Відповідальність за відшкодування збитків, завданих пошкодженням автомобіля в результаті ДТП внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху повинні нести органи місцевого самоврядування (справа № 926/878/15, 15.03.17)

Фабула судового акту: Здається, учасники дорожнього руху ніколи не переставали скаржитись на стан автодоріг України, як в населених пунктах так і на автомобільних дорогах загального користування. При цьому все ж слід константувати, що на сьогодні вже існує певна позитивна судова практика стягнення матеріальної та моральної шкоди за пошкодження автомобіля внаслідок поганого дорожнього покриття. Справа, що пропонується, саме з цієї категоріїє

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ, позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Чернівецької міської ради про стягнення 47 259, 69 грн. майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце внаслідок невиконання відповідачем обов'язку з утримання дороги в належному та безпечному стані для дорожнього руху. Так, з автомобілем MERSEDES-BENZ, , яким керував фінансовий директор ТОВ сталася дорожньо-транспортна пригода, - автомобіль в'їхав у неогороджену (непозначену) вибоїну, яка знаходилася на проїжджій частині, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень. В подальшому до участі у справі як третіх осіб на стороні відповідача було залучено ПАТ по газопостачанню та газифікації та комунальне підприємство водоканал.

Доказова база позивача зводилась до такого: пригода зареєстрована в журналі обліку ДТП; за результатами огляду місця пригоди підрозділом ДАІ складено відповідну довідку, в якій, зокрема, зазначено про наявність на покритті вибоїн та руйнувань, невідповідність огородження місць проведення дорожньо-будівельних робіт нормативам, відсутність дорожніх знаків, передбачених дислокацією, або їх неправильне застосування.

Рішенням господарського суду залишеним без змін постановою апеляційного господарського позов був задоволени частково: присуджено до стягнення з Чернівецької міської ради на користь ТОВ 40 793, 50 грн. майнової шкоди, 1 576, 70 грн. судового збору та 871, 63 грн. відшкодування витрат на проведення судової експертизи.

Вищенаведені судові акти залишені без змін ВГСУ, який погодився з наступною їх мотивацією:

- саме відповідачем в порушення вимог пп. 1, 4 ст. 21 Закону України "Про автомобільні дороги", ч. 1 ст. 6, ст. 9 Закону України "Про дорожній рух", п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони не було вжито заходів щодо утримання вулиці в безпечному для дорожнього руху стані;

- такий стан дорожного покриття обумовив потраплення автомобіля позивача у неогороджену вибоїну (яму) і зазнав механічних пошкоджень, з огляду на що на підставі ст. ст. 22, 1166, 1187, 1173 ЦК України стягненню з відповідача підлягають прямі витрати позивача на відновлення автомобіля в сумі 40 793, 50 грн.

Суди дійшли вірних висновків про те, що обов'язок по забезпеченню безпечних умов руху транспортних засобів дорогами міст (селищ, сіл), утримання вулиць і доріг міст (селищ, сіл) покладений виключно на органи місцевого самоврядування, у зв'язку з чим відповідальність за відшкодування збитків, завданих позивачу пошкодженням автомобіля в результаті дорожньо-транспортної пригоди внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху повинен нести саме відповідач, який будучи повідомленим про аварію на підземних комунікаціях, не забезпечив невідкладно разом зі спеціалізованими службами організацію безпечного дорожнього руху шляхом позначення їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями.

Аналізуйте судовий акт: Водій попав у вибоїну та стягнув матеріальну шкоду з комунального підприємства міста, яке відповідає за стан та ремонт доріг (Придніпровський районний суд м. Черкаси від 3 листопада 2015р., справа № 711/2673/15-ц, суддя Колода Л. Д.)

Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів несуть відповідальність за створення безпечних умов руху - стягнення шкоди внаслідок ДТП на суму 60 тис. грн. (ВССУ від 07.11.2016 р. у справі № 760/8191/15-ц)

Регрес або право зворотної вимоги є завжди у особи яка відшкодувала потерпілому шкоду за винуватця ДТП (ВСУ від 16 листопада 2016р. № 6-2188цс16)

КП –балансоутримувач будинку не відповідає за шкоду заподіяну падінням снігу з даху на авто, а паркувати авто у дворі будинку виявляється не можна (Господарський суд м. Києва у справі № 910/30089/15 від 22 листопада 2016р., суддя Морозов)

На автомобіль впало дерево - хто відшкодовує шкоду? (Постанова ВГСУ у справі № 38/67 від 24.01.2012, судді: Овечкін В.Е., Чернова Є. В., Цвігун В. Л,)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року Справа № 926/878/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Сибіги О.М.,суддівБакуліної С.В., Данилової М.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиЧернівецької міської ради, м. Чернівці на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 рокуу справігосподарського суду Чернівецької областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МаксМарт", м. ЧернівцідоЧернівецької міської ради, м. Чернівціза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4, м. Чернівціза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, м Чернівці; 2. Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства, м. Чернівці; 3. Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз", м. Чернівці; 4. Комунального підприємства "Чернівціводоканал", м. Чернівці про стягнення майнової шкоди у сумі 47 259, 69 грн. за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

третьої особи на стороні позивача: не з'явився,

третьої особи на стороні відповідача-1: не з'явився,

третьої особи на стороні відповідача-2: не з'явився,

третьої особи на стороні відповідача-3: Богдан С.В.,

третьої особи на стороні відповідача-4: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МаксМарт" (далі за текстом -ТОВ "МаксМарт") звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради про стягнення 47 259, 69 грн. майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце внаслідок невиконання відповідачем обов'язку з утримання дороги в належному та безпечному стані для дорожнього руху.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 29.05.2015 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено ОСОБА_4.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 30.06.2015 року до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради (далі за текстом - Департамент ЖКГ Чернівецької міської ради) та міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство (далі за текстом - Чернівецьке міськКПШЕП).

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 09.02.2016 року до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" (далі за текстом - ПАТ "Чернівцігаз") та комунальне підприємство "Чернівці-водоканал" (далі за текстом - КП "Чернівціводоканал").

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 10.03.2016 року залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 року позов задоволено частково: присуджено до стягнення з Чернівецької міської ради на користь ТОВ "МаксМарт" 40 793, 50 грн. майнової шкоди, 1 576, 70 грн. судового збору та 871, 63 грн. відшкодування витрат на проведення судової експертизи; в решті вимог у позові відмовлено.

Вищенаведені судові акти мотивовано тим, що саме відповідачем в порушення вимог пп. 1, 4 ст. 21 Закону України "Про автомобільні дороги", ч. 1 ст. 6, ст. 9 Закону України "Про дорожній рух", п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони не було вжито заходів щодо утримання вул. Руської у м. Чернівцях в безпечному для дорожнього руху стані 02.11.2013 року, в результаті чого автомобіль позивача потрапив у неогороджену вибоїну (яму) і зазнав механічних пошкоджень, з огляду на що на підставі ст. ст. 22, 1166, 1187, 1173 Цивільного кодексу України підлягають стягненню прямі витрати позивача на відновлення автомобіля в сумі 40 793, 50 грн.; водночас, витрати на оплату висновку експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 750 грн. не є необхідними витратами на відновлення автомобіля, а тому у цій частині позовних вимог судом відмовлено.

Не погоджуючись з судовими актами господарських судів попередніх інстанцій, Чернівецька міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 10.03.2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

ТОВ "МаксМарт" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представник третьої особи-3 - ПАТ "Чернівцігаз" проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.

Сторін, третю особу на стороні позивача та третіх осіб на стороні відповідача-1,-2,-4 згідно з приписами ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористалась передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника третьої особи на стороні відповідача-3, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "МаксМарт" на підставі укладеного з ОСОБА_4 Договору найму (оренди транспортного засобу) від 19.12.2011 року та Акту прийому-передачі № 1/S320 від 19.12.2011 року здійснювало тимчасове користування на оплатній основі автомобілем марки MERSEDES-BENZ, модель S 320, тип - легковий седан, рік випуску - 2004, об'єм двигуна 3222 куб. см., номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 09.03.2010 року, належить на праві власності ОСОБА_4

02.11.2013 року о 18 год. 10 хв. у м. Чернівцях по вул. Руська, 49 з автомобілем MERSEDES-BENZ, модель S 320, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував фінансовий директор ТОВ "МаксМарт" ОСОБА_6 сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме: автомобіль в'їхав у неогороджену (непозначену) вибоїну, яка знаходилася на проїжджій частині, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

Зазначена пригода 02.11.2013 року зареєстрована в Журналі обліку ДТП № ЖРЗПЗ 7419, за результатами огляду місця пригоди підрозділом ВО ДТП при ВДАІ (Першотравневий район м. Чернівці) складено довідку № 9293962 від 10.12.2013 року про дорожньо-транспортну пригоду, в якій зазначено, що за результатами зовнішнього огляду встановлено отримання автомобілем механічних пошкоджень нижньої частини (дно, кузов), водій тверезий, потерпілі відсутні; зафіксовано наявні недоліки утримання вулично-дорожньої мережі: наявність на покритті вибоїн та руйнувань, невідповідність огородження місць проведення дорожньо-будівельних робіт нормативам, відсутність дорожніх знаків, передбачених дислокацією, або їх неправильне застосування.

Відповідно до "Схеми наслідків дорожньо-транспортної пригоди без потерпілих, яка сталася 02.11.2013 року" біля будинку 47 по вул. Руська, складеної інспектором ДПС ВДАІ Шевченківського РВ Колібабою І.В. за участю понятих ОСОБА_8 і ОСОБА_9, розміри ями на дорозі, в яку потрапив автомобіль MERSEDES-BENZ, модель S 320, реєстраційний номер НОМЕР_1, зазначено (без вказівки на одиницю виміру) глибина - 38, довжина - 14, ширина 4,4, ширина вулиці 8,30; перелік видимих пошкоджень автомобіля: тріщини, подряпини переднього бампера, розбитий піддон, розлилося мастило на проїжджій частині.

Крім того, факт наїзду водієм автомобіля MERSEDES-BENZ, модель S 320, реєстраційний номер НОМЕР_1 на перешкоду (вибоїну) по вул. Руській, 47 у м. Чернівці підтверджується також рапортом інспектора ДПС ВДАІ Шевченківського РВ Колібаби І.В. від 02.11.2013 року, поясненнями водія ОСОБА_6, Висновком про результати розгляду матеріалів ЕО № 7419 від 03.11.2013 року, затвердженим 03.11.2013 року начальником Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області підполковником міліції Ратушенком С.М., яким перевірку по факту ДТП припинено.

Відповідно до Висновку № 32Е/14 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля Mersedes-Benz S320, реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 11.03.2014 року судовим експертом Юзвою С.Г., ремонтної калькуляції та виставлених ТОВ "СМ Автодім" рахунків-фактур на виконання ремонтних робіт і придбання необхідних для ремонту матеріалів та запчастин № СМ-0000699 від 27.12.2013 року, № СВ-0126 від 27.12.2013 року, № СВ-0005 від 17.01.2014 року, № СМ-0000031 від 31.01.2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 46 509, 69 грн.

Позивач, звернувшись до господарського суду посилався на те, що йому як законному користувачу (на відповідній правовій підставі) автомобілем Mersedes-Benz S320, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди спричинено майнову шкоду у розмірі вартості відновлюваного ремонту автомобіля, що у загальній сумі становить 47 259, 69 грн. (46 509, 69 грн. вартість ремонту автомобіля згідно Висновку № 32Е/14 експертного автотоварознавчого дослідження від 11.03.2014 року та 750 грн. витрати на проведення експертних досліджень), яку з посиланням на положення ст. 22, ч. 3 ст. 386, ст. ст. 395, 396, 1166, 1192 Цивільного кодексу України просив стягнути з Чернівецької міської ради як власника автомобільних доріг, що відповідає за стан вулиць і доріг міста, у тому числі щодо забезпечення безпеки руху транспортних засобів.

Задовольняючи позовні вимоги господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що 31.10.2013 року працівниками дільниці водопровідних мереж КП "Чернівціводоканал" виконувалися аварійно-ремонтні роботи за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 60 з ліквідації витоку на водогоні, який спричинив підтоплення каналізації; витік ліквідовано методом зварювання, місце розкопки засипано піщано-гравійною сумішшю, що підтверджується рапортом виконання робіт від 31.10.2013 року, нарядом-допуском на виконання тимчасових вогневих робіт № 91, записом в Журналі виконаних заявок від 31.10.2013 року. Відновлення бруківки після засипання місця розкопки піщано-гравійною сумішшю виконано КП "Чернівціводоканал" 01.11.2013 року, що підтверджується рапортом виконаних робіт від 01.11.2013 року.

Протягом доби після проведення аварійно-відновлювальних робіт, а саме, 01.11.2013 року, КП "Чернівціводоканал" та ПАТ "Чернівцігаз" отримали ордери № 164-В та № 163-В відповідно на порушення об'єктів благоустрою - дозвіл провести розкопку дороги, бруківки по вул. Руська, 60 на строк з 01 по 10.11.2013 року, що у разі виникнення аварійної ситуації відповідає положенням п. 5.4 Правил проведення земляних робіт на території м. Чернівців, затверджених рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.03.2010 року № 173/5. При цьому зазначені підприємства мають укладені з Чернівецьким міськКПШЕП Договори про виконання робіт з відновлення дорожнього покриття.

Враховуючи зазначені обставини суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що в період з 31.10.2013 року по 10.11.2013 року по вул. Руська в м. Чернівці було проведено розкопку дороги; проте, у зв'язку з проведенням аварійно-ремонтних робіт з розкриттям дорожньо-шляхового покриття на газопроводі низького тиску по вул. Руська, 58 - 60, ПАТ "Чернівцігаз" звернулося до Управління ДАІ з листом за № 29/3412 щодо забезпечення безпеки дорожнього руху у вигляді посту з працівників ДАІ для регулювання руху транспорту на зазначеній ділянці лише 04.11.2013 року, що свідчить про не забезпечення безпечних умов для руху транспорту на зазначеній ділянці дороги на момент дорожньо-транспортної пригоди, що сталась ввечері 02.11.2013 року.

Також, судами встановлено, що Чернівецька міська рада як орган місцевого самоврядування є власником об'єктів комунальної власності - вулиць м. Чернівці і станом на 02.11.2013 року, коли відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mersedes-Benz S320, реєстраційний номер НОМЕР_1, вул. Руська перебувала у комунальній власності на балансі Чернівецької міської ради, оскільки за відсутності належних доказів і, зокрема, акта приймання-передачі або відповідного рішення міськради тощо на баланс департаменту житлово-комунального господарства міськради та Чернівецького МіськКПШЕП не передавалась, а тому з урахування положень ст. 16, пп. 1, 4 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про автомобільні дороги", ч. 1 ст. 6, ст. 9, ч. 1 ст. 21 Закону України "Про дорожній рух" та п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року № 198 саме на відповідача покладається відповідальність за утримання у безпечному для дорожнього руху стані вулиць м. Чернівці, в тому числі вул. Руської, на якій 02.11.2013 року сталася дорожньо-транспортна пригода.

Згідно з п. 2.12 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, власник транспортного засобу має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "МаксМарт" за відновлюваний ремонт автомобіля та за експертне дослідження сплачено у загальному розмірі 41 543, 50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 322 та № 323 від 30.12.2013 року, № 33 від 10.02.2014 року, № 34 від 10.02.2014 року; прибутковим касовим ордером від 11.03.2014 року та прибутковими касовими ордерами № 210 від 27.11.2013 року, № 33 та № 34 від 10.02.2014 року.

За таких обставин та враховуючи положення ст. ст. 22, 1166, 1173, 1187 Цивільного кодексу України, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що через неналежне утримання відповідачем вул. Руської в м. Чернівці сталася дорожньо-транспортна пригоди, в результаті якої автомобілю ТОВ "МаксМарт" завдано механічні пошкодження та як наслідок матеріальну шкоду у розмірі витрат сплачених за відновлювальний ремонт автомобіля, тобто існує причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача і матеріальною шкодою завданою позивачу. Разом з тим, враховуючи, що позивач поніс прямі витрати на відновлення пошкодженого автомобіля у розмірі 40 793, 50 грн., позовні вимоги в цій частині задоволено, а в стягненні 5 716, 19 грн. - відмовлено; при цьому, заявлені до стягнення витрати у розмірі 750 грн. за проведене автотоварознавче дослідження не відносяться до необхідних витрат на відновлення автомобіля, у зв'язку з чим у їх задоволенні судами відмовлено.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом наведених законодавчих положень відповідальність за завдану шкоду настає лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. Відсутність хоча б одного з елементів, що становлять склад цивільного правопорушення, не дає підстав для покладення відповідальності за заподіяні збитки.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про автомобільні дороги" вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю, а згідно ст. 17 цього Закону управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

