14.10.2017 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Виправдувальний вирок стосовно судді - корпоративна змова представників судової влади або непрофесіоналізм правоохоронців? (Козятинський міськрайонний суд у справі 133/2572/13-к від 26.09.2017)

Виправдувальний вирок стосовно судді - корпоративна змова представників судової влади або непрофесіоналізм правоохоронців? (Козятинський міськрайонний суд у справі 133/2572/13-к від 26.09.2017) - 0_28667500_1507964772_59e1b76446013.jpg

Фабула судового акту: Не так часто судді підпадають під приціл правоохоронців. Звісно, що кожен такий випадок набуває не аби якого суспільного резонансу, аж до, у певних випадках, безпосереднього тиску на суди, що розглядають такі кримінальні справи.  

Звісна річ, що такий суспільний резонанс кримінальні справи стосовно суддів набувають як з підстав певної дискредитації гілки судової влади з боку її окремих представників. Однак не слід забувати і про штучність родмухування такого негативу професійними "громадськими активістами", які переслідують свої, одним лише ним, відомі інтереси.

Як правило, оперативні працівники та слідчі, розуміючи усю серйозність такої категорії проваджень намагаються максимально серйозно та відповідально відноситись до їх розслідування.

Нещодавно Фейсбук спільнота дізналася про винесення Козятинським міськрайонним судом Вінницької області виправдувального вироку стосовно судді Бердичівського міськрайонного суду. Коментарі до цієї новини були в 99,9% однотипними - "ПРОДАЛИ СПРАВУ!", "ЦЕ СУДДЯ ІЗ СУДДЕЮ ДОМОВИВСЯ!" та інші істеричні "лозунги".

Намагаючись розібратися із фактичним станом речей я вивчив та проаналізував це судове рішення та зробив висновок про ПОВНУ професійну непридатність оперативників СБ України та слідчих Генеральної прокуратури (вже без України), які проводили негласні слідчі розшукові дій та проводили досудове розслідування цього провадження.

Після того, як я прочитав вирок суду у мене склалось враження, що правоохоронці зробили все можливе та неможливе, щоб суддя, якого підозрюють у отриманні хабаря, не був притягнутий до відповідальності,

Так, згідно ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Зокрема, матеріали оперативно-розшукової діяльності повинні бути отримані уповноваженими на це субєктами та з відомого, що може бути перевірений, і не забороненого законом джерела; зібрані у встановленому законом порядку та з дотриманням встановленої форми, що гарантує захист прав і законних інтересів громадян.

Однак, у даній справі з незрозумілих причин у протоколах прослуховування аудіозаписів, отриманих внаслідок проведених ОРМ вказано, що таке прослуховування проведено одним оперативним працівником натомість підписано іншим. Водночас проведеною на клопотання судово-почеркознавчою експертизою встановлено ознаки підробки підпису працівника СБУ.  

З таких підстав УСІ (sic!) протоколи прослуховування аудіозаписів визнано судом недопустими.

Також слід зазначити, що НСРД проведено на підставі неіснуючої ухвали апеляційного суду м. Києва, оскільки в протоколі в якості підставі зазначено ухвалу від 02.07.2012, хоча таку ухвалу винесено 03.07.2012.

Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобовязаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні.

За нормами ч. 12 ст. 290 КПК України якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Отже з наведеного вбачається, що відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення оперативно-розшукових дій, в обов'язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів.

Проте, у даній справі вимоги закону у цій частині стороною обвинувачення не надано, що потягло за собою визнання усіх доказів отриманих в результаті НСРД недопустимими.

Окрім того, під час проведення досудового розслідування слідчим було призначено фоноскопічні експертизи на предмет з'ясування належності голосів тим чи іншим особам розмову яких зафіксовано під час проведення ОРМ.

Однак і тут "неудача постігла совєтского спортсмєна" ))) Виявилось, що експерти, які проводили вказану експертизу не внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів на час складання висновку, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про судову експертизу" неможливлює проведення ними експертиз на надання відповідних висновків. 

Також під час судового розгляду виявилося, що будинку за вказаним в ухвалі слідчого судді про обшук у м. Житомирі просто не існує! А тому, обшук було проведено без законних підстав, а його результати не можуть бути взяті судом до уваги.

Отже вся сукупність допущених порушень з боку правооохоронців потягла за собою винесення виправдувального вироку.

Саме непрофесійність та, не побоюсь цього слова, НЕХЛЮЙСТВО працівників прокуратури та СБ України потягло за собою винесення виправдувального вироку.

А "громадським активістам" хочу сказати - перед тим, як когось звинувачувати у упередженості дивіться в корінь.       

Аналізуйте судовий акт: Невідкриття матеріалів НСРД, у тому числі і ухвал суду про надання дозволу на їх проведення стороні захисту в порядку ст. 290 КПК є підставою для визнання таких доказів недопустимими (ВСУ від 16.03.2017 № 5-364кс16)

Зізнання обвинуваченого та інші показання отримані в результаті катування чи жорстокого поводження є недопустимими доказами та вилучаються з доказової бази обвинувачення із направленням справи на новий розгляд (ВСУ у справі № 5-455кс(15)16)

СУД: Тимчасово вилучене під час обшуку майно має бути арештовано судом або повернуто володільцю. В іншому випадку це протиправна бездіяльність слідчого або прокурора (Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у справі № 201/10426/17)

Блестящая работа адвоката Несинова: незаконно осуждённый на 8 лет с конфискацией по ст. ст. 307, 309 КК освобождён после двух лет пребывания под стражей в зале суда, приговор отменён, производство закрыто (Ухвала від 23 лютого 2017р.)

 

 

                              Державний герб України                           

В И Р О К

  Іменем   України

      26.09.2017 року

                  

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі : головуючого судді Сєчко В.Л.

з участю секретаря      Паращенко Л.І.

прокурорів Ревут Л.В., Сагадіна В.В.

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2

адвокатів : ОСОБА_3, ОСОБА_4

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятин обвинувальний акт в кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42012000000000009 від 21.11.2012 року відносно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого суддею Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_5 , раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 , українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, зареєстрованого за     адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, гуртожиток, який фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше не судимого, в скоєнні злочинів передбачених ст.27 ч 5, 368 ч 3, 190 ч 2, 27 ч 2, 15 ч 2, 369 ч 4 КК України

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42012000000000009 від 21.11.2012, ОСОБА_1, згідно з Указом Президента України від 10 лютого 2012, № 83/2012 «Про призначення суддів», будучи призначеним в межах п'ятирічного строку на посаду судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, протиправно використав надані йому повноваження та у співучасті з адвокатом ОСОБА_2 вчинили умисні злочини у сфері службової діяльності, за наступних обставин:

31.05.2012 на адресу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшла для розгляду по суті кримінальна справа № 030110/12 за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 265 КК України, якій був присвоєний № 0603/3622/12 та автоматизованою системою документообігу головуючим по справі був визначений суддя Дубцов О.В.

Згідно із постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Дубцова О.В. від 08.06.2012 кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ст 265 ч 3 КК України, призначено до відкритого судового розгляду на 09.07.2012 та залишено в силі попередньо обрані підсудним під час досудового слідства запобіжні заходи, зокрема ОСОБА_5 - утримання під вартою в слідчому ізоляторі.

В середині травня 2012 року, дружина ОСОБА_5, ОСОБА_7, звернулася до раніше їй знайомого ОСОБА_8 з проханням допомогти у вирішенні питання щодо зміни обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу на захід, не пов'язаний із позбавленням волі.

У подальшому ОСОБА_8, приблизно о 14 годині 03.07.2012, зустрівся у місті Житомирі з адвокатом ОСОБА_2, якому пояснив, що бажає звільнення з-під варти ОСОБА_5, справа щодо якого слухається в ОСОБА_9 міськрайонному суді Житомирської області. ОСОБА_2 погодився допомогти у вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_5

У період з 03.07.2012 до 06.07.2012 адвокат ОСОБА_2 з'ясував, що справу    щодо   підсудного   ОСОБА_5   розглядає   суддя   Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Дубцов О.В. та під час особистої зустрічі вступив з ним у злочинну змову, спрямовану на одержання від ОСОБА_8 хабаря. Згідно з розробленим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 планом останній мав сприяти вчиненню злочину ОСОБА_1, а саме: передати ОСОБА_8 вимогу ОСОБА_1 сплатити хабар у визначеному пізніше розмірі; вести переговори із ОСОБА_8 щодо дачі ним хабаря; одержати від ОСОБА_8  хабар  та  передати  гроші  ОСОБА_1;  домовитися  про невнесення  апеляції  працівниками  прокуратури  на  м'який  вирок  щодо ОСОБА_5

У період часу із 03.07.2012 до 06.07.2012 у ОСОБА_2 виник та сформувався злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_8 шляхом обману. Так, ОСОБА_2 вирішив, використовуючи стосунки, які склалися між ним та ОСОБА_8, ввести останнього в оману та підбурити його шляхом погроз, умовляння та переконання до сплати хабаря працівникам прокуратури Житомирської області за невнесення апеляції на м'який вирок щодо ОСОБА_5, фактично не маючи наміру передавати одержані від ОСОБА_8 кошти працівникам прокуратури, з метою їх привласнення.

У денний період часу 06.07.2012 та 09.07.2012 ОСОБА_2 зустрівся в місті Житомирі із ОСОБА_8, якому повідомив, що може сприяти призначенню максимально м'якого покарання ОСОБА_5 за умови сплати ОСОБА_8 через ОСОБА_2 хабарів судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Дубцову О.В. та керівництву прокуратури Житомирської області, а якщо хабарі не будуть сплачені, ОСОБА_5 призначать покарання не менше 8 років позбавлення волі.

Під час спільних зустрічей ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 20-21.07.2012 в селі Грибівка Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з'ясували, що ОСОБА_8 має можливість сплатити хабар судді та працівникам прокуратури загальною сумою 20 тисяч доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України становить 159860 гривень). ОСОБА_1 особисто підтвердив ОСОБА_8 наміри постановити щодо ОСОБА_5 максимально можливий м'який вирок за умови досягнення ОСОБА_2 домовленостей із працівниками прокуратури Житомирської області про невнесення на такий вирок апеляції.

Увечері 17.09.2012 ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом проїхали до кафе «Жолудь», що розташований на трасі Бердичів-Житомир, де на вулиці біля вказаного кафе ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_8, що постановить вирок щодо ОСОБА_5, згідно з яким останній фактично одразу зможе вийти на волю, а ОСОБА_2, підбурюючи ОСОБА_8 до давання хабаря, висловив останньому вимогу щодо сплати хабаря працівникам прокуратури Житомирської області у сумі по 10 тисяч доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України становить 79930 гривень) за кожного із підсудних у справі, зокрема ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за невнесення прокуратурою апеляції на постановлений ОСОБА_1 вирок, хоча фактично не мав намірів передавати одержані від ОСОБА_8 кошти працівникам прокуратури, маючи умисел на їх привласнення. ОСОБА_8 був змушений погодитися з висунутими вимогами.

Під час наступної зустрічі із ОСОБА_8 у місті Бердичеві Житомирської області, приблизно о 21 годині 30 хвилин 06.10.2012, суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Дубцов О.В., домовився із ОСОБА_8 про сплату йому 24.10.2012, через адвоката ОСОБА_2, хабара у значному розмірі у вигляді 5 тисяч доларів США (що згідно з офіційний курсом Національного банку України становить 39965 гривень) за постановлення ОСОБА_1 щодо ОСОБА_5 максимально можливого м'якого вироку.

Під час особистої зустрічі в місті Бердичеві 22.10.2012 ОСОБА_2 і ОСОБА_1 домовилися, що передача ОСОБА_8 хабара відбудеться ввечері 24.10.2012 у будинку, де проживав ОСОБА_2, за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вул. Андріївська, 50.

Діючи на виконання спільного злочинного плану, з метою сприяння ОСОБА_1 у одержанні хабаря та незаконного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8, нібито для наступної сплати хабаря працівникам прокуратури Житомирської області ОСОБА_10 по телефону запросив до себе на вечір 24.10.2012 ОСОБА_8

Приблизно о 22 годині 24.10.2012 ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 приїхали до будинку ОСОБА_2, за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вул. Андріївська, 50, піднялися на третій поверх будинку, де ОСОБА_1, у присутності ОСОБА_2, одержав від ОСОБА_8 переданий із рук в руки хабар у значному розмірі у вигляді 5 тисяч доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України становить 39965 гривень) за виконання в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої йому влади, а саме за призначення ОСОБА_5 максимально м'якого покарання.

Після чого ОСОБА_8 передав гроші у сумі 10 тисяч доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України становить 79930 гривень) ОСОБА_2, поклавши їх на диван поруч із ОСОБА_2, вважаючи, що останній дійсно має намір передати їх як хабар працівникам прокуратури Житомирської області, якими заволодів ОСОБА_2, чим заподіяв значну шкоду потерпілому.

Після того, як ОСОБА_8 залишив будинок ОСОБА_2, усі передані ним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 гроші були вилучені слідчим Генеральної прокуратури України.

Дії ОСОБА_1, досудовим слідством кваліфіковані ч. 3 ст. 368 КК України, як одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабаря у значному розмірі за виконання в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади.

Дії ОСОБА_2, досудовим слідством кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 368 КК України, як пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара у значному розмірі за виконання в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади; за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України як підбурювання до замаху на давання хабара службовим особам, які займають відповідальне становище, за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому.

Обвинувачений ОСОБА_1, в судовому засіданні відмовився від дачі свідчень.

Обвинувачений ОСОБА_2, в судовому засіданні відмовився від дачі свідчень.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 суду пояснила, що займається адвокатською практикою та те, що в лютому 2012 року до неї звернулись родичі ОСОБА_6 і в неї була укладена з ним угода, оскільки йому була потрібна допомога захисника в кримінальній справі. Досудове розслідування по даній справі проводили слідчі Ковальчук та Негода. Після завершення досудового слідства справа була передана до Бердичівського міськрайонного суду. В травні 2012 року до неї зателефонував слідчий Негода чи ОСОБА_12, точно не памятає, і сказав, що до них звернувся родич іншого обвинуваченого по даній справі ОСОБА_5, і шукає адвоката, який би представляв інтереси ОСОБА_5 в ОСОБА_9 міськрайонному суді при розгляді справи в суді. Вона      4

відповіла , що їй необхідно передивитись матеріали кримінальної справи, щоб знати чи є можливість представляти інтереси обох підсудних. Ознайомившись з матеріалами кримінальної справи та переконавшись, що вона може представляти інтереси обох підсудних, вона зателефонувала слідчому Негоді і повідомила , що суперечностей ніяких не має і вона може представляти інтереси  ОСОБА_5, після укладання з нею угоди. Попереднього зателефонувавши до неї, слідчі домовились про зустріч. В літку 2012 року слідчі та родич ОСОБА_5, який представився ОСОБА_12, а згодом при дачі пояснень в Генеральній прокуратурі, зі слів слідчого, вона дізналась, що він був працівником правоохоронних органів, приїхали до неї в офіс. Слідчі не заходили, зайшов лише родич ОСОБА_5 і вони на одинці спілкувалися. Його цікавило питання зміни запобіжного заходу ОСОБА_5, скільки це буде коштувати, що для цього необхідно зробити. Вона йому дала відповідь , що якщо їм потрібна допомога захисника , то вони повинні укласти з нею угоду, сплатити гонорар і вона буде працювати по справі. Олександр відповів, що угоду буде підписувати чи дружина чи дочка ОСОБА_5, а він буде давати лише кошти. Після того їй ніхто не телефонував і угоду вона не підписувала.  Вже в судовому засіданні вона побачила родича ОСОБА_5  з дружиною та дочкою ОСОБА_5 і з ними був захисник ОСОБА_2

Вона познайомилась з ОСОБА_2,  оскільки були адвокатами по одній справі. Після судового засідання, на вулиці, до неї підійшов ОСОБА_2 і вони спілкувались стосовно справи. Він запитав, як вона бачить подальший розгляд справи, як потрібно далі вирішувати питання .Запитував, чи можна вирішити питання через суддю.   З його розмови вона зрозуміла, що він не був знайомий з суддею Дубцовим О.В.

ОСОБА_6 та ОСОБА_5І обвинувачували у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 265 КК України. Дана справа ще знаходиться на розгляді в ОСОБА_9 міськрайонному суді. ЇЇ підзахисному обрано запобіжний захід у вигляді застави, ОСОБА_5 спочатку знаходився під вартою, а згодом, інший суддя, який на даний час розглядає справу після відводу судді Дубцова О.В., змінив запобіжний захід на заставу.

При розмові зі слідчими вона зрозуміла, що при підписанні угоди, вони розраховували на винагороду від її гонорару за справу.

Які були відносини між слідчими та родичем ОСОБА_5 вона не знає. Вперше, за час юридичної практики , слідчі звертались до неї з пропозицією бути захисником.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка   ОСОБА_13 суду пояснив , що  працює старшим прокурором в ОСОБА_9 міжрайонній прокуратурі. Відповідно розподілу обовязків на неї було покладено обовязки підтримання державного обвинувачення в судах. Вона підтримує державне обвинувачення по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ст. 265 ч.3 КК України. Головуючим по даній справі був суддя Дубцов О.В. Захисниками по даній справі була ОСОБА_11, з якою вона раніше зустрічалась в судових процесах та ОСОБА_2, якого вона бачила вперше. За час перебування кримінальної справи в провадженні судді Дубцова О.В. в неї не було з ним ніяких розмов та питань, щодо підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу, можливої міри покарання. Під час головування суді ОСОБА_1 підсудний ОСОБА_5 та його захисник не заявляли клопотань про зміну запобіжного заходу .

На даний час триває судове слідство по справі. Справа слухається в іншому складі суду . Під час підтримання обвинувачення тиск на неї ніхто не чинив.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснив, що  працює  менеджером в приватній фірмі «Світ комфорту » та те, що по даній справі йому нічого не відомо, лише те, що співробітники служби безпеки запитували його про те, чи знайомий він з ОСОБА_8, з яким він не був знайомий та про, що розмовляв зі своїм адвокатом.  Зі своїм адвокатом він зустрічався лише два рази та розмовляли про справу по якій його обвинувачували.

На даний час в Бердічівському міськрайонному суді розглядається кримінальна справа відносно нього. По даній справі органами досудового слідства йому було обрану міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Під вартою він перебував з 23 січня 2012 по лютий 2013 року. В якості захисника його інтереси представляв адвокат ОСОБА_2 Договір про надання юридичної допомоги укладала його дружина.  Щодо укладання договору  з дружиною по даному питанню не консультувався, оскільки побачення йому були заборонені. Під час розгляду справи в залі судового засідання були присутні дружина, діти, зять та інші особи, які йому були не знайомі.

Щодо зміни йому запобіжного заходу та дачу хабара розмов з захисником не було. Адвокат йому лише радив визнати вину, щоб зменшити міру покарання. На той час він не знав хто такий ОСОБА_8

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду пояснила, що являється дружиною ОСОБА_5 та те, що коли її чоловік 23.02.2012 року не з'явився додому, вона занепокоїлась  та подзвонила дітям. Поспілкувавшись з дітьми, сватом та зятем вирішили знайти якогось адвоката, щоб звернутись в правоохоронні органи з приводу зникнення чоловіка.

З міліції їй зателефонували і повідомили, що чоловік знаходиться в ОСОБА_9 УМВС. Сват порадив свого знайомого ОСОБА_8 З ОСОБА_8, вони зустрілись на вулиці біля її будинку. При зустрічі з ним була вона, дочка, сват і зять. ОСОБА_8, сказав, що докладе максимум зусиль, щоб чоловік вийшов на волю. Також він сказав, що вони можуть з ним розрахуватись після закінчення розгляду справи  і він може позичити їй певну суму коштів.  На той час для неї це була приємлива пропозиція, оскільки коштів не було. Про суму винагороди не домовлялись.

21.06. 2012 року ОСОБА_8, сказав їй, що для того, щоб він міг відвідувати її чоловіка в тюрмі, необхідно, щоб він був її довіреною особою і того ж дня було укладено доручення, тобто через пять місяців з дня першого її знайомства з ним. Текст доручення запропонував нотаріус.  

Через деякий час ОСОБА_8, повідомив, що не може представляти її інтереси, не вказавши причину, і запропонував адвоката ОСОБА_2  Звідки він знає ОСОБА_2 вона не знає . До ОСОБА_2 вони разом з ОСОБА_8, заходили ще до двох адвокатів. Угоду з ОСОБА_2 вона не укладала . За кожен візит в судове засідання та до чоловіка вона платила адвокату сто доларів і розраховувалась особисто з ним. Про основну суму гонорару ОСОБА_8, сам домовлявся з ОСОБА_2  ОСОБА_8, говорив , що потрібні кошти на послуги адвокату, розмов щодо того, що кошти потрібні судді для зміни запобіжного заходу чоловіку не було Вона розмовляла з ОСОБА_2 та ОСОБА_8, щодо зміни чоловікові запобіжного заходу на заставу. ОСОБА_2 сказав їй збирати необхідні папери, характеристики, довідки з лікарні та інші.   ОСОБА_8, запропонував їй позичити в нього гроші в сумі 12-15 тис. доларів. Коштів вона ніяких не передавала ОСОБА_8 Як саме буде вирішуватись питання про звільнення чоловіка з- під варти і з ким розмовляв з даного приводу ОСОБА_8, вона не знала. Вперше побачила суддю, який розглядав справу її чоловіка , на першому судовому засіданні .

Згодом вона пішла до нотаріуса і розірвала довіреність з ОСОБА_8  

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14, суду пояснив,  що коли зник його тесть ОСОБА_5 вони його почали скрізь шукати. Після дзвінка з Замостянського РВ вони поїхали в райвідділ і там його також не було. Об'їздили всі райвідділи міліції м. Вінниці і ніде не було.  Тоді його батько запропонував звернутись до його знайомого,  ОСОБА_8. Він зустрівся з ОСОБА_8, в кафе , з ним був чоловік, можливо з правоохоронних органів, і розказав про зникнення тестя.  ОСОБА_8, пообіцяв допомогти знайти ОСОБА_5 Вони написали заяву про зникнення людини. Після зустрічі з ОСОБА_8, їм зателефонували з міліції і повідомили, що ОСОБА_5 знаходиться в ОСОБА_9 Було вирішено їхати в м. Бердичів і ОСОБА_8, зголосився поїхати з ними.

В ОСОБА_9 райвідділі їм повідомили, що ОСОБА_5 затриманий за торгівлю ртуттю. Оскільки обвинувачення було серйозним то  необхідно було найняти адвоката , але ОСОБА_8, сказав, що їм не потрібен адвокат і що він буде їх адвокатом. Він постійно був поруч з ними. Їздив передавати передачі в СІЗО ОСОБА_5  Через деякий час ОСОБА_8, запропонував узаконити їх відносини та було укладено доручення , що він буде представляти інтереси ОСОБА_7 Також ОСОБА_8, просив його, що якщо хтось зі сторонніх буде звертатись з питанням про те, ким він йому являється, то відповідати, що родич з м. Одеси. ОСОБА_8, вони нічого не платили, оскільки він постійно каза , що йому нічого не потрібно, але вони розуміли, що винагороду потрібно буде дати за його послуги.

На певному етапі він повідомив, що не може бути їх адвокатом і тоді виникло питання про пошуки нового  адвоката. Причину не повідомив. ОСОБА_8, сказав, що допоможе в даному питанні і знайде адвоката.  Паралельно з ОСОБА_8, вони також шукали адвоката. В місті Житомирі ОСОБА_8, представив їм ОСОБА_2, як адвоката, який буде займатись їх справою. За відвідування кожного судового засідання  платили ОСОБА_2 100 доларів США, а також ОСОБА_8, сказав, що адвокатські послуги будуть коштувати 12 чи 15 тис. доларів США. Данні кошти ОСОБА_8, згодився їм позичити.  ОСОБА_8, йому нічого не говорив про передачу коштів для звільнення тестя з під варти, в тому числі і судді . Він не цікавився чи має ОСОБА_8, право займатись адвокатською діяльністю. ОСОБА_8, не надавав в судовому засіданні ніяких документів на представлення інтересів  ОСОБА_5

Він знав, що ОСОБА_8, живе на вул.. К. Маркса в м. Вінниці, оскільки неодноразово підвозив його. Чим він займався, не цікавився .  Свідком телефонних розмов ОСОБА_8, він не був, оскільки при розмові по телефону останній завжди відходив в сторону. Телефонів у нього було декілька.

Коли вони зрозуміли, що навіть не володіють інформацією про хід розгляду справи тоді скасували довіреність, зустрілись з ОСОБА_8, і повідомили йому про скасування довіреності . Після цього вони більше з ним не спілкувались.

Причини, чому інший суддя почав розглядає справу, не знав , знав лише про події які стались з адвокатом ОСОБА_2  і з ОСОБА_8, по даному питанню не розмовляв.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15  суду пояснив,  що в червні  2012 року, коли він працював на посаді заступника начальника слідчого відділу, до нього звернувся слідчий Ковальчук О.В.,  і сказав, що  до останнього в свою чергу звернувся родич ОСОБА_5, який хоче знайти адвоката для його захисту, а також чи можливо, щоб ОСОБА_5І вийшов на волю. Раніше він не знав ОСОБА_8 Оскільки слідство закінчилось по даній справі то дане питання необхідно вирішувати в суді. Особливих вимог до адвоката в ОСОБА_8, не було, лише щоб це була людина, яка може зайнятись питанням про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 Вони погодились допомогти з пошуками адвоката. Адвокат ОСОБА_11 ОСОБА_8 не сподобалась. Тоді він запропонував ОСОБА_2, оскільки давно його знає, як відповідальну людину.  Зустріч з адвокатом ОСОБА_2 відбулась в м. Житомирі. На зустрічі були присутні він, слідчий Ковальчук О.В., Чаленко О.В., Кравчук А.В., та ще одна жінка, можливо дружина ОСОБА_5 ОСОБА_8, хотів , щоб адвокат ОСОБА_2 захищав ОСОБА_5, а дружина казала, що необхідно зачекати  з пошуком адвоката і чи можна йому довіряти.  Конкретних розмов про передачу коштів ОСОБА_2 не було. ОСОБА_8, в першу чергу хвилювало питання про зміну запобіжного заходу. Щодо передачі комусь хабара мова не йшлась. За допомогу в пошуку адвоката він отримав винагороду в сумі 500 доларів США, а слідчий -600 доларів США .

ОСОБА_8, розповідав, що займається бізнесом в м. Одесі. В який суд була направлена справа по обвинуваченню ОСОБА_5 він не знав і хто суддя також .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 суду пояснив, що в червні 2012 році, працюючи слідчим СУ Житомирської області, в нього в провадженні знаходилась кримінальні справа по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ст.. 265 ч.3 КК України. До нього зателефонувала особа, яка представилась родичом Демка - ОСОБА_12 з м. Одеси , і попросив вирішити питання про звільнення ОСОБА_5, з-під варти.  Вони домовились про зустріч, яка відбулась біля приміщення УМВС в Житомирській області . Він повідомив ОСОБА_12, що справи в нього не має, оскільки  вона знаходиться вже на розгляді в суді і порадив звернутись до адвоката, того ж, що захищав ОСОБА_6 ОСОБА_11 На зустріч до ОСОБА_11 вони поїхали на автомобілі, попередньо домовившись по телефону. При самій розмові ОСОБА_8, з ОСОБА_11 він не був присутній. ОСОБА_11 ОСОБА_8, не сподобалась, але причину він не повідомив. Тоді він звернувся до заступника начальника СВ ОСОБА_15, оскільки той знав більше захисників та мав більше контактних даних, і  той порадив ОСОБА_2. З ОСОБА_2 також домовились про зустріч по телефону, повідомивши йому, що є особа, якій потрібен адвокат. При зустрічі з ОСОБА_16 він був присутній, але деталі не памятає.  При зустрічі не було розмови, як будуть розраховуватись з адвокатом. Дружина ОСОБА_5 приїздила разом з ОСОБА_8, і хотіла, щоб її чоловік вийшов на волю і ніякої винагороди вона йому не пропонувала.

Розмови з ОСОБА_8, як він буде вирішувати питання з адвокатом з приводу звільнення ОСОБА_5, у нього не було.

Він та ОСОБА_15, отримали винагороду від ОСОБА_8, за те , що допомогли знайти адвоката. ОСОБА_8, дав , йому -600 доларів США, а ОСОБА_15 -500 доларів США , в парку біля УМВС. Після цього він з ним більше не зустрічався.

  Матеріали відносно нього були виділені в окреме провадження та за ч.1 п.2 ст. 284 КПК закрито кримінальне провадження . Його допитували два рази, перший в Генеральній прокуратурі України, другий в прокуратурі Житомирської області.

Він направляв SMS повідомлення ОСОБА_8, в якому було зазначено суму за послуги, щоб знайти адвоката.

При зустрічі з дружиною ОСОБА_5 говорив про суму застави, яка була сплачена при зміні запобіжного заходу ОСОБА_6 .

Раніше він ОСОБА_1 не бачив і не спілкувався з ним, розмов про дачу хабара судді не було. Також не було ніякої розмови з ОСОБА_2 про звільнення ОСОБА_5 з - під варти.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_17   суду пояснив , що працює прокурором Бердичівського району Житомирської області та те, що по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6  державне обвинувачення підтримувала прокурор Левченко Ю.Ю. Доручення прийшло з прокуратури області, оскільки прокуратура здійснювала нагляд за досудовим слідством. Під час підтримання державного обвинувачення до нього не надходило ніяких звернень та скарг з приводу зміни запобіжного заходу підсудним ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки нагляд за справою здійснюється прокуратурою області, а тому  всі основні процесуальні  дії по справі  визначаються прокуратурою області і такі, як зміна запобіжного заходу. Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знаходилась в ОСОБА_9 міськрайонному     8

суді, головуючим по справі був суддя Дубцов О.В. Нікого з родичів ОСОБА_5 та його особисто він не знав і не бачив. Ніхто зі сторонніх осіб даною справою у нього не цікавився та йому не відомо, яким чином ОСОБА_6 був звільнений з-під варти.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18   суду пояснив, що з ОСОБА_8, познайомився випадково в м. Вінниці, були разом в одній компанії . ОСОБА_8, говорив, що раніше працював в правоохоронних органах. Коли зник ОСОБА_7, який являється його сватом, він згадав про ОСОБА_8, і попросив допомогти в пошуках. Він зателефонував ОСОБА_8, оскільки дзвонив до нього раніше,  і той призначив зустріч на вул.. Театральній, біля управління МВС. Коли він разом з сином , під'їхали на визначене місце, то ОСОБА_8, їх вже чекав.   ОСОБА_8, погодився допомогти їм і запропонував свою допомогу. ОСОБА_8, не пояснював як буде шукати ОСОБА_5, при зустрічі про винагороду розмови не було.

