Витрати на професійну правничу допомогу: юридична формула ГПК України (частина 3).

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Витрати на професійну  правничу допомогу: юридична формула ГПК України (частина 3). - 0_74529900_1628158836_610bbb74b5fa4.jpg

Покладення витрат за послуги адвоката саме на «винну» юридичну особу, яка є стороною певних господарсько-правових відносин, останнім часом є одним з вагомих важелів при вирішенні спірних питань саме в досудовому порядку. Разом з тим, в разі звернення до суду із позовною заявою, такі витрати покладаються судом на сторону, вимоги якої не були задоволені.

В цьому аспекті, слід зауважити, що саме суди господарської юрисдикції одними з перших сприйняли таке «нововведення», належним чином оцінюючи роботу адвокатів, звісно, в разі дотримання останніми вимог чинного законодавства, які регулюють правовідносини в сфері відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, порядок чого встановлено ГПК України, норми якого узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини, що неодноразово наголошував на праві заявника на відшкодування судових витрат (п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01).

Читайте статтю: Витрати на професійну правничу допомогу: юридична формула ЦПК України (частина 2)

Так, ст. 16 ГПК України гарантовано право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Тобто в разі звернення особи за захистом та/або представленням своїх прав та інтересів саме до адвоката, а не іншого спеціаліста в сфері юриспруденції, право на відшкодування відповідних витрат гарантується Законом.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і забезпечення юридичній особі можливості ефективно захистити свої права в суді, в т.ч. у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору та спонукання сторони, яка програла справу, утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг, в т.ч. й апеляційних, та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч. 3 ГПК України ).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України) шляхом подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

За ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Читайте статтю: Витрати на професійну правничу допомогу: юридична формула КАСУ (частина 1)

За п.2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на Позивача у разі відмови в позові.

Згідно зі ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За приписами ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Ч.8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За вимогами пп. б) та в) п. 4 ч.1 ст. 282 ГПК України у випадку скасування судового рішення в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається в т.ч. новий розподіл судових витрат, понесених у зв’язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподіл судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, розподіл судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді здійснюється тим судом, який ухвалив остаточне рішення у справі, що узгоджується із правовою позицією Верховного суду, висловленій останнім у своєму рішенні від 24.03.2021 по справі № 211/1971/15-ц (провадження № 61-14285св20).

Відповідно до п. 115 рішення ЄСПЛ по справі «Бєлоусов проти України» «хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно з договірними зобов’язаннями, а тому витрати за цим гонораром є фактично понесеними». Вказаний висновок викладений також у п. 97 рішенні ЄСПЛ по справі «Савін проти України».

На підставі вищевикладеного, з метою ефективного захисту Ващих прав, радимо звертатись до професійних адвокатів, адже саме участь в захисті Ваших інтересів особи, яка має право на здійснення адвокатської діяльності, певним чином гарантуватиме реалізацію Вашого права на повернення відповідних витрат на юридичну допомогу, що гарантується насамперед ГПК України.

Автор статті: Адвокатське об’єднання «Ліга Сова»: тел. +38(097)505-61-15; e-mail: sova@ligasova.com

2164
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
0