Суд: визнав недійсним договір про надання послуг з пошуку роботи за кордоном , стягнув сплачені клієнтом кошти та моральну шкоду (Богунський районний суд у справі № 295/12789/19, 26.03.20)

Фабула судового акта: «Якщо ви вирішили влаштуватися на роботу за кордоном, і при цьому хотіли б зекономити свій час, вам варто звернутись до фірми, що займається працевлаштуванням. Вона не тільки візьме на себе пошук вакансій, а і допоможе з оформленням документів, необхідних для виїзду закордон». Подібні оголошення давно не рідкість, а от судові спори на цю тему зустрічаються не часто.

Рішення суду в одній з таких справ пропонується увазі читачів. Як було встановлено судом, 04.04.2019 року між фізичною особою-підприємцем (відповідач, виконавец) та замовником (позивач) укладено договір про надання послуг з пошуку актуальної інформації про роботу за кордоном. Згідно пунктів 1.1., 1.3. замовник сплачує, а виконавець надає послугу з пошуку актуальної інформації про наявність вільних робочих місць по погоджених критеріях і у встановлений термін. За окремим запитом виконавець сприяє замовнику у формуванні оптимального маршруту проїзду до місця призначення, отриманні допомоги у пошуку та придбанні проїзних квитків, отриманні інформаційної підтримки в дорозі до контакту із зустрічаючою особою. Виконавець приступає до виконання своїх обов`язків за договором на наступний робочий день після отримання повної оплати згідно до розділу 3 цього договору і підтвердження замовником наявності у нього відкритої робочої візи або інших документів, що дають право на роботу в узгодженій країні

Відповідно до п. 2.1. цього договору виконавець самостійно і за свій рахунок проводить пошук і підбір вільних робочих місць відповідно до погоджених із замовником критеріїв підбору. Для цього Виконавець робить запити своїм зарубіжним партнерам, використовує платні функції доступу до закордонних інформаційних ресурсів, при необхідності залучає перекладачів, здійснює міжнародні дзвінки, а також інші дії для забезпечення якісного виконання послуги.

Згідно п. 3 договору вартість послуг складає 500 євро (п`ятсот євро) за пошук вільних робочих місць на території Республіки Чехії /Словаччини / Естонії/ Литви / Латвії /Болгарії, 600 євро (шістсот євро.) за пошук вільних робочих місць на території Республіки Фінляндії / Німеччини / Франції / Королівства Швеції / Норвегії / Бельгії / Нідерландів / Іспанії у еквіваленті національної валюти (гривні). Оплата здійснюється у гривнях згідно комерційного курсу на день оплати. Форма оплати - згідно до чинного законодавства. Замовник сплачує 100% від суми на дату підписання договору.

Як встановлено судом позивач згідно товарного чека від 04.04.2019 року сплатив відповідачеві 18 360,00 грн. Проте, останнім будь-яких дій на виконання умов договору не вчинялось, про причини неможливості його виконання замовнику не повідомлено, а сплачені кошти в розмірі 18360,00 грн не повернуто.

Наведені обставини стали підставою для позову про визнання недійсним вказаного договору про надання послуг з пошуку актуальної інформації про роботу за кордоном, стягнення коштів та моральної шкоди. Заочним рішенням суд позов задовольнив, стягнувши з відповідача, зокрема, і моральну шкоду в розмірі 500,00 грн.

Судове рішення в частині визнання договору недійсними мотивовано, зокрема, нормою ч. 1 ст. 227 ЦК України, а саме, - правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном підлягає обов`язковому ліцензуванню. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1060 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Згідно п.п. 11-13 Ліцензійних умов невід`ємним додатком до договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном є завірена ліцензіатом копія погодженого проекту трудового договору з іноземним роботодавцем. Ліцензіат зобов`язаний надавати клієнту достовірну інформацію відповідно до вимог законодавства. Виконання умов договору між ліцензіатом і клієнтом про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном оформляється актом наданих послуг, який підписується обома сторонами. Ліцензіат не має права отримувати від клієнтів плату за послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном до дня отримання останнім підписаного іноземним роботодавцем примірника трудового договору (контракту наймання) та підписання акта наданих послуг.

Згідно переліку суб`єктів господарської діяльності, які отримали ліцензії на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном, який розміщений на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України вбачається, станом на 27.12.2019 року наявні відомості про відповідача при цьому вказано, що послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном може надавати лише щодо працевлаштування у Польщі.

З огляду на фактичні обставини справи, з урахуванням наведених приписів законодавства, суд дійшов висновку про те, що положення договору є несправедливими в розумінні ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Оскільки умови договору відповідачем не були виконані, мала місце нечесна підприємницька практика, кошти, сплачені позивачем не повернуті, права та інтереси позивача порушені та підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Аналізуйте судовий акт: Моральна шкода, завдана споживачеві внаслідок недоліків (дефекту) продукції відшкодовується відповідно до закону незалежно від того, чи є вони небезпечними для життя і здоров’я людей (ВС/КЦС, справа № 490/8831/15-ц, 28.09.18)

Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними (ВСКЦС, справа № 444/484/15-ц, 12.12.18)

Умова кредитного договору, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону «Про захист прав споживачів» є нікчемною (ВС/КЦС № 666/4957/15-ц від 20.02.2019)

Справа №295/12789/19

Категорія 81

2/295/344/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заочне

26.03.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Козакевич І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати договір про надання послуг з пошуку актуальної інформації про роботу за кордоном № 225ф-2019 від 04.04.2019 р. недійсним, стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 18360,00 грн та моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. В обгрунтування вимог вказано, що 04.04.2019 року між сторонами було укладено правочин про надання послуг з пошуку актуальної інформації про роботу за кордоном. 04.04.2019 позивачем на користь відповідача було сплачено грошові кошти в розмірі 18360 грн за «інформаційну послугу (перший етап оплати)». Однак, окрім того, що ніяких конкретних встановлених термінів надання звіту виконавцем замовнику договором не закріплено, так і на день звернення до суду з позовом жодного звіту замовнику не надходило, що свідчить про шахрайські дії з боку виконавця. На думку представника дії відповідача не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором. Обґрунтовуючи вимоги в частині відшкодування моральної шкоди представник посилався на те, що позивач є безробітним та намагаючись влаштуватись на роботу позичив грошові кошти у друзів, родичів та сусідів для оплати послуг відповідача, наразі позивач постійно відчуває матеріальну скруту, змушений часто вдаватися до займу грошей у сусідів та друзів, через що відчуває дискомфорт та знаходиться в моральному занепаді, адже ОСОБА_1 потрібне здобувати кошти на харчування для себе, не кажучи про інші потреби, на які позивачу потрібні грошові кошти для комфортних умов проживання.

Представником позивача ОСОБА_5 С.В. заявлено клопотання про проведення розгляду справи без його участі, позов підтримав та просив його задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судові засідання не з`являлась, про час та місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення судових повісток на поштову адресу, проте, судові повістки повернулись на адресу суду не врученими адресату.

Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 04.04.2019 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено Договір про надання послуг з пошуку актуальної інформації про роботу за кордоном №225ф-2019 (далі Договір).

Згідно пунктів 1.1., 1.3. замовник сплачує, а виконавець надає послугу з пошуку актуальної інформації про наявність вільних робочих місць по погоджених критеріях і у встановлений термін. За окремим запитом виконавець сприяє замовнику у формуванні оптимального маршруту проїзду до місця призначення, отриманні допомоги у пошуку та придбанні проїзних квитків, отриманні інформаційної підтримки в дорозі до контакту із зустрічаючою особою.

Виконавець приступає до виконання своїх обов`язків за договором на наступний робочий день після отримання повної оплати згідно до розділу 3 цього Договору і підтвердження Замовником наявності у нього відкритої робочої візи або інших документів, що дають право на роботу в узгодженій країні

Відповідно до п. 2.1. Договору для виконання договору виконавець самостійно і за свій рахунок проводить пошук і підбір вільних робочих місць відповідно до погоджених із Замовником критеріїв підбору. Для цього Виконавець робить запити своїм зарубіжним партнерам, використовує платні функції доступу до закордонних інформаційних ресурсів, при необхідності залучає перекладачів, здійснює міжнародні дзвінки, а також інші дії для забезпечення якісного виконання послуги.

Згідно п. 3 Договору вартість послуг за цим договором складає 500 євро (п`ятсот євро) за пошук вільних робочих місць на території Республіки Чехії /Словаччини / Естонії/ Литви / Латвії /Болгарії, 600 євро (шістсот євро.) за пошук вільних робочих місць на території Республіки Фінляндії / Німеччини / Франції / Королівства Швеції / Норвегії / Бельгії / Нідерландів / Іспанії у еквіваленті національної валюти (гривні). Оплата здійснюється у гривнях згідно комерційного курсу на день оплати. Форма оплати - згідно до чинного законодавства.

