Хто правонаступник? Нотаріус як державний реєстратор здійснив перереєстрацію нерухомості з особи на банк. Особа оскаржила. Пізніше нотаріус помер… (ВАСУ від 17 січня 2017 р. у справі №820/2561/16)

Фабула судового акту: Хочу поделиться одной темой! Суть: банк, через нотариуса, как госрегистратора переоформил право собственности на объекты, мы обращаемся в суд о "скасуванні реєстрації,визнання дій протипрвними", ответчик-нотариус умирает в процессе рассмотрения дела и суды "начинают нас футболить" посылаясь на тот факт, что в данной ситуации нет правоприемника. Касация,решение которой собственно выложено, на нашей стороне. Но остается открытым вопрос кого привлекать в дело? Кто будет исполнять решение...мнений очень много! Если у кого-то есть мысли по этой ситуации...поделитесь! В споре рождается истина)))

Справу веде адвокат: Яна Петрівна Корнейчук

Аналізуйте судовий акт: Відмова у державній реєстрації правомірна оскільки присвоєння поштової адреси об’єкту нерухомості підтверджується безпосередньо рішенням виконкому, а не листом із посиланням на таке рішення (ВАСУ від 17 березня 2016р.)

Спір юр. особи з Реєстраційною службою з приводу державної реєстрації права оренди на земельну ділянку підвідомчий адмінсудам (ВСУ від 15 листопада 2016р. у справі № 21-3030а16)

Реєстраційна дія є законною навіть якщо існує заборона суду про її вчинення і про цю заборону не знає державний реєстратор в момент вчинення (ВАСУ від 13 вересня 2016р. у справі К/800/18277/16)

Підвідомчість: спір фізичної особи з державним реєстратором прав на нерухоме майно розглядається за правилами цивільного судочинства (СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ ТРЬОХ ПАЛАТ ВСУ у справі № 21-41а16 від 14 червня 2016 р.)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2017 року м. Київ К/800/31821/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозова Євгенія Вікторовича, третя особа - публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, що переглядається за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозова Євгенія Вікторовича, третя особа публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк» (далі - ПАТ «ПУМБ»), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року клопотання представника 3-ї особи про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозова Євгенія Вікторовича, третя особа ПАТ "ПУМБ", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозова Євгенія Вікторовича, третя особа ПАТ "ПУМБ", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року скасовано.

Справу за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозова Євгенія Вікторовича третя особа Публічне акціонерне товариство "ПУМБ" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

У касаційній скарзі, третя особа - ПАТ «ПУМБ», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини по справі не допускають правонаступництва, оскільки матеріалами справами підтверджений факт смерті відповідача - Державного реєстратора-приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозова Євгенія Вікторовича.

Вищий адміністративний суд України не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судами, згідно із свідоцтвом про смерть, виданого 13 липня 2016 року відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Морозов Євгеній Вікторович помер 12 липня 2016 року у віці 42 років, про що в 13 липня 2016 року складено відповідний актовий запис № 10902.

Відповідності до п. 5 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Проте, згідно із частиною другою статті 1 Закону України "Про нотаріат", вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про нотаріат", нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із статтею 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Міністерство юстиції України: забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав; забезпечує доступ державних реєстраторів до Державного реєстру прав та приймає рішення про блокування та анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Згідно із частинами першою, другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За своїм правовим статусом (статті 1 Закону України «Про нотаріат») нотаріус не є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, нотаріальні дії, які вчиняються нотаріусами відповідно до вказаного Закону, оскаржуються до суду в порядку цивільного судочинства.

У зв'язку з прийняттям Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( далі - Закон №1952-IV) державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1952-IV, у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.

Таким чином, держава в цій частині делегує нотаріусам владні повноваження.

Тобто, нотаріус може вчиняти дії, які мають публічно-правовий характер та не мають нічого спільного з нотаріальними діями. Це реєстраційні дії, а саме: державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також державну реєстрацію обтяжень рухомого майна.

Реєстраційні дії, пов'язані з веденням Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, вчиняються нотаріусами не на підставі Закону України «Про нотаріат», а на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а також відповідних договорів, укладених з Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України як адміністратором названих Реєстрів.

Міністерство юстиції України як держатель відповідного реєстру є суб'єктом владних повноважень, який делегує свої повноваження з ведення реєстру Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, яке у свою чергу укладає відповідні договори з реєстраторами - державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами. Самі ж нотаріуси, у даному випадку, виступають як суб'єкти делегованих владних повноважень.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що нотаріуси у даному випадку виступають як суб'єкти делегованих владних повноважень.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Отже, судом першої інстанції зроблені передчасні висновки щодо закриття провадження у справі відповідно до п. 5 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, правильно застосували норми процесуального права, а тому суд зробив правильний висновок про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220 222 223 224 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237 238 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: