Зобов’язання Держгеонадра видати спеціальний дозвіл на користування надрами є втручанням у дискреційні повноваження суб’єкта владних повноважень (Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 640/15658/20 від 02.03.2021р.)

Фабула судового акту: Про дискреційні повноваження зараз не говорить лише...та всі говорять, і ЄСПЧ, і Рада Європи, і Конституційний Суд, і Верховний Суд.

Як дискреційні повноваження слід розуміти повноваження, які державний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

До суду звернулось ТОВ із позовом до Держгеонадр про визнання незаконним наказу, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на видобуток надр без проведення аукціону. Крім цього, позивач просив суд зобов’язати відповідача видати такий спеціальний дозвіл.

Суд першої інстанції позов задовольнив в повному обсязі та обґрунтовував свої висновки тим, що відповідач не зазначив, в чому конкретно була невідповідність поданих позивачем документів вимогам пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами №615.

Не погоджуючись з таким рішенням Держгеонадра подано апеляційну скаргу. Зокрема, державний орган наголошував на тому, що оскаржуваний наказ видано у зв`язку з невідповідністю поданих позивачем документів. При цьому, Скаржник також стверджував, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень та втрутився у дискреційні повноваження державного органу, оскільки суд не може вказувати яке конкретно рішення (дії) необхідно приймати (вчиняти) відповідачу.

Власну апеляційну скаргу подав також Офіс Генерального прокурора, з тих мотивів, що умови щодо використання надр є особливо суворими, використання надр без проведення аукціону дозволяється суб`єкту, який забезпечив безумовне дотримання всіх вимог законодавства у сфері надрокористування та добросовісно виконав обов`язок щодо надання достовірної інформації про свою діяльність під час отримання дозволу. Однак, на думку прокуратури позивач не дотримався таких вимог, зокрема не здійснив геологічного вивчення ділянки надр або апробації в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин, як того вимагає Порядок.

Суд апеляційної інстанції скасував оскаржуване рішення та відмовив у задоволенні позову.

У постанові суд проаналізував законодавство, що врегульовує порядок надання у користування надр, зокрема, ст. 4, 14, 16 Кодексу України про надра, як особливого природнього ресурсу та встановив, що повноваження на видачу спеціального дозволу, що надає право користування ними належить Держгеонадрам – відповідачу.

При цьому, п.8 Порядку №615 встановлює виключення із загального порядку отримання спеціального дозволу, шляхом проходження аукціону, відповідно до якого без проведення аукціону дозвіл надається у разі, якщо заявник за власний рахунок провів геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивач не здійснював таких заходів, що передбачають отримання спеціального дозволу на «пільгових» умовах.

Також, в контексті ст.2 КАС України та В Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, суд зазначив, що зобов`язання у даному випадку Держгеонадра прийняти відповідне рішення про надання позивачу дозволу та видати дозвіл на спеціальне користування надрами за встановлених у цій справі обставин справи та їх правового регулювання, виходитиме за межі завдань адміністративного судочинства та вважатиметься формою втручання в дискреційні повноваження відповідача, а тому висновки та рішення суду першої інстанції у цій частині є необґрунтованими.

Наразі, строк на касаційне оскарження постанови апеляційної інстанції ще триває і якщо позивач оскаржить рішення, а ВС розгляне скаргу по суті, цікаво буде яку позицію підтримає касаційний суд.

З урахуванням того, що в процесі розгляду справи, встановлено невідповідність документів поданих заявником для отримання дозволу без аукціону, ВС має все ж таки підтримати висновки суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, хочу зауважити, що позиція ВС щодо визначення повноважень органів, які є дійсно дискреційними є неоднозначною. Зокрема, в деяких випадках, ВС доходить до висновку, що за конкретних фактичних обставин державний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд. При цьому, суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб’єктом владних повноважень, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

Аналізуйте судовий акт: Зобов’язати надати дозвіл на розробку проекту землеустрою не є втручанням у дискреційні повноваження органу ( КАС/ВС у справі №825/2228/18 від 02 липня 2020 року)

Орган Держгеокадастру може відмовити у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою лише шляхом прийняття рішення. Надання простого листа вважається протиправною бездіяльністю (ВС/КАС, № 815/3474/17 від 29 липня 2020 р).

