Від образ у соцмережах до загроз життю адвокатів: де межа між критикою і переслідуванням?

Хоча в Україні існує кримінальна відповідальність за перешкоди до здійснення правомірної діяльності захисника та порушення встановлених законом гарантій діяльності, адвокати доволі часто стикаються з різноманітними формами тиску. Одним із найбільш поширених є публічні образи.

В соціальних мережах стала частіше ширитися інформація, у якій представники окремих громадських формувань, правоохоронних органів дозволяють собі висловлювання, які по своїй суті є цькуванням, образами та дискредитацією особи.

Особливо часто «інформаційна розправа» відбувається стосовно адвокатів, які представляють обвинувачених у злочинах проти основ національної безпеки та оборони. У таких кримінальних справах має місце ототожнення адвоката з клієнтом, яке носить характер ворожнечі та ненависті (варто зауважити, що стосовно суддів також публікуються гнівні коментарі у звʼязку з ухвалюваними ними рішень. Це здійснюється особами, які не мають фахової освіти, часто не знайомі з матеріалами справи, на підставі яких приймалися ті або інші процесуальні рішення).

Читайте статтю: Як активність у соціальних мережах може завдати шкоди адвокатові

На жаль, подібні дії стають тригерами для майбутніх насильницьких дій до адвокатів та надають порушникам впевненості у їхній безкарності.

При цьому подібні «активісти» забувають, що Конституція України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу, яке забезпечує інститут адвокатури. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний також має право на захист (а представництво особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення здійснює виключно адвокат). І згідно Основного Закону вказані права людини не можуть обмежуватися навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Але у Єдиному державному реєстрі судових рішень за останні роки можна знайти лише декілька вироків у злочинах проти адвокатів. І вони стосувалися лише найбільш жорстоких форм тиску - нападів на адвокатів у зв’язку з виконанням ними функцій захисту в тій чи іншій справі (див. напр. вирок Залізничного районного суду м. Львова від 03.12.2021 у справі №462/1594/2, вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.02.2025 у справа №185/5507/18).

Читайте статтю: Запис розмови: нова зброя в арсеналі адвоката

Отже держава Україна, яка зобовʼязана (ст. 5 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») створювати належні умови для діяльності адвокатури та забезпечувати дотримання гарантій адвокатської діяльності, фактично реагує лише у крайніх (найбільш кричущих) випадках, коли захисники зазнають загроз їхньому життю. Водночас, заходів стосовно тих порушень прав адвокатів та професійних гарантій, які у майбутньому тягнуть тяжкі наслідки, не вживається.

У цьому аспекті цікавим може бути досвід Німеччини, де вже давно прагнуть долати мову ненависті та ворожнечі, в тому числі в Інтернеті. Захист розповсюджується на усіх без винятку. А у 2021 році навіть було посилене покарання за статтею 188 (Наклеп) Кримінального кодексу Німеччини було посилено і розповсюджувалося на особливий вид злочину – образи.

У науковій літературі наводяться дані, що державні органи Німеччини щороку здійснюють близько 70 тис. запитів до провайдерів з метою встановлення осіб, які здійснюють публікації. І це свідчить про реальний механізм захисту від подібних протиправних дій. При цьому публічні персони не соромляться офіційно заявляти про те, що відносно особи, яка висловилась образливо порушено кримінальну справу. Врегулювання подібних питань має превентивний характер, який дозволяє в майбутньому не допустити вчинення більш істотних порушень професійних прав та гарантій.

Так суд у Ройтлінгені визнав, що публікація в Facebook, яка містила образливі висловлювання на адресу міністра, включаючи з порівнянням з «собачими екскрементами», «ідіот» та заклики «забиратися геть» перетнула межі допустимої критики. Вироком суду на автора було накладено штраф и розмірі 7800 євро. (номер справи OLG Hamm, Az. 5 Ss 226/22, NJW 2025, 278).

Читайте статтю: Свобода вираження адвокатом поглядів у суді: практика ЄСПЛ

Рада Європи на своєму 1522-му засіданні 12 березня 2025 року ухвалила Конвенцію про захист професії адвоката. Відповідно до цього міжнародного договору, який нещодавно підписали 17 учасників, держави зобов’язані гарантувати, що адвокати можуть виконувати свої професійні обов’язки без загрози фізичних атак, погроз, переслідувань, залякувань або неправомірних перешкод чи втручання. Якщо такі дії можуть становити кримінальний злочин, Сторони мають проводити ефективне розслідування. Це може стати рішучим кроком в майбутньому незалежного інституту захисту прав та свобод в Україні – адвокатури.

Тож тепер необхідно вирішити питання, чи потребує інформаційне переслідування адвокатів окремої кваліфікації відповідно до українського законодавства. Зрозуміло, що кожен має право на критику, в тому числі, у судовому процесі або поза його межами. Але це повинно здійснюватися в певних рамках без образ і цькування.

Автор статті: Володимир Мацко, член Ради Комітету НААУ з питань кримінального права та процесу