Протиправні дії директора товариства стали підставою для стягнення з нього збитків за позовом цього товариства(Північний апеляційний господарський суд, № 910/20261/16,03.04.19)

Фабула судового акта: Рішення Господарського суду міста Києва від 15 листопада 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03 квітня 2019 року залишити без змін. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі, що пропонується увазі читачів. Оскільки на цей час оприлюднена тільки вступна та резолютивна частини постанови ВП ВС, варто зупинитись на висновках апеляційного господарського суду.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» (ТОВ, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до колишнього директора ТОВ про стягнення збитків у сумі 4 344 960,64 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що у період з 03.06.2014р. відповідач, перебуваючи на посаді директора ТОВ, вчинив дії, спрямовані на позбавлення позивача спеціального дозволу на геологічне вивчення надр та його подальшу протиправну передачу на користь іншого товариства з обмеженою відповідальністю, кінцевим бенефіціарним власником якого є відповідач. Як вказував позивач, внаслідок дій відповідача ТОВ було заподіяно збитки на загальну суму 4 344 960,64 грн., з яких: 1 509 600 грн. - вартість спеціального дозволу, 1 014 924,64 грн. - вартість геологічної інформації, що обліковувалась на балансі позивача, 1 820 436 грн. - вартість агрегату, що обліковувався на балансі позивача.

Вперше справа розглядалась судами в 2017 р., але з негативним для позивача результатом. Але після передачі справи постановою Верховного Суду від 13.03.2018р. на новий розгляд позов був задоволений частково, - стягнуто з відповідача на користь ТОВ 1 509 600,00 грн. збитків, 22 644,00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 24 908 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 27 172 грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

Слід звернути увагу на наступні обставини цієї справи.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач стверджував, що оскільки він не укладав договорів купівлі-продажу чи дарування спеціального дозволу на користування надрами, то вказаний дозвіл не був відчужений, а отже, на думку скаржника, позивач не поніс збитків у звязку з відчуженням свого майна. Однак, судова колегія відхилили ці доводи, зазначивши, що законодавство не містить вичерпного переліку способів здійснення відчуження майна та/або майнових прав. З огляду на це надання відповідачем письмової згоди на проведення переоформлення спеціального дозволу на користування надрами, яке потягло за собою зміну власника цього дозволу, і є реалізацією власником правомочності щодо розпорядження майном, тобто його відчуженням.

За висновком суду дозвіл на користування надрами є документом, який посвідчує майнове право його власника на здійснення користування надрами на певних умовах. Отже, ліцензія, дозвіл є майном, оскільки має економічну цінність від якої залежить робота субєкта підприємницької діяльності та рівень його прибутку. Це особливе майнове право, яке надає власнику ряд прав зазначених у дозволі. Адже, відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим обєктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обовязки. Спеціальні права використання природних ресурсів, будучи за своєю природою майновими правами, можуть бути також нематеріальними активами для цілей бухгалтерського обліку.

Суд кваліфікував дії відповідача, спрямовані на позбавлення позивача спеціального дозволу на користування надрами, як протиправні, зазначивши, що згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналізуйте судовий акт: Суд визнав менеджера відділу реалізації ТОВ службовою особою, яка виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто суб’єктом злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (ВС/ККС, № 554/2412/16-к, 21.02.19)

Відсутній обов'язок укладати трудовий договір з директором, що є засновником підприємства, нараховувати та сплачувати йому заробітну плату, оскільки ці відносини є корпоративними (8 ААС, № 857/1476/19, 14.03.19)

Дії учасника ТОВ, які суперечать інтересам товариства є підставою для виключення такого учасника з його складу (ВС/КГС № 909/870/17 від 25.07.2018)

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2019 р. Справа № 910/20261/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А. суддів: Дикунської С.Я. Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 07.12.2018 (вх. №09.1-04.1/3995/18 від 19.12.2018) ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2018

у справі №910/20261/16 (суддя - Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс»

до ОСОБА_2

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ Юроуп Петролеум»

