Головна Блог ... Цікаві судові рішення Використання факсиміле для підпису юридичних та первинних документів допускається, проте лише тоді коли сторони про це письмово домовилися – інакше все недійсне (ВС/КГС: у справі № 910/4050/17 від 19 квітня 2018р.) Використання факсиміле для підпису юридичних та пе...

Використання факсиміле для підпису юридичних та первинних документів допускається, проте лише тоді коли сторони про це письмово домовилися – інакше все недійсне (ВС/КГС: у справі № 910/4050/17 від 19 квітня 2018р.)

Відключити рекламу
- vikoristannya_faksimile_dlya_pidpisu_yuridichnih_ta_pervinnih_dokumentiv_dopuskaetsya_prote_lishe_todi_koli_storoni_5cb8ca500834b.png

Фабула судового акту: Актуальна постанова ВС, яка роз’яснює, яким чином правильно використовувати факсиміле для підписання документів у господарському обороті, і ілюструє як легко можна заперечувати проти дійсності первинних документів, які роками підписувалися між сторонами за допомогою факсиміле, а тепер виявляються недійсними. Все ж таки складно бізнесу без грамотного та принципового юриста, бо збитки рахуються іноді на мільйони.

Нібито все просто. Є пункт 3 ст. 207 ЦК України, зміни в який внесли у 2015 році, який передбачає, що « Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.»

Та є ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема частина 2, яка передбачає серед іншого для первинних документів такий реквізит як «особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.»

Проте на практиці навіть наприклад у великих торгових мережах ніхто серйозно до цього не підходить, і багато цього підписується як завгодно та незрозуміло ким. Ну просто «оптимізують витрати» мудрий топ-менеджмент, і вважає що дешевше позвільняти відповідальних працівників та щось втрачати у випадку спорів, ніж платити їм заробітну плату і вести документооборот належним чином.

І ось ВС і розповів, що дешевше. Читаємо справу і рахуємо….

Суд касаційної інстанції підкреслив, що усна домовленість про факсиміле неможлива, а існування усталеної практики щодо використання факсиміле в порушення ч.3, ст. 207 ЦК України «не впливає на вирішення питання щодо правомірності його використання у випадках, коли інша сторона заперечує юридичну силу підписаного таким чином документу

Тобто, відповідачу достатньо лише заперечити проти підписання його представником юридичних та первинних документів за допомогою факсиміле, і доказувати суму боргу вже треба іншим незрозумілим для позивача чином.

Для легалізації підпису факсиміле слід укласти письмову угоду, в якій передбачити можливість саме такого способу підписання із зразками власноручних підписів сторін (ВССУ у справі № 6-29702ск15)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/4050/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді - Мамалуй О.О., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Ващенко Т.М.)

від 15.06.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Андрієнко В.В., судді - Буравльов С.І., Власов Ю.Л.)

від 05.10.2017,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Байнер Груп"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна"

про стягнення 42 801 340,00 грн

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю "Хоса-Плекс Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна"

про стягнення 17 083,92 грн

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авісто"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна"

про стягнення 48 343 976,24 грн

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Байнер Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна" про стягнення 42 801 340,00 грн заборгованості за договором № СА-1357 від 17.01.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" свої зобов'язання за договором про надання послуг № СА-1357 від 17.01.2012 належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, право вимоги якої перейшло від ТОВ "Хоса-Плекс Україна" до ТОВ "Байнер Груп" на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) № 21-02/17 від 21.02.2017.

ТОВ "Хоса-Плекс Україна" звернулось до господарського суду із позовною заявою до ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" про стягнення 17 083,92 грн заборгованості за договором № СА-1357 від 17.01.2012, зокрема, за актом приймання-передачі № 26 від 27.03.2015.

27.04.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ "Фінансова компанія "Авісто" про стягнення з ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" 48 343 976,24 грн, з яких 32 198 736,06 грн - основний борг, 6 736 152,00 грн - пеня, 7 405 709,29 грн - інфляційні втрати, 2 003 378,89 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" не оплатило отримані у березні 2015 року послуги за договором про надання послуг № СА-1357 від 17.01.2012, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, право вимоги на стягнення якої перейшло від ТОВ "Хоса-Плекс Україна" до ТОВ "Фінансова компанія "Авісто" згідно з договором факторингу № 1 від 25.04.2017.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2017, у задоволенні позову ТОВ "Байнер Груп" відмовлено.

Позов ТОВ "Хоса-Плекс Україна" задоволено, стягнуто з ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" на користь ТОВ "Хоса-Плекс Україна" 17 083,92 грн заборгованості.

Позов ТОВ "Фінансова компанія "Авісто" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Авісто" 32 198 736,06 грн заборгованості, 7 405 709,29 грн інфляційних втрат, 2 003 378,89 грн 3% річних. В іншій частині позову ТОВ "Фінансова компанія "Авісто" відмовлено.

ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" звернулось з касаційною скаргою на вказані судові рішення, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Хоса-Плекс Україна" та часткового задоволення позову ТОВ "Фінансова компанія "Авісто" до відповідача і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовів ТОВ "Хоса-Плекс Україна", ТОВ "Фінансова компанія "Авісто" відмовити.

Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає порушення ч. 1 ст. 27 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), адже судами не було залучено до участі у справі осіб (аптеки, які вказані у спірних актах), прав і обов'язків яких можуть стосуватись ці рішення; порушення ч. 1 ст. 41 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), оскільки судами безпідставно відмовлено відповідачу у призначенні технічної і почеркознавчої експертиз додаткових угод № 4, № 5, актів приймання - передачі наданих послуг за березень 2015 року; апеляційним судом взято до уваги пояснення особи, яка немає процесуального статусу у справі (колишнього головного бухгалтера відповідача ОСОБА_6), що є порушенням ст. 30 ГПК України (в редакції до 15.12.2017); порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), адже судами не було перевірено всіх документів, на які є посилання в спірних актах приймання - передачі наданих послуг та не надано належної оцінки тій обставині, що ТОВ "Фінансова компанія "Авісто" на виконання ухвали суду надала лише 58 із 116 договорів та актів укладених з аптеками і що жодним із 58 актів не підтверджується надання послуг впродовж березня 2015 року; порушення ст. 19 Закону України "Про лікарські засоби", адже ТОВ "Хоса-Плекс Україна" було укладено договори з суб'єктами, які не мають ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами та які отримали такі ліцензії лише після березня 2015 року; порушення вимог ч. 2 ст. 1081 ЦК України, оскільки за договором факторингу було передано недійсну вимогу, ст. 629 ЦК України, ст. 1, ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України" Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та незастосування ч. 3 ст. 207 ЦК України.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Авісто", посилалось на те, що прийняття рішення у цій справі жодним чином не впливає на права і обов'язки аптек; більшість документів підписувались не особисто генеральним директором відповідача ОСОБА_7, а ставилось факсиміле, що є усталеною практикою, яка склалась між відповідачем і ТОВ "Хоса-Плекс Україна" ще з початку 2012 року, що також підтверджується наданими ТОВ "Фінансова компанія "Авісто" копіями актів приймання - передачі наданих послуг за період з 2012 року по 2014 рік. Експертизи, проведені на замовлення відповідача, були здійснені по копіям документів, що суперечить вимогам чинного законодавства та не може підтверджувати обставини, на які посилається відповідач як на підставу для проведення експертизи у цій справі. Надані ТОВ "Фінансова компанія "Авісто" акти приймання - передачі наданих послуг та рахунки -фактури містять необхідні реквізити та є належними доказами у справі; доводи відповідача про те, що право вимоги у виконавця виникає не на підставі договору № СА-1357 та погоджених актів приймання-передачі наданих послуг, а має підтверджуватись додатковими документами, є безпідставними.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді - доповідача справу було призначено до розгляду на 26.03.2018 об 11 год. 30 хв.

У зв'язку з заявленим у судовому засіданні 26.03.2018 відводом суддям Стратієнко Л.В. та Ткачу І.В., провадження у справі було зупинено до вирішення відводу.

