуг за написання позовної заяви становить 4 640 грн., вартість однієї години роботи становить 580 грн., що відповідає граничному розміру компенсації, визначеному статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Згідно акту виконаних робіт загальна кількість годин послуг становить 8 годин.

Так, згідно розділу 1 «Міжгалузевих норм чисельності працівників юридичної служби», затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11.05.04р. №108, який встановлює норми часу на виконання робіт працівниками юридичних служб, для підготовки, складання та візування позовної заяви необхідно біля 8 годин. Згідно із статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З`їздом адвокатів України від 17.11.12р., гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

З огляду на викладене, присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень фактично понесених та підтверджених документально судових витрат на правову допомогу у сумі 4 640 грн. - відповідає вимогам закону.

37. Посилання касатора на те, що у акті виконаних робіт вказано про земельну ділянку №6, а розгляд даної справи стосується земельної ділянки №13, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій, оскільки кадастрові дані земельної ділянки, вказані у акті виконаних робіт №22/05-7 від 22.05.2016 повністю співпадають із кадастровими даними земельної ділянки, вказаними у клопотанні позивача № 26, зареєстрованого у Київській міській раді за вх. № 08/М-4235 від 06.04.2016 року, яке є предметом даного спору.

38. Решта доводів касаційної скарги спрямовані на переоцінку доказів та встановлених по справі обставин, що, в силу приписів статті 341 КАС України, не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

39. Зважаючи на вищезазначене колегія судді погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

40. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

41. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

42. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

43. Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій