СУД зобов’язав власницю квартири з якої йшов неможливий запах звільнити приміщення від всіх тварин, які там утримуються, а також привести квартиру до стану, що відповідає вимогам санітарно-гігієнічних норм експлуатації (Суд, №490/9917/24 від 06.06.2024р.)

Фабула судового акту: Власниця однієї з квартир у багатоквартирному будинку звернулась до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні приватною власністю. Справа в тім, що позивачка, яка є інвалідом другої групи та достатньо довгий час хворіла різними заховрюваннями, мала проблему - по сусідству, поверхом вище, була розташована квартира з якої постійно доносився неможливий сморід.

Мало того, що раніше вже були випадки коли її квартиру топила сусідка зверху, так незважаючи на це, порушення прав позивачки з боку відповідачки не припинилося та наразі у квартирі відповідачки проживають виключно тварини: коти в клітках та собаки.

Через розміщення тварин в квартирі стояв сморід, який системами вентиляції розноситься і по сусудній квартирі і по всьому будинку. Цілодобово собаки гавкали, скавчали та тягали меблі по підлозі. Позивачка вимушена була постійно вживати заходів до виведення бліх, тарганів, тощо. Крім того, ситуація з внутрішньою системою водопостачання в квартирі відповідачки була небезпечною, знаходилась в аварійному стані і доступ до стояка водопостачання немає. Вказана вище інформація вбачалась з неодноразових зверненнях до відповідних органів та служб, однак по факту жодних результатів таке листування не дало.

Доказами позивачки слугували:

• неодноразові звернення підписані позивачкою та іншими мешканцями будинку до різних установ (до відділення поліції, до Головного управління Держпродспоживслужби, Міському голові міста, Виконавчому директору управлінця - ТОВ "Центральний1"). Загалом йшлося про те що господарі “пахучої” квартири мешкають в іншому місці, а тварини знаходяться в квартирі самі та справляють всі потреби в квартирі, що спричиняє сморід в під`їзді, по вентиляційному каналу в квартири сусідів та стоматологію яка розташована на першому поверсі будинку. В під'їзді стрибають блохи, всюди шерсть, собаки скавчать та шкребуть підлогу. На зауваження та прохання привести квартиру до вимог санітарних норм донька відповідачки, яка іноді приходить в квартиру - не реагує.
• Висновок та рекомендації КП ММР "Центр захисту тварин" якими здійснений виїзд комісії за адресою квартири. Під час перебування членів комісії було встановлено, що за вказаною адресою у цій квартирі перебувають тварини (собаки). З огляду на гавкіт було встановлено, що у квартирі перебуває мінімум три собаки. Точну кількість встановити не вдалося можливим. До квартири членів комісії впущено не було. У під`їзді відчувається дуже сильний неприємний запах (сморід). Також у даному Висновку зазначено, що є підстави вважати, що у викладеній у зверненні ситуації є ознаки жорстокого поводження із тваринами, неналежного утримання тварин.
• лист ТОВ "Центральний 1" яким було видано попередження про порушення мешканцем квартири відповідачки правил проживання в житловому будинку, про звільнення квартири від тварин протягом п`яти днів. Припис відповідачка отримати відмовилась.
• і показання свідків.

Зокрема, серед свідків була співвласниця будинку, яка зазначила, що під час здійснення ремонту в своїй новопридбанній квартирі, коли виникла необхідність доступу до “пахучої” квартири для ремонту стояка водопостачання, то двоє з трьох ремонтників не витримали сморіду та відмовилися там знаходитися. Після ремонту в спальні, яка межує з “пахучою” квартирою - почався відчуватися стійкий запах сечі, який посилювався. Власниця “пахучої” квартири все заперечувала та не йшла на контакт. Більше того, три рази одна з собак, які знаходяться в квартирі пролізала по зовнішньому карнизу в кухню в її квартиру, при чому ця собака була прив'язана до шлангу бачка унітаза в квартирі відповідачки - вирвала цей шланг та затопила квартиру, яка розташована нижче.