Ухвалою суду від 04.04.2018 провадження у справі було поновлено та призначено справу до розгляду на 19.04.2018 о 14 год. 30 хв.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, 3-ї особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Авісто" та ТОВ "Хоса-Плекс Україна" в повному обсязі, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходили з того, що на виконання умов договору про надання послуг № СА-1357 від 17.01.2012 за період з 23.03.2015 по 27.03.2015 ТОВ "Хоса-Плекс Україна" надала відповідачу послуги на загальну суму 32 215 819,98 грн, що підтверджується актами приймання-передачі послуг № 5, № 6, № 7 від 23.03.2015, № 8, № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 15 від 26.03.2015, № 16, № 17, № 18, № 19, № 20, № 21, № 22, № 24, № 25, № 26 від 27.03.2015, які відповідач не оплатив, в результаті чого у нього виникла заборгованість. Оскільки право вимоги за договором № СА-1357 від 17.01.2012 перейшло від ТОВ "Хоса-Плекс Україна" до ТОВ "Фінансова компанія "Авісто" у сумі 43 135 826,11 грн згідно з укладеним між ТОВ "Хоса-Плекс Україна" (клієнт) до ТОВ "Фінансова компанія "Авісто" (фактор) договором факторингу № 1 від 25.04.2017, господарські суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ "Фінансова компанія "Авісто" 32 198 736, 06 грн основного боргу, 7 405 709, 29 грн інфляційних втрат, 2 003 378, 89 грн 3% річних та відмовили у стягненні пені, адже у договорі не було погоджено її розмір та порядок нарахування. Також, встановивши, що право вимоги з оплати наданих згідно акту № 26 від 27.03.2015 послуг на суму 17 083,92 грн не було відступлене ТОВ "Фінансова компанія "Авісто", стягнули з відповідача на користь ТОВ "Хоса-Плекс Україна" 17 083,92 грн.

Проте, повністю погодитись з висновками судів неможливо, виходячи з такого.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3 ст. 207 ЦК України).

"Факсиміле" позначають печатку (кліше), за допомогою якої відтворюють підпис особи.

Отже, для застосування факсимільного підпису для оформлення правочинів, вчинення інших господарських операцій, необхідна письмова згода сторін, яка може виражатись, зокрема, в укладеній між сторонами письмовій угоді, в якій погоджується використання факсиміле і зразки справжнього та факсимільного підписів посадових осіб або представників сторін договору чи іншого документу. Саме таким способом закріплюється юридична сила факсиміле як особистого підпису і засвідчені ним документи вважатимуться укладеними відповідно до вимог законодавства.

Існування усталеної практики між відповідачем і ТОВ "Хоса-Плекс Україна" щодо використання факсиміле, без дотримання вимог ч. 3 ст. 207 ЦК України, якою визначено порядок його використання, не впливає на вирішення питання щодо правомірності його використання у випадках, коли інша сторона заперечує юридичну силу підписаного таким чином документу.

Задовольняючи позов ТОВ "Хоса-Плекс Україна" та частково позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Авісто", господарські суди не врахували вимог ч. 3 ст. 207 ЦК України, належним чином не дослідили чи було сторонами погоджено в установленому законом порядку використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису, що давало б їм право підписувати документи, зокрема, спірні угоди та акти приймання - передачі наданих послуг за березень 2015 року за допомогою факсиміле.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач заперечував, що додаткові угоди № 4, № 5, спірні акти за 2015 рік були підписані генеральним директором відповідача і є належними доказами у справі, на підтвердження чого ним надавались висновки експертного дослідження МВС України Київського наукового-дослідного експертного - криміналістичного центру № 8-4/21 від 21.07.2017, № 8-4/22 від 04.08.2017, № 8-4/25 від 04.09.2017, 8-4/26 від 05.09.2017, № 8-4/27 від 11.09.2017; висновок експертного дослідження за результатами технічного дослідження № 8848 від 21.07.2017, висновок Незалежного інституту судових експертиз № 8847 від 21.07.2017.

Відхиляючи вказані висновки, апеляційний суд посилався на те, що вони не можуть бути прийняті судом як належний доказ, адже ці висновки були зроблені по копіям документів.

Однак, такі висновки апеляційного суду зроблені всупереч вимогам ст. 43 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), з огляду на таке.

Згідно з п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", затверджених наказом Мініістерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об'єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Отже, чинним законодавством не передбачено заборони на проведення експертизи по копіях документів, при цьому має вказуватись, що експертом оцінюється не оригінал, а копія документу.

Таким чином, апеляційний суд, з метою прийняття обгрунтованого рішення, повинен був надати оцінку вказаним висновкам експертних досліджень, з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України, а не відхиляти ці докази з формальних підстав.

За ст. 41 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справа "Дульський проти України" від 01.06.2006 експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.

ТОВ "Санофі-Авентіс-Україна" неодноразово заявляв клопотання про призначення у справі технічної та почеркознавчої експертиз додаткових угод № 4 від 13.07.2014, № 5 від 05.09.2014 до договору про надання послуг № СА-1357 від 17.01.2012 та спірних актів приймання - передачі наданих послуг, проте апеляційний суд відмовив у їх задоволенні. При цьому, саме в залежності від встановлення справжності підпису директора на вказаних додаткових угодах № 4 від 13.07.2014, № 5 від 05.09.2014 до договору про надання послуг № СА-1357 від 17.01.2012 та актах приймання - передачі наданих послуг залежить вирішення питання чи були укладені між сторонами ці угоди, чи продовжували сторони дію договору № СА-1357 від 17.01.2012 та чи надавались відповідачу вказані в акті послуги, а, отже, і правильність вирішення позову третіх осіб у справі.

Апеляційний суд при розгляді справи не вирішив відповідно до правил ст. 41 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) питання щодо призначення у справі відповідних експертиз, та неповно з'ясував дійсні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, чим також порушив право сторін на те, щоб вони були почуті і мали можливість захистити свої законні права та інтереси.

Право на отримання мотивованого судового рішення є процесуальним елементом права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Порушення права на справедливий розгляд за ст. 6 Конвенції буде мати місце у випадках: відмови суду розглядати в своєму рішенні доводи, засновані на Конвенції, які до того ж були ясно і повно викладено; відмови суду оцінювати доводи заявника, засновані на Конституції; відмови суду в задоволенні скарги заявника без оцінки доказів по суті, тобто без будь-якої мотивації, лише шляхом відтворення в судовій ухвалі тексту рішення суду нижчого рівня (рішення ЄСПЛ у справах "Гарсія Руїс проти Іспанії", "Іро Баланіт проти Іспанії", "Проніна проти України", "Хелле проти Фінляндії", "Татішвілі проти Росії").

Відповідно до ст. 42 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Апеляційний суд, приймаючи як доказ пояснення колишнього головного бухгалтера ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" ОСОБА_6 про те, що відповідач відмовився оплачувати отримані у березні 2015 році послуги, не надав ніякої правової оцінки поясненням працівника відповідача, що наявні у справі (а.с. 176 -177, т. 7), чим порушив принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Щодо доводів касаційної скарги про необхідність залучення у справі третіх осіб (аптек, вказаних у спірних актах), то вони є безпідставними, оскільки спірні правовідносини між сторонами у цій справі виникли з договірних відносин між ТОВ "Хоса-Плекс Україна" та ТОВ "Санофі-Авентіс Україна".

За таких обставин висновки судів про наявність правових підстав для задоволення позову ТОВ "Хоса-Плекс Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Авісто" до відповідач є передчасними та зробленими без з'ясування всіх істотних обставин справи, тому ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення цих позовів підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суду слід врахувати наведене, належним чином дослідити чи узгоджено сторонами відповідно до вимог ч. 3 ст. 207 ЦК України (шляхом укладення угоди) використання факсимільного відтворення підпису, чи були укладенні між сторонами додаткові угоди № 4, № 5, чи були прийнятті відповідачем послуги за актами приймання-передачі послуг № 5, № 6, № 7 від 23.03.2015, № 8, № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 15 від 26.03.2015, № 16, № 17, № 18, № 19, № 20, № 21, № 22, № 24, № 25, № 26 від 27.03.2015, надати належну оцінку всім доказам у справі, а також при необхідності обговорити питання про призначення у справі необхідних судових експертиз документів, підписання яких заперечує відповідач і на підставі яких з нього стягнута заборгованість, та належним чином встановити чи виник у відповідача обов'язку з оплати вказаних у актах послуг.

В частині відмови в задоволенні позову ТОВ "Байнер Груп" до ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" про стягнення заборгованості рішення і постанова апеляційного суду є обґрунтованими і підстав для їх скасування немає.

Відповідачем було подано заяву про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/4050/17, шляхом повернення стягнутих грошових коштів у сумі 91 991 732, 32 грн на користь ТОВ "Санофі-Авентіс Україна", однак оскільки за наслідками касаційного перегляду ухвалених у справі рішень, справа підлягає передачі на новий розгляд, то відповідно до ст. 333 ГПК України підстав для здійснення повороту рішення у цій справі немає.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Керуючись ст. ст. 300 301 308 310 314 315 316 317 333 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна" про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15 червня 2017 року у справі № 910/4050/17.

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2017 року у справі за № 910/4050/17 в частині вирішення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Хоса-Плекс Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна" про стягнення 17 083,92 грн та позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авісто" до товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна" про стягнення 48 343 976,24 грн і розподілу судового збору скасувати. Справу в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2017 року у справі за № 910/4050/17 в частині відмови в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Байнер Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна" про стягнення 42 801 340,00 грн залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Мамалуй

І. Ткач

  • 47213

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 47213

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні судові рішення

    Дивитись всі судові рішення
    Дивитись всі судові рішення
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати