Ухвала

09 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 263/11821/14-ц

провадження № 61-23632св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Жовтневого районного суду

м. Маріуполя Донецької області від 21 травня 2014 року у складі судді

Соловйова О. Л. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 08 липня 2014 року у складі колегії суддів: Сорока Г. П., Баркової Л. Л., Гаврилової Г. Л.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області

від 21 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 08 липня 2014 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 майнову шкоду

у розмірі 914 160,00 грн та моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У липні 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 серпня 2014 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано із Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області цивільну справу № 263/11821/14-ц.

Вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 серпня 2014 року не виконано у частині витребування справи через те, що Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області знаходиться на території проведення антитерористичної операції, справа до суду касаційної інстанції не надходила.

У відповіді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області

від 05 грудня 2014 року на запит Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 грудня 2014 року № 6-31528ск14 зазначено, що надіслання справи № 263/11821/14-ц неможливе, оскільки вказану справу передано до Апеляційного суду Донецької області, за адресою: майдан Правосуддя, 1, м. Донецьк, 83015, для узагальнення судової практики та після чого станом на 05 грудня 2014 року дана справа до суду першої інстанції не поверталась.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року, за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

У травні 2018 року зазначену касаційну скаргу передано до Верховного Суду, проте відсутність судової справи унеможливлює її розгляд касаційним судом.

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2018 року до Жовтневого районного суду м.

Маріуполя Донецької області направлено копії матеріалів касаційного провадження № 61-23632ск18 у справі № 263/11821/14-ц за позовом

ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк", треті особи: ОСОБА_2,

ОСОБА_3, про відшкодування майнової та моральної шкоди для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області

від 11 січня 2019 року втрачене судове провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування майнової та моральної шкоди, відновлено.

Ухвала мотивована тим, що у зібраних матеріалах справи містяться ухвали про рух справи та рішення суду, а саме: копія ухвали Жовтневого районного суду

м. Маріуполя Донецької області від 15 листопада 2013 року про відкриття провадження у вищевказаній справі, копія ухвали Жовтневого районного суду

м. Маріуполя Донецької області від 04 грудня 2013 року про витребування доказів, копія ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 грудня 2013 року про забезпечення доказів, копія ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 січня

2014 року про забезпечення доказів, копія ухвали Жовтневого районного суду

м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2014 року про призначення судової-почеркознавчої експертизи, копія рішення Жовтневого районного суду м.

Маріуполя Донецької області про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, на запит суду представником ПАТ КБ "ПриватБанк" надано наявні документи із зазначеної справи, а саме: копія позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування майнової та моральної шкоди від 04 листопада 2013 року, копія договору про строковий вклад від 20 вересня 1999 року № 15324/д, копія апеляційної скарги ПАТ КБ "ПриватБанк" на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 травня 2014 року в справі № 263/11821/14-ц, копія акта документальної перевірки фінансової діяльності Маріупольської філії закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" за період з 01 січня 1999 року по 01 березня 2002 року, проведеної 02 квітня 2002 року, копія постанови Ленінського районного суду м. Донецька від 07 червня 2006 року по кримінальній справі за обвинуваченням

ОСОБА_3, до 2001 року працюючої головним бухгалтером Маріупольської філії закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", якою стосовно останньої постановлено застосувати примусові заходи медичного характеру, направивши її на примусове лікування до психіатричної лікарні зі звичайним наглядом, постанову про визнання особи цивільним позивачем від 28 березня 2002 року, висновок експерта від 08 квітня 2002 року № 163, копія супровідного листа, відповідно до якого Ленінський районний суд м.

Маріуполя Донецької області на виконання ухвали від 23 січня 2014 року надіслав на адресу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області копії витребуваних документів, постанова про визнання особи потерпілою

від 28 березня 2002 року, копії рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 травня 2014 року та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 08 липня 2014 року.

Посилаючись на ці матеріали, суд вважав за можливе повністю відновити провадження у справі.

При цьому судом не враховано, що фактично провадження у справі відновлено лише в частині.

Відповідно до частини 1 статті 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Тлумачення частини 1 статті 494 ЦПК України свідчить, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втраченого у відповідній частині. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю.

Аналогічний висновок зроблений в ухвалі Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 111/2150/13-ц (провадження № 61-24083сво18).

Згідно частин 3 , 4 статті 494 ЦПК України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз'яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів. Після набрання законної сили ухвалою суду, визначеною частиною третьою цієї статті, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, провадження у якій втрачено.

За таких обставин, з урахуванням того, що судове провадження у справі відновлене тільки частково і неможливий розгляд касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відкрите ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 серпня 2014 року касаційне провадження підлягає закриттю.

При цьому учасникам справи роз'яснюється, що у зв'язку з неможливістю відновити втрачене судове провадження у повному обсязі, вони не позбавлені можливості повторно звернутися до суду першої інстанції у загальному порядку.

Керуючись статтями 401, 415, 494 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі № 263/11821/14-ц за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області

від 21 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області

від 08 липня 2014 року, закрити.

Роз'яснити учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою до суду за наявності необхідних документів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська