Зустрічний позов відповідача із вимогою, яка виникла на підставі іншого договору, хоча і укладеного з позивачем, але не пов’язаного з первісним позовом, НЕ приймається судом (ВГСУ від 07 вересня 2016р. у справі № 905/665/16)

Фабула судового акту: Прецедент ВГСУ для любителів всіляко ускладнювати та затягувати процес, в тому числі шляхом подання зустрічних позовів. Також ця постанова буде корисною для керівників, які безвідповідально змушують юристів подавати необґрунтовані процесуальні документи у справу, на кшталт зустрічних позовів та скарг, замість того, щоб виконувати прийняті на себе договірні зобов’язання.

Ситуація дуже розповсюджена. Між двома суб’єктами господарювання укладено два господарських договори. Позивач ініціює стягнення по одному з цих договорів, де може підтвердити борг. Відповідач, розуміє, що борг буде стягнуто, проте по іншому договору існує обґрунтований борг позивача перед відповідачем. Намагаючись вчинити щось на зразок взаємозаліку відповідач подає зустрічний позов. Проте, суд не приймає цей зустрічний позов, оскільки вимоги за первісним та зустрічним позовами не пов'язані підставами цих позовів та поданими доказами, тому що стосуються різних договорів. Відповідач безглуздо оскаржує ухвалу про повернення зустрічного позову і у апеляційному, і у касаційному порядку. Результату немає.

Єдина правильна процесуальна поведінка в такому випадку, це подання відповідачем не зустрічного, а окремого позову. До речі не виключено, що, якщо такий окремий позов попаде на розгляд тому ж судді, що і первісний позов, то розгляд буде об’єднано. Так и інакше правило зрозуміле: за кожним договором (вимогою) подається окремий позов. Об’єднувати декілька договорів в єдиний позов не треба.

І пам’ятаємо: за подання зустрічного позову слід сплачувати судовий збір, в порядку, передбаченому законом «Про судовий збір».

Аналізуйте судовий акт: Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (ВСУ від 7 вересня 2016р. у справі № 6-1593цс16)

Опис вкладення в цінний лист без фінансового чеку або іншого документу, що підтверджує надання поштових послуг, НЕ є підставою для повернення апеляційної скарги згідно п.2., ч. 1, ст. 97 ГПК України (ВГСУ у справі № 904/5747/16 від 30. 11.16)

Відсутність у ГПК прямої вказівки на заборону оскарження ухвали зобов’язують суд апеляційної та/або касаційної інстанції прийняти правильно оформлену скаргу до розгляду (ВГСУ від 29 листопада 2016 р. у справі № 910/14968/14)

Суд НЕ має право повертати скаргу без розгляду, якщо не подобається документ про сплату судового збору, а зобов’язаний витребувати від особи підтвердження сплати збору від Держказначейства (ВГСУ у справі № 910/10286/16 від 9 листопада 2016р.)

Незадовільний фінстан відповідача та криза у державі не є підставою для розстрочення виконання рішення суду, адже сторони справи перебувають у рівних економічних умовах (ВГСУ від 09 листопада 2016р. у справі № 914/1488/15)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року Справа № 905/665/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Кондратової І.Д.,

Селіваненка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Мега-Мет" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2016 року у справі № 905/665/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Мега-Мет" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 688 427,44 грн., 3% річних у сумі 60 317,56 грн. та 617 573,76 грн. інфляційних сум у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати одержаного товару за договором від 20.10.2012 року № 13/12-П.

До прийняття рішення у справі позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 688 427,44 грн., а також 9 296,73 грн. 3% річних та інфляційних сум.

У травні 2016 року відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ "Мастер Груп" про стягнення заборгованості в сумі 889 914,12 грн., з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних сум, у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати одержаного товару за договором від 30.04.2012 року № 30/04/12-1.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.05.2016 року (судді: Кучерява О.О., Осадча А.М., Левшина Г.В.) відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Мега-Мет" на підставі ст. 60, ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2016 року (судді: Ломовцева Н.В., Колядко Т.М., Стойка О.В.) зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Мега-Мет" вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, і тому просить прийняті ними ухвалу й постанову скасувати, та справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від ТОВ "Мастер Груп" до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та оскаржені в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що предметом первісного позову є вимоги постачальника до покупця про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних сум на підставі договору від 20.10.2012 року № 13/12-П.

Предметом зустрічного позову є вимоги постачальника до покупця про стягнення заборгованості з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних сум на підставі договору від 30.04.2012 року № 30/04-12-1.

Суди попередніх інстанцій відмовляючи в прийнятті зустрічного позову виходили з відсутності взаємопов'язаності первісного й зустрічного позовів, оскільки вони грунтуються на різних підставах, і зустрічний позов не має на меті захисту від первісного позову або спростування його частково чи повністю.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

У п. 3.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 роз'яснено, що обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК. Така заява не може повертатися судом з посиланням на пункт 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки подання зустрічного позову не означає об'єднання вимог в одній позовній заяві.

Разом з тим, за п. 3.12 зазначеної постанови пленуму під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою первісного позову є порушення покупцем зобов'язань з оплати одержаного товару за договором від 20.10.2012 року № 13/12-П, а підставою зустрічного позову є неналежне виконання покупцем зобов'язання з оплати одержаного товару за договором від 30.04.2012 року № 30/04-12-1.

Отже, вимоги за первісним та зустрічним позовами не пов'язані підставами цих позовів або поданими доказами, оскільки стосуються різних договорів. До того ж, як вірно зазначено судами, зустрічний позов не має на меті захисту від первісного позову або спростування його частково чи повністю, а тому висновки судів попередніх інстанцій про відмову в прийнятті зустрічного позову є обгрунтованими.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

Таким чином, оскаржені судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Мега-Мет" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді: І.Кондратова

В.Селіваненко