Замовник сплачує 100% від суми на дату підписання договору.

Згідно товарного чека №225ф-2019 04.04.2019 року ОСОБА_1 було сплачено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 18360,00 грн (а.с. 5).

Проте, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 будь-яких дій на виконання умов договору не вчинялось, про причини неможливості його виконання ОСОБА_1 не повідомлено, а сплачені кошти в розмірі 18360,00 грн не повернуто.

Статтею 15 ЦК передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статей 526 527 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону. Боржник зобов`язаний виконувати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статті 901 902 Цивільного кодексу України визначають, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною першою ст. 227 ЦК України передбачено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

У ч. 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном підлягає обов`язковому ліцензуванню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1060 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (далі Ліцензійні умови).

Згідно п.п. 11-13 Ліцензійних умов невід`ємним додатком до договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном є завірена ліцензіатом копія погодженого проекту трудового договору з іноземним роботодавцем. Ліцензіат зобов`язаний надавати клієнту достовірну інформацію відповідно до вимог законодавства. Виконання умов договору між ліцензіатом і клієнтом про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном оформляється актом наданих послуг, який підписується обома сторонами. Ліцензіат не має права отримувати від клієнтів плату за послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном до дня отримання останнім підписаного іноземним роботодавцем примірника трудового договору (контракту наймання) та підписання акта наданих послуг.

Згідно переліку суб`єктів господарської діяльності, які отримали ліцензії на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном, який розміщений на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України вбачається, станом на 27.12.2019 року наявні відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 при цьому вказано, що послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном може надавати лише щодо працевлаштування у Польщі.

При цьому, у Договорі відповідачем було взагалі вказано про можливість виконавця надавати послуги з пошуку вільних робочих місць на території Польщі.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові ВСУ від 14.11.2011року у справі № 6-40цс11, договір про надання послуг є складним зобов`язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов`язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Зі змісту норми статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" вбачається, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону). Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно ціни або способу розрахунку ціни, потреби у послугах. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права позивача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач. Відсутність належної ліцензії на здійснення діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та відсутність додатку до договору, а саме копії погодженого проекту трудового договору з іноземним роботодавцем є обмеженням визначених пунктами 3, 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України принципів свободи договору, справедливості, розумності та добросовісності та ведення чесної підприємницької практики.

З урахуванням викладених положень, обставин справи, суд дійшов висновку про те, що положення договору є несправедливими в розумінні ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Беручи до уваги те, що відповідачем умови договору не виконані, кошти, сплачені ОСОБА_1 не повернуто, права та інтереси позивача порушені та підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною першою ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю. Відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс, що означає, що при наявності встановленого факту порушення правзаявника моральна шкода наявна та констатується судом, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

Оцінивши доводи позову в частині обгрунтування завданої моральної шкоди суд дійшов висновку про те, що оскільки ОСОБА_1 до звернення до відповідача він був безробітним, подальші дії відповідача не тільки не задовольнили об`єктивних очікувань позивача на відшукання місця роботи, а й призвели до ще скрутнішого матеріального становища, оскільки обумовлених Догвоором послуг не було надано належним чином, внесену ОСОБА_1 суму коштів останньому не повернуто, на підставі викладеного та з урахуванням того, що суд дійшов висновку про наявність порушення відповідачем прав позивача, суд вважає за можливе задовольнити частково вимоги ОСОБА_1 , стягнувши з відповідача 500,00 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1681,60 грн.

Керуючись ст. ст. 5 12 13 81 211 258 259 263-265 268 273 354 ЦПК України, ст. ст. 203 215 526 527 901 902 ЦК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимогипредставника ОСОБА_1 ОСОБА_2 до фізичноїособи-підприємця ОСОБА_3 прозахист правспоживачів задовольнити.

Визнати недійсним Договір про надання послуг з пошуку актуальної інформації про роботу за кордоном №225ф-2019, укладений 04.04.2019 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 18360 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят)грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 500,00 грн.( п"ятьсот грн) моральної шкоди

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1681,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .

Суддя Л.М. Чішман