Суд визнав винуватим пішохода, який переходив дорогу в невстановленому місті і попав під колеса автомобіля. (Жовтневий районний суд м. Запоріжжя, справа № 331/1193/23 від 22.03.2023 р.)

Фабула судового акту: З одного боку, управляючи автомобілем, як джерелом підвищеної небезпеки, водії мають “підвищену” відповідальність за завдання комусь шкоди своїм автомобілем. З іншого боку, часто трапляються випадки, коли пішоходам лінь пройти до найближчого пішохідного переходу - і вони перебігають декілька полос активного дорожнього руху. При цьому не задумуючись, якого ризику піддають себе, і як - не дай Боже - зміниться доля водія, який може об’єктивно не встигнути затормозити, або не побачить “перебіжчика”. Навіщо вони це роблять - пояснити складно.

У цій справі, на щастя, обійшлося без летальних випадків. Так, у січні місяці, у темну пору доби (о 17:00 годин), пішохід, фігурант цієї справи, посеред дороги з декількома полосами насиченого автомобільного руху (вул. Соборна в місті Запоріжжі) - здійснив перетин проїзної частини, поза межами пішохідного переходу та допустив на себе наїзд маршрутного таксі, що везло пасажирів. Водій не встиг повністю затормозити (їхав біля 50 км.год) і сталося зіткнення, внаслідок якого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, а пішохід отримав легкі тілесні ушкодження.

В суд пішохід не з’явився, не дивлячись що йому достовірно було відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього. Диспозиція ст. 124 КУпАП України передбачає певні наслідки як обов'язковий елемент об'єктивної сторони цього правопорушення: пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що знаходиться у причинному зв'язку з порушенням правил дорожнього руху.

Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, серед іншого: 4.4. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху. 4.7. Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч. 4.14. Пішоходам забороняється: а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

Також, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є будь-який учасник дорожнього руху. Згідно визначення, наданого Правилами дорожнього руху, пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне. Тобто, пішохід є учасником дорожнього руху, а отже, є суб`єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Доведеність вини пішохода у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України підтверджена матеріалами справи, а саме:

• протоколом про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що він порушив вимоги п.4.4, 4.7, 4.14 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП;
• постановою про закриття кримінального провадження у зв`язку із відсутністю в діях водія складу кримінального правопорушення;
• протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди я за ясної погоди, без опадів, темна пора доби. Дорожнє покриття пряме, сухе та чисте, горизонтальне, в двох напрямках руху, асфальтобетонне, не регульоване. Автомобіль же мав механічні пошкодження в передній середній частині капот, пошкодження у вигляді вм`ятини;
• схемою місця ДТП до протоколу, в якому вказані місце розташування транспортного засобу на дорозі після зіткнення;
• заявою пасажира, де останній вказує, що отримав незначні тілесні пошкодження, у результаті чого проходити медичну експертизу відмовляється, просить кримінальну справу закрити та розглянути справу в межах адміністративного порядку;
• письмовими поясненнями водія який вказав, що він керуючи транспортним засобом рухався в середній смузі для руху по пр. Соборному зі сторони вул. Дніпровська в бік вул. Тургенєва, зі швидкістю приблизно 50 км/год з увімкненими фарами ближнього світла, в якості водія маршрутного таксі. В цей момент в автобусі знаходились пасажири. Попереду в попутному напрямку в лівій стороні рухався автомобіль, раптово з-за передньої частини цього автомобіля на полосу вибіг пішохід, який перетинав дорогу зліва на право по ходу руху. Побачивши пішохода, він застосував екстрене гальмування, однак не зміг уникнути зіткнення;
• іншими доказами.

Отже у цій справі: Суд визнав, що саме дії пішохода, який не дотримався вимог п. 4.4, 4.7, 4.14 «а» ПДР України, знаходяться у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, що призвело до пошкодження транспортного засобу.

Враховуючи ступінь вини, той факт, що пішохід є особою похилого віку, а також те, що транспортний засіб отримав незначні механічні пошкодження, суд звільнив пішохіда від адміністративної відповідальності в зв`язку з малозначністю скоєного порушення та обмежився усним зауваженням.

Аналізуйте судовий акт: Якщо пішохід ступив ногою на перехід, то водій в будь якому випадку повинен загальмувати та дати дорогу, інакше порушення пп. 18,1 ПДР та штраф за ст. 122 КУпАП (ВС/КАС, справа №751/4821/17, від 04 грудня 2019 р.);

Використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий приводився в рух електричним двигуном (ВС ККС, справа №379/1366/20 від 22.02.2023 р.);

Свідомо не зупинившись перед нерегульованим пішохідним переходом, в той час, як пішохід почав рух, водій безумовно створив йому небезпеку, і, відповідно, порушив вимоги п. 18.1 ПДР України (ВС/КАС,справа №751/4821/17,04.12.19);

Якщо зупинка транспортного засобу була безпідставною, штраф за правил ПДР – незаконний (Сьомий апеляційний адміністративний суд, справа № 136/651/21 від 23.07.2021).

Справа № 331/1193/23

Провадження № 3/331/636/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції за протоколами серії ААД №388875 від 04.02.2023 року відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ААД №388875 від 04.02.2023 року 19.01.2023 року о 17-10 годин в м. Запоріжжя, пр. Соборний в районі будинку м68, пішохід ОСОБА_1 здійснив перетин проїзної частини в невстановленому місці, а саме поза межами пішохідного переходу та допустив на себе наїзд транспортного засобу MERСEDES BENZ державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , таким чином порушивши п. 4.4, 4.7, 4.14 «а» Правил дорожнього руху України. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, пішохід ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.

В судове засідання призначене на 22.03.2023 року ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену у протоколі.

Крім того, відомості про час розгляду справи оприлюднені на офіційному сайті Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, який є загальнодоступним. При цьому ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього.

Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до Глави 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не виконує процесуального обов`язку щодо своєчасної явки до суду за викликом, не повідомляє про причини неявки, клопотань по відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надає, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Кодексом Українипро адміністративніправопорушеннявизначено формуіосновні елементизмісту рішення (постанови),що приймаєтьсяв конкретнійсправі.В ній, зокрема, повинні бути викладені всіобставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.

Диспозиція ст. 124 КУпАП України передбачає певні наслідки як обов`язковий елемент об`єктивної сторони цього правопорушення: пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що знаходиться у причинному зв`язку з порушенням правил дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.

Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, серед іншого:

4.4. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.

4.7. Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

4.14. Пішоходам забороняється:

а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

Також, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є будь-який учасник дорожнього руху.

Пунктом 1.3. Правил визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно визначення, наданого Правилами дорожнього руху, пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне;

Тобто, пішохід є учасником дорожнього руху, а отже, є суб`єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України підтверджена матеріалами справи, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення від 04.02.2023 року серії ААД №388875, з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.4.4, 4.7, 4.14 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП;

-постановою про закриття кримінального провадження від 26.01.2023 року, де кримінальне провадження, внесено до ЄРДР за №12023082050000147 від 19.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України закрито у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення;

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023082050000147 від 19.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України;

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.01.2023 року, де оглянуто напрямок від вул. Дніпровська в напрямку вул. Тургенева, а саме пр. Соборний в районі буд. 68 в м. Запоріжжя за ясної погоди, без опадів, темна пора доби. Дорожнє покриття пряме, сухе та чисте, горизонтальне, в двох напрямках руху, асфальтобетонне, не регульоване. Автомобіль MERСEDES BENZ державний номерний знак НОМЕР_1 (автобус) має механічні пошкодження в передній середній частині капот , пошкодження у вигляді вм`ятини 0,3Х0,4. Також на капоті міститься в місці пошкодження сліди потертості пилу;

-схемою місця ДТП до протоколу, в якому вказані місце розташування транспортного засобу на дорозі після зіткнення;

-заявою ОСОБА_1 , де останній вказує, що отримав незначні тілесні пошкодження, у результаті чого проходити медичну експертизу відмовляється, просить кримінальну справу закрити та розглянути справу в межах адміністративного порядку;

-висновком експерта №122п від 24.01.2023 року, де експертиза експертом не була проведена через ненадання ОСОБА_1 медичних документів;

-копією протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 24.01.2023, який вказав, що він 19.01.20223 року у вечірній час доби, приблизно 17-00 годин він повертався додому з центру міста, він вийшов з маршрутного таксі на зупинці по вул. Дніпровській та направився на зупинку по пр. Соборний, де йому треба було перейти дорогу, після ОСОБА_1 нічого не пам`ятав;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 19.01.2023 року, де ОСОБА_2 вказав, що він керуючи транспортним засобом MERСEDES BENZ державний номерний знак НОМЕР_1 рухався в середній смузі для руху по пр. Соборному зі сторони вул. Дніпровська в бік вул. Тургенєва, зі швидкістю приблизно 50 км/год з увімкненими фарами ближнього світла, в якості водія маршрутного таксі. В цей момент в автобусі знаходились пасажири. Попереду в попутному напрямку в лівій стороні рухався автомобіль, раптово з-за передньої частини цього автомобіля на полосу ОСОБА_2 вибіг пішохід, який перетинав дорогу зліва на право по ходу руху ОСОБА_2 .. Побачивши пішохода, ОСОБА_2 застосував екстрене гальмування, однак не зміг уникнути зіткнення;

З наведених вище обставин вбачається, що саме дії пішохода ОСОБА_1 , який не дотримався вимог п. 4.4, 4.7, 4.14 «а» ПДР України, знаходяться у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, що призвело до пошкодження транспортного засобу.

Враховуючи вище викладене, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, той факт, що ОСОБА_1 є особою похилого віку, а також те, що транспортний засіб отримав незначні механічні пошкодження, приходжу до висновку, що відповідно до ст.22 КУпАПОСОБА_1 можливо звільнити від адміністративної відповідальності в зв`язку з малозначністю скоєного порушення та обмежитись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст. 8 22 27 35 124 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та відповідно до ст.22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Постанова можебути оскарженадоЗапорізькогоапеляційного суду,черезЖовтневий районнийсудм.Запоріжжя,протягомдесяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Д.М. Кольц