Нещасний випадок, який стався під час служби позивача в органах внутрішніх справ та виконання службових обов`язків ще у 1980 році, має розслідуватися згідно із відповідним Порядком, затвердженим пізніше (ВС/КАС, справа №823/346/17 ,01.11.19)

Фабула судового акта: Є підстави вважати, що судова справа, яка пропонується увазі читачів, буде корисна для працівників підрозділів МВС, адже висновки, що містяться в судовому рішенні можуть вплинути на пенсійне забезпечення та сприяти компенсації спричиненої в процесі служби шкоди здоров’ю. В обґрунтування позовних вимог до Ліквідаційної комісії обласного управління МВС України позивач вказував, що 13.12.1980, під час його служби в органах внутрішніх справ та виконання службових обов`язків, з ним стався нещасний випадок, внаслідок чого були отримані тілесні ушкодження. Оскільки на час його служби в органах внутрішніх справ розслідування вищевказаного нещасного випадку не проводилось з невідомих причин, тому в листопаді 2016 року позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача, який витребував документи, які підтверджували б втрату працездатності, а в подальшому своїм листом відмовив позивачеві в проведенні розслідування з посиланням на те, що відсутні правові підстави для проведення службового розслідування ліквідаційною комісією обласного управління МВС України.

Позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у проведенні розслідування вказаного нещасного випадку, та зобов`язати його провести відповідне розслідування та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346.

Суди попередніх інстанцій в позові відмовили, однак Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ці судові рішення скасував як необґрунтовані і позов задовольнив.

При цьому варто звернути увагу на наступні висновки ВС/КАС.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що станом на 13.12.1980 не було нормативно-правового акту, який би регулював порядок проведення розслідування нещасного випадку з працівниками органів Міністерства внутрішніх справ України. Оскільки нещасний випадок з позивачем стався в 1980 році, а закон відповідно до статті 58 Конституції України не має зворотної дії в часі, то на спірні правовідносини не поширюється вказаний Порядок № 1346.

Однак, як зазначено в постанові Суду, відповідно до пункту 3.19 цього Порядку нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що нещасний випадок, який стався з позивачем в 1980 році має розслідуватися згідно із Порядком № 1346.

При цьому, аналіз змісту наведених положень Порядку № 1346 дає підстави для висновку, що єдиною підставою організації розслідування нещасного випадку є одержання керівником повідомлення про нещасний випадок. Пунктом 3.5 Порядку № 1346 прямо передбачено, що керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією.

Таким чином, при зверненні позивача із заявою про проведення розслідування нещасного випадку, який з ним стався, відповідачу необхідно було створити комісію з розслідування нещасного випадку.

Аналізуйте судовий акт: Шкода, завдана працівником під час виконання трудових обов'язків, має бути відшкодована юридичною особою, з якою заподіювач перебував у трудових відносинах (ВС/КЦС, справа № 542/684/16-ц, 18.04.18)

Спричинення невстановленою особою тілесних ушкоджень працівникові у той момент, коли він прямував для вирішення питань виробничого характеру, може вважатись нещасним випадком на виробництві (ВС/КЦС, справа № 757/21855/16-ц, 23.07.18)

Нещасним випадком на виробництві є і виконання дій в інтересах підприємства, запобігання аваріям, рятування людей та майна, будь-які дії за дорученням роботодавця, навіть, участь масових заходах, акціях (ВС/КЦС, № 242/3471/17, 14.11.18)

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2019 року

Київ

справа № 823/346/17

адміністративне провадження №К/9901/18087/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 (головуючий суддя - С.М. Гарань)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 (головуючий суддя - Є.І. Мєзєнцев, судді - В.В.Файдюк, Є.В.Чаку)

у справі № 823/346/17

за позовом ОСОБА_1

до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області щодо відмови у проведенні розслідування нещасного випадку, який стався 13.12.1980, у період проходження служби в органах внутрішніх справ України та під час якого ним були отримані тілесні ушкодження;

- зобов`язати ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, який стався 13.12.1980, у період проходження служби в органах внутрішніх справ України, під час якого ним були отримані тілесні ушкодження та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 13.12.1980, під час його служби в органах внутрішніх справ та виконання службових обов`язків, з ним стався нещасний випадок, внаслідок чого були отримані тілесні ушкодження. Оскільки на час його служби в органах внутрішніх справ розслідування вищевказаного нещасного випадку не проводилось з невідомих причин, тому в листопаді 2016 року позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача, який листом від 01.12.2016 № 16/1-1098 витребував документи, які підтверджували б втрату працездатності, а в подальшому листом від 15.02.2017 № 16/1-5 відмовив в проведенні розслідування з посиланням на те, що відсутні правові підстави для проведення службового розслідування ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

4. При прийнятті рішень, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у відповідача були відсутні підстави для проведення розслідування нещасного випадку, що стався 13.12.1980 з колишнім працівником органів внутрішніх справ ОСОБА_1 у відповідності до положень «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій не в повному обсязі з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, неправильно та неповно досліджено докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.