Відмова у видачі дозвільного документа за підставами, не передбаченими законами, не допускається, а відтермінування прийняття рішення є прихованою формою відмови і суперечить закону (ВС/КАС,справа №813/4989/17, 18.10.18)

Зобов’язання судом суб’єкта влади прийняти рішення на користь позивача є належним способом захисту, якщо його прийняття не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (ВС/КАС, №804/1469/17, 22.12.18)

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/15658/20

Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної служби геології та надр України та Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро-Консалтінг» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Петро-Консалтінг» (далі - позивач, ТОВ «Петро-Консалтінг») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач, Держгеонадра), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №120 від 03.04.2020 р. "Про прийняття рішення про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами", прийнятий за результатами розгляду заяви ТОВ "Петро-Консалтінг" на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, зареєстрованої за №16389/02/12-18 від 15.08.2018, яким ТОВ "Петро-Консалтінг" відмовлено у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування літієвих руд ділянки Добра, що знаходиться у Добровеличківському районі Кіровоградській області; зобов`язати відповідача надати ТОВ "Петро-Консалтінг" спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування літієвих руд ділянки Добра, що знаходиться у Добровеличківському районі Кіровоградській області, за результатами розгляду заяви ТОВ "Петро-Консалтінг" на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, зареєстрованої за №16389/02/12-18 від 15.08.2018, відповідно до положень Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30 травня 2011 року в редакції, чинній станом на момент подання такої заяви 15.08.2018.

Позов мотивовано порушенням прав та інтересів позивача внаслідок протиправної відмови йому оскаржуваним наказом у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування літієвих руд ділянки Добра, що знаходиться у Добровеличківському районі Кіровоградській області.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України №120 від 03.04.2020 р. "Про прийняття рішення про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами", зобов`язано Державну службу геології та надр України надати ТОВ "Петро-Консалтінг" спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування літієвих руд ділянки Добра, що знаходиться у Добровеличківському районі Кіровоградській області, за результатами розгляду заяви ТОВ "Петро-Консалтінг" на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, зареєстрованої за №16389/02/12-18 від 15.08.2018 р. Також вирішено питання розподілу судових витрат.

Державною службою геології та надр України подано до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, у якій Держгеонадра просить скасувати рішення суду першої інстанції від 06 листопада 2020 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги Держгеонадра мотивує тим, що оскаржуваний наказ видано у зв`язку з невідповідністю поданих позивачем документів вимогам пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, з урахуванням рекомендацій Робочої групи з питань надрокористування, а отже, на підставі та у межах, визначених чинним законодавством. При цьому Держгеонадра вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі повноважень, оскільки не може вказувати яке конкретно рішення (дії) необхідно приймати (вчиняти) відповідачу, при цьому Держгеонадра наділено дискреційними повноваженнями щодо оцінки наявності або відсутності в конкретному випадку підстав для надання дозволу на користування надрами. При цьому обраний судом спосіб захисту позивача не відповідає фактичним обставинам, оскільки рішення у даному випадку взагалі не приймалося, у зв`язку з чим можливість його прийняття не вичерпана, у зв`язку з чим суд мав право зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти одне з можливих рішень щодо видачі дозволу або відмови у його видачі.

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року, після усунення Держгеонадра недоліків апеляційної скарги згідно ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року, відкрито провадження за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 10 лютого 2021 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Держгеонадра, у протилежне наведеному у ній зазначено, що відповідачем прийнято оскаржуваний наказ від №120 від 03.04.2020 р. "Про прийняття рішення про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами", тобто конкретне рішення про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами, у зв`язку з чим твердження про те, що жодного рішення не приймалося, а документи були просто повернуті позивачу, та залишається можливість повторного розгляду, не відповідають фактичним обставинам у справі.

Позивач стверджує, що судом першої інстанції повно та всебічно встановлено та проаналізовано обставини прийняття протиправного оскаржуваного наказу, який правомірно скасовано та зобов`язано відповідача до вчинення конкретних дій щодо надання відповідного дозволу на користування надрами.

Офісом Генерального прокурора в порядку реалізації статті 24 Закону України «Про прокуратуру» також подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року, у якій зазначено, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки умови щодо використання надр є особливо суворими, використання надр без проведення аукціону дозволяється суб`єкту, який забезпечив безумовне дотримання всіх вимог законодавства у сфері надрокористування та добросовісно виконав обов`язок щодо надання достовірної інформації про свою діяльність під час отримання дозволу. У цьому зв`язку Офіс генерального прокурора вважає, що судом першої інстанції під час скасування оскаржуваного наказу відповідача не враховано, що позивачем подано неповний пакет документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком, а також виявлення в документа недостовірних відомостей. Під час подачі документів для отримання дозволу позивач, на думку Офісу Генерального прокурора, діяв недобросовісно, оскільки геологічного вивчення ділянки надр або апробації в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин позивачем не проводилося.

Офіс Генерального прокурора зазначає також, що позивач звертався до відповідача із заявами двічі, водночас оскаржуване рішення прийнято за результатами розгляду заяви позивача від 15.03.2018, натомість інша заява від 15.08.2018 року із доданими до неї документами була повернута позивачу 09.04.2020 року без видання з цього питання наказу, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

Окрім іншого, Офіс Генерального прокурора вважає, що суд першої інстанції допустив втручання у дискреційні повноваження відповідача, який діє від імені Українського народу та до повноважень якого належить видача спеціальних дозволів на користування надрами.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року поновлено Офісу Генерального прокурора строк звернення до суду з апеляційною скаргою, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 01 березня 2021 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора, у якому зазначається, що представляти інтереси держави має суб`єкт владних повноважень, а не Офіс Генерального прокурора, який виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Окрім іншого, ТОВ «Петро-Консалтінг» стверджує, що звертаючись до уповноваженого органу, діяв добросовісно, переслідуючи лише одну мету - отримання доступу до надр на пільгових умовах та на законних підставах, з дотриманням визначеної законодавством процедури.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби геології та надр України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Петро-Консалтінг" звернулось до Держгеонадра із заявою №6458/02/12-18 від 15.03.2018 р. на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування літієвих руд ділянки Добра, що знаходиться у Добровеличківському районі Кіровоградській області строком на 20 років.

До вказаної вище заяви №6458/02/12-18 від 15.03.2018 р. позивачем додані: копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на 1 арк.; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 6 арк.; пояснювальна записка на 5 арк.; Програма робіт з видобування корисних копалин літієвих руд ділянки Добра на 1 арк.; копія протоколу ДКЗ від 15.12.2017 №4211-ДСК на 16 арк.; каталог географічних координат кутових точок ділянки Добра на 1 арк.; оглядова карта ділянки Добра літієвих руд (Масштаб 1:100 000) на 1 арк.; ситуаційний план ділянки Добра літієвих руд (Масштаб 1:50 000) на 1 арк.; геологічна карта ділянки Добра (Масштаб 1:50 000) на 1 арк.; план підрахунку запасів літієвих руд ділянки Добра (Масштаб 1:5000) ДСК на 1 арк.; геологічний розріз по профілю 46+90 (Масштаб 1:1 000) на 1 арк.; геологічний розріз по профілю 8+10 (Масштаб 1:1 000) на 1 арк.; геологічний розріз по профілю 39+70 (Масштаб 1:1 000) на 1 арк.; копія повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля на 5 арк.; інформація про внесення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля на 2 арк.

Надалі ТОВ "Петро-Консалтінг" повторно подано до Держгеонадра заяву №16389/02/12-18 від 15.08.2018 р. про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування літієвих руд ділянки Добра, що знаходиться у Добровеличківському районі Кіровоградської області, строком на 20 років, до якої додані: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 4 арк.; пояснювальна записка щодо попередньої геолого-економічної оцінки (ГЕО-2) запасів і ресурсів літієвих руд ділянки Добра, яка розташована у Добровеличківському районі Кіровоградської області на 5 арк.; Програма робіт з видобування літієвих руд ділянки Добра на 1 арк.; копія протоколу ДКЗ від 08.08.2018 №4461-ДСК на 14 арк.; план підрахунку запасів та ресурсів методом розрізів ділянки Добра (Масштаб 1:5000) ДСК на 1 арк.; каталог географічних координат кутових точок ділянки надр та площа ділянки надр ділянка Добра на 1 арк.; оглядова карта ділянки Добра (Масштаб 1:200 000) на 1 арк.; ситуаційний план ділянки Добра (Масштаб 1:50 000) на 1 арк.; геологічний розріз по профілю 46+90 (Масштаб 1:1 000) на 1 арк.; геологічний розріз по профілю 8+10 (Масштаб 1:1 000) на 1 арк.; геологічний розріз по профілю 39+70 (Масштаб 1:1 000) на 1 арк.; копія Звіту з оцінки впливу на довкілля розробки ділянки літієвих руд "Добра" в Кіровоградській області на 36 арк.; копія Звіту про громадське обговорення планованої діяльності щодо розробки ділянки літієвих руд «Добра» в Кіровоградській області №7-03/12-2018226227/2 від 13.06.2018 р. на 44 арк.; копія Висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ТОВ "Петро-Консалтінг" щодо розробки ділянки літієвих руд "Добра" в Кіровоградській області №7-03/12-2018226227/1 від 13.06.2018 р. на 11 арк.