ОСОБА_8, розповідав йому, що родом з м. Одеси і працював в СБУ, ким саме працював, не розповідав. ОСОБА_8, проживав в м. Вінниці, оскільки одружився і дружина була з м. Вінниці, в районі військового містечка, знімав квартиру. Раніше він був у нього на квартирі один раз. Дружину ОСОБА_8, знав наглядно, до зустрічі з останнім, оскільки вона працювала в Ощадбанку на вул.. Коцюбинського і він туди часто заходив, але особисто з нею не був знайомий на той час.

Він лише познайомив свого сина з ОСОБА_8, і більше не спілкувався з ним . Ніякої участі в справі щодо звільнення ОСОБА_5 не приймав, пошуками адвоката не займався, не знав в якого судді   буде розглядатись справа, не знав які міри будуть прийматись для звільнення ОСОБА_5, не знайомий з адвокатом ОСОБА_2, ніяких коштів ОСОБА_8, не пропонував, не знав осіб, які вели досудове слідство відносно ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_19 (ОСОБА_2) відмовилась давати свідчення на підставі ст..63 Конституції України , оскільки являється дружиною ОСОБА_2

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_6 суду пояснив, що в ОСОБА_9 міськрайонному суді Житомирської області розглядається відносно нього кримінальна справа. По даній справі він утримувався під вартою 4 місяці в ОСОБА_9 СІЗО, а згодом був  звільнений з-під варти під заставу. Захищає його інтереси адвокат ОСОБА_11 Йому періодично дзвонили невідомі люди, щоб він брав іншого адвоката, або ще одного адвоката.  

Адвоката ОСОБА_11  не запитував, як вирішувалось питання про звільнення його з-під варти. ОСОБА_5, не звертався до нього з пропозиціями щодо розгляду кримінальної справи. ОСОБА_2, раніше не знав, бачив лише в залі судових засідань.

Експерт ОСОБА_20 в судовому засіданні в цілому підтримала висновок №178-П від 10.09.2015 та пояснила, те,  що нею була допущена помилка, а саме т.2 а.с. 200 зазначений в висновку експерта , як протокол обшуку вважати протоколом  огляду, маркування та вручення коштів.  Також підписи в т.2 а.с.200 не відповідають підписам понятих , які були на інших аркушах даного протоколу, тобто дані підписи виконані іншою особою ніж решта підписів понятих в протоколі огляду, маркування та вручення коштівОСОБА_21, ОСОБА_22 Підпис на а.с.245 т 1, від імені ОСОБА_23, виконаний іншою особою.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_23 суду пояснив, що в 2012 він працював в відділі по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю управління СБУ в Житомирській області. В його функціональні обовязки входить забезпечення протидії корупції в судовій гілці владі на території Житомирської області. В звязку з цим для документування можливого факту хабара по даній справі, був залучений він. В його обовязки входило при понятих обробити гроші спеціальним препаратом, відібрати зразки препарату. Перед зустріччю між заявником та ймовірним хабароотримувачем оглядав, помічав грошові кошти, в присутності понятих та передав особі, в якої вони вимагаються. Понятими були, ймовірно, військовослужбовці, точно не памятає . Грошові кошти належать СБУ і були виділені із спеціального фонду. По даній справі зустріч між ОСОБА_2 і ОСОБА_8, відбулась після обіду, а грошові кошти ОСОБА_8, вручались зранку. Ті гроші які вилучили, відповідають тим коштам, які вручили. З ОСОБА_8, він познайомився в процесі документування факту хабара, до цього часу не був з ним знайомий та до нього особисто він не звертався з приводу вимагання хабара, до даної справи він був залучений співробітниками центрального апарату СБУ. Не пам'ятає чи був включений до складу оперативної групи. Слідчі дії виконував на підставі усного розпорядження керівництва.

Щодо проведення обшуку пояснив, що обшук проводився за адресою по вул. Андріївська,50 в м. Житомир, оскільки початок даної вулиці знаходився в м. Житомирі тому і будинок №50 знаходився також в м. Житомирі, а не в с. Оліївка. Будь-які знаки, які б свідчили, що будинок знаходиться за межами м. Житомир були відсутні. Він був присутній при проведенні обшуку. В момент проведення обшуку ОСОБА_8, в будинку не було. Обшукувались всі приміщення. ОСОБА_1, добровільно видав кошти, а інша частина знаходилась на третьому поверсі на дивані. При проведенні обшуку були присутні ОСОБА_2, ОСОБА_1, дві дівчини, слідчий та оперативні працівники. Насильство до ОСОБА_2, та ОСОБА_1, не застосовувалось. Протокол обшуку не складав.

Також вказав, що не памятає чи він особисто складав  протокол прослуховування аудиозапису від 03.07.2012 та не може підтвердити, що саме він підписав даний протокол. Чому в протоколі не зазначена назва технічних засобів, якими проводилась фіксація злочину не памятає. Не може пояснити чому сам протокол друкований, а дата складання написана рукописним текстом, відсутня дата в кінці протоколу, чому відсутні відомості з яких носіїв знімалась інформація, яким чином прослуховувався аудиозапис. Він не являється експертом, який має право проводити ідентифікацію голосів та в нього не було зразків голосів ОСОБА_15 та ОСОБА_12. Зазначав хто яку фразу говорить зі слів ОСОБА_8  Яким чином було  оформлено передачу від ОСОБА_8, носіїв інформації не памятає.

Ним складався протокол про наслідки проведення оперативно-розшукових заходів від 24.12.2012 , де стоїть його підпис. Не памятає чи був присутній слідчий під час складання протоколу.

Щодо протоколу огляду та вручення коштів пояснив , що даний протокол не складав, а був лише присутній при даній дії про що і поставив свій підпис . Зауважень на протокол не робилось. Скільки часу зберігається помітка на грошах та чи писались слова не памятає. Підпис в протоколі від 03.07.2012 не схожий на його підпис, проте чи він складав даний протокол підтвердити не може.

Відповідно до ст 23 КПК України, сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Свідки обвинувачення ОСОБА_8, та ОСОБА_24, а також свідки ОСОБА_22, та ОСОБА_25, не були допитані судом.

Відповідно до повідомлення Головного центру обробки інформації Державної прикордонної служби України, свідок ОСОБА_8, 06.04.2014, в пункті пропуску «Херсон», виїхав за межі України. (т 6 а.с. 42).

Відповідно до повідомлення Тетіївського районного військового комісаріату Київської області №4/1112 від 29.06.2017  ОСОБА_22, будучи бійцем 11 БТРО ком. В -2262, 07.04.2015 загинув внаслідок сліпого поранення шиї. ( т 6 а.с. 142).

Ухвали суду про привід свідків ОСОБА_24, та ОСОБА_25, правоохоронними органами виконані не були.

Частиною другою статті 1 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_9 України, цього Кодексу та інших законів України.

      Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20 жовтня 2011 року (справа № 1?31/2011) положення статті 62 Конституції України спрямовані на забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а саме: обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно ? розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України № 2135?XII від 18 лютого 1992 року «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі ? Закон № 2135?XII), особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

         У вказаному рішенні Конституційного Суду України, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально? процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до п 8 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Згідно з частиною першою статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. зокрема, матеріали оперативно-розшукової діяльності повинні бути отримані уповноваженими на це субєктами та з відомого, що може бути перевірений, і не забороненого законом джерела; зібрані у встановленому законом порядку та з дотриманням встановленої форми, що гарантує захист прав і законних інтересів громадян

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (частина перша статті 84 КПК України).

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (частина друга статті 84 КПК України).  

Відповідно до вимог частини другої статті 99 КПК України матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону № 2135-XII, за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) при вирішенні питання справедливості судового розгляду в цілому враховує, у тому числі, й спосіб отримання доказів. Не виключаючи можливості використання особливих слідчих методів агентурних методів, що само по собі не порушує права на справедливий судовий розгляд, ЄСПЛ висловив позицію, що у звязку з ризиком підбурювання з боку поліції при використанні таких методів, їх використання має бути обмежено чіткими рамками (справа «Раманаускас проти ОСОБА_20»).

Згідно Указу Президента України №83/2012 від 10.02.2012 (т 2 а.с.119-122), ОСОБА_1 призначено строком на пять років суддею Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області.

16.02.2012, згідно наказу голови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ( т 3 а.с. 137), ОСОБА_1, приступив до виконання обовязків судді.

Відповідно до копій матеріалів кримінальної справи №12/030110 по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ст 265 ч 3 КК України( т3 а.с. 124-159), дана кримінальна справа перебувала в провадженні судді Бердичівського міськрайонного суду Дубцова О.В.

Відповідно до повідомлення Кваліфікаційно-дисциплинарної комісії адвокатури Житомирської області №124 від 25.10.2012, ( т 4 а.с. 248), ОСОБА_2 в КДКА Житомирської області видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №422 від 15.03.2007 року згідно рішення атестаційної палати КДКА Житомирської області протокол №6 від 26.02.2007.

Відповідно до постанови заступника Генерального прокурора України від 22.10.2012 року (т.1 а.с.215), порушена кримінальна справа щодо судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Дубцова О.В., за ст 14 ч 1, ст 368 ч 3 КК України, щодо ОСОБА_2 за ст 14 ч 1, ст 27 ч 5, ст 368 ч 3 КК України. Приводами до порушення кримінальної справи є повідомлення про вчинення злочину СБУ ОСОБА_1, та ОСОБА_2, заява ОСОБА_8, та безпосереднє виявлення злочину прокурором. Підставами для порушення кримінальної справи були достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1, та ОСОБА_2, ознак злочинів передбачених ст 14ч 1, ст 27 ч 5, ст 368 ч 3 КК України.

Згідно з постановою заступника Генерального прокурора України від 25.10.2012 (т.1 а.с.220-222), дії ОСОБА_1, перекваліфіковані з ст 14 ч 1, ст 368 ч 3 КК України на ч 3 ст 368 КК України. Дії ОСОБА_2, перекваліфіковані з ст 14 ч 1, ст 27 ч 5, ст 368 ч 3 КК України  на ч 5 ст 27, ч 3 ст 368 КК України. Порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_1, за ч 3 ст 368 КК України, відносно ОСОБА_2, за ч 5 ст 27, ч 3 ст 368 КК України.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №42012000000000220 (т 4 а.с. 17), 10.12.2012 до Єдиного реєстру досудових розслідувань була внесена інформація, за правовою кваліфікацією ст 15 ч 2 ст 190 ч 1 КК України,що приблизно 0 22год. 24.10.2012, знаходячись за адресою: Житомирська обл, Житомирський р-н, с. Оліївка, вул Андріївська,50, адвокат ОСОБА_2, вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), одержав від ОСОБА_8 10 тис. дол. США за не внесення працівниками прокуратури Житомирської області апеляції на мякий вирок щодо ОСОБА_5

Відповідно до витягу з кримінального провадження №42012000000000009 (т 4 а.с. 18,19);

- 21.11.2012 до Єдиного реєстру досудових розслідувань була внесена інформація, за правовою кваліфікацією ст 368 ч 3 КК України, що у період часу до 21 год. 30 хв. 06.10.12, знаходячись на території міст Житомира та Бердичева, суддя Бердичівського міськрайонного суду Дубцов О.В., за пособництва адвоката ОСОБА_2, вчинив готування до одержавння хабаря у значному розмірі у вигляді 5 тис. дол. США за постановлення максимально мякого вироку щодо ОСОБА_5;

- 10.12.2012 до Єдиного реєстру досудових розслідувань була внесена інформація, за правовою кваліфікацією ст 15 ч 2 ст 190 ч 1 КК України, що приблизно 0 22 год. 24.10.2012, знаходячись за адресою: Житомирська обл, Житомирський р-н, с. Оліївка, вул. Андріївська,50, адвокат ОСОБА_2, вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), одержав від ОСОБА_8 10 тис. дол. США за не внесення працівниками прокуратури Житомирської області апеляції на мякий вирок щодо ОСОБА_5

- 10.12.2012 до Єдиного реєстру досудових розслідувань була внесена інформація, за правовою кваліфікацією ст 27 ч 4 ст 369 ч 4 КК України, що ОСОБА_2, 06.07.12, 09.07.12., 21.07.12, 29.07.12, 30.07.12, 17.09.12 під час зустрічей та бесід в м. Житомирі, м. Бердичеві Житомирської області, та с. Грибівка Овідіопольського району Одеської області схилив ОСОБА_8, до давання хабаря працівникам прокуратури з метою уникнення оскарження вироку, постановленого щодо ОСОБА_5І

Відповідно до витягу з кримінального провадження №42012000000000009 (т 4 а.с. 70); 14.01.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань була внесена інформація, за правовою кваліфікацією ст 27 ч 4 ст 369 ч 4 КК України, що ОСОБА_2, 06.07.12, 09.07.12., 20.07.12, 21.07.12, 29.07.12, 30.07.12, 17.09.12 під час зустрічей та бесід в м. Житомирі, м. Бердичеві Житомирської області, та с. Грибівка Овідіопольського району Одеської області схилив ОСОБА_8, до давання хабаря працівникам прокуратури з метою уникнення оскарження вироку, постановленого щодо ОСОБА_5І

03.07.2012 гр ОСОБА_26, звернувся з письмовою заявою до начальника управління СБУ України по Житомирській області про вимагання працівником міліції ОСОБА_12, та суддею Бердичівського міськрайонного суду Дубцовим О.В., у нього коштів в сумі 15 тисяч доларів США, для постановлення ОСОБА_27, вироку не повязаного з позбавленням волі. До поданої заяви подав аудіо запис розмови з ОСОБА_12 (т1 а.с.216).

Згідно з довідкою Апеляційного суду міста Києва № 01-1/213н/т від 18.12.20012 на імя слідчого ГПУ ОСОБА_28, (т1 а.с.232,233), відносно ОСОБА_1, надавався дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів постановою №01-6225 цт від 03.07.2012 , терміном до 02.01.2013, відносно ОСОБА_12, надавався дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів постановою №01-6226 цт від 03.07.2012, терміном до 02.01.2013, відносно ОСОБА_15, надавався дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів постановою №01-6227 цт від 03.07.2012, терміном до 02.01.2013; відносно ОСОБА_2, надавався дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів постановою №01-6304 цт від 06.07.2012, терміном до 02.01.2013, проте зазначені постанови не були долучені до кримінального провадженні та їх не було відкрито стороні захисту. На які підставі і в рамках якої справи, ким і коли були зроблені аудіо записи розмов з ОСОБА_12, які надав ОСОБА_8, до своєї заяви судом не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобовязаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти помякшенню покарання. Сторони кримінального провадження зобовязані здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази ( частини одинадцята, дванадцята статті 290 КПК).

Отже, з вищенаведених положень вбачається, що не відкриття матеріалів сторонами в порядку статті 290 КПК України, є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими доказами. При цьому, відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення оперативно-розшукових дій, в обовязковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів.

Стороною обвинувачення надані та досліджені судом протоколи прослуховування аудіо записів наданих ОСОБА_8;

протокол прослуховування аудіо запису від 03.07.2012 складений від імені ст. оперуповноваженого в ОВС 2 сектору ВБКОЗ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_23, (т1 а.с.236-245). Прослуховування аудіо запису проводилось в присутності ОСОБА_8 Як зазначено в протоколі аудіо запис зроблено 20.06.2012;

протокол прослуховування аудіо запису від 03.07.2012 складений від імені ст. оперуповноваженого в ОВС 2 сектору ВБКОЗ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_23, (т 2 а.с.1,2), в якому зазначено, що прослуховування аудіо запису проводилось в присутності ОСОБА_8, запис зроблено 28.06.2012.

Стороною обвинувачення надані та досліджені судом протоколи прослуховування аудіо запису за результатами проведення оперативно технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №6086:

протокол від 03.07.2012 за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №6086 (т 1 а.с. 247-251), складений оперуповноваженим 3 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_24, в якому зазначено, що аудіозапис зроблено 03.07.2012 року на підставі постанови голови Апеляційного суду м. Києва №01-6227 цт від 02.07.2012;

протокол за результатами проведення оперативно технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №6086 від 07.07.2012 (т.2 а.с.4-12), складений оперуповноваженим 3 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_24 , 07.07.2012, яким зафіксовано розмову  ОСОБА_15 з ОСОБА_12 , ОСОБА_2  де  мова ОСОБА_26 позначена літерою «М» , ОСОБА_12В- «М1»,ОСОБА_15 «М2» ;

протокол за результатами проведення оперативно технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №6086 від 09.07.2012 (т.2 а.с.17-23), складений оперуповноваженим 3 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_24 , де  мова ОСОБА_26 позначена літерою «М» , ОСОБА_2 - «М1»;

протокол за результатами проведення оперативно технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №6086 від 25.07.2012 (т.2 а.с.26-29), складений оперуповноваженим 3 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_24, в якому зазначено, що аудіозапис зроблено 20.07.2012 року на підставі постанови голови Апеляційного суду м. Києва №01-6225 цт від 02.07.2012, де  мова ОСОБА_26 позначена літерою «З» , ОСОБА_1- «С»;

протокол за результатами проведення оперативно технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №6086 від 25.07.2012 (т.2 а.с.30-31) , складений оперуповноваженим 3 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_24, де мова ОСОБА_26 позначена літерою «З» , ОСОБА_2- «А» ;

протокол за результатами проведення оперативно технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №6086 від 29.07.2012 (т.2 а.с.33-41), складений оперуповноваженим 3 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_24, де мова ОСОБА_26 позначена літерою «М», ОСОБА_2- «М1»;

протокол за результатами проведення оперативно технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №6086 від 01.08.2012 (т.2 а.с.43-45), складений оперуповноваженим 3 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_24, в якому зазначено, що аудіозапис зроблено 30.07.2012 року на підставі постанови голови Апеляційного суду м. Києва №01-6226 цт від 02.07.2012, де мова ОСОБА_26 позначена літерою «М»,  ОСОБА_12 - «М2», ОСОБА_15 «З»;

протокол за результатами проведення оперативно технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №6086 від 01.08.2012 (т.2 а.с.46-52), складений оперуповноваженим 3 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_24, де мова ОСОБА_26 позначена літерою «М», ОСОБА_2- «М1»;

протокол за результатами проведення оперативно технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №6086 від 18.09.2012 (т.2 а.с.61-77), складений оперуповноваженим 3 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_24, в якому зазначено, що аудіозапис зроблено 17.09.2012 на підставі постанови голови Апеляційного суду м. Києва №01-6225 цт від 02.07.2012, заступника Голови Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_29, № 01-6304 цт від 06.07.2012, де мова ОСОБА_26 позначена літерою «М», ОСОБА_2- «М1», ОСОБА_1 «М2» ;

протокол за результатами проведення оперативно технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №6086 від 07.10.2012 (т.2 а.с.79-85), складений оперуповноваженим 3 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_24, в якому зазначено, що аудіозапис зроблено 06.10.2012 на підставі постанови голови Апеляційного суду м. Києва №01-6225 цт від 02.07.2012, де мова ОСОБА_8 позначена літерою «З» ,  ОСОБА_1- «С» ;

протокол про наслідки проведення оперативно-розшукових заходів за оперативно розшуковою справою №6086 від 24.12.2012 , складений ст. оперуповноваженим відділу БКОЗ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_23, де мова ОСОБА_2 позначена літерою «М1» , ОСОБА_8- «М2», ОСОБА_1 «М3» (т 2 а.с.101-117).

