18.10.2017 | Автор: Олександр Боков
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

У випадку припинення ФОП її зобов'язання за договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою(Апеляційний суд Запорізької області, справа № 320/9471/15-ц, 27.05.17)

Фабула судового акта: Іноді громадяни обирають шлях звільнення від зобов'язань, в першу чергу кредитних, через погашення боргів у рамках провадження у справі про банкрутство. Адже, у відповідності до положень законодавства, яке діє наразі, а саме Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суб'єктами банкрутства можуть бути не лише юридичні особи, а й фізичні особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності. Як показує судова практика, такий шлях є хибним. Про це судова справа, що пропонується увазі читачів.

У зв'язку з неналежним виконанням фізичною особою-підприємцем (відповідач) умов договору, яким позичальнику надавалося право користуватися послугою банку «Гарантований платіж» для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, в обмін на його зобов'язання погашати заборгованість  по кредиту,  в нього виникла заборгованість яка становить 83921 грн. 97 коп. Посилаючись на зазначені обставини, банк (позивач) просив суд, стягнути з позичальника вказану заборгованість.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову банка відмовлено з огляду на те, що відповідач припинив свою господарську діяльність у зв'язку із банкрутством, тому його зобов'язання за кредитним договорами припинились.

Апеляційний суд скасував це судове рішення і позов задовольнив, зазначивши, зокрема, що відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи -підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Якщо така особа перебуває у шлюбі, вонамвідповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

При цьому суд послався також на позицію, висловлену у постанові Верховного Суду України від 4 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13.  

Доречно також доповнити, що в постанові  ВСУ від 09.08.17 у справі № 3-788гс17 сформовано  наступну правову позицію:

«Відповідно до статей 51, 52, 598-609 ЦК, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном».

Аналізуйте судовий акт: Якщо ФОП припинено після порушення справи у господарському суді, то провадження у такій справі НЕ припиняється, а борг стягується з фізичної особи за правилами господарського судочинства (ВСУ від 9 серпня 2017р. у справі № 3-788гс17)

Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном після свого припинення вже як звичайна фізична особа (ВССУ, справа № 6-29575ск15 від 25.11.2015 р.)

Майно ФОП придбане за кошти від своєї діяльності слід розглядати як особисту приватну власність, яка не підлягає поділу між подружжям при розлученні (ВСУ у справі № 6-1327цс15 від 18 травня 2016р.)

Якщо ФОП припинено після порушення справи у господарському суді, то провадження у такій справі НЕ припиняється, а борг стягується з фізичної особи за правилами господарського судочинства (ВСУ від 9 серпня 2017р. у справі № 3-788гс17)

 

 

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 320/9471/15-ц                                                                           Номер провадження 22-ц/778/704/17                                                                  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 травня 2017 року                                                                                                                                                       місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіКухаря С.В.суддів:Полякова О.З. Трофимової Д.А.секретарБурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 листопада 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 14 березня 2013  року з відповідачем, як з фізичною особою-підприємцем, було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно з якою відповідач  приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті, і які разом із заявою, складали договір банківського обслуговування, умови якого останній зобов'язався виконувати. Даним договором відповідачу надавалося право користуватися послугою банку «Гарантований платіж» для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, в обмін на його зобов'язання погашати заборгованість  по кредиту, сплачувати винагороду за надання фінансового інструменту та відсотки визначені договором. У разі прострочення сплати кредиту  банком нараховуються  відсотки по підвищеній ставці.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору виникла заборгованість, яка станом на 12 жовтня 2015 року становить 83921 грн. 97 коп. та складається з: 61549 грн. 22 коп. - заборгованість за кредитом; 22372 грн. 75 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом.

Оскільки відповідач припинив свою господарську діяльність у зв'язку із банкрутством, його зобов'язання за кредитними договорами не припиняються, а залишаються за ним як за фізичною особою і він повинен відповідати усім своїм майном.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд, стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 83921 грн. 97 коп. та судовий збір.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 листопада 2016 року в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В силу ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Встановлено, що 14 березня 2013  року між банком та відповідачем, як з фізичною особою-підприємцем, було складено заяву про відкриття поточного рахунку, згідно з якою відповідач  приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті, і які разом із заявою, складали договір банківського обслуговування, умови якого останній зобов'язався виконувати. Даним договором відповідачу надавалося право користуватися послугою банку «Гарантований платіж» для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, в обмін на його зобов'язання погашати заборгованість  по кредиту, сплачувати винагороду за надання фінансового інструменту та відсотки визначені договором. У разі прострочення сплати кредиту  банком нараховуються  відсотки по підвищеній ставці.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору виникла заборгованість, яка станом на 12 жовтня 2015 року становить 83921 грн. 97 коп. та складається з: 61549 грн. 22 коп. - заборгованість за кредитом; 22372 грн. 75 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом.

Відповідач припинив свою господарську діяльність у зв'язку із банкрутством тому банк звернувся з даним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Так, згідно зі ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі ст. 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (який діяв на час виниклих правовідносин) передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Згідно зі ст. 53 ЦК України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина передбачені в тому числі ст. 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Господарський суд розглядає вимоги, заявлені кредиторами або боржником, у строки, передбачені частиною восьмою статті 91 цього Закону. За наслідками розгляду зазначених вимог господарський суд виносить ухвалу про порядок і розмір задоволення вимог кредиторів.  До задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на спеціальний банківський рахунок, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство фізичної особи і виконанням постанови господарського суду про визнання фізичної особи банкрутом. Вимоги кредиторів задовольняються в такій черговості:

-у першу чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна фізичної особи; вимоги громадян, перед якими фізична особа несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані у цьому Фонді у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, вимоги щодо стягнення аліментів; розрахунки щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), і щодо виплати авторської винагороди, а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

-у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

-у третю чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються після задоволення вимог попередньої черги.

За недостатності коштів для задоволення у повному обсязі всіх вимог однієї черги кошти розподіляються між кредиторами відповідної черги пропорційно сумам їхніх вимог.  Після завершення розрахунків з кредиторами фізична особа, визнана банкрутом, звільняється від подальшого виконання грошових вимог кредиторів, що були заявлені після визнання фізичної особи банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом третім частини третьої цієї статті.

З огляду на вищенаведене суд першої інстанції, дійшовши до висновку про те, що основне зобов'язання припинилося, не врахував відмінностей у правоздатності, дієздатності та державній реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.

Зокрема не враховано, що відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 4 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13, яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

За таких обставин позов банку підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити..

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 листопада 2016 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 14 березня 2013  року станом на 12 жовтня 2015 року у сумі 83921,97 грн. з яких 61549,22 - заборгованість за кредитом; 22372,75 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

3
Подобається
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення