Згідно з законодавством банк зобов'язаний повернути кошти, які надійшли протягом дії тимчасової адміністрації до неплатоспроможного банку на закритий рахунок (справа № 910/4669/17, 01.11.17)

Фабула судового акта: Судова справа, що пропонується увазі читачів заслуговує на увагу, оскільки досить докладно окреслює правове поле взаємовідносин між клієнтами банку та останнім, в тому числі таким, що визнаний неплатоспроможним, в сфері здійснення платежів та переказу коштів.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що контрагент за договором не повідомив його про те, що відповідний рахунок було закрито у ПАТ "Банк Михайлівський", у зв'язку з чим оплата послуг згідно з договором і була перерахована на цей закритий рахунок. Це і стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про визнання протиправною бездіяльність ПАТ "Банк Михайлівський" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" щодо неповернення помилково зарахованих грошових коштів у розмірі 180 000,00 грн, які належать позивачеві та зобов'язання Банку повернути ці кошти.

Заперечуючи про позову, Банк, зокрема, зазначав, що вимоги позивача виникли під час введення процедури ліквідації в банку, а тому його можна вважати кредитором банку у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Адже сам цим законом регулюється процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку, який є спеціальними відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

З такими доводами суди не погодились і, задовольняючи позовні вимоги повністю, виходили з того, що в силу вимог ч. 7 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Банк був зобов'язаний повернути кошти, які надійшли протягом дії тимчасової адміністрації до неплатоспроможного банку на закритий рахунок, банку, що обслуговує позивача протягом 4 робочих днів з дня виявлення такої ситуації.

А відповідно до п. 2.32 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, - якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов'язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення. Відповідальність за шкоду, завдану суб'єктам переказу у разі недотримання цих вимог, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

В основу судових рішень також була покладена норма ст. 1212 ЦК України, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналізуйте судовий акт: Після введення в банк тимчасової адміністрації стягнути кошти з банку неможливо будь-яким чином, включаючи рішення суду, за винятком механізму передбаченого ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (Постанова ВСУ у справі № 6-2001 цс15)

Виписки по особовим рахункам, не є належним доказом нікчемності банківського рахунку та вчинених за ним операцій з внесення на рахунок позивача коштів (ухвала ВАСУ від 26.01.2017 р., №К/800/19323/16)

Фонд гарантування вкладів не може відмовити вкладнику із підстави не визначення походження коштів, а саме що вкладом повинні, бути кошти, внесені безпосередньо вкладником (Постанова ВАСУ від 12 січня 2016р. № 800/46158/15)

ВГСУ: Спір за позовом фізичної особи до банку, відносно якого відкрито ліквідаційну процедуру, не відноситься до юрисдикції господарських судів, оскільки відносини регулюються спеціальним законом (справа № 910/209/17, 09.10.17)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року Справа № 910/4669/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Карабаня В.Я., Кондратової І.Д.розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2017у справі№ 910/4669/17 Господарського суду міста Києва за позовомприватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб провизнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання повернути кошти

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

третьої особи: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання повернути грошові кошти.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 у справі № 910/4669/17, позов задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо неповернення помилково зарахованих грошових коштів в сумі 180 000,00 грн, які належать позивачу, а також зобов'язано відповідача здійснити повернення вказаних грошових коштів на рахунок позивача.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.04.2012 між ТОВ "Транс-Логістік" (перевізник) та ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" (замовник, позивач) укладено договір про перевезення вантажу № 0303, умовами якого передбачено, що перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж (відповідно до заявок поданих замовником) і передати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, зазначеній в ТТН, а замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу.Додатковою угодою від 31.12.2013 року до договору про перевезення вантажу № 0303 від 04.04.2012, сторони домовились викласти пункт 7.1. договору в наступній редакції: "Термін дії цього договору починається з дати його підписання і діє до 31.12.2014. У випадку, якщо жодна зі сторін не направить другій стороні за цим договором письмове повідомлення про розірвання даного договору за (тридцять) календарних днів до закінчення терміну його дії, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих ж самих умовах, на яких він діяв раніше."

На виконання умов договору про перевезення вантажу № 0303 позивач перерахував на розрахунковий рахунок № 26006300044101 ТОВ "Транс-Логістік" у ПАТ "Банк Михайлівський" грошові кошти у розмірі 180 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 4403 від 24.05.2016 року, № 4637 від 31.05.2016 року та № 4636 від 31.05.2016 року.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що ТОВ "Транс-Логістік" не повідомило належним чином позивача про те, що відповідний рахунок № 26006300044101 було закрито у ПАТ "Банк Михайлівський", у зв'язку з чим оплата послуг згідно з договором про перевезення вантажу № 0303 від 04.04.2012 була перерахована на закритий рахунок № 26006300044101 ТОВ "Транс-Логістік" у ПАТ "Банк Михайлівський", у зв'язку з чим згідно зі ст. 1212 ЦК України відповідач зобов'язаний повернути позивачу кошти у розмірі 180 000, 00 грн, як такі, що набуті без достатньої правової підставі та помилково зараховані на рахунок. Вищезазначене і стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про визнання протиправною бездіяльність ПАТ "Банк Михайлівський" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" щодо неповернення помилково зарахованих грошових коштів у розмірі 180 000,00 грн, які належать ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" та зобов'язання ПАТ "Банк Михайлівський" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" здійснити повернення грошових коштів в сумі 180 000, 00 грн на рахунок ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи".