Інша свідок, яка жила на першому поверсі, під час проведення ремонтних робіт та після їх закінчення неодноразово потерпала від затоплення, спричиненого відповідачкою. На даний момент в квартирі розташований стоматологічний кабінет в якому вимушено встановили потужну систему вентиляції для усунення запаху тварин та їх продуктів життєдіяльності. Донька відповідачки виводить тварин (собак) які утримуються в квартирі на вулицю та іноді ті опорожнюються в під`їзді.

Третій свідок - працівник ЖЕКу, коли з метою виконання заявки прибув зі своїми напарниками в квартиру, то один з працівників відмовився заходити всередину квартири, бо там стояв жахливий сморід.

Сама відповідачка на засідання - згідно даних - не з'являлася, та і на позов нічим не відповіла. А зі сторони позивачки - її предаставник, причиною порушення її права користування квартирою називав саме дії відповідачки, яка житлове приміщення своєї квартири захаращила, перетворила на приміщення проживання тварин та не вживає заходів до заміни стояка системи водопостачання/водовідведення більше 7 років.

Отже, дослідивши матеріали справи, Центральний районний суд м. Миколаєва дійшов висновку про часткове задоволення позову - і зобов’язав відповідачку звільнити житлове приміщення, від всіх тварин (собак та котів), які там утримуються, та привести квартиру до стану, що відповідає вимогам санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про тваринний світ» об`єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб. У передбаченому законом порядку права власників об`єктів тваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об`єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.

В статті 4 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" зазначено,що поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах: жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині; забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені відповідно до цього Закону; заборона жорстоких методів умертвіння тварин; відповідальність за жорстоке поводження з тваринами; утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби. Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог цього Закону. Місце утримання тварин повинно бути оснащене таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно - вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

Статтею 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачено, що: «Особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана: забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття. Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

Житлові обов`язки громадян наведені, в статті 10 Житлового кодексу України, згідно з якою, громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.

При здійсненні права власності згідно із статтею 319 ЦК України власник зобов`язаний дотримуватися вимог закону і моральних засад суспільства і не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує.

Стаття 293 ЦК України гарантує право фізичної особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на належні, безпечні і здорові умови проживання. Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду. Фізична особа має право на належні, безпечні і здорові умови проживання.

Отже у цій справі: Судом було встановлено, що відповідачка дійсно утримує в квартирі велику кількість тварин (котів та собак), які перебувають в антисанітарних умовах, не дотримується санітарно гігієнічних норм експлуатації приміщення, де утримуються тварини (місце постійного утримання).

Як наслідок, судом було констатовано, що такими діями власниця “пахучої” квартири порушує норми чинного законодавства України щодо утримання домашніх собак та котів, створює несприятливі умови для проживання та порушує права позивачки, а також інших співвласників житлового будинку.

З огляду на викладене, суд зобов’язав звільнити житлове приміщення від всіх тварин, які там утримуються, а також привести квартиру до стану, що відповідає вимогам санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення.

Загалом, такі випадки непоодинокі, тому логічно - що суд захистив права позивачки на належне користування квартирою. Однак, виникає питання - чи виконає відповідачка, власниця “пахучої” квартири, приписи суду, тоді коли вона не на що не реагує? Та за якими ще правовими інструментами доведеться звертатися жителям дому з “пахучою” квартирою, щоб вплинути на сусідку…? Можливо було б ефективніше звернутися до правоохоронних органів по факту можливого жорстокого поводження з тваринами, якщо вони дійсно мають місце?

Аналізуйте судовий акт: Володілець тварини, яка нанесла шкоду повинний відшкодувати таку шкоду у будь-якому випадку (ВС/КЦС у справі № 285/4411/18 від 01.04.2020);

Суди правильно кваліфікували дії чоловіка, який знущався над власним собакою, позбавивши її життя, за ч.1 ст. 299 КК а не за ст. 89 КУпАП -жорстоке поводження з тваринами (ВС/ККС, справа № 663/2025/16-к, 03.07.18);

Шкода, заподіяна особі або майну фізичної чи юридичної особи твариною, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її утримує. Вона звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини (ВС/КЦС, № 281/618/15-ц, 28.02.18);

У справах про стягнення майнової шкоди за затоплення квартири саме на відповідача покладено обов’язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (КЦС/ВС у справі № 761/12945/19 від 27 травня 2021 р.).