Відповідачем 03.04.2020 року прийнято оскаржуваний наказ №120 "Про прийняте рішення про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами", яким відмовлено ТОВ "Петро-Консалтінг" у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування літієвих руд ділянки Добра, що знаходиться у Добровеличківському районі Кіровоградській області.

Також Держгеонадра листом від 09.04.2020 р. №5735/01/11-20 повернуто позивачу його заяву вх. №16389/02/12-18 від 15.08.2018 р.

Окрім того, листом Держгеонадра від 16.04.2020 р. №20/01/11-20ДСК в додаток до листа від 09.04.2020 р. №5735/01/11-20 повернуто супровідні листи ТОВ "Петро-Консалтінг" від 14.08.2018 р. №№14/08-14,-ДСК, 14/08-15-ДСК, від 15.03.2018 №05-1/02-ДСК з копіями протоколу ДКЗ України від 08.08.2018 р. №4461-ДСК та планом підрахунку запасів, які були надані до пакету документів щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування літієвих руд ділянки Добра, що знаходиться у Добровеличківському районі Кіровоградської області.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено вищенаведені фактичні обставини справи, які підтверджуються наявними у справі матеріалами, та виходить з того, що оскаржуване у даній справі рішення Держгеонадра прийнято за результатами розгляду заяви позивача від 15.03.2018 року, а за повторно поданою заявою від 15.08.2018 року відповідачем повернуто пакет документів.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем у зв`язку із невідповідністю документів, поданих суб`єктом господарювання, вимогам п. 8 Порядку №615, з урахуванням рекомендації Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 28.02.2020 р. №2-РГ/2020).

З наявної в матеріалах справи копії протоколу засідання Робочої групи з питань надрокористування від 28.02.2020 р. №2-РГ/2020 вбачається, що розглядалася інформація щодо розгляду заяви ТОВ "Петро-Консалтінг" від 15.03.2018 р. про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування літієвих руд ділянки Добра у Кіровоградській області, відповідно до пп. 1 п. 8 Порядку №615. При цьому, ні в оскаржуваному наказі, ні в протоколі засідання Робочої групи з питань надрокористування від 28.02.2020 р. №2-РГ/2020 не конкретизовано в чому полягає невідповідність документів, поданих ТОВ "Петро-Консалтінг", вимогам п. 8 Порядку №615, та/або причини відмови позивачу у наданні відповідного спеціального дозволу.

Судом першої інстанції зазначається, що відповідачем в порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано належних та достатніх доказів невідповідності поданих позивачем документів вимогам пункту 8 Порядку №615, зважено також на те, що відповідачем не доведено невідповідності заяви позивача вх. №16389/02/12-18 від 15.08.2018 р. та доданих до неї документів вимогам пункту 8 цього Порядку, а також того, що інших передбачених законодавством підстав для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу відповідачем не зазначено (не доведено),у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний наказ прийнятий безпідставно, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд першої інстанції вбачав підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача надати ТОВ "Петро-Консалтінг" спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування літієвих руд ділянки Добра, що знаходиться у Добровеличківському районі Кіровоградській області, за результатами розгляду заяви ТОВ "Петро-Консалтінг" на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, зареєстрованої за №16389/02/12-18 від 15.08.2018 р., що не вважав втручанням в дискреційні повноваження відповідача.

Із зазначеними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, та переглядаючи рішення суду першої інстанції, виходить з такого.

Відповідно до частин другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відносини щодо забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, регулюються Кодексом України про надра.

Згідно статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до частин першої статті 13 Кодексу України про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Згідно зі статтею 14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Відповідно частин першої-третьої статті 15 Кодексу України про надра, надра надаються у постійне або тимчасове користування.

Згідно з частиною другою статті 16 Кодексу України про надра, спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

В силу пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі - Положення №1174), Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Пунктом 4 Положення №1174 встановлено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу, внесення змін до нього врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. №615 (далі - Порядок №615).

Дозволи надаються Держгеонадра переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Відповідно до пункту 8 Порядку №615 без проведення аукціону дозвіл надається у разі, зокрема, видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено Державною комісією України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ), та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові. Інформація про повернення документів протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про повернення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Відповідно до пункту 19 Порядку №615 підставами для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу є: подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідність документів, поданих заявником, вимогам пункту 8 цього Порядку; наявність інформації від правоохоронних органів та суб`єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні; відмова органів, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування; наявність зауважень Мінприроди щодо надання дозволу відповідно до природоохоронного законодавства, передбачених пунктом 25 цього Порядку.

Як зазначає в апеляційній скарзі Офіс Генерального прокурора, подаючи документи для отримання спеціального дозволу, позивач послався на підпункт 1 пункту 8 Порядку №615, відповідно до якого без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем проводилися за власний рахунок геологічне вивчення надр або апробація в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин. Іншого не доведено ТОВ «Петро-Консалтинг» упродовж розгляду справи, у відзиві на апеляційну скаргу Держгеонадра позивачем додаткових відомостей стосовно проведення зазначеного вивчення або апробації не наведено.

З підстав відсутності таких доказів Держгеонадра встановлено, що позивачем не дотримано вимог порядку №615 щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, тому видано оскаржуваний наказ №120 від 03.04.2020 року про відмову у видачі дозволу.

Окрім того, як вже зазначалося колегією суддів раніше, з матеріалів справи вбачається, і це не оспорюється сторонами у справі, що позивач звертався до відповідача з двома заявами про надання спеціального дозволу - 15.03.2018 року та 15.08.2018 року.

Як вбачається із змісту оскаржуваного наказу Держгеонадра від 03.04.2020 року №120, його прийнято з урахуванням рекомендацій Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 28.02.2020 року №2-РГ/2020).

У протоколі йдеться про заслуховування Робочою групою інформації з розгляду заяви позивача від 15.03.2018 року, заслухано стан розгляду справи №826/7538/18, предметом спору у якій стало визнання протиправними дій Держгеонадра щодо розгляду заяви ТОВ «Петро-Консалтінг» від 15.03.2018 №6458/02/12-18.

Отже, оскаржуваний наказ від 03.04.2020 року видано за результатами розгляду заяви Товариства від 15.03.2018 року №6458/02/12-18.

Разом з тим заява ТОВ «Петро-Консалтінг» від 15.08.2018 року повернута позивачу 09.04.2020 року без видання щодо неї наказу, проте, звертаючись з даним адміністративним позовом до суду позивач ставить питання саме щодо (дослівно): визнання протиправним та скасування наказу відповідача №120 від 03.04.2020 р. "Про прийняття рішення про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами", прийнятого за результатами розгляду заяви ТОВ "Петро-Консалтінг" на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, зареєстрованої за №16389/02/12-18 від 15.08.2018, яким ТОВ "Петро-Консалтінг" відмовлено у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування літієвих руд ділянки Добра, що знаходиться у Добровеличківському районі Кіровоградській області.

Таким чином, судом першої інстанції внаслідок неповного з`ясування обставин справи вирішено питання щодо протиправності оскаржуваного наказу, який видавався за іншою заявою позивача - від 15.03.2018 року, тоді як за заявою від 15.08.2018 року жодного наказу відповідачем не видавалося.

Колегія суддів зазначає також, що матеріали справи не містять конкретних підтверджень права ТОВ «Петро-Консалтінг» на одержання спеціального дозволу на пільгових умовах, тобто без проведення аукціону як за заявою від 15.03.2018 року, так і за заявою від 15.08.2018 року.

Окрім зазначеного колегія суддів зазначає, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. При цьому, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

В Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У світлі зазначеного, судова колегія вважає, що зобов`язання у даному випадку Держгеонадра прийняти відповідне рішення про надання позивачу дозволу та видати дозвіл на спеціальне користування надрами за встановлених у цій справі обставин справи та їх правового регулювання, виходитиме за межі завдань адміністративного судочинства та вважатиметься формою втручання в дискреційні повноваження відповідача, а тому висновки та рішення суду першої інстанції у цій частині є необґрунтованими.

Суд у даному випадку не може переймати повноваження щодо вирішення питання, яке належить до виключної компетенції Держгеонадра.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено при неповному з`ясуванні обставин справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають фактичним обставинам справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про повну відмову в задоволенні позову.

Згідно з пунктом другим частини другої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судовою колегією скасовується рішення суду першої інстанції, судові витрати підлягають перерозподілу. При цьому колегія суддів враховує положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу, який не є суб`єктом владних повноважень, лише у разі задоволення позовних вимог.

Враховуючи результати перегляду справи та відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, підстави для відшкодування сплаченого судового збору та інших витрат у даній справі відсутні.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної служби геології та надр України та Офісу Генерального прокурора - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року у справі №640/15658/20 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро-Консалтінг» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді О.Є. Пилипенко

Я.М. Собків