Відсутність державної реєстрації об’єкту незавершеного будівництва не може бути підставою, для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний об’єкт ( Апеляц. суд Одеської області, справа № 22-ц/785/3090/17, 25.05.17)

Фабула судового акту: Спадкоємець звернувся до суду з позовними вимогами в котрих просила суд визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті матері право власності на обєкт незавершеного будівництва, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після смерті матері відкрилась спадщина до складу якої входить і обєкт незавершеного будівництва 34% готовності, проте постановою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний обєкт відмовлено в звязку «з відсутністю документів».

Рішенням районного суду у задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на те, що будівництво спірного об’єкту спадкодавцем не було завершено і він не був прийнятий в експлуатацію. Крім того, спадкодавець не виконала вимогу щодо належної реєстрації свого права власності на спірний обєкт незавершеного будівництва,

Проте з таким судженням не погодився суд апеляційної інстанції, який позов задовольнив, мотивувавши свое рішення наступним чином.

Судом встановлено, що обєкт незавершеного будівництва був придбаний померлою в результаті укладення нею цивільно-правової угоди, а саме договору купівлі-продажу, який належним чином посвідчений та зареєстрований.

Згідно з ч.1 ст.190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Права та обовязки спадкодавця як забудовника є майновими, оскільки пов’язані із створенням та набуттям власності на нерухому річ, а тому є майном у розумінні ч.1 ст. 190 Цивільного кодексу України.

За таких обставин правомірним є висновок про те, що набувши за цивільно-правою угодою обєкт незавершеного будівництва, померла до моменту своєї смерті була його законним власником, а отже вказане майно входить до складу спадщини та може бути успадковане у передбаченому законом порядку.

При цьому відсутність державної реєстрації цього об’єкту жодним чином не вплинула на наявність в неї права власності на цей обєкт, оскільки така реєстрація є лише підтвердженням з боку держави права, що виникло на підставі укладеної угоди.

Довідка: відомості про оскарження наведеного рішення до касаційного суду відсутні.

Аналізуйте судовий акт: Спадкоємець має право вимагати визнання за ним права власності на неприватизовану квартиру, тільки якщо спадкодавець при житті висловив волю на приватизацію цієї квартири (Постанова ВРУ у справі № 6-121цс13 від 11 грудня 2013р.)

До складу спадщини НЕ входить право користування земельною ділянкою, яке підтверджується актом на право користування померлої особи ( ВСУ від 5 жовтня 2016 р. у справі № 6-2329цс16)

Право власності спадкоємця на нерухомість визнано судом без правовстановлюючого документу виданого на ім‘я спадкодавця (Бобринецький районний суд Кіровоградської області, суддя Бевз О. Ю.)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2017 року м. Одеса

Номер провадження: 22-ц/785/3090/17

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

ОСОБА_2

ОСОБА_3,ОСОБА_4

За участю секретаря Поліхранової Ю.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі апеляційну скагу ОСОБА_5 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6

-про визнання права власності у порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИЛА:

03.06.2016 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовними вимогами в котрих просила суд визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7 право власності на обєкт незавершеного будівництва 34% по вулиці Одеській в селі Чеботарівка. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що після смерті її матері- Дуднікова ОСОБА_8 відкрилась спадщина до складу котрої входить і обєкт незавершеного будівництва 34% готовності по вул. Одеській в селі Чоботарівка. Власником цього обєкту мати була на підставі Договору купівлі-продажу від 05 квітня 1996 року укладений та посвідчений в Біляївській державній нотаріальній конторі. Вона прийняла спадщину у порядку спадкування за законом та їй було видано свідоцтво, яке було зареєстровано у реєстрі під № 1515. Проте постановою приватного нотаріуса від 08.04.2016 року у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний обєкт незавершеного будівництва відмовлено в звязку з відсутністю документів.

Посилаючись на вимоги ст.1218,1296,1297 .1298 ЦК України просить задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 11 січня 2017 року у задоволенні позовних вимог-відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового , про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому посилається на те, що районний суд безпідставно відмовив позовних вимогах так як невірно застосував вимоги ст.331 ЦК України.

В судове засідання відповідач ОСОБА_6 не зявився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

В силу ст.305 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Судова колегія , заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення сторін, що зявились, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких міркувань.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог районний суд виходив з їх необґрунтованості вимог посилаючись на ст.331 ЦК України. Зокрема вказував на те, що спірний обєкт спадкодавцем не був завершеним та не був прийнятий в експлуатацію.

Проте з таким судженням районного суду погодитись не можна виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17 липня 1997 р. (далі Конвенція), держави, які ратифікували Конвенцію, взяли на себе зобовязання виконувати остаточні рішення Європейського суду з прав людини в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

Відповідно до п.205 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України на майно, що переходить за правом спадкування до спадкоємців, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з ч.1 ст.190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Права та обовязки спадкодавця як забудовника, без сумніву, є майновими, оскільки повязані із створенням та набуттям власності на нерухому річ, а тому є майном у розумінні ч.1 ст. 190 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із частиною другою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 1265 цього Кодексу.

Так, статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Так, матеріалами справи встановлено, що обєкт незавершеного будівництва був придбаний померлою ОСОБА_7 в результаті укладення нею цивільно-правової угоди, а саме договору купівлі-продажу від 05 квітня 1996 року який посвідчений державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 2-929. Вказаний договір також зареєстрований в Ільїнській сільській раді 23.05.1996 року в по господарській книзі за № 16/1119 про що зроблено відповідний напис.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України « Про власність» який був чинним на момент придбання спірного обєкту, громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві,індивідуальної праці,підприємницької діяльності,вкладення коштів у кредитні установи,акціонерні товариства,а також на майно,одержане в наслідок успадкування або укладення інших угод,не заборонених законом.

Статтею цього Закону встановлено, що обєктами права власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування,дачі, садові будинки,предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба,земельні ділянки,насадження на земельній ділянці,засоби виробництва,вироблена продукція,транспортні засоби,грошові кошти,акції,інші цінні папери,а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Відповідно до вимог ст.328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що очевидним вбачається висновок, що набувши за цивільно-правою угодою обєкт незавершеного будівництва, померла ОСОБА_7 до моменту своєї смерті була його законним власником, а отже вказане майно входить до складу спадщини та може бути успадковане у передбаченому законом порядку.

Судом також було вірно встановлено, що Позивач є єдиною спадкоємицею своєї померлої матері ОСОБА_7.

Судом було вірно встановлено, що Позивач, у передбаченому законом порядку, зверталась до нотаріуса з метою оформлення права на спадщину та те, що постановою приватного нотаріуса Алексєєвої від 08.04.2016 року, мотивуючи відсутністю у спадкоємця всіх необхідних для отримання спадщини документів, у видачі свідоцтва про право на спадщину, на вказаний вище обєкт незавершеного будівництва, що належав померлій ОСОБА_7, було відмовлено.

При цьому відповідно до ч. 5 статті 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Однак суд, встановивши, що померлій ОСОБА_7 належало спірне майно, а Позивач є її єдиним спадкоємцем, відмовив у визнанні виниклого у Позивача права власності, чим порушив вимоги статті 1218 ЦК України , що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

При цьому, районний суд неправильно застосував ст. 331 ЦК України висновки Верховного Суду України, наведених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7

Відповідно до ст. 331 ЦК України Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

При цьому ч. 3 вказаної статті передбачено, у разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Так, з аналізу наведеної статті 331 ЦК України вбачається, що укладений договір, який встановлює право власності особи на обєкт незавершеного будівництва обовязково має бути зареєстрований органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Цивільний кодекс України не передбачає обовязковість укладення цивільно-правової угоди, що буде встановлювати право власності на обєкт незавершеного будівництва, однак прямо передбачає, що у разі укладення такого договору, право власності на такий об'єкт незавершеного будівництва обов'язково має бути зареєстровано у порядку реєстрації прав на нерухоме майно.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на обєкт незавершеного будівництва та їх обтяжень проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого обєкта.

ОСОБА_7 не виконала вимогу щодо належної реєстрації свого права власності на спірний обєкт незавершеного будівництва, при цьому це, не вплинуло жодним чином на наявність в неї права власності на цей обєкт, так як державна реєстрація є лише підтвердженням з боку держави, виниклого на підставі укладеної угоди, права.

Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що реєстраційна служба не встановлює право власності, зокрема, на обєкт незавершеного будівництва, а реєструє його на підставі чітко визначених правовстановлюючих документів.

Таким чином,судова колегія приходить до висновку, що районний суд помилково вважав, що відсутність реєстрації обєкта незавершеного будівництва позбавляє права ОСОБА_5 успадкувати це майно після смерті матері, що є порушенням ст.ст.212-214 ЦПК України, а тому з підстав ст.309 ч.1 п.3 4 ЦПК України рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового, про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 218 303 309 316 317 319 ЦПК України, судова колегія,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11 січня 2017 року скасувати з ухваленням нового.

Позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності у порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 (рестраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7 право власності на обєкт незавершеного будівництва 34% по вулиці Одеській в селі Чеботарівка, що належав на праві власності ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 05 квітня 1996 року та зареєстрований в реєстрі державного нотаріуса Біляївської державної нотаріальної контори № 2-929.

Рішення набирає законної сили негайно та підлягає оскарженню в касаційному порядку на протязі 20 днів.

Голодуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді - А.І.Дрішлюк

ОСОБА_9