2) Державної служби геології та надр України

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Надрагазресурс»

4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Геотехконсалтинг»

5) Фізичної особи-підприємця Зеленського Ігора Івановича

про стягнення збитків на суму 4 344 960,64 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Гойдик Т.Л., ордер КС №557618 від 27.02.2019

від відповідача: ОСОБА_7, ордер ПТ №080067 від 21.01.2019

від третьої особи-1: Гойдик Т.Л., ордер КС №557617 від 27.02.2019

від третьої особи-2: не зявились

від третьої особи-3: ОСОБА_7, ордер ПТ №080066 від 21.01.2019

від третьої особи-4: ОСОБА_7, ордер ПТ №080064 від 21.01.2019

від третьої особи-5: ОСОБА_7, ордер ПТ №080065 від 21.01.2019

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків у сумі 4 344 960,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс», вчинив дії, спрямовані на позбавлення позивача спеціального дозволу на геологічне вивчення надр №4127 від 05.04.2012 та подальшу протиправну передачу його на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Надрагазресурс», кінцевим бенефіціарним власником якого є відповідач. Як вказує позивач, внаслідок дій відповідача Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» було заподіяно збитки на загальну суму 4 344 960,64 грн, з яких: 1 509 600 грн - вартість спеціального дозволу, 1 014 924,64 грн - вартість геологічної інформації, що обліковувалась на балансі позивача, 1 820 436 грн - вартість агрегату А50, що обліковувався на балансі позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 порушено провадження у справі, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» та Державну службу геології та надр України, а на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Надрагазресурс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Геотехконсалтинг».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13.03.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 скасовано; справу №910/20261/16 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. При цьому Верховний Суд зазначив, що для дослідження питання чи діяв відповідача, як директор Товариства, в інтересах такої юридичної особи добросовісно і розумно та чи не перевищував він своїх повноважень судам першої та апеляційної інстанцій слід було достеменно встановити якими саме правами та обовязками відповідач був наділений установчими документами Товариства. Також, Верховний Суд вказав на те, що судами першої та апеляційної інстанцій достеменно не досліджено всіх обставин справи, зокрема, яка саме редакція статуту Товариства діяла на момент вчинення відповідачем дій щодо надання згоди з переоформлення Спеціального дозволу та, відповідно, наявності/відсутності обмежень для вчинення таких дій директором Товариства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 справу №910/20261/16 прийнято до провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» 1 509 600,00 грн збитків, 22 644,00 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 24 908,40 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 27 172,80 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції. В іншій частині вимог в позові відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши обставини вчинення відповідачем протиправних дій під час перебування на посаді директора ТОВ «Компанія «Газ Ресурс», направлених на позбавлення позивача спеціального дозволу на користування надрами №4127 від 05.04.2012, посилаючись на ст.ст. 190 1166 ЦК України, ст. 224 ГК України, п. 13.4.4. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс», дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 509 600,00 грн вартості спеціального дозволу на користування надрами №4127 від 05.04.2012. Разом з тим, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів, які свідчать про вибуття з власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» геологічної інформації, а також недоведення позивачем права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» на агрегат А50, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 014 924,64 грн вартості геологічної інформації та 1 820 436,00 грн вартості агрегату А50.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - ОСОБА_2, 10.12.2018 подав апеляційну скаргу б/н від 07.12.2018, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 у справі №910/20261/16 в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» 1 509 600,00 грн збитків, 22 644,00 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 24 908, 40 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 27 172,80 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, та при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи.

Скаржник, вважає, що місцевий господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що спеціальний дозвіл на користування надрами є майном. На переконання апелянта, дозвіл на користування надрами є нематеріальним активом. Також відповідач зазначає, що надання ним згоди на внесення змін до дозволу на користування надрами в користь іншої юридичної особи не можна розцінювати як відчуження, оскільки спірний дозвіл вибув з користування на підставі Наказу Державної служби геології та надр України № 48 від 12.03.2015, який на теперішній час не визнаний недійсним, а відтак немає підстав стверджувати, що дозвіл №4127 був відчужений. Скаржник стверджує, що Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (2014 року), не містив обмеження повноважень директора для надання згоди на переоформлення спеціального дозволу на користування надрами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою б/н від 07.12.2018 (вх. №09.1-04.1/3995/18 від 19.12.2018) ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 у справі №910/20261/16, відповідачу та третім особам встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, учасникам справи - для подання заяв та клопотань, пояснень.

11.01.2019 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає апеляційну скаргу безпідставною та зазначає, що нормами чинного законодавства встановлено, що майновими правами в тому числі є специфічні права, зокрема права на використання природних ресурсів, а тому твердження відповідача про те, що спеціальний дозвіл на користування надрами не є майном чи майновими правами, є хибним. Також, позивач наголошує на тому, що переоформлення дозволу №4127 здійснювалося відповідачем з перевищенням своїх повноважень, відповідно до положень Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» в редакції від 01.08.2012. При цьому позивач вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати ч. 2 ст. 89 ГК України, яка встановлює відповідальність фізичної особи за збитки, завдані товариству.

11.01.2019 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» також надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа-1 вважає апеляційну скаргу, подану відповідачем, необґрунтованою. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 справу №910/20261/16 призначено до розгляду на 27.02.2019.

21.01.2019 надійшов відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю «Геотехконсалтинг», в якому третя особа-4 вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню повністю, та вказує на те, що спеціальний дозвіл на користування надрами є немайновим активом. На думку третьої особи-4, суд першої інстанції, встановивши, що дозвіл №4127 є майном, повинен був встановити вартість дозволу №4127 станом на 12.11.2014 (дату переоформлення дозволу), а позивач повинен був довести, що вартість спеціального дозволу №4127 становила саме 1 509 600,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 по справі оголошено перерву до 03.04.2019.

Представник третьої особи-2 в судові засідання не зявився, про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення установи поштового звязку за кодом 0411625716330 про вручення рекомендованого поштового відправлення третій особі-2 21.01.2019 (вх. №09.2-04/7954/19).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обовязковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання розумних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обовязковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обовязком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи-2, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Представник апелянта в судових засіданнях вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» 1 509 600,00 грн збитків, 22 644,00 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 24 908, 40 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 27 172,80 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача в судових засіданнях проти задоволення апеляційної скарги заперечив з підстав, наведених у відзиві, просив суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи-1 у судових засіданнях заперечив проти задоволення апеляційної скарги з мотивів їх безпідставності, та просив суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, наведених у відзиві.

Представники третьої особи-3, третьої особи-4 та третьої особи-5 у судових засіданнях підтримали вимоги апеляційної скарги, просили суд оскаржуване рішення скасувати з підстав, наведених в апеляційній скарзі та відзиві третьої особи-4.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

05.04.2012 Державною службою геології та надр України, за погодженням Мінприроди (згідно Наказу від 21.09.2011 № 17997/06/10-11), Полтавської обласної ради (згідно рішення від 28.09.2011) та Держгірпромнагляду (29.08.2011№01/02-3.1-04.1/6399) товариству з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» строком на 5 років видано Спеціальний дозвіл на користування надрами № 4127 на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку - пошук і розвідка у камяновугільних відкладах, у тому числі дослідно-промислова розробка, геологічно-економічна оцінка і затвердження запасів родовища ДКЗ України Морозівської ділянки розташованої у Полтавської області, Зінківського району на площі 58,7 км.кв.( газ природний, нафта, конденсат).

Спеціальний дозвіл на користування надрами № 4127 (серії А №000850) видано за результатами аукціону, оформленого протоколом від 27.12.2011 № 7 та договору купівлі-продажу від 27.12.2011 № 7/1-11 .

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 19.06.2012 створено Товариство з обмеженою відповідальність «Компанія «Газ Ресурс», зареєстровано, як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за кодом ЄДРПОУ 38324386, номер запису 1 588 102 0000 010764.

Згідно Статуту ТОВ «Компанія «Газ Ресурс», затвердженого установчими зборами засновників від 19.06.2012 (протокол №1)(а.с.95,т1) ТОВ «Компанія «Газ Ресурс» створене в цілях спільного здійснення геологічного вивчення, дослідно-промислової та промислової розробки родовищ корисних копалин, видобування корисних копалин, зокрема з метою здійснення діяльності з користування надрами Морозівській ділянці в Зінківському районі Полтавської області (п. 3.1. Статуту). Засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» були: Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» (код ЄДРПОУ 35251246), яке в подальшому було перетворено шляхом зміни назви на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТ Юроуп Петролеум» (третя особа-1 у справі), з внеском 600 грн (60% статутного капіталу) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Геотехконсалтинг» (код ЄДРПОУ 34873935) (третя особа-4 у справі) з внеском 400 грн (40% статутного капіталу) згідно з протоколом установчих зборів товариства №1 від 19.06.2012 (а.с.120,т.1).

Директором товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс», що здійснює управління поточною діяльністю товариства, згідно рішення установчих зборів товариства, оформленого протоколом №1 від 19.06.2012 (т. 1, а.с. 120), призначено ОСОБА_2 (відповідач у справі), який згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одночасно є одноособовим засновником та власником товариства з обмеженою відповідальністю «Геотехконсалтинг» (т. 1 а.с. 42), тобто другого із засновників ТОВ «Компанія «Газ Ресурс».

Наказом Державної служби геології та надр України №550 від 12.11.2012 для здійснення статутної діяльності створеного товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» у Дозвіл №4127 від 05.04.2012 (т.1 а.с. 32) на користування надрами внесено зміни щодо власника на дозвіл - з ТОВ «Голден Деррік» на ТОВ «Компанія «Газ Ресурс».

Статутом ТОВ «Компанія «Газ Ресурс»,2012 (ст.13) визначено, що органами управління товариством є :загальні збори товариства, директор, ревізійна комісія. До виключної компетенції загальних зборів віднесено серед іншого: визначення напрямків діяльності товариства (13.4.1); внесення змін до статуту товариства (13.4.2); зміна розміру статутного капіталу(13.4.3); прийняття рішень щодо відчуження земельних ділянок, нерухомого майна, інших матеріальних цінностей, попередне погодження договорів/правочинів, укладених на суму, що перевищує 500 000 грн (13.4.4); призначення та звільнення директора (13.4.7); виключення учасників (13.4.12).

28.07.2014 позачерговими загальними зборами учасників ТОВ «Геотехконсалтинг» (100% частка статутного капіталу товариства належить ОСОБА_2) ОСОБА_2 обраний повноважним представником ТОВ «Геотехконсалтинг» для участі у загальних зборах ТОВ «Компанія «Газ Ресурс» (а.с.200,т.1).

01.08.2014 проведено загальні збори ТОВ «Компанія «Газ Ресурс» (протокол загальних зборів №2/2014) за участю представника ТОВ «Геотехконсалтинг» ОСОБА_2, із зазначенням в протоколі, що даному учаснику товариства належить частка у статутному капіталі ТОВ «Компанія «Газ Ресурс» 100%, на яких вирішено питання про виключення із учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» одного з учасників - ТОВ «Голден Деррик», якому належала частка 60%, зменшення статутного капіталу, проведено перерозподіл часток учасників, единим учасников товариства«Компанія «Газ Ресурс» визначено ТОВ «Геотехконсалтинг», а фактично ОСОБА_2 - з часткою 100%, також прийнято рішення про затвердження нової редакції Статуту ТОВ «Компанія «Газ Ресурс» (199,т.1).

05.08.2014 проведено державну реєстрацію нової редакції Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс», 2014 за реєстраційним №15881050003010764, яким змінено склад учасників товариства, повноваження директора товариства, в тому числі знято обмеження щодо укладення правочинів від імені товариства.

