Скасовано податкові повідомлення-рішення податкового органу за якими було нараховано податок у вигляді додаткового блага без урахування зміни валюти кредитування (Київський окружний адміністративний суд 30.05.2017р. № 810/1285/17)

Фабула судового акту: Починаючи з 01 січня 2015 року законодавцем було внесено зміни до Податкового кодексу України в частині виключення частини податкового зобов’язання до сум прощення боргу за кредитами в іноземній валюті, які було не погашено до 01 січня 2014 року та за якими відбулась зміна валюти кредитування з іноземної на національну - гривню. Тобто, враховуючи дві економічні кризи 2008 та 2014 років, які позбавили платоспроможності більшість позичників призвело до потреби відновити баланс між вартістю кредиту та майновим станом позичальників з урахуванням обліку доходів в державі які виражається у національній валюті та співвідносяться з економічним станом у державі.

Так, Податковий кодекс України було добавлено пунктом 8 підрозділу 1 Перехідних положень яким встановлено, що Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Натомість в даному спорі, кредитор за кредитним договорам після прощення боргу за процедурою зміни валюти зобов’язання з іноземної на гривню, все одно звітував (форма №1-ДФ) до податкових органів за пунктом 126 Довідника ознак доходів фізичних осіб про нарахування суми доходу як додаткове благо на всю суму прощення. В свою чергу податкової органи не здійснюючи належного дослідження документів за якими відбувалось прощення боргу, нараховували колишньому позичальнику податок у вигляді додаткового блага на всю суму, що звітувалась Кредитором.

Як наслідок, рішенням суду першої інстанції, залишеним в силі судом апеляційної інстанції, правомірно скасовано податкові повідомлення-рішення податкового органу, за якими було нараховано податок у вигляді додаткового блага.

Аналізуйте судовий акт: Боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про це, зобов'язаний сплатити до бюджету податки (ВАСУ у справі № К/800/5707/17, 06.09.17)

Вичерпний перелік випадків, коли фактичні витрати не включаються до складу валових витрат визначено. Реалізація продукції за ціною, нижчою від собівартості до такого переліку не входить (справа № К/800/15199/16, 16.08.16)

Документи, які підтверджують господарські операції, повинні розкривати їх суть, справжність, економічну вигоду та ділову мету. Без цього їх неможливо вважати реальними! (ВСУ, 14.03.2017р., справа № 21-1513а16)

Преюдиція встановлена судом в одній справі не є абсолютом і може бути спростована доказами та обставинами в іншій справі (ВАСУ від 15 вересня 2016р. у справі К/800/37663/15)

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 року № 810/1285/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ «Дельта Банк», про скасування податкових повідомлень-рішень,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ «Дельта Банк», в якому позивач просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.10.2016 №0039511304 Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, яким нараховано (збільшено) фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 49 636,00 грн. за основним платежем та 12 409,00 грн. за штрафними санкціями;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.10.2016 №0039531304 Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, яким нараховано (збільшено) фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання з військового збору 4 207,80 грн. за основним платежем та 1 067,70 грн. за штрафними санкціями.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №810/1285/17, витребувано докази по справі від сторін, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 залучено до участі у справі №810/1285/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».

Позовні вимоги мотивовані тим, що Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за 2015 рік, за результатами якої складений акт перевірки від 14.09.2016 №227/1304/НОМЕР_1.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.10.2016 №0039531304 та №0039511304.

Позивач вважає, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм чинного законодавства.

Позивач пояснює, що 24.06.2008 між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2631/0608/45-012 на купівлю житлової нерухомості. 25.05.2012 між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого ПАТ «Сведбанк», як первісний кредитор, відступив на користь ПАТ «Дельта Банк», як нового кредитора, права вимоги. Повідомленням про відступлення від 05.06.2012 №80К/250512-3495/1 ПАТ «Дельта Банк» повідомив ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги за Кредитним договором до ПАТ «Дельта Банк», як нового кредитора. 03.02.2015 між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір № 1 до Кредитного договору, за умовами якого зокрема, згідно п. 1 сторони домовились здійснити прощення (анулювання) боргу за Кредитним договором у відповідності до ст. 605 Цивільного кодексу Українина суму 284 719,98 грн.

Позивач зазначає, що на дату укладення Договору прощення боргу - 03.02.2015 ОСОБА_1, у відповідності до пп. «д» пп. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 ПКУ, повинен сплатити у встановлені строки податок з доходів фізичних осіб з його загального оподаткованого доходу, отриманого ним як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням згідно п. 1 Договору прощення боргу в сумі 284 719,98 грн. А також повинен сплатити військовий збір в розмірі 1,5% від об'єкта оподаткування - вказаного загального оподаткованого доходу в сумі 284 719,98 грн.

Проте, Законом України від 09.04.2015 №321-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань», який набрав чинності з 07.05.2015 було внесено зміни в ПКУ в частині звільнення від оподаткування операцій з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.

У зв'язку з чим позивач вважає, що він звільняється від сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору з суми прощеного (анульованого) боргу за кредитом в розмірі 284 719,98 грн. Тобто, на думку позивача, сума 284 719,98 грн. не вважається додатковим благом та не включається до розрахунку його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Окрім того, позивач наголошує, що підставою наявності у нього доходу у вигляді анульованої заборгованості в сумі 284 719,98 грн. на думку податкового органу є наданий ПАТ «Дельта Банк» податковий розрахунок (форма №1-ДФ) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 за ознакою доходу « 126» - додаткове благо та відповідні листи з цього приводу від ПАТ «Дельта Банк», як податкового агента.

Проте, відповідач не врахував та не обґрунтував той факт, що вказаний податковий розрахунок складений ПАТ «Дельта Банк» за податковий період, в якому здійснювалося укладення Договору прощення боргу - 03.02.2015, тобто в період, коли анульована заборгованість в сумі 284 719,98 грн. згідно підпункту «д» пп. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 ПКУ ще була додатковим благом.

Проте з набранням чинності з 07.05.2015 Законом України від 09.04.2015 № 321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань», згідно пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу Українианульована заборгованість в сумі 284 719,98 грн. перестала бути додатковим благом, оскільки на цю суму розповсюджуються норми п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а не пп. «д» пп. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 Податкового кодексу України.

Позивач наголошує, що ПАТ «Дельта Банк», як податковий агент, зобов'язаний подати уточнюючий розрахунок до раніше поданого ним податкового розрахунку (форма №1-ДФ) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, в якому зазначити, що анульована заборгованість в сумі 284 719,98 грн. не є додатковим благом позивача.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, обґрунтовуючи їх тим, що фізична особа-платник податків ОСОБА_1 фактично отримав дохід у вигляді анульованої заборгованості в сумі 284 719,98 грн. та згідно з вимогами чинного законодавства України повідомлений про даний факт ПАТ «Дельта Банк». Позивач подав до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік із зазначеною сумою доходу 284 719,88 грн., проте не сплатив належний податок на доходи фізичних осіб до бюджету держави. Також, перевіркою правильності визначення суми військового збору встановлено розбіжності суми 4 270,80 грн., яка підлягає сплаті позивачем самостійно.

В судовому засіданні 03.05.2017, 30.05.2017 представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.05.2017, 30.05.2017 проти задоволення позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 30.05.2017, не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 30.05.2017 суд за письмовим клопотанням позивача поставив на обговорення сторін питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження. Сторони щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

На підставі вимог пп. 20.1.2, пп.20.1.4, пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79, статей 81-86, пп. «д» пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, ст. 176 Податкового кодексу України, «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення документальних перевірок платника податків - фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, та зразка форми Акта перевірки», відповідно до наказу №445 від 19.08.2016, посадовою особою Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за період з 01.01.2015 по 21.12.2015, за результатами якої складено акт перевірки від 14.09.2016 №227/1304/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки) (а.с. 15-31).

Згідно з висновками акта перевірки, відповідно до наявної податкової інформації, фізична особа-платник податків ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду отримував доходи, які згідно з Податковим кодексом України підлягають включенню до загального річного оподатковуваного доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 встановлено порушення, яке полягало у тому, що ОСОБА_1 фактично отримав дохід у вигляді анульованої заборгованості в сумі 284 719,98 грн., згідно з вимогами чинного законодавства був повідомлений про даний факт ПАТ «Дельта Банк», але в порушення вимог пп. «д» пп. 164.2.17п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) подав до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік (вхідний № 1600008751 від 20.04.2016) із зазначеною сумою доходу в розмірі 284 719,88 грн. та не сплатив належний податок на доходи фізичних осіб до бюджету держави.

Перевіркою повноти сплати (перерахування) суми податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником самостійно, встановлено розбіжність 49 636,00 грн. в сумі податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті в бюджет держави фізичною особою-платником податків ОСОБА_1.

Перевіркою правильності визначення суми військового збору встановлено розбіжність в сумі 4 270,80 грн., яка підлягає сплаті в бюджет держави фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 самостійно.

Не погоджуюсь з висновками акта перевірки позивачем надано відповідачу заперечення на акт перевірки від 10.10.2016 (а.с. 32-36). За результатами розгляду вказаних заперечень відповідачем листом від 18.10.2016 №328/гр/1006-1304/1106 повідомив про залишення без змін висновків акта перевірки від 14.09.2016 №227/1304/НОМЕР_1 (а.с. 37-43).

На підставі акта перевірки Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняті:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.10.2016 №0039511304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 62 045,00 грн., з яких сума за податковими зобов'язаннями складає 49 636,00 грн., сума за штрафними (фінансовими санкціями) - 12 409,00 грн. (а.с. 13);

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.10.2016 №0039531304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 5 338,50 грн., з яких сума за податковими зобов'язаннями складає 4 270,80 грн., сума за штрафними (фінансовими санкціями) - 1 067,70 грн. (а.с. 14);

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями від 20.10.2016 №0039511304 та №0039531304 позивач звернувся зі скаргою від 01.11.2016 до ГУ ДФС у Київській області (а.с. 44-50).

За результатами розгляду скарги позивача ГУ ДФС у Київській області рішенням від 23.12.2016 №2406/14/10-36-10-01-04/680 податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 20.10.2016 №0039511304 та №0039531304 залишило без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 51-55).

12.02.2017 позивач подав повторну скаргу до ДФС України (том 1, а.с. 70-81).

Рішенням ДФС України від 10.03.2017 №3317/С/99-99-11-02-01-14:

- залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.10.2016 №0039511304 та збільшено грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі основного платежу - 6 577,70 грн., штрафної санкції - 1 644,40 грн., визначене у повідомленні- рішенні від 20.10.2016 №0039511304 та в цій частині рішення ГУ ДФС у Київській області 23.12.2016 №2406/14/10-36-10-01-04/680 про результати розгляду первинної скарги, а скаргу в зазначеній частині - без задоволення;

- скасовано податкове оскаржуване повідомлення-рішення від 20.10.2016 №0039531304 про збільшення грошового зобов'язання по військового збору в частині основного платежу - 9,2 грн., штрафних санкцій - 2,3 грн. та в цій частині рішення ГУ ДФС у Київській області 23.12.2016 №2406/14/10-36-10-01-04/680 про результати розгляду первинної скарги, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 63-66).

Вказане рішення ДФС України позивач отримав поштою 14.03.2017 (а.с. 67-68).

Не погоджуючись з прийнятими Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податковими повідомленнями-рішеннями від 20.10.2016 №0039511304 та №0039531304 позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України (далі - у редакції, чинній на момент прощення боргу 03.02.2015) платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно зі статтею 16 ПК України платник податків зобов'язаний, у тому числі, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларація, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем 20.04.2016 подана декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік (вхідний № 1600008751), в якій задекларовано суму отриманих доходів в розмірі 284 719,88 грн. та визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 0 грн. (а.с. 81-82).

Згідно з пп. 163.1.1. п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пп. 14.1.47. п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст.164 ПК України).

Згідно пп. 164.1.3. п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Судом встановлено, що 24.06.2008 між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2631/0608/45-012 на купівлю житлової нерухомості (квартири АДРЕСА_1), за умовами якого ВАТ «Сведбанк», як банк, надав ОСОБА_1, як позичальнику, у вигляді кредиту грошові кошти в розмірі 98 000,00 доларів США на строк до 24.06.2038 року включно (далі - кредитний договір) (а.с. 69-77).

25.05.2012 між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №1306, №1307, за умовами якого ПАТ «Сведбанк», як первісний кредитор, відступив на користь ПАТ «Дельта Банк», як нового кредитора, права вимоги, зокрема, відповідно до витягу з додатку №1 до договору за кредитним договором від 24.06.2008 №2631/0608/45-012 (а.с. 131-145).

Повідомленням про відступлення від 05.06.2012 за вих. №SDK/250512-3495/1 ПАТ «Дельта Банк» повідомив позивачу про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 24.06.2008 №2631/0608/45-012 до ПАТ «Дельта Банк», як нового кредитора (а.с. 78).

03.02.2015 між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем було укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору від 24.06.2008 №2631/0608/45-012, за умовами якого зокрема, згідно п. 1 сторони домовились здійснити прощення (анулювання) боргу за Кредитним договором у відповідності до ст. 605 Цивільного кодексу України на суму в розмірі 17 633,00 доларів США, гривневий еквівалент якої (за офіційним курсом НБУ станом на дату укладення цього договору) становить 284 719,98 грн., з якої заборгованість за основним боргом 17 633,00 доларів США, гривневий еквівалент якої (за офіційним курсом НБУ станом на дату укладення цього договору) становить 284 719,98 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 00 доларів США (а.с. 78-80) (далі - договір прощення боргу).