Позиція інших учасників справи

7. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.07.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

9. Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2019 прийнято адміністративну справу до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

10. 13.12.1980 під час роботи позивача в органах внутрішніх справ, в ході рейду з пошуку вкраденого автотранспорту з ним стався нещасний випадок - він отримав тілесні ушкодження внаслідок протиправних дій гр. ОСОБА_2

11. 14.11.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення спеціального розслідування нещасного випадку при виконанні службових обов`язків в період проходження служби під час охорони і забезпечення громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху, що стався 13.12.1980 з працівником органів внутрішніх справ ОСОБА_1.

12. Листом від 01.12.2016 № 16/1-1098 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що правових підстав для проведення розслідування нещасного випадку немає, у зв`язку із ненаданням медичних документів, підтверджуючих втрату працездатності, що настала не одразу від нещасного випадку, який стався 13.12.1980.

13. 26.01.2017 позивачем направлено на адресу відповідача медичні документи, підтверджуючі втрату ним працездатності від нещасного випадку, який стався 13.12.1980.

14. Листом Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 15.02.2017 № 16/1-5 повідомлено позивача, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України» передбачено ліквідацію Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області. 06.11.2015 зареєстровано припинення юридичної особи Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, у зв`язку з чим створено ліквідаційну комісію, до якої переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи, тобто ліквідаційна комісія не виконує функції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, а лише наділена повноваженнями управління його справами. А тому відсутні правові підстави для проведення розслідування нещасного випадку ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.

15. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо відмови у проведенні розслідування нещасного випадку протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. З метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346 розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (надалі - Порядок № 1346).

18. Згідно пункту 2.1 Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

19. Пунктом 2.2 Порядку № 1346 визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

20. Згідно з пунктом 2.4 Порядку №1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ*.

21. Пунктом 3.1 Порядку № 1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосередньо керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

22. Відповідно до пункту 3.5 Порядку № 1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

25. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що станом на 13.12.1980 не було нормативно-правового акту, який би регулював порядок проведення розслідування нещасного випадку з працівниками органів Міністерства внутрішніх справ України. Оскільки нещасний випадок з позивачем стався в 1980 році, а закон відповідно до статті 58 Конституції України не має зворотної дії в часі, то на спірні правовідносини не поширюється Порядок № 1346.

26. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає такий висновок судів попередніх інстанцій помилковим, враховуючи наступне.

27. Відповідно до пункту 3.19 Порядку № 1346 нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

28. Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що нещасний випадок, який стався з позивачем в 1980 році має розслідуватися згідно із Порядком № 1346.

29. Матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався до відповідача із заявою про розслідування нещасного випадку, який стався з ним при виконанні службових обов`язків в період проходження служби під час охорони і забезпечення громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху, однак листом від 01.12.2016 отримав відмову у проведенні цього розслідування, оскільки позивачем не було надано медичні документи, підтверджуючі втрату працездатності, що настала не одразу від нещасного випадку, який стався 13.12.1980 та листом від 15.02.2017 отримав відмову у проведенні цього розслідування, оскільки ліквідаційна комісія не виконує функції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, а лише наділена повноваженнями управління його справами.

30. При цьому, аналіз змісту наведених вище положень Порядку № 1346 дає підстави для висновку, що єдиною підставою організації розслідування нещасного випадку є одержання керівником повідомлення про нещасний випадок.

31. Пунктом 3.5 Порядку № 1346 прямо передбачено, що керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією.

32. Із наведеного випливає, що саме рішення (відмова) ліквідаційної комісії є формою виконання повноважень, покладених на даний орган.

33. Таким чином, при зверненні позивача із заявою про проведення розслідування нещасного випадку, який з ним стався, відповідачу необхідно було створити комісію з розслідування нещасного випадку.

34. Посилання відповідача у листі від 15.02.2017 на те, що в силу приписів частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія не має повноважень Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, у зв`язку з чим позбавлена можливості проводити розслідування нещасного випадку, судом касаційної інстанції оцінюються критично, оскільки чинне законодавство не містить застережень щодо неможливості здійснити організацію проведення розслідування нещасного випадку головою ліквідаційної комісії органу Міністерства внутрішніх справ України, який в силу частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України наділений повноваженнями щодо управління справами юридичної особи, представляє її у відносинах з третіми особами та виступає у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

35. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відмовляючи у проведенні розслідування нещасного випадку, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

37. Відповідно до частини третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

38. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.

Висновки щодо розподілу судових витрат

39. Оскільки позивач відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327 341 345 351 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 у справі № 823/346/17 скасувати.

3. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

4. Визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області щодо відмови у проведенні розслідування нещасного випадку, який стався 13.12.1980, у період проходження служби в органах внутрішніх справ України та під час якого ОСОБА_1 були отримані тілесні ушкодження.

5. Зобов`язати ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, який стався 13.12.1980, у період проходження служби в органах внутрішніх справ України, під час якого ОСОБА_1 були отримані тілесні ушкодження та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346.

6. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

Н.М. Мартинюк