06.11.2014 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Надрагазресурс», засновниками якого виступили Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс», з внеском у розмірі 50% статутного капіталу та Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурінтехсервіс» з внеском у розмірі 50% статутного капіталу (т. 1 а.с. 46-50).

Як встановлено судом першої інстанції, керівником ТОВ «Надрагазресурс», з моменту державної реєстрації юридичної особи і до теперішнього часу, є ОСОБА_2 (відповідач у справі). При цьому, станом на момент розгляду даної справи єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Надрагазресурс» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Геотехконсалтинг», одноособовим засновником та власником якого також є відповідач у справі - ОСОБА_2(а.с.46,т.1).

14.11.2014 до Державної служби геології та надр України надійшла заява від ТОВ «Надрагазресурс» щодо внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами від 14.11.2012 № 4127 (власником якого на той момент було ТОВ «Компанія «Газ Ресурс»), та передачу даного дозволу у власність ТОВ «Надрагазресурс».

Згідно п.17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, (у редакції, яка діяла на час подання заяви) внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем (або правонаступником - у випадку, передбаченому підпунктом 8 цього пункту) документів або інформації Мінприроди за результатами оцінки впливу на довкілля у разі (пп.5 п.17 порядку) заснування (створення) надрокористувачем юридичної особи з метою продовження діяльності на наданій йому у користування ділянці надр за умови передачі новоутвореній юридичній особі основних засобів або іншого майна, необхідного для забезпечення та ефективного користування надрами згідно з дозволом, та якщо частка надрокористувача в статутному капиталі новоутвореної юридичної особи на час прийняття рішення про внесення змін до дозволу становить не менше як 50 відсотків.

До пакету документів щодо внесення змін до дозволу на користування надрами від 05.04.2011 № 4127 до Державної служби геології та надр України було надано лист згоду від власника дозволу - ТОВ «Компанія «Газ Ресурс» на внесення змін до цього дозволу, із погодженням на зміну власника даного дозволу на використання надр.

На підставі зазначених заяв Державною службою геології та надр України було видано Наказ №48 від 12.03.2015, яким продовжено строк дії Спеціального дозволу та внесено зміни щодо власника Спеціального дозволу № 4127 від 05.04.2012 з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Надрагазресурс» (а.с.19,т.3).

Місцевим господарським судом встановлено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України рішенням від 28.01.2015 по справі 6-40284св14 скасовано рішення Октябрьського районного суду міста Полтава від 24.06.2014 у справі № 554/8297/14-ц та визнано неправомірним виключення ТОВ «Голден Деррек» з числа учасників ТОВ «Компанія «Газ Ресурс».

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2016 у справі № 816/4679/15, яка залишена без змін постановою Харковського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 скасовано всі реєстраційні дії щодо зменшення статутного капіталу, виключення учасника зі складу товариства та ліквідації ТОВ «Компанія «Газ Ресурс».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 у справі №917/577/15 визнано недійсним рішення позачергових зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» від 01.08.2014, про виключення ТОВ «Голден Деррек» з числа учасників ТОВ «Компанія «Газ Ресурс», зменшення статутного капіталу, затвердження нової редакції Статуту ТОВ «Компанія «Газ Ресурс», які оформлені протоколом № 2/2014; визнано недійсним нову редакцію Статуту ТОВ «Компанія «Газ Ресурс» від 2014, затверджену рішенням позачергових зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» від 01.08.2014, оформленого протоколом № 2/2014. Рішення набрало законної сили, і станом на теперішній час відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасником ТОВ «Компанія «Газ Ресурс» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» з часткою в статутному капіталі 100%, товариство «Компанія «Газ Ресурс» в стані припинення не перебуває.

30.10.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була проведена державна реєстрація зміни найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТ Юроуп Петролеум».

