У Китаї придумали, як добувати електрику з дощу

Гідроенергетика широко представлена в усьому світі переважно звичайними ГЕС, хоча бувають і більш екзотичні варіанти - наприклад, електростанції, що використовують енергію прибою або припливу. Група китайських учених із Даляньського технологічного університету пішла далі і придумала "дощову" електростанцію.

Як випливає з наукової статті, опублікованої в журналі ACS Applied Materials & Interfaces, китайці назвали свою установку супергідрофобним магнітоелектричним генератором.

Конструкція електростанції проста: невелика каструля як каркас, магніт і натягнута водовідштовхувальна магнітна плівка з прикріпленою до неї котушкою. Коли на плівку падають краплі води, відбувається короткочасна деформація плівки, внаслідок чого котушка трохи зміщується щодо магніту всередині каструлі. У процесі цього генерується крихітний електричний заряд.

Під час практичних випробувань вчені кидали краплі води з висоти 50 сантиметрів. За 200 секунд роботи пристрій забезпечив вироблення електричного струму на рівні 13 міліампер. У процесі вдалося зарядити невеликий конденсатор, заряду якого вистачило, щоб живити світлодіоди і невеликі вентилятори.

Завдяки гідрофобній поверхні плівки краплі дощу швидко скидалися вбік, забезпечуючи безперебійну працездатність пристрою в умовах потужної "зливи".

Китайці впевнені в перспективності свого винаходу. На їхню думку, прилад може бути корисним для невеликих господарств у районах із підвищеною сезонною вологістю. Однак деякі вчені вже встигли скептично оцінити результати експерименту, зазначивши, що на практиці корисність пристрою сумнівна: простіше використовувати альтернативні джерела енергії, зокрема банальні вітрогенератори або сонячні панелі.

Як писав УНІАН, Андські льодовики досягли найменших розмірів за останні 11 тисяч років. Це показує, що клімат тропіків уже потеплішав понад межі, які востаннє спостерігалися в епоху голоцену.

Також ми розповідали, що критично важлива для глобального клімату система течій Атлантичного океану може зруйнуватися вже наприкінці 2030-х років. За останні роки кілька досліджень засвідчили, що система може бути на шляху до колапсу, адже вона ослаблена підвищенням температури океану та порушенням солоності, що спричинено зміною клімату через життєдіяльність людей.