Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи – ВС ( справа №275/150/22)

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони. (Джерело : Судово-юридична газета)

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Так, суд першої інстанції позов задовольнив частково, додатковим рішення клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково, мотивувавши тим, що фактично відповідач несла витрати на правничу допомогу у цій справі і як відповідач за первісним позовом, і як позивач за зустрічним. Оскільки у задоволенні зустрічного позову суд відмовив, тому понесені нею витрати на правничу допомогу як позивача за зустрічним позовом не підлягають стягненню на підставі п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК.

Апеляційний суд рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про звернення стягнення на нерухоме майно, додаткове рішення залишив без змін.

Верховний Суд погодився з додатковим рішенням місцевого суду та постановою апеляційного суду щодо стягнутих витрат на правничу допомогу з огляду на таке.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов’язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов’язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Автор новини: Наталя Мамченко