До спеціальних заходів протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, що приймається на підставі оцінки ризиків для постраждалої особи (Черняхівський райсуд, справа № 293/656/19, 26.04.19)

Фабула судового акта: Масштаби домашнього насильства вражають. В повідомленні Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та реагування Національної поліції України зазначають, що у 2017 році поліція зареєструвала майже 60 тисяч заяв, повідомлень пов'язаних з насильством в сім'ї. Слідчими підрозділами було закінчено 439 кримінальних проваджень, розпочатих за фактами вчинення злочинів, пов'язаних з насильством в сім'ї. Протягом 2017 року за кримінальними провадженнями, направленими до суду, потерпілими від злочинних посягань визнані майже 77 тисяч жінок, що становить 38% від загальної кількості потерпілих.

В тому числі я ця сумна статистика обумовила прийняття Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що набрав чинності 07 січня 2018 року. Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Справа, яка пропонується увазі читачів, певною мірою ілюструє застосування зазначено закону на практиці. Отже, жінка звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, в якій просить заборонити її чоловікові перебувати в місці її та малолітньої дитини проживання за адресою … на 6 місяців; заборонити йому наближатися на визначену відстань до місця її проживання, забороноти телефонні розмови з нею або контактувати з нею в інший спосіб особисто чи через третіх осіб строком на 6 місяців. В обгрунтування своїх вимог заявниця вказує, що після народження дитини чоловік став поводити себе агресивно, жорстоко поводитися з нею та дитиною, погрожувати їй фізичною розправою, ображає словами брутальної лайки.

Спираючись на приписи ст. 350-2 ЦПК України та п.п. 3, 6, 7, 8 ч.1 ст.1, ч. 2 ст.3, ч.ч. 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суд задовольнив заяву жінки про видачу обмежувального припису, визначивши тимчасові обмеження прав її чоловіка, які викладені в резолютивній частині судового рішення. Рішення набрало законної сили.

У зв’язку з цією справою варто нагадати, що згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 ч. 1 ст. 1 зазначеного закону домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника. Згідно з ч. 3 ст. 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків, тобто оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Аналізуйте судовий акт: Не може розцінюватись як насильство в сім’ї і бути підставою для видачи обмежувального припису наявність між батьками спору про визначення місця проживання дітей та порядку участі в їх вихованні (ВС/КЦС, справа № 756/2072/18, 21.11.18)

Пояснення дитини, яка постраждала від домашнього насильства, за відсутності інших доказів є недостатнім доказом для видачі обмежувального припису (Ленінський райсуд м. Миколаєва № 489/6391/18 від 22.10.2018)

Раз немає грошей за вчинення насильства у сім’ї - 60 годин громадських робіт, відповідно до ст. 173-2 КУпАП (Постанова суду від 10 листопада 2016р.)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/656/19

Провадження № 2-о/293/49/2019

26 квітня 2019 року смт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі

головуючого - судді: Бруховського Є.Б.,

секретаря судового засідання Давиденко Л.П.

заявника ОСОБА_1

заінтерисованої особи ОСОБА_2

розглянувши у вікритому судовому засіданні в смт.Черняхові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 з участю заінтерисованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, в якій просить заборонити її чоловікові ОСОБА_2, 1993 р. н., перебувати в місці її та малолітньої дитини проживання за адресою: ОСОБА_3, 55, в смт.Черняхів, Житомирської області строком на 6 місяців; заборонити йому наближатися на визначену відстань до місця її проживання, забороноти телефонні розмови з нею або контактувати з нею в інший спосіб особисто чи через третіх осіб строком на 6 місяців. В обгрунтування своїх вимог заявник вказує, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, в шлюбі в них народилася дитина - донька ОСОБА_4. Після народження дитини ОСОБА_2 став поводити себе агресивно, жорстоко поводитися з нею та дитиною, погрожувати їй фізичною розправою, ображати словами брутальної лайки.

Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала та просила її задоволити.

Кривдник ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву визнав, не заперечив проти задоволення заяви .

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

З ксерокопії паспорта заявниці слідує, що її місце проживання зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16).

20.06.2017 року між заявницею та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб (а. с. 17 ).

З ксерокопії свідоцтва про народження серії І-ТП №303294 від 02.05.2018року вбачається, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 8).

Постановою судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 26.04.2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні домашнього насильства відносно ОСОБА_1 (а.с. 18).

Розділом IV глави 13 ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.

Відповідно до ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України«Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно п.п. 3, 6, 7, 8 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сімї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сімєю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Частиною 2 ст.3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Частинами 2, 3, 4 ст.26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Положеннями ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що кривдник ОСОБА_2 систематично вчиняє домашнє насильство відносно ОСОБА_1, наявні обґрунтовані ризики вчинення ним домашнього насильства щодо заявниці, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_1 шляхом встановлення декількох заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, зокрема, встановлених п.п. 1, 4 ч.2 ст.26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно із ч. 4 ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Керуючись вимогами Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та керуючись ст.ст.247 350-1 350-5 350-6 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 з участю заінтерисованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити.

Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2, 25.08.1993р. н., мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, якому визначити наступні тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 :

1) заборони перебувати за адресою смт.Черняхів, вул. П.Сагайдачного, 55, Житомирської області на строк 6 місяців;

2) заборони наближатися на відстань ближче ніж 100 метрів до будинку №55 по вул. П.Сагайдачного в смт.Черняхів , Житомирської області, де проживає ОСОБА_1 .

3) заборонити спілкуватися по телефону або в інший спосіб з ОСОБА_1, особисто чи через третіх осіб.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий- суддя: Є.Б. Бруховський