25.09.2017 | Автор: Веб-ресурс "Протокол"
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Вимога підрядника про зобов’язання замовника підписати акти виконаних робіт НЕ є правильним способом захисту права незважаючи на те, що такий обов’язок замовника передбачений договором підряду (ВГСУ у справі № 922/4783/16 від 13 вересня 2017р.

Вимога підрядника про зобов’язання замовника підписати акти виконаних робіт  НЕ є правильним способом захисту права незважаючи на те, що такий обов’язок замовника передбачений договором підряду (ВГСУ у справі № 922/4783/16 від 13 вересня 2017р. - vgsu_vimoga_pidryadnika_pro_zobov_yazannya_zamovnika_pidpisati_akti_vikonanih_robit_ne_e_pravilnim_sposobom_zahistu_prava_59c942079fd95.jpg

Фабула судового акту: Між комунальним підприємством (замовник) та ТОВ (підрядник) був укладений договір підряду відповідно до умов якого виконані роботи передаються шляхом підписання сторонами актів виконаних робіт. Без таких актів остаточний розрахунок за виконані роботи не проводиться. Часто в таких випадках підпис з боку комунального підприємства незважаючи на наявність або відсутність підстав ставить за хабар або «откат». Хоча в цій справі судом це не встановлено...

Отже, підрядник звернувся до суду із позовними вимогами зобов’язати замовника прийняти виконані роботи і зобов’язати підписати акти виконаних робіт. Суди першої та апеляційної інстанції задовольнили такі вимоги, проте суд касаційної інстанції скасував ці рішення і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції підкреслив, що при поданні позову підрядником неправильно обраний спосіб захисту порушеного права, а судами у справі не встановлено чи спрямований позов на захист саме порушеного права або чи підрядник намагається рішення суду встановити юридичний факт.

Так, при поданні позову особа повинна обрати конкретний спосіб захисту права передбачений законом, за допомогою якого суд відновить це право та/або притягне до відповідальності порушника. Якщо спосіб захисту права обраний у позові не передбачений законом і не приводить до відновлення порушеного права, то такий спосіб обраний неправильно, і судом такі вимоги не повинні задовольнятися. При цьому такий спосіб захисту права особи як «зобов’язати підписати акти виконаних робіт» не передбачений ст. 16 ЦК України, ні іншими законами.

Окрім цього відповідно до ч.4, ст. 882 ЦК України – «У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.»

Тобто, у випадку безпідставної відмови замовника підписати акти виконаних робіт підрядник НЕ повинен спонукати замовника це вчинити через суд. Судовий припис замовнику щодо обов’язкового підписання актів не захистить порушеного право підрядника, наприклад, на отримання повної та своєчасної оплати за виконані роботи. У суді підрядник повинен лише констатувати факт безпідставної відмови замовника від підпису актів виконаних робіт, а суд повинен оцінювати такий факт для задоволення чи відмови у задоволенні інших вимог підрядника.

Аналізуйте судовий акт: Припинення строку дії договору підряду не припиняє зобов’язання підрядника. Суд задовільнив вимогу «виконати підрядні роботи щодо проведення капітального ремонту приміщення» (ВГСУ від 24.01.17р. у справі № 910/11087/15)

ТЕМА: Аналіз практики застосування судами ст.16 Цивільного кодексу України

Аналізуйте судовий акт: Підрядник не працює та не повертає авансу. Замовник стягує аванс на підставі статті 849 ЦК України (ВГСУ у справі № 910/13621/16 від 28 березня 2017р.)

Порушене право захищено непередбаченим законом способом: суд зобов’язав відповідача прийняти вугілля шляхом підписання актів приймання- передачі (господарський суд Львівської області у справі №914/1128/16 від 13 липня 2016р., суддя Король М. Р.)

Невизнання цивільного права особи іншою особою підлягає захисту у суді навіть на майбутнє незважаючи на те, що на день розгляду справи спору щодо цього права ще не існує (ВСУ від 13 квітня 2016р, справа № 6-2981цс15)

Суперечлива та дивна, проте єдина, позиція ВСУ з приводу застосування судами статті 1212 ЦК України – набуття та збереження майна без достатньої правової підстави (ВСУ у справі № 6-88цс13)

Вибір способу захисту права: одночасне подання віндикаційного та негаторного позову (вимог) неможливе оскільки такі вимоги є взаємовиключеними (ВСУ від 18 січня 2017р. у справі за № 6-2723цс16)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року Справа № 922/4783/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Губенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Владимиренко С.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської радина рішення від та на постанову від Господарського суду Харківської області 16.03.2017 Харківського апеляційного господарського суду 22.05.2017у справі Господарського суду№ 922/4783/16 Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СК СТС" до Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської радипроприсудження виконання обов'язку в натуріу судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Сиротенко О.В.;- відповідача повідомлений, але не з'явився;Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/3907 від 07.09.2017 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 922/4783/16 у зв`язку з відпусткою судді Картере В.І.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.09.2017 у справі № 922/4783/16 визначено наступний склад колегії суддів: Губенко Н.М.- головуючий (доповідач), Барицька Т.Л., Владимиренко С.В.

ВСТАНОВИВ:

29.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "СК СТС" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради про зобов'язання прийняти виконані роботи з реконструкції трамвайної колії по майдану Павлівському та майдану Пролетарському від вул. Університетської до вул. Полтавський шлях за договором про закупівлю робіт за державні кошти № 2507-1 від 25.07.2016 шляхом підписання актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), а саме: акт № 4 на суму 5600107,63 грн., акт № 5 на суму 1296507,26 грн. та акт № 6 на суму 24293,59 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог - т. 3 а. с. 63-64).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.03.2017 у справі № 922/4783/16 (суддя Прохоров С.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 (колегія суддів у складі: Гетьман Р.А. - головуючий суддя, судді Тихий П.В., Россолов В.В.), зобов'язано Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СТС" виконані роботи з реконструкції трамвайної колії по майдану Павлівському та майдану Пролетарському від вул. Університетської до вул. Полтавський шлях за договором про закупівлю робіт за державні кошти № 2507-1 від 25.07.2016 шляхом підписання актів виконаних робіт (№ КБ-2в, № КБ-3), а саме: акт № 4 на суму 5600107,63 грн., акт № 5 на суму 1296507,26 грн. та акт № 6 на суму 24293,59 грн.

Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі № 922/4783/16, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СК СТС" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі № 922/4783/16 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Товариством з обмеженою відповідальністю заявлена вимога про зобов'язання відповідача прийняти виконані роботи з реконструкції трамвайної колії по майдану Павлівському та майдану Пролетарському від вул. Університетської до вул. Полтавський шлях за договором про закупівлю робіт за державні кошти № 2507-1 від 25.07.2016 шляхом підписання актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), а саме: акт № 4 на суму 5600107,63 грн., акт № 5 на суму 1296507,26 грн. та акт № 6 на суму 24293,59 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач послався на те, що відповідач відмовляється від прийняття виконаних позивачем робіт за договором та від підписання актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3).

Згідно із ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Приписами ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, вказана норма встановлює об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Разом з тим особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

За приписами п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту порушеного права є примусове виконання обов'язку в натурі.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 853 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду даного спору наведене не враховано.

Водночас, розглядаючи справу, господарські суди не досліджували питання чи призводить вимога позивача про зобов'язання прийняти роботи шляхом підписання актів виконаних робіт до поновлення порушених прав; чи є заявлений позивачем позов позовом про захист права або позовом про встановлення юридичного факту; чи може виступати така позовна вимога самостійним предметом спору і відповідно способом захисту або підлягає встановленню лише при існуванні і розгляді спору, який виник між особами, про право цивільне (зокрема: про стягнення заборгованості за виконані роботи, тощо).

З огляду на недослідження вказаних вище обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення даного спору, неможливо погодитись з передчасними висновками судів обох інстанцій, зроблених за результатом розгляду позову у даній справі.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні та постанові, судові рішення у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради задовольнити частково.

Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі № 922/4783/16.

Справу № 922/4783/16 передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

С.В. ВЛАДИМИРЕНКО

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


1
Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