Суд визнає протоколи прослуховування аудіо запису від 03.07.2012, (т1 а.с.236-245), (т 2 а.с.1,2),  неналежними і недопустимим доказами.

В протоколі прослуховування аудіо запису від 03.07.2012, (т1 а.с.236-245), зазначено, що прослуховування проводилось оперативним працівником ОСОБА_23, а підписаний даний протокол від імені оперативного працівника ОСОБА_30. Підпис в даному протоколі від імені ОСОБА_30 підроблений. Це витікає із висновку експерта №178-П від 10.09.2015 року ( т 5 а.с.136 звор. стор.), що підпис в даному протоколі від імені ОСОБА_30, виконаний іншою особою ніж в інших протоколах від імені ОСОБА_23 Підтверджується показами експерта ОСОБА_20, що підпис на а.с 245 т1 виконаний іншою особою, та показами свідка ОСОБА_23, який суду пояснив, що підпис в протоколі на а.с.245 т 1 схожий на його підпис, але підтвердити, що саме він складав протокол прослуховування і підписав його, свідок не зміг.

В протоколі прослуховування аудіо запису від 03.07.2012, (т 2 а.с.1,2), зазначено, що прослуховування проводилось оперативним працівником ОСОБА_23, а підписаний даний протокол від імені оперативного працівника ОСОБА_30. Підпис в даному протоколі від імені ОСОБА_30 підроблений. Це витікає із висновку експерта №289 - П від 09.09.2016, ( т 6 а.с.5-20), що підпис в даному протоколі від імені ОСОБА_30, виконаний іншою особою ніж в інших протоколах від імені ОСОБА_23 Підтверджується також показами свідка ОСОБА_23, який суду пояснив, що підпис в протоколі на а.с.2 т. 2 схожий на його підпис, але підтвердити, що саме він складав протокол прослуховування і підписав його, свідок не зміг.

Суд також визнає протоколи про наслідки проведення оперативно-розшукових заходів за оперативно розшуковою справою №6086 (т1 а.с. 247-251) (т.2 а.с.4-12) ), (т.2 а.с.17-23), (т.2 а.с.26-29), (т.2 а.с.30-31), (т.2 а.с.33-41), (т.2 а.с.43-45), (том.2 а.с.46-52), (т.2 а.с.61-77), (т.2 а.с.79-85), (т 2 а.с.101-117)  неналежними і недопустимим доказами

В протоколі про наслідки проведення оперативно-розшукових заходів від 03.07.2012, (т1 а.с. 247-251), в протоколі про наслідки проведення оперативно-розшукових заходів від 25.07.2012, (т 2 а.с. 26-29), в протоколі про наслідки проведення оперативно-розшукових заходів від 01.08.2012, (т 2 а.с. 43-45); в протоколі про наслідки проведення оперативно-розшукових заходів від 18.09.2012, (т 2 а.с. 61-77); в протоколі про наслідки проведення оперативно-розшукових заходів від 07.10.2012, (т 2 а.с. 79-85), зазначено, що він складений за результами проведення ОРЗ за постановами Голови Апеляційного суду м. Києва №01-6225, №01-6226; №01-6227 цт від 02.07.2012, терміном дії до 02.01.2013, якою надано дозвіл на проведення оперативно-технічних заходів із застосуванням інших технічних заходів отримання інформації (негласного слухового контролю) відносно ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_15 Стороною обвинувачення не надано доказів, що 02.07.2012 року надавався дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів в рамках ОРС №6086, оскільки відповідно до довідки Апеляційного суду міста Києва № 01-1/213нт від 18.12.20012 року на імя слідчого ГПУ ОСОБА_28, (т1 а.с.232,233), такий дозвіл давався тільки 03.07.2012.

Стороною обвинувачення також надані і досліджені судом:

протокол вручення технічних засобів в рамках оперативно-розшукової справи №6086 від 03.07.2012 ( т 1 а.с. 246);

протокол вручення технічних засобів в рамках оперативно-розшукової справи №6086 від 06.07.2012 ( т 2 а.с. 3);

протокол вручення технічних засобів в рамках оперативно-розшукової справи №6086 від 09.07.2012 ( т 2 а.с. 13);

протокол вручення технічних засобів в рамках оперативно-розшукової справи №6086 від 21.07.2012 ( т 2 а.с. 24);

протокол вручення технічних засобів в рамках оперативно-розшукової справи №6086 від 29.07.2012 ( т 2 а.с. 32);

протокол вручення технічних засобів в рамках оперативно-розшукової справи №6086 від 30.07.2012 ( т 2 а.с. 42);

протокол вручення технічних засобів в рамках оперативно-розшукової справи №6086 від 17.09.2012 ( т 2 а.с. 60);

протокол вручення технічних засобів в рамках оперативно-розшукової справи №6086 від 06.10.2012 ( т 2 а.с. 78);

протокол вручення технічних засобів в рамках оперативно-розшукової справи №6086 від 24.10.2012 ( т 2 а.с. 118).

Листом від 18.02.13 за № 57/3-809 (т 4 а.с. 105), на адресу слідчого, Управлінням  СБ України в Житомирській області, направлена MicroSD з оригіналом записів розмов гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_8, яка відбулася 24.10.2012, і яка оглянута слідчим відповідно до протоколу огляду від 03.04.2013, складеного від імені слідчого і не підписаного ним. (т 4 а.с. 108-110)

Листом від 22.03.13 за № 57/3-1426 (т 4 а.с. 107), на дисках DVD-R №3/7-310,311,312,313,314,315 нт, на адресу слідчого, Управлінням  СБ України в Житомирській області, направлені оригінали записів розмов гр ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_8, які відбулися 03.07.2012; 06.07.2012; 09.07.2012; 29.07.2012; 30.07.2012; 17.09.2012; 26.09.2012; 06.10.2012; та 24.10.2012 які оглянуті слідчим 03.04.2013.( т 4 а.с. 111-115).

Для проведення оперативно-розшукових заходів для отримання фактичних даних та одержання хабара суддею Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Дубцовим О.В., через посередників, співробітників СУ УМВС України в Житомирській області та адвоката ОСОБА_2, працівниками СБ України 30.07.2012, був складений протокол огляду та вручення коштів ( т 2 а.с. 53-59), в ході якого були виготовлені 4 аркуші ксерокопій 20 купюр номіналом 100 доларів США, на суму 2000 доларів, які були вручені ОСОБА_8, який повинен передати їх в присутності адвоката ОСОБА_2, співробітникам УМВС України в Житомирській області ОСОБА_15, та ОСОБА_12, за сприяння в постановленні суддею Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Дубцовим О.В., вироку ОСОБА_5, не повязаного з позбавленням волі.

Суд також визнає неналежними і недопустимими доказами протоколи вручення технічних засобів в рамках оперативно-розшукової справи №6086 від 03.07.2012 ( т 1 а.с. 246), ( т 2 а.с. 3); ( т 2 а.с. 13); ( т 2 а.с. 24); ( т 2 а.с. 32); ( т 2 а.с. 42); ( т 2 а.с. 60); ( т 2 а.с. 78); ( т 2 а.с. 118), протокол огляду та вручення коштів ( т 2 а.с. 53-59), носії запису розмов MicroSD , диски DVD-R №3/7-310,311,312,313,314,315 нт,.

Відповідно до положень закріплених в ст 8 Закону № 2135-XII, ( чинної на час проведення оперативно-розшукових заходів), негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання інформації проводяться за рішенням суду, прийнятим за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Про отримання такого дозволу суду або про відмову в ньому зазначені особи повідомляють прокурору протягом доби. Застосування цих заходів проводиться виключно з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо. За результатами здійснення зазначених оперативно-розшукових заходів складається протокол з відповідними додатками, який підлягає використанню як джерело доказів у кримінальному судочинстві.

Сторона обвинувачення відповідно до положень закріплених в ст 290 КПК України, під час проведення досудового слідства не відкрила стороні захисту матеріали (ухвали, постанови, клопотання), які стали правовою підставою проведення оперативно-розшукових заходів, що в свою чергу не дало можливості перевірити стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів, що тягне за собою визнання неналежними і недопустимими докази добуті під час проведення оперативно-розшукових заходів, що відповідає правовій позиції, висловленій у постанові ВСУ по справі №5-364кс16 від 16.03.17.

Слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_28  складений протокол огляду від 14.01.2013 (т. 3 а.с.5-21), яким оглянуто протоколи про наслідки проведення оперативно розшукових заходів за оперативно розшуковою справою № 6086 від 24.12.2012 та диски DVD- R: №215 нт від 10.12.2012; №216 нт від 10.12.2012, яким встановлено відповідність протоколу про наслідки проведення оперативно розшукових заходів за оперативно-розшуковою справою №6086 від 24.12.2012 фактичним даним збереженим на дисках DVD- R: №215 нт від 10.12.2012; №216 нт від 10.12.2012 , які значаться додатками до протоколу.

Відповідно до протоколу огляду від 16.01.2013, (т.3. а.с. 23-38) слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_28   оглянуто протоколи про наслідки проведення оперативно розшукових заходів за оперативно розшуковою справою №6086 та диски DVD-R №209 нт від 13.11.2012; №210 нт від 13.11.2012; №211 нт від 13.11.2012: №212 нт від 13.11.2012; №213 нт від 13.11.2012; №214 нт від 13.11.2012.

За результатами огляду встановлено, що диски містять файли з аудіозаписом розмов декількох дикторів, роздруківку протоколів за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №6086, та встановлена відповідність протоколів за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №6086 та інформації, збереженої на лазерних дисках яка скопійована слідчим та викладена в додатках до протоколу (т.3, а.с 39-107).

Суд визнає недопустимим доказом протоколи огляду від 14.01.2013 (т. 3 а.с.5-21), від 16.01.2013, (т.3. а.с. 23-38), оскільки в даних протоколах оглянуті матеріали за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №6086, а сторона обвинувачення в порушення положень закріплених в ст 290 КПК України, не відкрила стороні захисту матеріали (ухвали, постанови, клопотання), які стали правовою підставою для проведення оперативно-розшукових заходів, що в свою чергу не дало можливості перевірити стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів, що потягло за собою визнання неналежними і недопустимими доказами протоколи про наслідки проведення оперативно-розшукових заходів за оперативнорозшуковою справою №6086.

Постановою слідчого по справі від 21.01.2012 року ( т 4 а.с. 83-88), по кримінальному провадженню №42012000000000009, була призначена фоноскопічна експертиза, проведення якої доручено експертам Українського НДІ спеціальної техніки та судових експертиз СБ України.

Постановою слідчого від 27.03.2013 (т 4 а.с. 120-122), були змінені питання на вирішення фоноскопічної експертизи згідно постанови від 21.01.2013. Зняті питання поставлені перед експертами в постанові від 21.01.2013, та поставлені нові питання.

Постановою слідчого від 09.04.2013, (т 4 а.с. 117, 118),  доповнені питання поставлені на вирішення фоноскопічної експертизи згідно постанови від 21.01.2013.

Протоколом отримання зразків для експертизи від 15.02.2013 ( т 4 а.с. 97),  слідчий відібрав у ОСОБА_1, зразки голосу які були перенесені на лазерний диск.

Протоколом отримання зразків для експертизи від 15.02.2013 ( т 4 а.с. 100),  слідчий відібрав у ОСОБА_2, зразки голосу які були перенесені на лазерний диск.

На підставі постанови про призначення судово-фоноскопічної експертизи від 27 березня 2013 року, та постанови про доповнення питань, поставлених на вирішення експертизи, від 09.04.2013, винесених слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури, за матеріалами кримінального проводження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42012000000000009, експертами ОСОБА_31, та ОСОБА_32, наданий висновок №17/4 від 26.04.2013. (т 4 а.с. 142-181).

Висновком експертів Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз  ОСОБА_31, ОСОБА_32 №17/4 від 26.04.2013, з додатками (т 4. а.с. 142-181) встановлено, що файли «2012-07-29_135652_091327.wav»;«2012-07-30_093432_072838.wav»; «2012-09-26_084830_010000.wav»; «2012-09-26_094830_010000.wav»; «2012-09-26_104830_010000.wav»;«2012-09-26_114830_010000.wav»; «2012-09-26_124829_010000.wav»; «2012-10-06_215950_010000.wav»; «F199-0108-011541.wav» ; «F199-0309-002535.wav» ; «F199-0609-021740.wav» не оригінали , але записи на оптичні диски здійсненні без внесення змін у файли . Зазначені файли є дублікатами оригіналів записів, записані безперервно, ознаки монтажу відсутні.

Файли «F221-1709-122304.wav» і «F221-1709-184652.wav» не оригінали, записані безперервно. У файла  «F221-1709-122304.wav» відсутнє закінчення запису, у файла «F221-1709-184652.wav» відсутній початок і закінчення запису.

Неможливо встановити, чи є оригіналом файл «2012 окт 24 20:51:34-23:25:34 [4,6 ГБ] источник 81016F», що розташований на карті пам'яті «micro SD» та наявність монтажу і чи безперервно вони записані .

Файли, що записані на цифрових диктофонах «Tiny» model В22 №ТС153161 та «Tiny» model В22 б/н:  file_1_(2012_07_20_18_03_48)_BSWMUX153161.wav;

file_1_(2012_07_20_18_03_45)_BSWMUX149040.wav;

18

file_1_(2012_07_21_09_18_10)_BSWMUX149040.wav;

file_1_(2012_07_21_11_37_47)_BSWMUX149040.wav є оригіналами , ознаки монтажу відсутні .

Дослівний зміст слів та фраз, зафіксований у фонограмі, збереженій у

файлі «2012-10-06_215950_010000.\уау», що знаходиться на диску №3/7-312 від

19.03.13, починаючи з 20 хвилини 44 секунди (19 хвилин 32 секунди за

вимірами експертів), зі слів: «мне нет смысла ...» (експертами встановлені

наступні слова «потому шо какой им смысл ничего, ничего не иметь, если

можно иметь прилично...» ) і до 22 хвилини запису (22 хвилини 04 секунди за вимірами експертів, пов'язане із завершенням фрази), наведений у частині 5 Висновку. Текстовим індексом «Д1» позначене мовлення, яке належить гр-ну ОСОБА_1

Текстовим індексом «Д2» позначене мовлення, яке належить громадянину ОСОБА_1

УСБУ у Житомирській області були надані для дослідження спеціальні технічні засоби, за допомогою яких були здійснені оперативні записи. З використанням зазначених засобів були створені експериментальні зразки записів, які використовувались при дослідженнях визначення оригінальності записів, їх безперервності та встановлення ознак монтажу.

Оригінали фонограм «2012-07-29_135652_091327.wav»;«2012-07-30_093432_072838.wav»; «2012-09-26_084830_010000.wav»; «2012-09-26_094830_010000.wav»; «2012-09-26_104830_010000.wav»;«2012-09-26_114830_010000.wav»; «2012-09-26_124829_010000.wav»; «2012-10-06_215950_010000.wav»; «F199-0108-011541.wav» ; «F199-0309-002535.wav» ; «F199-0609-021740.wav» ; «F221-1709-122304.wav» і «F221-1709-184652.wav» надані на дослідження не були . Щодо звукових файлів це пояснюється використанням спеціальних технічних засобів в інших оперативних заходах і, відповідно, переповненням вбудованої флеш-пам'яті з послідовним стиранням попередньо записаної інформації.

Так  як  на  спеціальних  технічних  засобах  оригінали  запис не збереглись, провести їх дослідження неможливо.

Так  як  на  спеціальних  технічних  засобах  оригінали  запис збереглись, провести порівняльне дослідження їх із записами, на даних оптичних дисках, неможливо.

Постанова слідчого від 21.01.2012 року ( т 4 а.с. 83- 88), по кримінальному провадженню за №42012000000000009 про призначення фоноскопічної експертизи, проведення якої доручено експертам Українського НДІ спеціальної техніки та судових експертиз СБ України, винесена слідчим до початку досудового розслідування по дані справі, по за його межами.

Постанови про призначення по кримінальному провадженню за №42012000000000009 фоноскопічної експертизи від 21.01.2013, на яку йдеться посилання в постановах про зміну питань перед експертами, стороною обвинувачення суду не була надана для дослідження як доказ.

Постановою слідчого від 27.03.2013 року по кримінальному провадженню за №42012000000000009, на яку посилаються експерти як на підставу для проведення фоноскопічної експертизи, експертиза по кримінальному провадженню не призначалася, експерти про кримінальну відповідальність не попереджалися. Даною постановою слідчого лише поставлені перед експертами нові питання для вирішення.

Згідно ст. 9 Закону України «Про судову експертизу» атестовані відповідно до вищезазначеного закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України, особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення лише тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Відповідно до повідомлення Міністерства юстиції України від 09.02.2015 №6172-0-33-15/9 (т 5 а.с.178-187), експерт ОСОБА_33, була внесена до державного Реєстру атестованих судових експертів після 25.04.2014, а експерт ОСОБА_32, був внесений до державного Реєстру атестованих судових експертів після 17.11.2014 року.

Таким чином відсутність реєстрації експертів ОСОБА_34, та ОСОБА_32, в державному Реєстрі атестованих судових експертів на час складання висновку, унеможливлює згідно ст.9, ч.3 ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" проведення ними судово фоноскопічної експертизи. Проведення експертизи без постанови слідчого, являється порушенням норм КПК України і тягне за собою визнання недопустимим доказом висновків експертів.

Згідно ст. 89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження.

Таким чином, дані вказаного висновку експертів №17/4 від 26.04.2013 суд не бере до уваги, оскільки вказаний висновок як доказ є недопустимим.

Відповідно до вимог ст 141 КПК України (1960), громадянам гарантується недоторканність житла. Ніхто не має права без законної підстави увійти в житлопроти волі осіб, які проживають в ньому. Обшук, виїмка, оглядприміщення у громадян, накладення арешту на кореспонденціюі виїмка її в поштово-телеграфних установах можуть провадитись тільки на підставах і в порядку, встановлених цим Кодексом

Статтею 177 КПК України (1960),  встановлено, що обшук житла чи іншого володіння особи, за винятком невідкладних випадків, проводиться лише за вмотивованою постановоюсудді.

Відповідно до протоколу огляду, маркування та вручення коштів від 24.10.2012 року (т 2 а.с. 198-202), 24.10.2012 о/у 2 сектору 3 відділу 2 управління Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України ОСОБА_24, з участю старшого о/у в ОВС 2 сектору відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБ України в Житомирській області, ОСОБА_23, в присутності понятих ОСОБА_25, та ОСОБА_22, склали зазначений протокол. Протокол складений на 5 аркушах. В ході складання протоколу були оглянуті, помічені спеціальним препаратом «Світлячок М», який при освітленні лампою з інфрочервоним випромінюванням світиться характерним яскраво-зеленим світлом, 150 купюр номіналом по 100 доларів США кожна. До протоколу занесені номера помічених купюр.

Відповідно до висновку експерта судово- почеркозначої експертизи №178-П від 10.09.2015 року ( т 5 а.с. 115 143), та показів наданих експертом ОСОБА_20 в судовому засіданні, підписи від імені понятих ОСОБА_25, та ОСОБА_22, на третьому аркуші протоколу, який знаходиться в матеріалах справи ( т 5 а.с. 200), виконані іншими особами ніж на інших аркушах протоколу.  Таким чином, третій аркуш протоколу огляду, маркування та вручення коштів від 24.10.2012 , на якому зафіксовані номера купюр номіналом по 100 доларів США по порядку з 68 по 121 номер, являється фальсифікованим, що за собою тягне недійсність всього протоколу, а тому даний протокол являється неналежним і недопустимим доказом.

На підставі подання про надання дозволу на проведення обшуку від 22.10.2012 року (т 2 а.с. 165-167), постановою Печерського районного суду м. Києва, наданий дозвіл на проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_2, в м. Житомирі по вул. Андріївська, 50, з метою виявлення та вилучення речей і цінностей здобутих злочинним шляхом, а також інших предметів і документів, які можуть мати доказове значення у кримінальні справі. ( т 2 а.с. 168).

На підставі подання про надання дозволу на проведення обшуку від 22.10.2012 року (т 2 а.с. 241-243), постановою Печерського районного суду м. Києва, наданий дозвіл на проведення особистого обшуку судді Дубцова О.В., з метою виявлення та вилучення речей і цінностей здобутих злочинним шляхом, а також інших предметів і документів, які можуть мати доказове значення у кримінальні справі. ( т 2 а.с. 244).

Відповідно до протоколу обшуку від 24.10.2012 року ( т 2 а.с. 169-177), в місті Житомирі по вул.Андріївські, 60, слідчим в ОВС Генеральної прокуратури України з участю працівників СБУ, провели обшук житлового приміщення належного ОСОБА_2 В ході проведення обшуку, на пропозицію слідчого, ОСОБА_1, вийняв з кишені та добровільно видав грошові кошти складені у стопку, обвязані резинкою, номіналом 100 доларів США. При цьому пояснив, що дані кошти ним позичені у ОСОБА_2 З участю спеціаліста вилучені кошти були оглянуті. Встановлено 50 купюр номіналом по 100 доларів США, деякі з яких мали світлення світло зеленого кольору по контуру купюр. Спеціалістом зроблені змиви з рук ОСОБА_1, та ОСОБА_2 На третьому поверсі будинку, на дивані виявлені грошові кошти 100 купюр номіналом 100 дол. США кожна на суму 10000 доларів США.

Під час проведення особистого обшук ОСОБА_1, була вилучена частина правої внутрішньої частини кишені джинсів обвинуваченого. В протоколі обшуку не відображені номера купюр які були вилучені під час обшуку.

Судом досліджений також відеозапис який проводився під час проведення обшуку.

В судовому засіданні судом з участю спеціаліста оглянуті речові докази, грошові кошти номіналом по 100 доларів США на загальну суму 15000 доларів США, яка були вилучені під час обшуку.

Враховуючи, що під час складання протоколу огляду, маркування та вручення коштів від 24.10.2012 року (т 2 а.с. 198-202), був фальсифіковани третій аркуш протоколу, який знаходиться в матеріалах справи ( т 2 а.с. 200), на якому зафіксовані номера купюр номіналом по 100 доларів США по порядку з 68 по 121 номер, що потягло за собою визнання неналежним і недопустимим доказом всього протоколу, а під час проведення обшуку і складання протоколу обшуку в протоколі не відображені номера купюр які були вилучені у ОСОБА_1, стає неможливо ідентифікувати кошти які були вилучені у ОСОБА_1, та в будинку ОСОБА_2, а тому суд на підставі ст 89 КПК України, визнає неналежними і недопустимими доказами речові докази, грошові кошти вилучені під час особистого ошуку ОСОБА_1, та будинку в якому проживає ОСОБА_2.

Як вбачається із довідки Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, обвинувачений ОСОБА_2, фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_10 (т 5 а.с. 176). Місце фактичного проживання ОСОБА_2 по вул. Андріївська, 50 в с. Оліївка Житомирського району зафіксований і слідчим Генеральної прокуратури, під час внесення даних про вчинений злочин до ЄРДР. (т 4 а.с. 18,19).

Відповідно до повідомлення Управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради №3952/13 від 25.12.2015, (т 5 а.с. 191), інформація щодо існування житлового будинку за адресою: вул. Андріївська,50 у місті в управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища міської ради відсутня. На всіх наявних в управлінні картографічних матеріалах останній житловий будинок по вул Андріївській, що знаходиться в межі міста Житомира, має адресу: вул. Андріївська,38 з парної сторони вулиці та вул. Андріївська, 41 з непарної сторони вулиці.

Таким чином, дозволу на проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2, по вул. Андріївська, 50 с. Оліївка Житомирського району Житомирської області, судом не надавалось. Обшук за даною адресою проведений без постанови судді, а тому являється незаконним, а здобуті під час нього докази неналежними і недопустимими.

Постановою слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України від 31.10.2012 , ( т 2 а.с. 204-207) по справі призначена хімічна експертиза, проведення якої доручено експертам Українського НДІ спеціальної техніки та судових експертиз СБ України.

На виконання постанови слідчого експертом ОСОБА_35 наданий експертний висновок №241/5 від 30.11.2012 ( т 2 а.с. 209-223), відповідно до якого на вилучених під час обшуку 24-25.2012 грошових коштах у сумі 5000 та 10000 доларів США виявлена спеціальна хімічна речовина, яка однакова в межах вивчених фізіко-хімічних властивостей зі спеціальною хімічною речовиною (об.№1), яка була надана в якості зразка порівняння під назвою «Світлячок-М», тобто вони мають спільну родову приналежність.

У складі наданих зразків зі змивами з лівої та правої рук ОСОБА_2 та ОСОБА_1, слідів спеціальної хімічної речовини під назвою «Світлячок М» не виявлено.

На внутрішній частині правої передньої кишені джинсів виявлена спеціальна хімічна речовина, яка однакова в межах вивчених фізіко-хімічних властивостей зі спеціальною хімічною речовиною (об.№1), яка була надана в якості зразка порівняння під назвою«Світлячок-М», тобто вони мають спільну родову приналежність.

Хімічна речовина, виявлена на грошових коштах та на внутрішній частині передньої кишені джинсів однакова між собою в межах вивчених фізіко-хімічних властивостей, тобто вони мають спільну родову приналежність.

У складі наданих зразків ватних тампонів та рідини, за допомогою яких робилися змиви, спеціальної хімічної речовини під назвою «Світлячок-М» не виявлено.

Відповідно до повідомлення міністерства юстиції України від 09.02.2015 №6172-0-33-15/9 (т 5 а.с.178-187), експерт ОСОБА_35 був внесений до державного Реєстру атестованих судових експертів після 17.11.2014.

Таким чином відсутність реєстрації експерта ОСОБА_35 в державному Реєстрі атестованих судових експертів на час складання висновку, унеможливлює згідно ст.9, ч.3 ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" проведення ними судово криміналістичної експертизи.

Згідно ст. 89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження.

Таким чином, дані вказаного висновку експерта №241/5 від 30.11.2012 ( т 2 а.с. 209-223), суд не бере до уваги, оскільки вказаний висновок як доказ є недопустимим.

Окрім того, судді Дубцову О.В., повідомлення про підозру здійснено з істотним порушенням кримінального процесуального закону. За змістом ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначається Главою 37 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.481 КПК України письмове повідомлення про підозру професійному судді здійснюється Генеральним прокурором України або його заступником.

Як видно із повідомлення про підозру ОСОБА_1,(т 4 а.с. 44-51), заступник Генерального прокурора обмежився лише складанням письмового тексту повідомлення про підозру та його підписанням, при цьому відповідно до  п.4 ч.2 ст.36 КПК України не доручав виконання процесуальних дій по безпосередньому його здійсненню слідчому, а доручив повідомити про підозру адвоката ОСОБА_2

Суд вважає, що здійснення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1, в такий спосіб не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Відповідно до ст 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості у вчинені кримінального правопорушення.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 30.05.1997 року «Про посилення судового захисту і свободи людини і громадянина» визначено, що «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах добутих незаконним шляхом.» «Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази, були отримані незаконним шляхом, суди зобовязані  визнати їх недопустимим та не враховувати, як підставу обвинувачення у вироку».

Таким чином з урахуванням всіх обставин в їх сукупності, суд вважає, що належних, достовірних та допустимих доказів, які були б достатніми для висновку про доведення винуватості ОСОБА_1, у скоєнні злочину передбаченого ч 3 ст 368 КК України, ОСОБА_2, у скоєні   злочинів передбачених ст.27 ч 5, 368 ч 3, 190 ч 2, 27 ч 2, 15ч 2, 369 ч 4 КК України, в ході судового розгляду  стороною обвинувачення не надано.

А тому ОСОБА_1, та ОСОБА_2, необхідно виправдати за недоведеністю в їх діях складу кримінального правопорушення.

Суд також вважає, що стороною захисту надано недостатньо доказів для встановлення факту провокації зі сторони правоохоронних органів.

Хоча із показів свідків вбачається, що ОСОБА_8, являється співробітником Служби Безпеки, проте прямих доказів на підтвердження даного факту судом не досліджено, фактів і допустимих доказів недостатньо, щоб зробити висновок про те, що в даному випадку мала місце провокація хабара зі сторони правоохоронних органів.

Відповідно до п.5 ч.9 ст. 100 КПК України встановлено, що гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфісковують ся , крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю ), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Оскільки в судовому засіданні не підтверджено належними доказами походження та належність коштів ФЕУ СБУ України, а тому  кошти, в сумі 15000 доларів США необхідно звернути в дохід держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-375 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим та виправдати  за недоведеністю вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

ОСОБА_2 визнати невинуватим та виправдати  за недоведеністю вини у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.27 ч 5, 368 ч 3, 190 ч 2 , 27 ч 2, 15 ч 2, 369 ч 4 КК України

Запобіжний захід  ОСОБА_2- у виді застави скасувати.

Кошти внесені ОСОБА_36, в сумі 85840,0 гривень на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва відповідно до постанови суду від 21.12.2012, по квитанції №314/379 від 24.12.2012 повернути ОСОБА_36В ( т.3 а.с.206 ) .

Речові докази , а саме :-  кошти в сумі 15000 доларів США які зберігаються ФЕУ СБ України обернути в прибуток держави.

Диски із аудіо та відеозаписом залишити зберігати біля матеріалів кримінального провадження.

Змиви з рук ОСОБА_1, ОСОБА_2 , зразок препарату "Світлячок -М", частину кишені вилучену з джинсів у ОСОБА_1 знищити.

Скасувати арешт на майно ОСОБА_1, накладений постановою слідчого від 24.10.12 і внесений в реєстр заборон відчуження обєктів нерухомого майна Першою Київської Державною нотаріальною конторою.

Скасувати арешт на майно ОСОБА_2В накладений постановою слідчого від 24.10.12 і внесений в реєстр заборон відчуження обєктів нерухомого майна Першою Київської Державною нотаріальною конторою.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.

Копії вироку вручити учасникам процесу в залі суду.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 діб до Апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд. Вирок набирає чинності після закінчення строку на його оскарження, якщо апеляційну скаргу подано не було.

Суддя

 

 

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