Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.08.2019 року у справі №265/5040/13-ц
Ухвала ВП ВС від 16.09.2019 року у справі №265/5040/13-ц

Ухвала

14 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 265/5040/13-ц

провадження № 61-21567св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

треті особи: приватний нотаріус Скоробогатько Олександр Володимирович, реєстраційна служба Маріупольського міського управління юстиції Донецької області,

розглянув у судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 квітня 2014 року у складі судді Костромітіної О. О. та рішення Апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Принцевської В. П., Сорока Г. П., Гаврилова Г. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання права власності в порядку спадкування, зобов'язання внести записи до державного реєстру речових прав, треті особи: приватний нотаріус Скоробогатько О. В., реєстраційна служба Маріупольського міського управління юстиції Донецької області.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 квітня 2014 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 12 лютого 2011 року № 268, посвідчений приватним нотаріусом Скоробогатько О.

В., недійсним.

Скасовано запис № 233 в книзі 2 від 01 квітня 2011 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3, внесений до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті її діда ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 мотивоване тим, щовідповідачем ОСОБА_2 проведено відчуження спірної квартири в період оспорювання її права власності на квартиру, яке було визнано за нею рішенням Орджонікідзевського суду м. Маріуполя, що було скасовано ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, внаслідок чого вона була позбавлена права власності на спірну квартиру, та виникло право на спадкування на частину спірної квартири у позивача ОСОБА_1, а тому договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 12 лютого 2011 року № 268, посвідчений приватним нотаріусом Скоробогатько О. В. є недійсним.

Відмовляючи у визнанні за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, суд виходив з того, що ОСОБА_2 до суду за захистом своїх прав в сенсі статей 15, 16 ЦК України не зверталася, та не уповноважувала позивача на таке звернення, тому підстав для вирішення спору по сутіне має.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Скасуванорішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 30 квітня 2014 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2частину квартири АДРЕСА_1.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності власності на 1/2частину квартири АДРЕСА_1, відмовлено.

В решті частині рішення суду першої інстанції залишенобез змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недійсність договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 12 лютого 2011 року № 268, посвідченого приватним нотаріусом Скоробогатько О. В., оскільки відповідачем ОСОБА_2 проведено відчуження спірної квартири в період оспорювання її права власності на квартиру, яке було визнано за нею рішенням Орджонікідзевського суду м.

Маріуполя, що було скасовано ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України, внаслідок чого вона була позбавлена права власності на спірну квартиру, та виникло право на спадкування на частину спірної квартири у позивача ОСОБА_1. Проте, суд першої інстанції не з'ясував всі обставини по справі, та не звернув увагу на те, що з заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину сторони по справі до нотаріальної контори не зверталися, як це передбачено вимогами статті 1297 ЦК України. А тому, суд дійшов передчасного висновку щодо необхідності визнання за позивачкою права власності на спірне спадкове майно, так як сторони по справі відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від нотаріуса не отримували.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 12 лютого 2011 року № 268, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Скоробогатько О. В. недійсним та закрити справу в частині розгляду позовних вимог про зобов'язання реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області внести відповідні записи до державного реєстру речових прав і про скасування запису № 233 в книзі 2 від 01 квітня 2011 року про державну реєстрацію права власності внесеного до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга, крім іншого мотивована тим, щоОСОБА_1 в своєму позові зазначила чотири позовні вимоги, з яких дві вимоги були розглянуті з порушенням правил підсудності. Це вимоги про зобов'язання реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області внести відповідні записи до державного реєстру речових прав і про скасування запису № 233 в книзі 2 від 01 квітня 2011 року про державну реєстрацію права власності внесеного до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто, ці вимоги повинні розглядатися в порядку, передбаченому КАС України, а не в порядку цивільного судочинства. Проте, суди першої та апеляційної інстанції не закрили провадження за цими позовними вимогами, а розглянули їх з ухваленням рішення.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Мотивувальна частина

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами першої та апеляційної інстанції правил предметної юрисдикції.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу № 265/5040/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання договору дарування недійсним, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання права власності в порядку спадкування, зобов'язання внести записи до державного реєстру речових прав, треті особи: приватний нотаріус Скоробогатько О. В., реєстраційна служба Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 квітня 2014 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2016 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

В. П. Курило