Справа № 490/9917/24

н\п 2/490/1063/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні приватною власністю,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2024 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява подана в інтересах ОСОБА_1 адвокатом Головченком О.А. до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні приватною власністю.

У позовній заяві представник позивачки вказує, що позивачка ОСОБА_1 яка є інвалідом другої групи з 13.02.2020 року та достатньо довгий час хворіє різними заховрюваннями, є власницею квартири АДРЕСА_1 . Разом з тим, по сусідству, поверхом вище, над квартирою ОСОБА_1 , розташована квартира АДРЕСА_2 , власницею якої є ОСОБА_2 .

Центральним районним судом міста Миколаєва розглядалася справа №490/5756/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсацієї за затоплення квартири та рішенням від 17.11.2022 року позов було задоволено та стягнуто з відповідачки 22967 грн матеріальної шкоди та 1500 грн моральної шкоди.

Незважаючи на це, порушення прав позивачки з боку відповідачки не припинилося та наразі у квартирі відповідачки проживають виключно тварини: коти в клітках та собаки.

Через розміщення тварин в квартирі АДРЕСА_3 стоїть сморід, який системами вентиляції розноситься і по сусудній квартирі АДРЕСА_4 і по всьому будинку АДРЕСА_5 . Цілодобово собаки гавкають, скавчать та тягають меблі по підлозі, чим спричиняють високий ступінь гуркіту. Позивачка в своїй квартирі постійно вживає заходів до виведення бліх, тарганів, тощо.

Ситуація з внутрішньою системою водопостачання в квартирі АДРЕСА_2 є достатньо небезпечною, знаходиться в аварійному стані і доступ до стояка водопостачання немає. Вказана вище інформація вбачається з неодноразових зверненнях до відповідних органів та служб, однак по факту жодних результатів таке листування не дало.

З огляду на наведене вище, позивачка не може належним чином реалізовувати своє право власника на користування належним майном - квартирою АДРЕСА_1 , а відтак вимушена була звернутися до суду за захистом свого права.

На думку предстаника позивачки, причиною порушення її права користування квартирою АДРЕСА_1 є саме дії відповідачки з квартири АДРЕСА_2 того ж будинку, яка житлове приміщення своєї квартири захаращила, перетворила на приміщення проживання тварин та не вживає заходів до заміни стояка системи водопостачання/водовідведення і такі дії тривають близько 7 років.

З урахуванням наведеного представник позивачки просить суд усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні її квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_2 вивести усіх тварин, привести в належний санітарний стан квартиру АДРЕСА_3 , замінити каналізаційні, водопостачальні труби та надати доступ до стояка водопостачальних систем за цією ж адресою.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2024 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

05.11.2024 року матеріали справи передано на розгляд судді.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження, почато підготовче провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.03.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідачка, яка належним чином повідомлена про час, місце та дату слухання справи в судове засідання не з`явилася, про наявність поважних причин, які перешкоджають явці в судове засідання суду не повіомила, відзив на позовну заяву не надала.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала з підстав наведених у ньому та просила задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, пояснення свідків, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власницею частки квартири АДРЕСА_1 , вказане підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 27 грудня 1996 року згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_4 ; свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07.11.2005 року згідно якого ОСОБА_1 отримала спадщину після смерті ОСОБА_3 ; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.11.2005 року згідно якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на частку квартири АДРЕСА_1 .

Власницею трикімнатної квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , що підтверджується відповіддю №960518 від 11.12.2024 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - номер інформаційної довідки 407594017 (а.с. 114-118).

В матеріалах справи містяться звернення підписані позивачкою та іншими мешканцями будинку АДРЕСА_5 до різнихустанов -відділення поліціїМиколаївського районногоуправління поліціїГУНП вМиколаївській областівід 13.08.2024року,Головного управлінняДержпродспоживслужби вМиколаївській областівід 10.09.2024року;Міському головіміста Миколаєвавід 01.07.2024року;Виконавчому директоруТОВ "Центральний1"від 17.06.2021року,в якихзазначено проутримання громадянкою ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_6 років булинеодноразові зверненняз цьогопитання дорізних інстанцій.Господарі квартири АДРЕСА_2 мешкають віншому місці,а тваринизнаходяться вквартирі саміта справляютьвсі потребив квартирі,що спричиняєсморід впід`їзді,по вентиляційномуканалу вквартири сусідівта стоматологіюяка розташованана першомуповерсі будинку.В під`їздістрибають блохи,всюди шерсть,собаки скавчатьта шкребутьпідлогу.На зауваження тапрохання привестиквартиру довимог санітарнихнорм донькавідповідачки,яка інодіприходить вквартиру,не реагує.

Як вбачається з Висновку та рекомендації КП ММР "Центр захисту тварин" від 22.07.2024 року за вих. №КО-2678/Ц/4567, 16.08.2024 року здійснений виїзд комісії за адресою АДРЕСА_7 . Під час перебування членів комісії було встановлено, що за вказаною адресою у цій квартирі перебувають тварини (собаки). З огляду на гавкіт було встановлено, що у квартирі перебуває мінімум три собаки. Точну кількість встановити не вдалося можливим. До квартири членів комісії впущено не було. У під`їзді відчувається дуже сильний неприємний запах (сморід). Також у даному Висновку та рекомендації КП ММР "Центр захисту тварин" зазначено, що є підстави вважати, що у викладеній у зверненні ситуації є ознаки жорстокого поводження із тваринами, неналежного утримання тварин.

Як вбачається з листа ТОВ "Центральний 1" №40-КО від 25.06.2021 було видано попередження про порушення мешканцем квартири АДРЕСА_2 правил проживання в житловому будинку, про звільнення квартири від тварин протягом п`яти днів. Припис кв. АДРЕСА_2 отримати відмовилась.

Свідок ОСОБА_4 , у судовому засіданні, після приведення до присяги, зазначила, що вона разом з чоловіком в 2019 році придбали квартиру АДРЕСА_8 . Під час здійснення ремонту виникла необхідність доступу до квартири АДРЕСА_2 для ремонту стояка водопостачання. З трьох працівників, які виконували ремонт стояка, двоє не витримали сморіду, який стояв в квартирі АДРЕСА_2 та відмовилися там знаходитися. Після ремонту в спальні, яка межує з квартирою АДРЕСА_2 (спільна стіна) почався відчуватися стійкий запах сечі, який посилювався. Власниця квартири АДРЕСА_2 все заперечує та не йде на контакт. Більше того, три рази одна з собак, які знаходяться в квартирі АДРЕСА_2 пролізала по зовнішньому карнизу в кухню в квартиру АДРЕСА_9 , ця собака була прив`язана до шлангу бачка унітаза в квартирі АДРЕСА_2 вирвала цей шланг та затопила квартиру, яка розташована нижче.

Свідок ОСОБА_5 , у судовому засіданні, після приведення до присяги, зазначила, що в 2020 році придбала квартиру в будинку АДРЕСА_5 на першому поверсі в під`їзді де проживають позивачка та відповідачка. Під час проведення ремонтних робіт та після їх закінчення її квартиру двіччі затопилювала відповідачка, на даний момент в квартирі розташована стоматологічний кабінет в якому вимушено встановили потужну систему вентиляції для усунення запаху тварин та їх продуктів життєдіяльності. Донька відповідачки виводить тварин (собак) які утримуються в квартирі АДРЕСА_2 на вулицю та іноді ті опорожнюються в під`їзді.

Свідок ОСОБА_6 , у судовому засіданні, після приведення до присяги, зазначив, що працює в ЖЕК та з метою виконання заявки прибув зі своїми напарниками в квартиру АДРЕСА_3 . Один з працівників відмовився заходити всередину квартири, там стояв жахливий сморід, тварин в квартирі не бачив. Комінікації (каналізаційні та водопровідні труби), які проходять через квартиру АДРЕСА_2 в неналежному стані та потребують ремонту.

Суд зазначає, що предмет даного позову зводиться до захисту прав позивачки - власниці квартири АДРЕСА_1 від протиправних дій відповідачки, яка є власницею квартири АДРЕСА_3 , та яка за твердженням позивачки створила в квартирі антисанітарні умови, утримує велику кількість котів та собак, неналежним чином виконує обов`язки власника майна.

Приписами частини першої статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною третьою статті 13 Конституції Українивстановлено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до частини шостої статті 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 5 Закону України «Про тваринний світ» кожний громадянин має право користуватися об`єктами тваринного світу - об`єктами права власності Українського народу відповідно до цього Закону та інших законів України.

Об`єкти тваринного світу в Україні можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Об`єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про тваринний світ» об`єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб.

У передбаченому законом порядку права власників об`єктів тваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об`єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.

В статті 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" зазначено, таке:

домашні тварини - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі;

жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, у тому числі спричинило тілесні ушкодження, каліцтво чи загибель, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, поводження та транспортування тварин;

гуманне ставлення до тварин - дії, що відповідають вимогам захисту тварин від жорстокого поводження і передбачають доброзичливе ставлення до тварин, сприяння їх благу, покращання якості їх життя тощо;

утримання в домашніх умовах - обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір`я окремого будинку.

В статті 4 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" зазначено,що поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах: жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині; забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені відповідно до цього Закону; заборона жорстоких методів умертвіння тварин; відповідальність за жорстоке поводження з тваринами; утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби.

Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог цього Закону.

Місце утримання тварин повинно бути оснащене таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно - вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

Статтею 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачено, що: «Особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана: забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.

Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених устатті 2цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.»

Статтею 22 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначені Правила поводження з домашніми тваринами, що виключають жорстокість. Так, при поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов`язана зокрема: дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води; надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними; забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо); негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров`ю людині або іншим тваринам; негайно доставляти домашню тварину, яка вчинила дії, передбачені абзацом сьомим цієї статті, у ветеринарну установу для огляду; запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин.

03 вересня 2009 року рішенням Миколаївської міської ради №36/8 були затверджені "Правила утримання домашніх собак та котів в м. Миколаєві" (далі - Правила утримання).

Згідно пункту 1.3. Правил утримання, вони поширюються на підприємства, установи, організації (крім установ Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державного митного комітету України і Міністерства внутрішніх справ України, власників собак - поводирів), а також на громадян і громадські установи, що утримують тварин у м. Миколаєві.

При цьому, пунктами 2.2. - 2.6., Правил утримання встановлено, що умови утримання домашніх тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, русі, контакті із собі подібними, у природній активності та інших потребах; місце утримання домашніх тварин повинно бути облаштовано таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, достатнє освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем; домашні тварини, яких утримують громадяни, є особистою власністю і, як кожна власність, охороняється законом. Тварина може бути вилучена у власника за рішенням суду чи в іншому порядку у випадках, передбачених діючим законодавством України; фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані виконувати вимоги нормативно-правових актів у цій сфері, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та Правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин; при додержанні вимог цих Правил, дозволяється утримувати домашніх тварин у квартирах, в яких проживає одна сім`я, а також у будинках, що належать громадянам на правах приватної власності.

Пунктом 2.8. Правил утримання встановлено, що власники домашніх тварин зобов`язані: утримувати їх згідно з біологічними особливостями, гуманно поводитися з твариною, не залишати її без догляду, їжі і води; дотримуватись санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина, та норми співжиття.

В пукті 2.15. Правил утримання, встановлена заборона власникам домашніх тварин жорстоко поводитись з собаками, котами та іншими тваринами, залишати бездоглядними або знищувати їх.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - основними принципами охорони навколишнього природного середовища є: а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» громадяни зобов`язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення, земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.

