УХВАЛА

17 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 727/5743/15-ц

провадження № 61-5112 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 9 вересня 2016 року, ухвалене колегією у складі суддів: Яремка В. В., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради звернулось з позовом до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді житлової субсидії.

У подальшому до участі у справі залучено правонаступника Управління - Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради.

У позові вказувалось, що упродовж 2006-2008 років ОСОБА_5 отримував грошову субсидію на часткове відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, що надавались за адресою АДРЕСА_1.

7 вересня 2009 року ОСОБА_5 помер. Спадкоємцем ОСОБА_5 є ОСОБА_4

З серпня 2010 року грошову субсидію на часткове відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, що надавались за адресою АДРЕСА_1, отримувала ОСОБА_4

Перевіркою повноти та достовірності поданої для призначення субсидії інформації, що була проведена у вересні 2014 року, виявлена розбіжність у деклараціях про доходи, які подавали ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також недостовірність поданої ними інформації, оскільки на момент звернення до Управління для отримання субсидії заявники мали у своєму володінні інше жиле приміщення - квартиру у м. Чернівці по АДРЕСА_2, власником якої з 2 лютого 1999 року була ОСОБА_4 та яку вона відчужила у жовтні 2010 року.

Всього ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було надміру відшкодовано житлової субсидії у розмірі 2 853,49 грн, 770 грн з яких ОСОБА_4 повернула.

Посилаючись на Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 848, за яким наявність на праві власності у особи іншого житла унеможливлювала отримання житлової субсидії, позивач просив стягнути з ОСОБА_4 2 083,49 грн.

Позовні вимоги у частині відшкодування субсидії за 2006-2009 роки до ОСОБА_4 подано як до спадкоємця ОСОБА_5, а за 2010 рік - як до особи, що безпосередньо отримала надміру виплачені кошти.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 6 червня 2016 року, ухваленим у складі судді Семенко О. В., позов задоволено.

Стягнено з ОСОБА_4 на користь Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради 2 083,49 грн надміру сплачених коштів та витрати з оплати судового збору у розмірі 243,60 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із доведеності призначення житлової субсидії на підставі недостовірних відомостей про майновий стан родини та відмови відповідача повертати частину надміру виплачених коштів у добровільному порядку.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 9 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплачених коштів за період з 2006 по 2009 рік відмовлено. Провадження у справі в частині стягнення надміру виплачених коштів у вигляді субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за 2010 рік скасовано, провадження у цій частині справи закрито, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У вересні 2016 року Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення апеляційного суду, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення апеляційного суду Чернівецької області від 9 вересня 2016 року скасувати із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради зазначає, що даний позов повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства, оскільки предметом позову є відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями особи, спадкоємцем якої є відповідач.

При цьому Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради посилається на постанову Верховного Суду України від 18 червня 2013 року у справі № 21-204а13, якою визначені підстави відмежування публічно-правових спорів від приватно-правових. Таким чином, на думку заявника, рішення апеляційного суду про закриття провадження у справі в частині стягнення надміру виплачених коштів у вигляді субсидії за 2010 рік з підстав порушення предметної юрисдикції є помилковим.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою і ухвалою цього ж суду від 20 березня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до ст. 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

29 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або ВеликоїПалати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Ураховуючи, що Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради оскаржує рішення апеляційного суду Чернівецької області від 9 вересня 2016 року з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Департамента праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді житлової субсидії передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: С. О. Карпенко

В. О.Кузнєцов

О. В.Ступак

Г. І.Усик