Тобто, встановлена п. 1 даного договору прощена (анульована) кредитором - ПАТ «Дельта Банк» на користь позичальника - ОСОБА_1 сума в розмірі 17 633,00 доларів США, гривневий еквівалент якої (за офіційним курсом НБУ станом на дату укладення цього договору) становить 284 719,98 грн., включає виключно заборгованість з повернення основної суми боргу за кредитом та є окремою частиною загального основного боргу за кредитом.

Відповідно до п. 3 Договору прощення боргу сторони домовились змінити валюту зобов'язання за Кредитним договором з відповідним переведенням заборгованості з повернення кредиту за Кредитним договором, розмір якої на дату укладення цього договору складає - 70 729,55 доларів США та встановили розмір цієї заборгованості в гривневому еквіваленті по курсу міжбанківського валютного ринку України станом на 03.02.2015 в розмірі 1 145 818,71 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості позичальника - ОСОБА_1 перед кредитором - ПАТ «Дельта Банк» за Кредитним договором та на підставі Договору прощення боргу становить 88 362,55 доларів США, з яких:

- 17 633,00 доларів США (гривневий еквівалент 284 719,98 грн.) - це основна сума прощеного (анульованого) боргу за Кредитним договором, яка не підлягає поверненню;

- 70 729,55 доларів США (гривневий еквівалент 1 145 818,71 грн.) - це основна сума боргу за Кредитним договором, встановлена на дату зміни валюти зобов'язання - 03.02.2015 з іноземної валюти на гривню, яка підлягає поверненню кредитору.

Суд звертає увагу, що згідно пп. 1.1. Договору прощення боргу позивач, як позичальник, був повідомлений ПАТ «Дельта Банк», як кредитором, про те, що згідно з пп. «д» пп. 164.2.17 ПК України він зобов'язаний самостійно сплатити податок з доходів, сума яких складає анульовану Кредитором суму боргу.

Тобто, ПАТ «Дельта Банк» зняв з себе обов'язки податкового агента в частині утримання та сплати податку з доходу в розмірі прощеної (анульованої) ним суми боргу.

Також згідно пп. 1.2. Договору прощення боргу позивачу, як позичальнику, повідомлено, що починаючи з 01.01.2015 року, згідно з ПК України, доходи, отримані платником податку - фізичною особою, у тому числі сума прощеного (анульованого) боргу, підлягають оподаткуванню військовим збором (у розмірі 1,5 % від об'єкта оподаткування, визначеного ст. 163 ПК України).

З урахуванням вищезазначеного, на дату укладення Договору прощення боргу - станом на 03.02.2015 позивач у відповідності до абзацу «д» пп. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 ПК України мав би сплатити у встановлені строки податок з доходів фізичних осіб з його загального оподаткованого доходу, отриманого ним як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням згідно п. 1 Договору прощення боргу в сумі 284 719,98 грн.

А також, позивач станом на 03.02.2015 мав би сплатити військовий збір в розмірі 1,5% від об'єкта оподаткування - вказаного загального оподаткованого доходу в сумі 284 719,98 грн.

Зобов'язання по сплаті зазначених податку та збору були покладені на ОСОБА_1 як платника податків, згідно з вимогами Податкового кодексу України в редакції, чинній на дату укладення Договору прощення боргу - 03.02.2015.

В зв'язку з цим, Договір прощення боргу містив вказані вимоги до позивача.

Разом з тим, суд звертає увагу, що Законом України від 09.04.2015 №321-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» (далі - Закон №321-VІІІ), який набрав чинності з 07.05.2015, було внесено зміни до Податкового кодексу України в частині звільнення від оподаткування операцій з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.

Так, згідно зі ст. 3 розділу І Закону №321-VІІІ підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України вирішено доповнити пунктом 8 такого змісту:

"8. Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року".

Стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 визначено, що положення частини першої ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Суд вважає, що принцип незворотності дії закону в часі, який закріплено ст. 58 Конституції України, повинен бути застосованим в даному випадку, оскільки, спрямовується на поліпшення правового становища фізичної особи, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави.

Тобто, відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Додатковий договір від 03.02.2015 №1 до Кредитного договору (договір прощення боргу) та, відповідно, покладені ним зобов'язання підпадають під його дію та повністю звільнюють позивача від сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору з суми прощеного (анульованого) боргу за Кредитним договором від 24.06.2008 №2631/0608/45-012 в розмірі 284 719,98 грн., оскільки така сума не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, виходячи з наступного:

- за своїм правовим статусом Кредитний договір та Договір прощення боргу є

фінансовим кредитом в іноземній валюті;

- фінансовий кредит в іноземній валюті не був погашений до 1 січня 2014 року;

- операція з прощення (анулювання) кредиту - боргу ПАТ «Дельта Банк» на користь позичальника - ОСОБА_1 була здійснена 03.02.2015, тобто починаючи з 1 січня 2015 року;

- відповідно до п. 3 Договору прощення боргу сторони домовились змінити валюту зобов'язання за Кредитним договором з відповідним переведенням заборгованості з повернення кредиту за кредитним договором, розмір якої на дату укладення цього додаткового договору складає 70 729,55 доларів США, що по курсу МВРУ станом на 03.02.2015 (1 долар США= 16,20 грн.) та встановленням цієї заборгованості в розмірі 1 145 818,71 грн.

Окрім того, згідно з пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Суд звертає увагу, що гранична сума, яка може бути прощена (анульована) кредитором - ПАТ «Дельта Банк» на користь позичальника - ОСОБА_1, згідно з Договором прощення боргу, яка не вважається додатковим благом такого платника податку та не включається до розрахунку його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України становить 583 518,79 грн., що становить різницю між сумою боргу за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання за кредитом з іноземної валюти у гривню, станом на 03.02.2015 (1 148 647,89 грн.) та сумою боргу за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 (565 129,10 грн.)

У зв'язку з вищезазначеним, у відповідності до положень пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України прощена (анульована) кредитором - ПАТ «Дельта Банк» за його самостійним рішенням згідно п. 1 Договору сума в розмірі 284 719,98 грн. не вважається додатковим благом платника податку - ОСОБА_1 та не повинна включатися до розрахунку його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, оскільки прощена (анульована) кредитором в межах граничної суми в розмірі 583 518,79 грн., що не вважається додатковим благом.

Суд наголошує, що порушення вимог підпункту «д» пп. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 Податкового кодексу України мало б місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу в сумі, більшій за вказану граничну суму в розмірі 583 518,79 грн.

Підпунктом 1.7 пункту 16-1 Підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що прощена (анульована) сума 284 719,98 грн. не вважається додатковим благом платника податку - ОСОБА_1 та не повинна включатися до розрахунку його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2015 рік. А тому, позивач правомірно не включив до декларації від 20.04.2016 про майновий стан і доходи за 2015 рік податкові зобов'язання по сплаті податку на доходи фізичних осіб в сумі 49 636,00 грн. та військового збору в сумі 4 270,80 грн., оскільки відсутній об'єкт оподаткування цими податком та збором.

Наведене спростовує викладені в акті перевірки порушення, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 20.10.2016 №0039511304 та №0039531304 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Предметом адміністративного позову в даній справі є скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, а відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і його скасування.

Тобто, скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком саме визнання його протиправним, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про необхідність виходу для повного захисту інтересів позивача за межі позовних вимог та визнання оскаржуваних позивачем рішень протиправними та їх скасування.

Щодо посилання представника позивача, що ПАТ «Дельта Банк», як податковий агент, зобов'язаний подати уточнюючий розрахунок до раніше поданого ним податкового розрахунку (форма №1-ДФ) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, в якому зазначити, що анульована заборгованість в сумі 284 719,98 грн. не є додатковим благом позивача за ознакою доходу « 121», суд зазначає, що суд розглядає спір, що виник між ОСОБА_1 та Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській з приводу правомірності прийняття податкових-повідомлень рішень від 20.10.2016 №0039511304 та №0039531304, а не з приводу виконання ПАТ «Дельта Банк» своїх зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, під час розгляду даної справи ДПІ не доведено, а судом не встановлено порушення позивачем податкового законодавства, наявності у позивача обов'язків та податкових зобов'язань, визначених в Акті перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, у тому числі щодо визначених штрафних санкцій, у зв'язку з чим та враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 673,84 грн. згідно квитанції від 04.04.2017 №ПН65455 (а.с. 2).

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 673,84 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб'єкта владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 20.10.2016 №0039511304 та №0039531304.

3. Стягнути судовий збір у розмірі 673,84 грн. (шістсот сімдесят три грн. 84 коп.) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39463945, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 286).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.