Судді КГС ВС розповіли про корпоративні спори та оцінку доказів поважності пропуску процесуальних строків в умовах війни

Судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду взяли участь у вебінарі «Актуальні питання господарського судочинства в умовах воєнного стану в Україні», організованому Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України спільно з Верховним Судом і проєктом ЄС «Право-Justice».

Суддя судової палати з розгляду корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС Олена Кібенко виступила з доповіддю «Корпоративні спори в умовах війни».

ДАЙДЖЕСТ: ВС опублікував огляд судової практики з рогляду справ щодо корпоративних спорів та корпоративних прав

Під час виступу спікерка поінформувала, що впродовж 2022 року до відповідної судової палати надійшло 1075 скарг та заяв, з яких 355 скарг – щодо корпоративних спорів.

Вона також проаналізувала актуальну практику ВС у цій категорії спорів, зокрема, звернула увагу на постанову КГС ВС від 20 липня 2022 року у справі № 910/4210/20, що стосувалася можливості звернення стягнення за боргами російської федерації на пакет акцій «Промінвестбанку», який належав Державній корпорації розвитку «ВЕБ.РФ». У цій справі суди застосували концепцію «підняття корпоративної завіси» та, зокрема, її різновид «альтер его», обґрунтовуючи відповідальність юридичної особи за боргами її єдиного засновника.

Олена Кібенко зупинилася й на постанові ОП КГС ВС від 15 червня 2022 року у справі № 910/6685/21 щодо статусу підприємств, які входять до Державного концерну «Укроборонпром». Ключовим питанням у справі було те, як співвідносяться приватні й публічні інтереси при вирішенні корпоративних спорів під час особливого періоду, зокрема воєнного стану. Верховний Суд, вирішуючи спір, зауважив, що захист приватних (корпоративних прав акціонерів) має забезпечуватися з дотриманням розумного балансу і врахуванням інтересів держави і всього українського народу щодо забезпечення обороноздатності України в умовах воєнної агресії з боку російської федерації. Суд дійшов висновку, що при розгляді позовних вимог про визнання недійсними рішень органів управління господарських товариств суд має враховувати належність товариства до підприємств оборонно-промислового комплексу і завдань, які покладені на підприємства цього комплексу в особливий період, включаючи період воєнного стану, запроваджений відповідно до Закону України «Про оборону України», неприпустимість блокування господарської діяльності таких товариств.

У постанові ОП КГС ВС від 15 червня 2022 року у справі № 905/671/19 Верховний Суд дійшов висновку про доцільність визначення справедливої вартості акцій ПрАТ «Авдіївського коксохімічного заводу» при сквіз-ауті за даними фінансової звітності через складність проведення судової експертизи внаслідок воєнних дій.

Також Олена Кібенко ознайомила слухачів із правовою позицією, викладеною в постанові ОП КГС ВС від 2 вересня 2022 року у справі № 916/144/17. У цій справі Міноборони (не сторона правочину, орган управління банкрута) просило визнати недійсним договір факторингу, укладений між первісним та новим кредиторами державного підприємства-банкрута, яке входить до сфери управління позивача та майно якого є державним (військовим) майном. Міноборони обґрунтовувало наявність свого інтересу в оскарженні правочину тим, що новий кредитор незаконно скуповує борги підприємства для отримання контролю в комітеті кредиторів.

Суддя судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС Віталій Уркевич розповів про оцінку судом доказів поважності причин пропуску процесуальних строків в умовах воєнного стану.

Насамперед спікер нагадав про загальні положення щодо доказів та їх оцінки судом у господарському процесі. Зокрема, він зазначив, що збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених ГПК України (постанова КГС ВС від 10 липня 2019 року у справі № 903/581/18). Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (постанова КГС ВС від 14 грудня 2018 року у справі № 914/809/18). Крім того, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. При цьому загальновідомість того чи іншого факту може мати як об’єктивні, так і суб’єктивні межі (постанова КГС ВС від 19 червня 2018 року у справі № 922/3946/16).

Віталій Уркевич проаналізував актуальну судову практику щодо оцінки судом доказів поважності причин пропуску процесуальних строків в умовах воєнного стану. Так, доповідач звернув увагу на постанову КГС ВС від 10 серпня 2022 року у справі № 904/5314/20 (904/764/21), у якій спірним було питання щодо судового засідання, яке відбулося 24 лютого 2022 року за відсутності учасників провадження у справі. ВС не погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що викладені у клопотанні причини неявки представника в судове засідання саме 24 лютого 2022 року є неповажними. При цьому посилання апеляційного суду на те, що воєнний стан не зупиняє здійснення правосуддя, а заявник не надав доказів проведення бойових дій на території області та наявності загрози життю й здоров’ю учасників справи, колегія суддів суду касаційної інстанції не визнала обґрунтованим і таким, що відповідає ситуації, що склалася у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Суддя розповів про постанову КГС ВС від 1 вересня 2022 року у справі № 904/8456/21, у якій колегія суддів суду касаційної інстанції зазначила про наявність поважних причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду, оскільки заявник не був учасником справи, про оскаржуване судове рішення дізнався лише у квітні 2022 року, тому що в період воєнного стану доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень деякий час не було.

Спікер проаналізував також постанову КГС ВС від 7 вересня 2022 року у справі № 911/2130/21 щодо строку на подання доказів, що підтверджують витрати на правничу допомогу; постанову КГС ВС від 9 червня 2022 року у справі № 922/313/20 (922/3069/21), яка стосувалася вирішення питання щодо відкладення розгляду справи.

Джерело: Верховний Суд