Україна наближається до зняття заборони на експорт зброї: в FT розкрили причину

Україна наближається до зняття заборони на експорт військових безпілотників. Уряд і представники галузі вважають, що це необхідно для збільшення виробництва та протистояння російським можливостям на фронті, пише Financial Times.

Українські війська терміново потребують більшої кількості дронів для розвідки, ударів і прикриття, але через обмежені державні ресурси, виробники безпілотників шукають можливості для експорту своєї продукції за кордон, щоб отримати кошти для розширення виробництва.

За словами Олександра Маріковського, голови економічного підкомітету парламенту, експорт безпілотників може принести Україні до 20 мільярдів доларів. Це є життєво необхідним для підтримки економіки та військових потреб.

Після початку повномасштабної війни з Росією в 2022 році Київ запровадив заборону на експорт військової продукції, щоб забезпечити власну армію необхідними ресурсами. Проте нині уряд не має достатньо коштів для закупівлі всіх доступних дронів і фінансування подальших досліджень, тому дозвіл на експорт розглядається як спосіб залучення інвестицій.

На тлі значного зростання виробництва озброєнь у Росії українська промисловість оцінює, що її перевага в безпілотниках складає 5-10:1. Дмитро Хасапов, керівник компанії "Укрспецсистеми" (Ukrspecsystems), зазначає, що українські війська відчувають "колосальний дефіцит безпілотників". За його словами, державні контракти не покривають наявні виробничі потужності, оскільки бюджет України на озброєння цього року становить лише 6 мільярдів доларів, з яких близько третини виділяється на безпілотники - цього недостатньо для покриття потреб армії.

Деякі українські виробники, такі як Ukrspecsystems, вже почали виробляти дрони за кордоном, зокрема в Польщі, намагаючись обійти експортні обмеження. Однак Маріковський зазначає, що це може призвести до відтоку мізків і скорочення податкових надходжень, тому перегляд заборони є критично важливим.

Компанії, як-от Roboneers, також стикаються з труднощами через обмежене державне фінансування досліджень та розробок, що змушує їх покривати витрати на тести та експерименти з власних коштів. Представники галузі сподіваються, що зняття заборони на експорт допоможе залучити західних інвесторів і спонсорів.

Окрім фінансових проблем, виробники дронів також наголошують на необхідності стандартизації та довгострокового планування з боку уряду. За словами Артема Колесника, технічного директора компанії Reactive Drone, галузь потребує спеціалізованих програм для підготовки кваліфікованих інженерів і стратегічного бачення на п’ять-десять років вперед, щоб уникнути загрози занепаду:

"Програми, яка готує кваліфікованих інженерів у ВНЗ, у нас зараз немає. Ми повинні подивитися на те, що нам потрібно через п’ять-десять років, тому що якщо ви не звернете на це увагу, то вся ця індустрія дронів помре або її хтось викупить".

У російсько-українській війні вагомим інструментом стали БПЛА. Цю війну стали називати війною дронів, оскільки такого масштабного застосування безпілотників з обох сторін раніше не було в жодному конфлікті. І Україна, і РФ активно працюють над збільшенням можливостей безпілотних систем. 

Ряд українських розробок вже став відомий усьому світу. Зокрема, були створені безпілотні морські дрони, через роботу яких РФ змушена була вивести свій флот з Чорного моря. Крім того, створені в Україні дрони вже літають на понад 1000 кілометрів. Наразі відомо вже про численні результативні атаки БПЛА по ворожих військових об’єктах на території РФ. 

Україна зробила великий крок вперед й у розробці дронів-перехоплювачів. Прогнозується, що вони стануть непоганим доповненням до вже існуючих ЗРК, а їхньою головною перевагою буде відносна простота виробництва і мала вартість.