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки на момент здійснення позивачем платежу, рахунок ТОВ "Транс-Логістик" вже був закритий, відтак, у відповідача була відсутня можливість зарахувати кошти на користь останнього, а тому в силу вимог наведених вище норм чинного законодавства та на підставі ч. 7 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач був зобов'язаний повернути кошти, які надійшли протягом дії тимчасової адміністрації до неплатоспроможного банку на закритий рахунок, банку, що обслуговує позивача протягом 4 робочих днів з дня виявлення такої ситуації.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх судових інстанцій з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, Постановою Правління Національного банку №14/БТ від 23.05.2016 "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" відповідача було віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі вищевказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №812 від 23.05.2016 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" яким, зокрема, вирішено:

- розпочати процедуру виведення відповідача з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 23.05.2016 по 22.06.2016 (включно);

- призначити уповноваженою особою Фонду та делегувати всі повноваження тимчасового адміністратора відповідача, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, ст. ст. 37-39 Закону, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Ю.П. строком на один місяць з 23.05.2016 по 22.06.2016 включно.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №7 від 23.05.2016 "Про заборону видаткових операцій" заборонено з 23.06.2016 здійснювати у відповідача будь-які видаткові банківські операції - безготівкові та готівкові, здійснювати оплату за укладеними правочинами без дозволу уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у відповідача Ірклієнка Ю.П.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №991 від 13.06.2016 було продовжено строки тимчасової адміністрації у відповідача з 23.06.2016 по 22.07.2016 включно.

Відповідно до ч.6 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

12.07.2016 Правлінням Національного банку було прийнято рішення №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", згідно з яким вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати відповідача.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.07.2016 №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку" вирішено розпочати процедуру ліквідації відповідача з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно.

Як зазначалося вище, позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок № 26006300044101 ТОВ "Транс-Логістік" у ПАТ "Банк Михайлівський" грошові кошти у розмірі 180 000, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 4 403 від 24.05.2016 року, № 4 637 від 31.05.2016 року та № 4 636 від 31.05.2016 року.

Згідно із п. 22.6 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" обслуговуючий отримувача банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України / реєстраційним (обліковим) номером платника податків / реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і зараховувати кошти на рахунок отримувача лише в разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Згідно із п. 2.31 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, банк отримувача зобов'язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, що здійснюється відповідно до цієї глави, не виявлено розбіжностей. Банк отримувача зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і зараховувати кошти на рахунок отримувача, лише якщо вони збігаються. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується і день надходження до банку отримувача електронного розрахункового документа) для встановлення належного отримувача цих коштів, яку зараховує на рахунок "Кредитові суми до з'ясування". Банк має забезпечити зберігання належним чином оформленої/го (засвідченої/го підписом відповідального виконавця чи електронним цифровим підписом) паперової копії електронного розрахункового документа чи електронного розрахункового документа.

Для встановлення належного отримувача банк отримувача зобов'язаний надіслати банку платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду отримувача. Обмін запитами щодо уточнення цих реквізитів та відповідями здійснюється засобами платіжної системи в захищеному вигляді за допомогою окремих типів електронних документів, формати та правила заповнення яких визначаються цією платіжною системою. У разі надання банком платника уточнених даних щодо номера рахунку та/або коду отримувача з метою зарахування коштів на його рахунок банк отримувача оформляє меморіальний ордер на підставі електронного розрахункового документа та уточнених даних банку платника щодо номера рахунку та/або коду отримувача. У реквізиті "Призначення платежу" меморіального ордера банк отримувача зазначає номер і дату електронного розрахункового документа та повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього документа. Документ про уточнені дані щодо номера рахунку та/або коду отримувача зберігається разом із паперовою копією електронного розрахункового документа або в електронній формі. На вимогу отримувача банк надає йому паперову копію електронного розрахункового документа, реквізити якого уточнювалися, та копію документа про уточнені дані. Якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов'язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення. Відповідальність за шкоду, завдану суб'єктам переказу у разі недотримання цих вимог, покладається на банк, що обслуговує отримувача (п. 2.32 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті).

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Водночас, в силу положень ч. 7 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" кошти, що надійшли протягом дії тимчасової адміністрації до неплатоспроможного банку, у разі неможливості встановити належного отримувача мають бути повернуті банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини повернення у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на 23.05.2016 року рахунок №26006300044101 у національній валюті ТОВ "Транс-Логістик", було закрито, що підтверджується довідкою за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський".

При цьому, позивач 24.05.2016 року та 31.05.2016 року помилково перерахував грошові кошти в сумі 180 000,00 грн зі свого рахунку, відкритого у ПАТ "УКРЕКСІМБАНК", на вже закритий рахунок ТОВ "Транс-Логістик "у ПАТ "Банк Михайлівський".

Отже, в силу вимог наведених вище норм чинного законодавства та на підставі ч. 7 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач був зобов'язаний повернути кошти, які надійшли протягом дії тимчасової адміністрації до неплатоспроможного банку на закритий рахунок, банку, що обслуговує позивача протягом 4 робочих днів з дня виявлення такої ситуації.

Колегія суддів вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог, враховуючи те, що грошові кошти в сумі 180 000, 00 грн були перераховані позивачем на закритий рахунок контрагента, відтак відповідач безпідставно утримує грошові кошти в сумі 180 000, 00 грн, перераховані на підставі платіжних доручень № 4 403 від 24.05.2016 року, № 4 637 від 31.05.2016 року та № 4 636 від 31.05.2016 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2017, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115 1117 1119 11111/?utm_source=Reshenie_v_Zakon&utm_medium=Reshenie_v_Zakon&utm_campaign=Reshenie_v_Zakon> 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 у справі № 910/4669/17 - без змін.

Головуючий Н. Нєсвєтова Судді: В. Карабань І. Кондратова