Відсутність освіти не перешкоджає особі розуміти обвинувачення та захищати свої права під час кримінального провадження (ККС/ВС у справі № 404/5472/19 від 11.05.2021)

Фабула судового акту: Які тільки аргументи не вигадують адвокати, аби виправдати свого підопічного!

У цій справі захисник обвинуваченого у вчиненні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 (крадіжка) та ч. 2 ст. 186 (грабіж) КК України подав касаційну скаргу, в якій зазначив, що його підзахисний не має повної середньої освіти, а тому не розумів суті пред’явленого йому обвинувачення та процесу розгляду кримінального провадження в судах.

Також від нього нібито приховали необхідність обов’язкової участі захисника у кримінальному провадженні, що вказує на порушення права особи на захист.

Апеляційний суд у цій ситуації вказав, що згідно матеріалами справи зафіксовано, що під час досудового розслідування слідчим роз’яснювались права та обов’язки обвинуваченого, зокрема право на безоплатну вторинну правову допомогу, однак обвинувачений добровільно відмовився від послуг адвоката.

ВС погодився з такою позицією апеляційного суду та зазначив, серед іншого, що для здатності особи самостійно здійснювати своє право на захист не потрібно вищої чи середньої освіти. Філософські роздуми Суду звелися до того, що особі потрібен такий стан психічних функцій (сприйняття, уваги, пам’яті, мислення) та емоційно-вольової сфери обвинувачених, що забезпечить правильне відображення дійсності і створить передумови для повноцінної інтелектуальної діяльності.

Обставини, які впливають на здатність особи здійснювати право на захист, можуть бути з’ясовані з документально підтверджених відомостей: що особа інвалід певної групи, встановленої щодо психічного захворювання; особа перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері або навчається в школі для розумово відсталих дітей; визнана медичною установою такою, що страждає хронічним алкоголізмом, наркоманією, а тому має певні розлади поведінки та психіки.

Аналізуйте судовий акт ОП/ККС: Недотримання процедури передачі кримінального провадження для розслідування іншому органу тягне за собою визнання доказів недопустимими (ОП/ККС у справі № 640/5023/19)

Не завжди експертиза може допомогти уникнути відповідальності, суд сам визначить її обґрунтованість (Олександрійський міськрайсуд Кіровоградської області у справі № 398/4347/20 від 12.05.2021)

Наявність двох та більше пом’якшуючих обставин не є безумовною підставою для застосування ст. 69 КК, сукупність таких обставин ПОВИННА істотно знизити тяжкість вчиненого злочину (ВС/ККС у справі № 712/4384/20 від 27.04.2021

Постанова

іменем України

11 травня 2021 року

м. Київ

справа № 404/5472/19

провадження № 51-4583 км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Макаровець А.М. та Огурецького В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,

прокурора Чагарного М.П.,

в режимі відеоконференції

захисника Шведова С.П.,

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Шведова С.П. на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда

від 28 січня 2020 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 22 червня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120020003330, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Олександрії Кіровоградської області, жителя

АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України (далі КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 січня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за частиною 2 статті 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі частини 1 статті 70 КК ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 визначено обчислювати з 28 січня 2020 року.

Стягнуто на користь держави судові витрати та вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за таких обставин.

01 травня 2019 року близько 10:00 ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні магазину « Зоотовари », розташованого на території ринку «Жадівський», що знаходиться на

вул. Жадова, 23-А у м. Кропивницькому, умисно, з корисливих мотивів, повторно, таємно викрав у ОСОБА_2 мобільний телефон «Samsung Gаlаху J7 Neo вартістю 3766, 67 грн, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того, 02 травня 2019 року близько 14:30 він, перебуваючи на зупинці громадського транспорту, розташованій біля ринку «Центральний», що знаходиться на вул. Преображенській у м. Кропивницькому, умисно, з корисливих мотивів, повторно, переконавшись у тому, що за його злочинним діями ніхто не спостерігає, таємно викрав у ОСОБА_3 мобільний телефон «Redmi Note 5» вартістю

3668, 33 грн, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Також 11 травня 2019 року близько 11:00 ОСОБА_4 , перебуваючи біля входу до аптеки «Низькі ціни», розташованої на території ринку «Черемушки» на вул. Євгена Тельнова, 1 у м. Кропивницькому, умисно, з корисливих мотивів, повторно, переконавшись у тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон у ОСОБА_5 марки «Samsung Gаlаху А3» вартістю

2300 грн, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Цього ж дня близько 12:12 він у приміщенні магазину «SHELFI», розташованому на вул. Преображенській у м. Кропивницькому, умисно, з корисливих мотивів, повторно, переконавшись у тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно викрав у потерпілої ОСОБА_6 мобільний телефон «Samsung SМ-А320 FL» вартістю 2499,67 грн, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того, 18 травня 2019 року близько 13:30, ОСОБА_1 , перебуваючи на території Критого ринку в контейнерах №7-8, що розташований на вул. Соборній, 27 у

м. Кропивницькому, умисно, з корисливих мотивів, повторно, переконавшись у тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон «Huawei3», який належав ОСОБА_7 , вартістю 1575 грн, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того, 13 травня 2019 року близько 12:00 ОСОБА_1 , перебуваючи біля входу в аптеку, розташовану на вул. Попова, 63 у м. Кропивницькому, помітивши в кишені ОСОБА_8 мобільний телефон, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на його заволодіння, умисно, з корисливих мотивів, повторно, відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Samsung Gаlаху J3 SM-J320Н» вартістю 1833,33 грн, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 22 червня 2020 року вирок Кіровського районного суду м.Кіровограда від 28 січня 2020 року стосовно ОСОБА_1 залишено без зміни.

Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

При цьому захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, вказує на порушення права на захист його підзахисного на всіх стадіях кримінального провадження.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не оспорює винуватості свого підзахисного у вчиненні інкримінованих йому злочинах, однак зазначає, що суди не зважили на відсутність документів, які підтверджують наявність у його підзахисного повної середньої освіти, приховавши необхідність обов`язкової участі захисника у кримінальному провадженні, що вказує на порушення права на захист останнього.

Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що його підзахисний закінчив лише 7 класів, що вказує на недостатній освітній рівень ОСОБА_1 , внаслідок чого останній не розумів суті пред`явленого обвинувачення та процесу розгляду кримінального провадження в суді.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та засудженого, які підтримали касаційну скаргу захисника, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.

Мотиви Суду

Відповідно до частини 1 статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Частина 2 цієї статті вказує на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник, не погоджуючись з постановленими у кримінальному провадженні судовими рішеннями, зазначає про порушення права на захист його підзахисного як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

Однак така позиція захисника є безпідставною та не знайшла свого підтвердження під час перевірки матеріалів кримінального провадження.

Так, не оспорюючи пред`явленого його підзахисному обвинувачення та кваліфікацію його дій, захисник, вказуючи на порушення права на захист, зазначає, що його підзахисний не має достатнього освітнього рівня, що в подальшому не дало йому можливості правильно розуміти обвинувачення та захищати свої права під час кримінального провадження.

Як установлено під час судового розгляду, ОСОБА_1 визнав свою винуватість, просив його суворо не карати та частково відшкодував завдані потерпілим збитки. Також у суді першої інстанції ОСОБА_1 було роз`яснено суть частини 3 статті 349 КПК, згідно з якою він надав згоду про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вказав на добровільність своєї позиції та надав показання, в яких визнав свою винуватість.

Суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги захисника, доводи якої є аналогічні доводам зазначеним у його касаційній скарзі, вказав, що згідно матеріалами справи під час досудового розслідування слідчим

Абдуллаєвою О.М. - ОСОБА_9 роз`яснювались його права та обов`язки, зокрема право на безоплатну вторинну правову допомогу, однак обвинувачений ОСОБА_1 добровільно відмовився від послуг адвоката (т.1, а.п.202,209).

При цьому на вказаних аркушах кримінального провадження міститься підпис ОСОБА_1 , а із звукозапису судового засідання в суді першої інстанції від 28 січня 2020 року вбачається, що головуючий під час підготовчого судового засідання вручив ОСОБА_1 пам`ятку про його права та обов`язки (т.2, а.п. 113), при цьому ОСОБА_1 зазначив, що йому все зрозуміло, будь-яких клопотань з приводу залучення захисника не заявляв.

Крім того, матеріали кримінального провадження не містять як письмових, так і усних клопотань засудженого про участь захисника під час проведення досудового розслідування, а під час судового розгляду в суді першої інстанції

ОСОБА_1 клопотання про участь захисника не заявляв, давав послідовні показання, визнав вину, щиросердно розкаявся, що і було в подальшому враховано судом під час призначення покарання.

Зокрема, слід враховувати, що для здатності особи самостійно здійснювати своє право на захист потрібен такий стан психічних функцій (сприйняття, уваги, пам`яті, мислення) та емоційно-вольової сфери обвинувачених, що забезпечить правильне відображення дійсності і створить передумови для повноцінної інтелектуальної діяльності.

Обставини, які впливають на здатність особи здійснювати право на захист, можуть бути з`ясовані з документально підтверджених відомостей: що особа інвалід певної групи, встановленої щодо психічного захворювання; особа перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері або навчається в школі для розумово відсталих дітей; визнана медичною установою такою, що страждає хронічним алкоголізмом, наркоманією, а тому має певні розлади поведінки та психіки.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, такі документально підтверджені відомості відсутні. Тобто суд жодним чином не перешкодив

ОСОБА_1 у здійсненні його права на захист. Органи досудового розслідування під час кримінального провадження відповідно до вимог кримінального процесуального закону роз`яснили права ОСОБА_1 . При цьому матеріали кримінального провадження не містять жодних клопотань про залучення захисника ні під час досудового розгляду, ні в суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду є належним чином вмотивованою, суд надав відповіді на всі доводи апеляційної скарги захисника, належним чином обґрунтував їх і дійшов правильного висновку про залишення вироку місцевого суду без зміни.

З огляду на наведене доводи касаційної скарги захисника щодо порушеного права на захист його підзахисного не знайшли підтвердження під час перевірки матеріалів провадження, а тому твердження захисника про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження в суді є неспроможними.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав, які би вказували на можливість скасувати судові рішення, оскільки вони є законними, вмотивованими та належним чином обґрунтованими.

У зв`язку з цим касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 січня 2020 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 22 червня 2020 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

М.М. Лагнюк А.М. Макаровець В.П. Огурецький