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 1 509 600,00 грн вартості спеціального дозволу на користування надрами №4127 від 05.04.2012, суд першої інстанції виходив з того, що спеціальний дозвіл на користування надрами є майновим правом, а отже є майном в розумінні ст. 190 ЦК України. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що дії відповідача з надання погодження на переоформлення дозволу та зміну власника фактично є відчуженням майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ ресурс», яким є спеціальний дозвіл на розробку Морозівської площі. Також, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що відповідач, надавши згоду на переоформлення дозволу №4127, перевищив повноваження директора, встановлені Статутом ТОВ «Компанія «Газ Ресурс» в редакції від 19.06.2012, оскільки всі дії ОСОБА_2 (який є єдиним учасником як ТОВ «Геотехконсалтинг», так і ТОВ «Надрагазресурс»), щодо прийняття рішень від імені ТОВ «Компанія «Газ Ресурс» (оформлених рішеннями загальних зборів товариства) про виключення учасника зі складу товариства, зміну складу учасників товариства, зміну Статуту товариства, а відтак і погодження про передачу спеціального Дозволу на право користування надрами на користь іншої юридичної особи визнано рішеннями судів, які мають преюдиційне значення у даній справі та не потребують доказування в силу вимог ст. 75 ГПК України, такими що не відповідають нормам чинного законодавства.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на норми Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №242 від 18.10.1999, вказує на те, що спеціальний дозвіл на користування надрами не є майном чи майновим правом не має ціни, тому погодження на передачу спеціального дозволу іншій особі не можна визнавати відчуженням майна.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду не погоджується із зазначеними доводами скаржника, з огляду на наступне.

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами на території України, а також процедура продовження дії, переоформлення, зупинення дії, анулювання дозволів та внесення змін до них визначається Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 із послідуючими змінами та доповненнями.

Першим власником спеціального дозволу на користування надрами Морозівського родовища № 4127 від 05.04.2012 було ТОВ «Голден Деррік», яке придбало дозвіл на аукціоні згідно договору купівлі-продажу №7/1-11 від 27.12.2011 за ціною 1.509.600 грн, за такою ціною, згідно бухгалтерської довідки товариства, даний дозвіл обліковувався на балансі ТОВ «Голден Деррік». Оплата вартості дозволу підтверджується наявними в матеріалах справи протоколом №7 від 27.12.2011 засідання аукціонної комісії, договором купівлі-продажу №7/1-11 від 27.12.2011 та платіжним дорученням № 31 від 26.01.2012 на суму1.509.600 грн.

Відповідно пп. 5 п. 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами на території України № 615 в редакції, яка діяла на момент передачі дозволу з ТОВ «Голден Деррік» (нині ТОВ «ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ») на ТОВ «Компанія «Газ Ресурс», передбачалось, що внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем документів, у разі заснування (створення) надрокористувачем юридичної особи з метою продовження діяльності на наданій йому у користування ділянці надр за умови передачі новоутвореній юридичній особі основних засобів або іншого майна, необхідного для забезпечення та ефективного користування надрами згідно з дозволом, та якщо частка надрокористувача в статутному (складеному) капіталі новоутвореної юридичної особи на час прийняття рішення про внесення змін до дозволу становить не менш як 50 відсотків.

Відповідно така передача відбулась згідно наказу Державної служби геології та надр України №550 від 12.11.2012 на підставі заяви ТОВ «Компанія «Газ Ресурс» та погодження ТОВ «Голден Деррік».

Згідно статті 1 Закону України «Про нафту і газ», спеціальний дозвіл на користування надрами - це документ, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і засвідчує право юридичної чи фізичної особи, якій цей документ виданий, на користування нафтогазоносними надрами протягом часу, в межах ділянки надр і на умовах, передбачених у цьому документі.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, повязані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

К відповідності до ч. 1 ст. 139 ГК України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності субєктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих субєктів.

Аналізуючи практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини щодо порушення права володіння майном у контексті статті 1 Першого Протоколу Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод поняття «майно» та «власність» мають досить широке тлумачення й охоплює низку економічних інтересів (активів) - як матеріальних, так і не матеріальних. Зокрема, європейським судом розглядалися справи щодо порушення права власності на такі обєкти як: рента (орендна плата)(справа «Мелахер проти Австрії», заяви №№10522/83,11011/84,11070/84, рішення від 19 грудня 1989 року); рухоме майно (картини, речі), нерухоме майно (будинок, приміщення) (справа «Блеєр проти Італії», заява № 33202/96, рішення від 5 січня 2000 року; справа «Новосельський проти України», заява № 47148/99, рішення від 22 лютого 2005 року; справа «Бочан проти України (№ 1)», Рішення ЄСПЛ від 3 травня 2007 року ); правомірні очікування або законні сподівання (наприклад правомірні сподівання бути здатним здійснювати запланований розвиток території відповідно чинного дозволу на промислове освоєння землі) (справа «Пай Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії», заява № 12742/87, рішення від 23 жовтня 1991року); інше майно, що становить економічну цінність, у тому числі необхідні для здійснення підприємницької діяльності дозволи чи ліцензії (справа «Тре Тракторер Актіболаґ проти Швеції», рішення від 7 липня 1989 року).

З огляду на наведене колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що дозвіл на користування надрами, це документ, який посвідчує майнове право його власника на здійснення користування надрами на певних умовах. Отже, ліцензія, дозвіл є майном, оскільки має економічну цінність від якої залежить робота субєкта підприємницької діяльності та рівень його прибутку. Це особливе майнове право, яке надає власнику ряд прав зазначених у дозволі.

Таким чином, спеціальний дозвіл на користування надрами Морозівської площі № 4127 від 05.04.2012 є майном право власності на яке, станом на листопад 2014, належало позивачу та незаконно вибуло з його власності. При цьому, матеріалами справи доведено, що спеціальний дозвіл на користування надрами Морозівської площі № 4127 від 05.04.2012 обліковувався на балансі власника ТОВ «Голден Деррік», і повинен був обліковуватись на балансі нового власника ТОВ «Компанія «Газ Ресурс», у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» (п.4, п.10), як придбані (створені) нематеріальні активи за первісною вартістю (1.509.600грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим обєктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обовязки.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що наведені скаржником та третьою особою-4 доводи не спростовують вказаних вище норм законодавства, оскільки спеціальні права використання природних ресурсів, будучи за своєю природою майновими правами, можуть бути також нематеріальними активами для цілей бухгалтерського обліку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що спеціальний дозвіл на користування надрами № 4127 від 05.04.2012, відповідно до цивільного законодавства України, є майном, право власності на яке станом на листопад 2014 належало Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс».

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач стверджує, що оскільки він не укладав договорів купівлі-продажу чи дарування спеціального дозволу на користування надрами №4127, то вказаний дозвіл не був відчужений, а отже, на думку скаржника, позивач не поніс збитків у звязку з відчуженням свого майна. Однак, судова колегія відхиляє ці доводи, оскільки законодавство не містить вичерпний перелік способів здійснення відчуження майна та/або майнових прав.

Як вірно вказав суд першої інстанції, надання відповідачем письмової згоди на проведення переоформлення спеціального дозволу на користування надрами Морозівської площі, яке потягло за собою зміну власника цього дозволу, і є реалізацією власником правомочності щодо розпорядження майном, тобто його відчуженням.

Стосовно доводів відповідача про те, що положеннями Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачалося обмеження повноважень директора для надання згоди на переоформлення спеціального дозволу на користування надрами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 у справі №917/577/15, про визнання недійсним рішення позачергових зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» від 01.08.2014, які оформлені протоколом № 2/2014; визнано недійсним нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» від 2014, затверджену рішенням позачергових зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» від 01.08.2014, оформлену протоколом № 2/2014. Тобто, редакцією Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс», яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, є редакція від 01.08.2012.

Відповідно до п. 13.1, п. 13.4.4, п. 13.7.4 Статуту (2012) до виключної компетенції Загальних зборів учасників, серед іншого, належить прийняття рішень щодо відчуження земельних ділянок, обєктів нерухомості та їх частин, транспортних засобів та інших матеріальних цінностей, віднесених до основних фондів, а також цінних паперів та корпоративних прав, належних Товариству, а також попереднє погодження договорів/правочинів, укладених на суму, що не перевищує 500 000 грн.

Директор Товариства мав право укладати правочини (договори, контракти в тому числі й міжнародні) та чинити юридичні дії від імені Товариства, які повязані з розпорядженням майном та грошовими коштами на суму більше ніж 500 000 грн, лише за попереднім погодженням Загальними зборами учасників Товариства.

Тобто, відповідачем, як директором Товариства, в порушення Статуту, не було отримано погодження Загальних заборів учасників товариства на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №4127 від 05.04.2012, що є перевищенням службових повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що матеріалами справи підтверджується вчинення відповідачем протиправних дій під час перебування на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальності «Компанія «Газ Ресурс», направлених на позбавлення позивача спеціального дозволу на користування надрами №4127 від 05.04.2012, наявність якого було необхідною умовою для господарської діяльності позивача щодо здійснення геологічного вивчення, дослідно-промислової та промислової розробки родовищ корисних копалин, видобування корисних копалин, зокрема з метою здійснення діяльності з користування надрами Морозівської ділянки в Зінківському районі Полтавської області.

Таким чином, зважаючи на встановлені місцевим господарським судом обставини та з огляду на положення Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс» та наявні в матеріалах справи докази, судова колегія дійшла висновку, що дії відповідача свідчать про те, що він діяв не в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газ Ресурс», а в інтересах товариства, засновником якого , з часткою 100% був безпосередньо ОСОБА_2

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства», у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обовязкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Факт завдання збитків позивачу протиправною поведінкою відповідача підтверджується: по-перше наявністю та доведеністю протиправної поведінки відповідача, зокрема, наданням згоди ОСОБА_2, як керівником товариства позивача, на проведення переоформлення дозволу на іншу юридичну особу при наявності обмежень, встановлених Статутом; по-друге наявністю реальних збитків в сумі 1.509.600 грн, що становить вартість спеціального дозволу, придбаного на аукціоні за договором купівлі-продажу, також наявністю причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою відповідача і завданням збитків позивачу, оскільки саме незаконне, протиправне переоформлення спеціального дозволу призвело до неправомірного відчуження майна позивача на користь третьої особи та позбавило позивача права на здійснення діяльності по розробці Морозівської площі (58,7 кв.км), що призвело до значних збитків, в тому числі у розмірі вартості дозволу.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами придбання геологічної інформації вартістю 1 014 924,64 грн. або створення за час своєї діяльності геологічної інформації з подальшою реєстрацією та обліку в Державному інформаційному геологічному фонді Держгеонадра вартістю 1 014 924,64 грн., отже судом правомірно відмовлено у задоволені позову даній частині.

Позивачем також не доведено вини відповідача в частині завдання збитків на суму 1 820 436 грн., що становить вартість агрегату А50, який обліковувався на балансі позивача, оскільки власником вказаного агрегату є ФОП Зеленський І.І. Більш того, з представленого в матеріалах справи договору оренди №1 від 11.11.2014 вбачається, що агрегат для освоєння та ремонту свердловин А50, вартістю 1.820.436 грн передано ТОВ «Компанія «Газ Ресурси», як орендодавцем за договором, в строкове платне користування ТОВ «Надрогазресурс», як орендарю за договором, на умовах щомісячної сплати орендних платежів в розмірі 36.408 грн.

Враховуючи, що ТОВ «Надрогазресурс» користувалося зазначеним агрегатом на законних правових підставах, згідно договору оренди, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення збитків в розмірі 1 820 436 грн, що становить вартість агрегату А50.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд на підставі повного зясування усіх обставин, які мають значення для справи, дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі вартості спеціального дозволу на користування надрами №4127 від 05.04.2012. Доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування норм матеріального права судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 у справі № 910/20261/16 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 у справі №910/20261/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2018 у справі №910/20261/16 залишити без змін.

3. Справу №910/20261/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову до Верховного Суду в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко