Невчинення контролерами всіх необхідних дій при виявленні відсутності платника податків за визначеною адресою може потягнути визнання їх наступних дій протиправними (ВС/КАС,справа №823/1294/17, 08.08.18р.)

Фабула судового акта: Судами в цій справі було встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді про призначення позапланової документальної виїзної перевірки ФОП (позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства контролюючим органом був прийнятий наказ «Про проведення позапланової виїзної документальної виїзної перевірки фізичної особи - підприємця …».

Посадовими особами управління ДФС з метою вручення наказу на проведення позапланової перевірки та ознайомлення з направленням на перевірку було здійснено виїзд за адресою фактичного здійснення підприємницької діяльності позивача, а за його результатами складено акт про невстановлення за місцезнаходженням та неможливість розпочати позапланову виїзну документальну перевірку позивача.

Слід зазначити, що контролюючим органом неодноразово приймалися накази про проведення перевірки та здійснювались подібні виїзди за результатами яких знову ж складались відповідні акти. Врешті-решт, контролюючим органом складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача, в якому зазначено, що «перевірка позивача була проведена в приміщенні ГУ ДФС у Черкаській області».

Однак суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про недотримання контролюючим органом вимог податкового законодавства при вчиненні дій щодо проведення перевірки позивача, зважаючи на те, що контролюючим органом не вчинено всіх необхідних дій передбачених законодавством в разі коли контролюючий орган під час виходу на перевірку за адресою не виявив платника податків та не мав можливості провести перевірку.

С цими судовими рішеннями погодився також і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Колегія суддів, зазначивши, зокрема, що контролюючий орган не уповноважений здійснювати спроби на проведення перевірки у вигляді видання багаторазово наказів у межах виконання ухвали слідчого судді, не виконавши вимоги законодавства щодо встановлення фактичного місцязнаходження (місця проживання) позивача.

Доводи контролюючого органу щодо ухиляння позивача від зустрічі з працівниками ДФС з метою уникнення отримання письмових повідомлень про проведення документальної перевірки та ознайомлення з направленням на перевірку, спростовуються наявними у матеріалах справи копіями листків непрацездатності, відповідно до яких позивач у період з 09.03.2017 по 21.03.2017, з 22.05.2017 по 01.06.2017 та з 26.07.2017 по 11.08.2017, перебував на стаціонарному лікуванні.

Крім того, як було встановлено, - контролюючим органом вчинені дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, в той час як фактично було проведено документальну невиїзну перевірку позивача, що свідчить про її протиправність.

Доречно нагадати, що встановлення фактичного місцязнаходження платника податків здійснюється, зокрема відповідно до «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків", затверджених наказом від 31.07.2014 №22.

Згідно з п. 1.4.5 цього нормативно-правового документу у разі коли встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків) за місцезнаходженням (місцем проживання), у той же день складається акт перевірки місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників).

Акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної фіскальної служби.

При цьому підрозділ органу державної фіскальної служби, який встановив відсутність платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання), не пізніше наступного робочого дня після складання цього акта доповідною запискою повідомляє про це керівника (заступника керівника) органу державної фіскальної служби та у встановлених випадках передає оперативному підрозділу органу державної фіскальної служби, на обліку в якому перебуває платник податків, запит на розшук відповідних осіб.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: В ДПІ відсутнє право вживати заходи щодо стягнення суми боргу у разі спливу 1095-денного строку з дня його виникнення, він визнається безнадійним і підлягає списанню разом штрафними санкціями (ВС/КАС, № К/9901/99/17 807/2097/16, 06.02.18)

Факт відмови допуску податківців до перевірки оформлюється виключно окремим актом, і в цьому випадку ПК України не передбачає права на проведення планової виїзної документальної перевірки в приміщенні ДПІ (ВАСУ від 24. 03. 2016р. № К/800/66537/13)

ВС/КАС: Сам вид перевірки (позапланова невиїзна) без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, позбавляє ДПІ можливості дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення (справа №821/371/17, 21.02.18)

ВС/КАС: Наказ ДПІ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки скасовується судом, якщо платник податку не був повідомлений про проведення такої перевірки належним чином (ВС/КАС від 02 травня 2018 р. у справі №804/3006/17)

ВАСУ: Суди повинні не лише визнати протиправною бездіяльність ДПІ, а й зобов'язати її надати органу, що здійснює казначейське обслуговування коштів, висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету (справа № К/800/39871/15, 04.10.17)

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2018 року

Київ

справа №823/1294/17

адміністративне провадження №К/9901/40435/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 (суддя - Тимошенко В.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 (судді: Вівдиченко Т.Р. (головуючий), Беспалов О.О., Губська Л.В.) у справі №823/1294/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, Сердюка Сергія Олександровича головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС України у Черкаській області про визнання дій протиправними щодо проведення перевірки,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - відповідач, контролюючий орган), Сердюка Сергія Олександровича головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС України у Черкаській області (далі - Сердюк С.О.) про визнання дій протиправними щодо проведення перевірки.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка контролюючим органом була проведена з порушенням вимог податкового законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018, задоволено адміністративний позов. Визнано протиправними дії головного державного ревізора - інспектора відділу контрольно - перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Черкаській області Сердюка Сергія Олександровича щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт від 16.08.2017 №337/23-00-13-0117/НОМЕР_1. Стягнуто на користь позивача судовий збір в розмірі 1 600,00 грн.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про недотримання контролюючим органом вимог податкового законодавства при вчиненні дій щодо проведення перевірки позивача, зважаючи на те, що контролюючим органом не вчинено всіх необхідних дій передбачених законодавством в разі коли контролюючий орган під час виходу на перевірку за адресою не виявив платника податків та не мав можливості провести перевірку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави Самсонової О.А. від 25.04.2017 №553/2547/17 про призначення позапланової документальної виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2016 по день виконання ухвали суду, контролюючим органом прийнято наказ від 19 травня 2017 року №857 «Про проведення позапланової виїзної документальної виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ФОП ОСОБА_3.».

