В ордері потрібно зазначати конкретну назву судового органу, у якому надається правова допомога (КАС/ВС у справі № 554/213/19 від 24.02.2021)

Фабула судового акту: Питання того, чи потрібно в ордері зазначати конкретний орган, в якому надається правова допомога вже неодноразово виникало у судовій практиці.

Зокрема, нами було проаналізовано рішення ВС, де зазначалася позиція, згідно з якою конкретний суд, в якому надається правова допомога вказувати не потрібно, а вказівка на право адвоката представляти інтереси клієнта в будь-яких судах України, не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб’єктної юрисдикції судів.

У цій справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки її підписано особою без належних повноважень.

Позивач подав касаційну скаргу, де вказав, що в матеріалах справи наявні інші документи, що підтверджують його повноваження подавати апеляційні та касаційні скарги (копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги), а повернення апеляційної скарги з формальних підстав унеможливило його право на доступ до правосуддя.

ВС вказав, що згідно ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Пп. 15.4 п. 15 Положення про ордер на надання правової допомоги ордер повинен містити конкретну назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до ст. 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії.

Аналізуйте судовий акт: І все ж таки в ордері необхідно зазначати КОНКРЕТНИЙ суд у якому адвокат буде представляти інтереси клієнта (ВС/КГС у справі № 911/2636/19 від 17.08.2020)

АДВОКАТИ! ACHTUNG! В ордері конкретний суд можна не зазначати (ВС/КГС № 910/1669/19 від 14.11.2019)

Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (ВС/ВП № 755/10947/17 від 30.01.2019)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року

м. Київ

справа №554/213/19

адміністративне провадження №К/9901/32038/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В.,

Мартинюк Н. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 (головуючий суддя - О. А. Спаскін, судді - О. В. Присяжнюк, Л. В. Любчич)

у справі № 554/213/19

за позовом ОСОБА_1

до Інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Панченка Олега Вадимовича,

Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Панченка Олега Вадимовича, Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову Інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Панченка О. В. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 490669 від 04.01.2019 щодо ОСОБА_1 та закрити провадження у адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

2. Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 25.02.2019 позов залишено без задоволення, а постанову про накладення адміністративного стягнення серії НК № 490669 від 04.01.2019 - без змін.

3. Позивач оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 25.02.2019 у справі № 554/213/19 повернуто скаржнику без розгляду.

5. Постановою Верховного Суду від 22.08.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2019 скасовано, а справу направлено до апеляційного суду для продовження розгляду.

6. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 ОСОБА_1 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

7. При постановленні ухвали суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, а саме: наявний в матеріалах справи ордер ПТ № 039086 на надання правової допомоги не містить інформації щодо назви органу, у якому надається правова допомога.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

9. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що дійсно в оригіналі ордеру, який знаходиться в матеріалах справи, адвокатом не зазначено назви органу, у якому надається правова допомога. Водночас в матеріалах справи наявні копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги, додаток № 1 до договору про надання правової допомоги, відповідно до якого адвоката уповноважено подавати апеляційні та касаційні скарги. Зазначає, що повернення апеляційної скарги з формальних підстав унеможливило доступ до правосуддя для повного захисту його прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Позиція інших учасників справи

10. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Рух касаційної скарги

11. Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

12. Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2021 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Нормативне врегулювання

13. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

14. Згідно з частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

15. Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

16. За змістом частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

17. Частиною четвертою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

18. Пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

19. Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

20. Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27.05.2017 № 151 (далі - Положення) ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

21. Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення ордер містить назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020).

23. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

24. Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що представником позивача - адвокатом Бондарцем Д. І. до позовної заяви додано ордер ПТ № 039086, який не містить інформації щодо назви органу, у якому надається правова допомога.

25. Водночас аналіз наведених у пунктах 17-21 цієї постанови норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

26. Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначена конкретна назва органу, в якому надається правова допомога, зокрема суду.

27. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18.

28. Крім того, у вказаних постановах Великою Палатою Верховного Суду наголошено, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 1312 Конституції України, статті 16 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

29. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки в ордері не зазначено органу, у якому адвокат надає правову допомогу, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції.

30. Посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.12.2018 у справі № 308/8995/17 та від 05.12.2018 у справі № П/9901/736/18 судом касаційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки такі ухвалені за різних фактичних обставин справи (правовідносин, пов`язаних з посвідченням копій документів).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

32. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

33. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139, 327, 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі № 554/213/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж. М. Мельник-Томенко

Судді А. В. Жук

Н. М. Мартинюк