За приписами пп. 1, 4 ч. 1 ст. 21 Закону "Про автомобільні дороги" органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

В ч. 1 ст. 6 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що до компетенції міських рад та їх виконавчих органів районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" визначено до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху віднесено:

- розробку програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;

- компенсацію витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів;

- забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;

- забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;

- вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях;

- термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;

- своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;

- організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Положеннями ч. 3 ст. 14, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про дорожній рух" автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами, а згідно з ч. 1 ст. 24 названого Закону власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

В п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року № 198, встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно та якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Згідно з п. 2.12 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, власник транспортного засобу має право на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.

За приписами ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Як вірно зауважено судами попередніх інстанцій, приписи ст. 1173 Цивільного кодексу України допускають обґрунтованість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів, тобто за наявності трьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, збитків та їх розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками).

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу місцевого самоврядування та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

З урахуванням встановлених судами обставин справи та вищенаведених законодавчих приписів, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про те, що обов'язок по забезпеченню безпечних умов руху транспортних засобів дорогами міст (селищ, сіл), утримання вулиць і доріг міст (селищ, сіл) покладений виключно на органи місцевого самоврядування, в даному випадку на Чернівецьку міську раду, у зв'язку з чим відповідальність за відшкодування збитків, завданих позивачу пошкодженням автомобіля в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 02.11.2015 року по вул. Руська у м. Чернівцях внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху повинен нести саме відповідач, який будучи повідомленим про аварію на підземних комунікаціях по вул. Руська, не забезпечив невідкладно разом зі спеціалізованими службами організацію безпечного дорожнього руху шляхом позначення їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями.

Таким чином, відсутність на даному відрізку дороги дорожніх знаків та огороджувальних пристроїв знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, в результаті якої автомобіль позивача потрапив у неогороджену вибоїну (яму) і зазнав механічних пошкоджень, що призвело до спричинення позивачу шкоди, що складається з прямих витрат на відновлення пошкодженого автомобіля у розмірі 40 793, 50 грн.

При цьому, судом апеляційної інстанції правомірно відхилено посилання відповідача на невідповідність документів, які підтверджують факт дорожньо-транспортної пригоди вимогам Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 року № 77, оскільки в діях водія автомобіля Mersedes-Benz S320, реєстраційний номер НОМЕР_1, відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а, отже, належними та допустимими доказами відповідно до приписів процесуального закону щодо підтвердження факту місця та події є довідка про дорожньо-транспортну пригоду, схема місця ДТП, які оформлені за участю працівників Державтоінспекції МВС у відповідності до вищезазначеної Інструкції.

За таких обставин, господарськими судами попередніх інстанції встановлено наявність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення і, зокрема, протиправної поведінки, яка виразилась у бездіяльності відповідача як уповноваженого органу щодо утримання в належному стані автомобільної дороги, а також бездіяльності щодо невідкладного позначення пошкодження покриття у зв'язку з проведенням аварійно-ремонтних робіт на підземних комунікаціях дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями, шкідливий результат такої поведінки як то шкода завдана майну позивача - автомобілю, у розмірі прямих витрат на відновлення пошкодженого автомобіля, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача та шкодою (збитками), який полягає у тому, що через неналежне утримання відповідачем вул. Руської в м. Чернівці в безпечному для дорожнього руху стані, 02.11.2013 року автомобіль позивача потрапив у неогороджену вибоїну (яму) і зазнав механічних пошкоджень, внаслідок чого позивач зазнав витрат на відновлення автомобіля, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди; при цьому, вина відповідача презюмується, оскільки останнім не надано доказів відсутності його вини щодо невиконання обов'язку з утримання дороги в належному та безпечному стані для дорожнього руху.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що доводи Чернівецької міської ради, викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують встановлених судами фактичних обставин справи щодо наявності правових підстав для стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 40 793, 50 грн. вартості відновлювального ремонту автомобіля, яка була заподіяна позивачу внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо утримання дорожніх об'єктів у належному стані та реалізації заходів з безпеки дорожнього руху. Крім того, такі доводи скаржника вже були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції, їм дана належна правова оцінка і вони правомірно були відхилені як необґрунтовані.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 року у справі № 926/878/15 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіС.В. Бакуліна М.В. Данилова