22.05.2017 посадовими особами ГУ ДФС у Черкаській області здійснено виїзд за адресою фактичного здійснення підприємницької діяльності позивача, з метою вручення наказу на проведення позапланової перевірки від 19.05.2017 №857 та ознайомлення з направленням на перевірку від 22.05.2017 №864/23-00-13-0124, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2016 по 18.05.2017.

За результатами виїзду на перевірку, Сердюком С.О. складено акт від 22.05.2017 №125/23-00-13-117 про невстановлення за місцезнаходженням та неможливість розпочати позапланову виїзну документальну перевірку позивача та передано запит від 23.05.2017 до оперативного управління Головного управління ДФС у Черкаській області.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом неодноразово приймалися накази про проведення перевірки позивача (від 20.06.17 №1017, від 22.06.17 №1042, від 26.06.17 №1055, від 27.06.17 №1069) та здійснювались виїзди уповноважених осіб контролюючого органу на адресу позивача, за результатами яких були складені акти (№173/23-00-13-117 від 20.06.2017, №184/23-00-13-117 від 23.06.17, №199/23-00-13-17 від 26.06.17) про невстановлення за місцем знаходження та неможливість розпочати позапланову виїзну документальну перевірку позивача.

27 червня 2017 року контролюючим органом на адресу реєстрації позивача рекомендованим листом направлено письмове повідомлення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки (наказ) №1069 від 27.06.2017 та направлення на перевірку від 27.06.2017 №1043/23-00-13-0124, який повернувся 02.08.2017 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Контролюючим органом складено акт від 16 серпня 2017 року № 337/23-00-13-0117/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2016 по 30.06.2017, в якому зазначено, що перевірка позивача була проведена в приміщенні ГУ ДФС у Черкаській області.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права та вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо навмисного ухиляння платником податків від проведення перевірки. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі контролюючим органом не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права скаржником не наведено.

9. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на наявність з боку контролюючого органу порушень вимог податкового законодавства щодо проведення виїзної документальної перевірки.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Стаття 20

10.1.1 Пункту 20.1

10.1.2. Підпункт 20.1.4

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

10.2 Стаття 75

10.2.1 Пункт 75.1

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

10.2.2 . Підпункт 75.1.2

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

10.3 Стаття 78

10.3.1 Пункт 78.1.

10.3.1.1. Підпункт 78.1.11

Документальна позапланова перевірка здійснюється якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону.

10.3.2 Пункт 78.4

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

10.3.3 Пункт 78.5

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

10.4 Стаття 42

10.4.1 Пункт 42.1

Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

10.4.2 Пункт 42.2

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

10.5 Стаття 81

10.5.1 Пункт 81.1

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

11. «Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків", затверджені наказом від 31.07.2014 №22.

11.1 Пункт 1.4.5

У разі коли при організації документальної планової та позапланової або фактичної перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), у той же день складається акт перевірки місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників).

Акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної фіскальної служби, за формою згідно з додатком 6 до Методичних рекомендацій (додається).

При цьому підрозділ органу державної фіскальної служби, який встановив відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), не пізніше наступного робочого дня після складання цього акта доповідною запискою повідомляє про це керівника (заступника керівника) органу державної фіскальної служби та у випадках, передбачених підпунктом 350.1.3 пункту 350.1 статті 350 Кодексу, передає оперативному підрозділу органу державної фіскальної служби, на обліку в якому перебуває платник податків, запит на розшук відповідних осіб.

11.2 пункт 1.4.6

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної фіскальної служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови, та вживаються заходи, передбачені пунктом 81.2 статті 81 та статтею 94 розділу II Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Податкове законодавство надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної виїзної перевірки за умови виконання вимог законодавства щодо ознайомлення платника податків у встановлений законом спосіб до початку проведення перевірки з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення.

13. Невиконання вимог щодо пред'явлення або надіслання у випадках, визначених податковим законодавством копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною.

14. У разі коли при організації документальної перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), у той же день складається акт перевірки місцезнаходження платника податків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій акт перевірки місцезнаходження платника податків контролюючим органом не складався.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

17. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що контролюючий орган не уповноважений здійснювати спроби на проведення перевірки у вигляді видання багаторазово наказів у межах виконання ухвали слідчого судді, не виконавши вимоги законодавства щодо встановлення фактичного місцязнаходження (місця проживання) позивача.

18. Доводи контролюючого органу щодо ухиляння позивача від зустрічі з працівниками ГУ ДФС у Черкаській області з метою уникнення отримання письмових повідомлень про проведення документальної перевірки та ознайомитись з направленням на перевірку, спростовуються наявними у матеріалах справи копіями листків непрацездатності, відповідно до яких позивач у період з 09.03.2017 по 21.03.2017, з 22.05.2017 по 01.06.2017 та з 26.07.2017 по 11.08.2017, перебував на стаціонарному лікуванні.

19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом були вчинені дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, в той час як фактично було проведено документальну невиїзну перевірку позивача, що свідчить про її протиправність.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Згідно зі статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми статей 20 42 75 78 81 Податкового кодексу України та Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків , дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 слід залишити без задоволення.

20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 у справі №823/1294/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суд