УХВАЛА

16 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/1310/15-г

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК",

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний цент "Еліт"

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" Матвієнка Андрія Анатолійовича

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 30.08.2018

у складі колегії суддів: Разюк Г.П. (головуючий), Колоколов С.І., Ярош А.І.

та ухвалу Господарського суду Одеської області

від 17.07.2018

у складі колегії суддів: Смелянець Г.Є. (головуючий), Оборотова О.Ю., Щавинська Ю.М.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний цент "Еліт" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 916/1310/15-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний цент "Еліт"

про стягнення 244 406 142,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

14.09.2018 поштовим відправленням, направленим на адресу Одеського апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" Матвієнка Андрія Анатолійовича звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою за вих. №1813 від 11.09.2018 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.07.2018 у справі №916/1310/15-г в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1310/15-г визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2018.

Подана Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" касаційна скарга не може бути розглянута Верховним Судом по суті за правилами Глави 2 Розділу IV ГПК України з огляду на таке.

З аналізу змісту статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Як вбачається із прохальної частини касаційної скарги, предметом касаційного оскарження є постанова Одеського апеляційного господарського суду від
30.08.2018, прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Одеської області від 17.07.2018 у справі № 916/1310/15-г про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний цент "Еліт" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 1 статті 304 ГПК України визначено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених Частиною 1 статті 304 ГПК України.

Відповідно до статті 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, згідно з статті 287 ГПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відтак, ГПК України не передбачено можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про розгляд заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та прийнятої за результатами її апеляційного перегляду постанови суду апеляційної інстанції, оскільки така ухвала суду першої інстанції (пункт 23 частини 1 статті 255) не визначена як судове рішення, яке підлягає касаційному оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 та частини 1 статті 304 ГПК України.

Отже, подана 14.09.2018 Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції від 30.08.2018, прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції від 17.07.2018 про розгляд заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 916/1310/15-г, не може бути розглянута судом касаційної інстанції по суті за правилами Глави 2 Розділу IV ГПК України.

Разом з тим, відсутні будь-які підстави вважати, що розгляд даної скарги касаційним судом, як зазначає скаржник, потрібен для формування єдиної судової практики правозастосування, а посилання скаржника на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, є необґрунтованими.

В касаційній скарзі містяться посилання скаржника на те, що дана справа має для нього виняткове значення, проте докази, що підтверджують викладене, відсутні.

Крім того, Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від
07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від
23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Тобто вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечення сталості судової практики, а не можливості проведення "розгляду заради розгляду".

Посилання заявника на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №18/1544-10, якою, за твердженням заявника, передбачено можливість касаційного оскарження рішення щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є безпідставними, оскільки висновки Суду щодо можливості оскарження як ухвали про зміну способу або порядку виконання рішення суду, так і про відмову в зміні способу та порядку виконання рішення з посиланням на положення статті 331 ГПК України стосуються саме суду апеляційної інстанції, з огляду на те, що предметом перегляду в суді касаційної інстанції у справі №18/1544-10 була ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу суду першої інстанції про відмову у зміні способу виконання рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на таке, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" Матвієнка Андрія Анатолійовича на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.07.2018 у справі №916/1310/15-г слід відмовити на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України, оскільки скаржником визначено предметом касаційного оскарження судове рішення, яке не підлягає перегляду в касаційному порядку.

На підставі викладеного та керуючись статтями 55, 129 Конституції України, статтями 234, 287, 304, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" Матвієнка Андрія Анатолійовича на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.07.2018 у справі №916/1310/15-г.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк