Встановлення місцезнаходження платника податків передбачає проведення певних заходів ДПІ, і недотримання цього порядку обумовить незаконність інформації щодо відсутності юрособи за адресою (Спр. № К/800/22705/16, 10.11.16)

Фабула судового акту: Податківці досить прискіпливо ставляться до питань, пов’язаних з юридичною адресою суб’єкта господарювання та фактичного перебування по цій адресі керівного органу підприємства. Нерідко контролери натякають, що мають важелі впливу на платників податків, фактична адреса яких не збігається з юридичною. Практикується навіть складання актів про відсутність підприємства за юридичною адресою. Проте складання такого акта (правильна назва - акт перевірки місцезнаходження платника податків) саме собою не може бути підставою для застосування будь-яких санкцій, а тим більше, ліквідації юридичної особи у примусовому порядку.

Судова справа, що пропонується увазі читачів, є цікавою, як з точки зору прийняття в цілому позитивного для платника податку, судового рішення, так і тому, що фактично окреслює правове поле, в якому існують таки відносини між фіскальними органами та підприємцями.

Отже, Вищий адмімінстративний суд України, задовольнивши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (позивач):

- визнав неправомірними дії ДПІ (відповідач) щодо направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність позивача за місцем знаходження;

- визнав неправомірними дії державного реєстратора щодо внесення до ЄДРЮО запису «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою»;

- скасував запис державного реєстратора «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою»:

- скасував рішення ДПІ про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість позивача.

При цьому ВАСУ зазначив, що процедура встановлення місцезнаходження платника податків передбачає проведення певних заходів співробітниками податкового органу за місцезнаходженням платника податків, його засновників та керівників.

Проте, податковим органом не здійснено жодних дій щодо встановлення відсутності Товариства за юридичною адресою (відсутні акти обстеження, пояснення свідків, докази виходу за адресою, рапорти). Комплекс таких дій встановлено Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом ДПА України N 336 від 17.05.2010 року.

Щодо дій державного реєстратора, то він, як зазначив суд, був зобов'язаний дотримуватись необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямоване його рішення, діяти обґрунтовано, врахувати, що позивачем неодноразово надавалась відповідна інформація для внесення до Єдиного державного реєстру про підтвердження відомостей про юридичну особу, тощо.

Аналізуйте судовий акт: Відомості в АІС, акти ДПІ та довідки ДПІ про результати зустрічних перевірок контрагентів оскаржити неможливо оскільки вони «не породжують правових наслідків» та «не порушують права» платника податків (Постанова ВАСУ від "13" квітня 2016 р.)

Факт відмови допуску податківців до перевірки оформлюється виключно окремим актом, і в цьому випадку ПК України не передбачає права на проведення планової виїзної документальної перевірки в приміщенні ДПІ (ВАСУ від 24. 03. 2016р. № К/800/66537/13)

Вилучення у платника податків первісних документів правоохоронним органом є поважною причиною для їх неподання ДПІ за відповідном запитом (Ухвала ВАСУ від 04 серпня 2014 р., судді: Ланченко Л. В., Пилипчук Н. Г., Сірош М. В.)

Внесення до ІС "Податковий блок" змін показників податкової звітності на підставі акта перевірки без прийняття повідомлення-рішення не може бути оскаржене (Постанова ВСУ у справі №826/20761/14 від 3 листопада 2015р.)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2016 р. м. Київ К/800/22705/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Голубєвої Г.К. Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві, державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Орел Л.В., Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС України у місті Києві, Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Орел Л.В. (далі - Державний реєстратор), Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) в якому просило:

- визнати неправомірними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність ТОВ «Рейл Інвестментс» за місцем знаходження;

- визнати неправомірними дії Державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 16.11.2015 року №10701430006053707 інформації щодо відсутності юридичної особи за адресою відносно ТОВ «Рейл Інвестментс» (код ЄДРПОУ 39195058);

- скасувати запис Державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 16.11.2015 року №10701430006053707 про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за адресою відносно ТОВ «Рейл Інвестментс» (код ЄДРПОУ 39195058);

- зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві скасувати рішення №324/26-55-11-07-25 про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість (ПДВ) ТОВ «Рейл Інвестментс»;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України внести до Реєстру платників податку на додану вартість запису про скасування анулювання реєстрації ТОВ «Рейл Інвестментс» (код ЄДРПОУ 39195058) платником ПДВ та внести зміни до Реєстру платників податку на додану вартість, поновивши позивача в Реєстрі платників податку на додану вартість з дати анулювання реєстрації платника ПДВ - 17.11.2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року, позов задоволено частково, визнано неправомірними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо направлення Державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Орел Лариси Вікторівни повідомлення про відсутність ТОВ «Рейл Інвестментс» за місцем знаходження, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові рішення в частині задоволених позовних вимог обґрунтовані висновком про те, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві не було надано належних доказів на підтвердження правомірності вчинених дій.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати в частині незадоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі. У доводах касаційної скарги позивач зазначає, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві безпідставно дійшла висновку про відсутність його за юридичною адресою, що в свою чергу призвело до неправомірного внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису відповідного запису на підставі якого Товариству було анульовано реєстрацію платника ПДВ.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Рейл Інвестментс» зареєстроване як юридична особа Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 25.04.2014 року, (ідентифікаційний код 39195058) за адресою: 03680, м. Київ, вул. Димитрова 5, корпус 10-а, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 29.09.2015 року було складено повідомлення форми № 18-ОПП № 1931/26-55-11-01-14 про відсутність юридичної особи ТОВ «Рейл Інвестментс» за місцезнаходженням, а саме, за адресою: 03680, м. Київ, вул. Димитрова, 5 корп.10-а, на підставі якого Державний реєстратор 13.10.2015 року направив позивачу запит - повідомлення щодо необхідності подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Проте вказаний лист було повернуто Державному реєстратору 10.11.2015 року у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

16.11.2015 року Державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 10701430006053707 про відсутність ТОВ «Рейл Інвестментс» за місцезнаходженням.

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 17.11.2015 року прийнято рішення № 324/26-55-11-07-25 про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ на підставі пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, у зв'язку з внесенням до Єдиного державного реєстру запису щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Так, згідно пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації особи як платника ПДВ відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно п. 3.1, п. 3.2 розділу III Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом ДПА України N 336 від 17.05.2010 року (надалі - Положення № 336), щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурні підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками. У разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Після отримання запиту на встановлення місцезнаходження платника податків підрозділ податкової міліції при прийнятті рішення про організацію підрозділом податкової міліції заходів для встановлення місцезнаходження платника податків (пункт 4.1.1 Положення №336) повинен: обов'язково здійснити вихід за адресою платника податків і у разі незнаходження за адресою платника податків, якщо платник податків зареєстрований за адресою приміщення, в якому розташовано виробництво, офіси тощо, необхідно опитати власника приміщення-орендодавця (за згодою) щодо оренди та місцезнаходження платника податків, вказаного у запиті (пояснення або рапорт) (п. 4.2 Положення); у разі встановлення, що засновники та посадові особи не пов'язані з утворенням та господарською діяльністю платника податків - передати керівнику органу ДПС службову записку та матеріали (п. 4.2 Положення); за даними адресного бюро МВС України встановити місця реєстрації фізичних осіб та всіх посадових осіб, засновників платника податків (заходи оформити довідкою або рапортом) (п. 4.3 Положення), за встановленими адресами здійснити виїзди та опитати засновників і керівників платника податків (за згодою) щодо фактичного місцезнаходження платника податків та документів фінансово-господарської діяльності (заходи оформити поясненням або рапортом) (п. 4.5 Положення); за необхідності співробітник податкової міліції звертається із письмовим запитом до відповідного структурного підрозділу органів ДПС про отримання інформації щодо джерел доходів засновників і керівників платника податків (п. 4.4 Положення); проводяться інші заходи, які не суперечать чинному законодавству, з метою встановлення місцезнаходження платника податків; кожний проведений захід оформлюється документально (довідкою або рапортом) (п. п. 4.7, 4.8 Положення).

Пунктом 4.12 вказаного Положення встановлено, що запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків вважається виконаним, якщо: місцезнаходження платника податків встановлено, що підтверджено виходом на відповідну адресу та оформлено документально; встановлено, що платник податків зареєстрований на осіб, які не пов'язані з утворенням та господарською діяльністю платника податків, та вжито всіх заходів, передбачених п. 4.13 розділу IV Положення.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що процедура встановлення місцезнаходження платника податків передбачає проведення певних заходів співробітниками податкового органу за місцезнаходженням платника податків, його засновників та керівників.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій податковим органом не здійснено жодних дій щодо встановлення відсутності Товариства за юридичною адресою (відсутні акти обстеження, пояснення свідків, докази виходу за адресою, рапорти), а посилання ДПІ у Печерському районі на довідку про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 25.09.2015 року №5071/01/26-55-07-03, судами попередніх інстанцій правомірно не прийнято до уваги, оскільки з вказаної довідки не можливо встановити місце її складення, в присутності кого складена дана довідка, не містить довідка також і інформації про перелік проведених заходів, які є достатніми для встановлення місцезнаходження платника податків.

Таким чином, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві всупереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано доказів щодо вжиття податковим органом всіх необхідних заходів для встановлення місцезнаходження позивача, а отже суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що документи відносно незнаходження ТОВ «Рейл Інвестментс» за місцезнаходженням були складені контролюючим органом формально, без вжиття всіх необхідних заходів, передбачених чинним законодавством України.

Отже, суди правомірно задовольнили позовні вимоги Товариства в частині визнання неправомірними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо направлення Державному реєстратору повідомлення про відсутність ТОВ «Рейл Інвестментс» за місцем знаходження.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 5 ст. 17 вказаного Закону встановлено, що в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу визначено ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Відповідно до ч. 11 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа зобов'язана подавати щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. (ч. 12 ст. 19 вказаного Закону).

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. (ч. 14 ст. 19 вказаного вище Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, який в Україні належить до числа конституційних. Частина 2 ст. 2, ч. 2 ст. 19, п. 12 ч. 1 ст. 92 Основного Закону України прямо передбачають, що органи державної влади та місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, Державний реєстратор як суб'єкт владних повноважень при прийнятті рішення про внесення до Єдиного державного реєстру інформації про відсутність Товариства за місцезнаходженням зобов'язаний дотримуватись вищевказаних принципів, зокрема, дотримуватись необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення (вчинення дії), особливо у разі якщо, адміністративний акт (дія) за своїм характером негативно впливає на права, свободи та законні інтереси особи. Крім того, рішення (дії) повинне прийматись (вчинятись) добросовісно та розсудливо, тобто посадова особа має діяти зі щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з урахуванням передбаченої законом мети та визначених завдань такої діяльності.

Лише у разі дотримання вказаних принципів в сукупності можливо говорити про прийняття суб'єктом владних повноважень рішення (вчинення дії) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказані принципи також закріплені на рівні Ради Європи, зокрема, в Резолюції Ради Європи (77) 31 про захист особи від актів адміністративних органів, прийнятій Комітетом міністрів 28 вересня 1977 року та Рекомендації № R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятій Комітетом міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Державним реєстратором при прийнятті рішення про внесення до Єдиного державного реєстру інформації про відсутність Товариства за місцезнаходженням не було дотримано вказаних принципів, зокрема, ним не було враховано, що позивачем протягом 2015 року неодноразово надавалась відповідна інформація для внесення до Єдиного державного реєстру, зокрема, 27.04.2015 року було підтверджено відомості про юридичну особу, 20.05.2015 року та 30.07.2015 року внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані з зі змінами в установчих документах, проте місцезнаходження Товариство не змінювало, крім того, Державним реєстратором фактично не було з'ясовано чому позивачем не було отримано поштове відправлення щодо необхідності подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу та не прийнято до уваги, що вказане поштове відправлення з позначкою «за закінченням терміну зберігання» було повернуто фактично раніше місячного терміну зберігання, як це передбачено п. 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (направлено 13.10.2015 року повернуто 10.11.2015 року).

Враховуючи вищезазначене, а також те, що документи відносно незнаходження ТОВ «Рейл Інвестментс» за місцезнаходженням були складені ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві формально, без вжиття всіх необхідних заходів, передбачених чинним законодавством України, а дії вказаного контролюючого органу, щодо прийняття рішення про доцільність направлення Державному реєстратору повідомлення про відсутність ТОВ «Рейл Інвестментс» за місцезнаходженням фактично призвели до негативних наслідків для позивача в подальшу, зокрема, внесення Державним реєстратором на підставі вказаних даних відповідного запису до Єдиного державного реєстру, а також враховуючи, що вказаний запис внесено без врахування та дотримання принципів передбачених ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо неправомірності дії Державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису щодо відсутності ТОВ «Рейл Інвестментс» за адресою також є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а запис Державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 16.11.2015 року №10701430006053707 про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за адресою відносно ТОВ «Рейл Інвестментс» (код ЄДРПОУ 39195058), відповідно, скасуванню, оскільки вказані дії та рішення є наслідком протиправних дій податкового органу, які порушують права та законні інтереси Товариства.

Крім того, суд зазначає, що з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що 18.11.2015 року, тобто через два дні після внесення запису про відсутність за адресою, Товариством знову підтверджено відомості про юридичну особу, що також підтверджує безпідставність висновку контролюючого органу про відсутність Товариства за адресою, а відповідно, і внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Таким чином, враховуючи протиправність запису державного реєстратора про відсутність ТОВ «Рейл Інвестментс» за місцезнаходженням, суд приходить до висновку про відсутність у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві і підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, визначених підпунктом «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Крім того, суди не врахували, що наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача.

У даному спорі захисту підлягало порушене право позивача, зокрема на відображення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про його місцезнаходження як юридичної особи та право бути зареєстрованим платником податку на додану вартість.

При розгляді позовних вимог про визнання дій відповідача протиправними та встановивши протиправність дій, зокрема податкового органу, якими ініціювались всі інші дії, суди мали врахувати, що такі породили для позивача настання негативних юридичних наслідків і порушення його прав.

Суд касаційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що вищезазначене цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини та відповідає основоположним принципам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколів до неї.

Так, відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Згідно з практикою ЄСПЛ Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32).

Концепція «майна» у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві, зокрема, «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32)).

Отже, з огляду на практику розгляду ЄСПЛ справ щодо порушення права володіння майном, поняття «майно», як і «власність», має досить широке тлумачення й охоплює цілу низку економічних інтересів (активів) - як матеріальних так і не матеріальних.

Так, «правомірні очікування» чи «законні сподівання» вчиняти певні дії відповідно до виданого державним органом дозволу у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції є нічим іншим як активом, а відповідно охоплюється поняттям «майно».

Таким чином, реєстрація позивача платником податку на додану вартість у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції є по суті активом, тобто «майном», Товариства, від якого останній при проведенні господарської діяльності правомірно очікує економічний ефект, а відтак анулювання (скасування) реєстрації платника податків на додану вартість є безпосереднім втручанням у право власності.

Враховуючи вище зазначене, суд зазначає, що при розгляді такої категорії справ як втручання у право власності необхідно оцінювати сумісність заходу втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції.

У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій «пропорційності», використаний судом у справі, яка переглядається, передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому в питаннях оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Що ж до вимог позивача про зобов'язання внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про скасування анулювання реєстрації ТОВ «Рейл Інвестментс» (код ЄДРПОУ 39195058) платником ПДВ та внесення змін до Реєстру платників податку на додану вартість, поновивши позивача в Реєстрі платників податку на додану вартість з дати анулювання реєстрації платника ПДВ 17.11.2015 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1394 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 року за № 1369/20107 (далі - Положення № 1394), формування та ведення Реєстру платників податку на додану вартість здійснює центральний орган державної податкової служби. Дані Реєстру передаються до податкових органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також податкових органів у районах, містах, районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та спеціалізованих податкових органів.

Відповідно до п. 5.6.1 Положення № 1394 підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ під час адміністративного оскарження. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру.

Таким чином, необхідною передумовою для внесення ДФС України до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації є отримання належним чином завіреної копії судового рішення, яким скасовано рішення відповідного податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З вказаної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише ті права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, які є порушеними на момент розгляду справи в суді.

Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання спірних правовідносин. Виходячи із змісту чинного законодавства, рішення суду не може регулювати суспільні відносини в майбутньому, оскільки це виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання внести відомості до реєстру платників ПДВ про скасування анулювання реєстрації платником ПДВ та поновлення реєстрації позивача в якості платника податку на додану вартість є передчасними, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

За змістом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року у справі № 826/26203/15 скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо направлення державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Орел Ларисі Вікторівні повідомлення про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» за місцем знаходження.

Визнати неправомірними дії державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Орел Лариси Вікторівни щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 16.11.2015 року №10701430006053707 «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою» відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» (код ЄДРПОУ 39195058).

Скасувати запис державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Орел Лариси Вікторівни щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 16.11.2015 року №10701430006053707 «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою» відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» (код ЄДРПОУ 39195058).

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.11.2015 року №324/26-55-11-07-25 про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» (код ЄДРПОУ 39195058).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: І.Я. Олендер

Г.К. Голубєва

В.П. Юрченко