Житлові обов`язки громадян наведені, в статті 10 Житлового кодексу України, згідно з якою, громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

При цьому, статтями 150 та 151 Житлового кодексу України встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди, зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

При здійсненні права власності згідно із статтею 319 ЦК України власник зобов`язаний дотримуватися вимог закону і моральних засад суспільства і не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує.

Стаття 293 ЦК України гарантує право фізичної особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на належні, безпечні і здорові умови проживання. Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду. Фізична особа має право на належні, безпечні і здорові умови проживання.

За наслідком розгляду справи, аналізу доказів, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що відповідачка дійсно утримує в квартирі АДРЕСА_3 велику кількість тварин (котів та собак), які перебувають в антисанітарних умовах, відповідачка не дотримується санітарно гігієнічних норм експлуатації приміщення, де утримуються тварини (місце постійного утримання) та як наслідок такими діями відповідачка ОСОБА_2 порушує норми чинного законодавства України щодо утримання домашніх собак та котів, створює несприятливі умови для проживання та порушує права позивачки, а також інших співвласників житлового будинку АДРЕСА_5 .

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в частині зобов`язання ОСОБА_2 як власницю квартири АДРЕСА_3 , звільнити житлове приміщення від всіх тварин, які там утримуються, а також привести квартиру до стану, що відповідає вимогам санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, доведеними, обгрунтованими та такими що грунтуються на законі, а за такого в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо вимог позову в частині зобов`язання відповідачки замінити каналізаційні, водопостачальні труби та надати доступ до стояка водопостачальних систем квартири АДРЕСА_3 , суд зазначає таке.

Статтею 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов`язаний забезпечити представникам виконавця комунальної послуги доступ до свого житла, іншого об`єкта нерухомого майна для: 1) ліквідації та відвернення аварій, пов`язаних із наданням відповідної комунальної послуги, - цілодобово; 2) встановлення або заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів, зняття контрольних показань вузлів обліку - згідно з умовами договору про надання відповідної комунальної послуги, договору про управління багатоквартирним будинком.

Як встановлено судом, відповідачка надавала доступ до квартири АДРЕСА_3 (для огляду каналізаційних, водопостачальних труб та за необхідності їх ремонту), як особам, які здійснювали ремонт в квартирі АДРЕСА_8 так і представникам організації, яка надає комунальні послуги (ЖЕКу), доказів зворотнього позивачкою суду не надано, як і не надано доказів неналежного стану каналізаційних, водопостачальні труб в квартирі АДРЕСА_3 . Крім того, позивачкою не зазначено кому саме відповідачка має надати доступ до стояка водопостачальних систем квартири АДРЕСА_3 .

З урахуванням наведеного вище, вимоги позову щодо зобов`язання відповідачки замінити каналізаційні, водопостачальні труби та надати доступ до стояка водопостачальних систем квартири АДРЕСА_3 є недоведеними та необгрунтованими, а за такого в цій частині позову слід відмовити.

Таким чином, суд дійшов висновків щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України « Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачка ОСОБА_1 судовий збір не сплачувала, оскільки відповідно доЗакону України «Про судовий збір» має пільги щодо сплати судового збору, як інвалід другої групи.

Так, згідно довідки медико-соціальної експертної комісії серія 12ААА №562357 від 13.02.2020, ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, безстроково.

Згідно пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з вимогами частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином,оскільки рішенняу справібуло ухваленона користьпозивачки,яка звільненавід сплатисудового збору,то відповіднодо частинишостої статті141 ЦПК України,з відповідачкина користьдержави підлягаєстягненню судовийзбір заставками 2024року взагальному розмірі1936,32гривень (1211,20 грн х 2 вимоги немайнового характеру = 2420,40 грн. х 0,8).

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 12 13 49 76 - 81 259 263-265 268 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_10 )до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП: НОМЕР_3 ,адреса: АДРЕСА_11 ) про усунення перешкод у користуванні приватною власністю, задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 звільнити житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_3 , від всіх тварин (собак та котів), які там утримуються.

Зобов`язати ОСОБА_2 привести квартиру квартиру АДРЕСА_3 до стану, що відповідає вимогам санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення.

У задоволенні позову в іншій частині, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1936,32 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.В. Саламатін