Вихід за межі повноважень чи усунення колізій: все про рішення, що приймаються судом апеляційної інстанції за скаргами на ухвали слідчого судді

Частиною 3 статті 407 КПК України передбачено, що за наслідками розгляду за скаргами на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Суд апеляційної інстанції залишає ухвалу без змін, якщо після перевірки аргументів апеляційної скарги дійде висновку про їх безпідставність та законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді.

Суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу слідчого судді у разі, коли встановить її незаконність або необґрунтованість чи невмотивованість. У цьому випадку суд апеляційної інстанції зобов’язаний постановити нову ухвалу з приводу питань, які вирішувалися у скасованій ним ухвалі слідчого судді.

Однак, в практиці виникають ситуації, коли ухвалити одне з двох зазначених рішень неможливо, у результаті чого суди апеляційної інстанції час від часу виходять за межі своїх повноважень, приймаючи рішення, не передбачені КПК. Причина полягає в тому, що законодавча регламентація не охоплює всі можливі ситуації, які виносяться на розгляд таких судів.

• Повернення матеріалів слідчому судді для розгляду по суті, коли апеляційний суд не має права розглянути по суті скаргу чи ухвалити рішення про відкриття провадження.

1. Ухвалою слідчого судді скаргу захисника на бездіяльність слідчого щодо порушення порядку розгляду клопотання під час досудового розслідування залишено без розгляду та повернуто заявнику як таку, що подано особою, що не має права подавати скаргу, адже слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого про його відвід.

Однак, приймаючи рішення про призначення судового розгляду за скаргою на бездіяльність слідчого, слідчий суддя у своїй ухвалі зазначив, що скарга подана належною особою та відповідає вимогам ст.ст. 303-304 КПК.

Розглядаючи скаргу, слідчий суддя дійшов протилежного висновку, врахувавши обставини, які були відсутні на момент звернення зі скаргою. До того ж, за результатами розгляду зазначеної скарги, слідчий суддя прийняв рішення про залишення скарги без розгляду та повернення її заявнику, яке не узгоджується з вимогами ст. 307 КПК України, тоді як стадія оцінки скарги на відповідність її вимогам ст.ст. 303-304 КПК України вже відбулася, що відображено в ухвалі слідчого судді від 07.09.2015 р.

Колегія суддів апеляційного суду скасувала ухвалу слідчого судді. Проте, була позбавлена процесуальної можливості постановити судове рішення за скаргою без розгляду її по суті слідчим суддею, повернула матеріали до суду 1 інстанції для розгляду по суті.

1. Інша ситуація, коли потерпілий оскаржує рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження, наполягає на тому, що рішення, на яке він подавав скаргу слідчому судді, можна оскаржити. Розглядаючи апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, апеляційний суд визнав, що слідчий суддя безпідставно відмовив у відкритті провадження. Очевидно, що апеляційний суд повинен скасувати рішення слідчого судді. А от ухвалити нове рішення апеляційний суд не зможе, адже він не має права по суті розглянути ту скаргу, з якою потерпілий звертався до слідчого судді, бо таким чином він перебере на себе повноваження слідчого судді. Не матиме повноваження в розглядуваному випадку суд апеляційної інстанції і ухвалити рішення про відкриття провадження за скаргою потерпілого, з якою він звертався до слідчого судді, оскільки таке рішення чинним КПК взагалі не передбачене. З такою проблемою зіткнувся Апеляційний суд Одеської області, який скасував ухвалу слідчого судді та повернув матеріали слідчому судді для розгляду по суті скарги потерпілого на бездіяльність слідчого та прокурора.
2. Апеляційного суду м. Києва від 17.09.2013 р., якою скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.08.2013 р. про повернення скарги Бухова І.Г. на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей до ЄРДР, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції;
3. Апеляційного суду м. Києва від 29.07.2013, якою скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.07.2013 про відмову у відкритті провадження за скаргою ТОВ «Юридична фірма «П.Р.С. і Компанія» на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей до ЄРДР, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції;

• Прийнято рішення по суті вимог апеляційної скарги.

1. Апеляційний суд м. Києва своєю ухвалою від 19.09.2013 р. скасував ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.08.2013 р. про повернення скарги Кунчурової Н.Д. на постанову слідчого про відмову у визнанні її потерпілою та прийняв рішення по суті вимог скарги (Кунчуровій Н.Д. відмовлено у задоволенні скарги);
2. Апеляційний суд м. Києва своєю ухвалою від 19.08.2013 р. скасував ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2013 р. про відмову у відкритті провадження за скаргою представника ПАТ «ПРОМОБЛАДНАННЯ» на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання щодо надання витягу з ЄРДР та прийняв рішення по суті вимог скарги (відмовлено у задоволенні скарги).

• Прийнято рішення про зміну ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя обрав до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК визначив розмір застави – вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК). Підозрюваний оскаржив дану ухвалу. Під час розгляду скарги апеляційним судом, підозрюваний та його захисник наполягали на зменшенні розміру застави, пославшись на скрутне матеріальне становище підозрюваного, наявність на його утриманні малолітніх дітей. Апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру застави. За чинним КПК апеляційний суд повинен буде скасувати рішення слідчого судді та ухвалити власне рішення, яке по суті буде відрізнятися від ухвали слідчого судді тільки зменшеним розміром застави. Науковець Лукашкіна Т.В. вважає, що в таких випадках доцільно було б приймати рішення про зміну ухвали слідчого судді.

• Рішення про закриття апеляційного провадження.

У частині 2 ст. 403 КПК України зазначено, що в разі відмови скаржника від апеляційної скарги суд апеляційної інстанції повинен ухвалити рішення про закриття апеляційного провадження. Вважаємо, що дане положення підлягає застосуванню у разі оскарження ухвали слідчого судді (за відсутності інших скарг, а за наявності інших скарг – якщо інші скаржники не заперечуватимуть проти закриття провадження).

Відсутність єдиного підходу в застосуванні положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України призводить до прийняття апеляційними судами неоднакових рішень за наслідками апеляційного розгляду апеляцій на ухвали слідчого судді.

Отже, перелік тих рішень, які апеляційний суд має право прийняти за наслідками розгляду скарги на ухвалу слідчого судді потребує розширення. Зокрема, має бути передбачено, у яких випадках апеляційний суд має право самостійно прийняти рішення по суті вимог, а в якому направити справу на новий судовий розгляд. Також доцільно надати апеляційному суду повноваження постановляти ухвалу лише в частині оскарження розміру застави, який було призначено при обранні запобіжного заходу.

Таким чином, частину 3 ст. 407 КПК України пропонуємо викласти у наступній редакції.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1. залишити ухвалу без змін;
2. змінити ухвалу;
3. скасувати ухвалу повністю або частково і постановити нову ухвалу;
4. скасувати ухвалу повністю або частково і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Автор статті: Борисова Дар'я