УХВАЛА

11 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 166/30/18

провадження № 61-6386ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 134 559,84 грн заборгованості за кредитним договором від 15 січня 2008 року № LVH9GI0000002846.

Заочним рішенням Баришівського районного суду Київської області від 11 червня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 134 559,84 грн заборгованості за кредитним договором від 15 січня 2008 року № LVH9GI0000002846. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 червня 2018 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

21 березня 2019 року АТ КБ "Приватбанк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1
921,00 грн.

З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом спору у зазначеній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 134 559,84 грн заборгованості за кредитним договором. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховним Судом також ураховано, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тобто після 15 грудня 2017 року.

Посилання представника ПАТ КБ "Приватбанк" - Крилової О. Л. у касаційній скарзі на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики не є достатніми для застосування пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Доводи про незастосування апеляційним судом висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, висловлених у справах № 310/11534/13-ц та 921/107/15-г/16 не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, оскільки матеріально-правове регулювання спірних правовідносин у зазначених вище справах та правовідносин, встановлених у цій справі, не є тотожними.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), "Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувана АТ КБ "Приватбанк" постанова Київського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року постановлена у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник