Чому суд відмовив у визнанні спільною сумісною власністю доходів, отриманих одним з подружжя як фізичною особою-підприємцем (Полтавський апеляційний суду від 03.02.2020 р., 17.02.2020 р., справа № 554/3416/19)

Фабула судового акту: Адвокатом АО «Аргос» Остапенко І.О. здійснювалося представництво прав та інтересів відповідача у справі за позовом про поділ майна подружжя: доходів від підприємницької діяльності.

Позивачка звернулася до суду та просила визнати спільною сумісною власністю подружжя доходи, отримані відповідачем, як фізичною особою-підприємцем та як фізичною особою, за період шлюбу, які перебували на рахунках в банківських установах в сумі - 547987,76 грн.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог було зазначено, що після розірвання шлюбу вона дізналася, що відповідач в період шлюбу зареєструвався як фізична особа підприємець та одночасно співвласник та директор ТОВ, здійснював іншу господарську діяльність та отримував доходи, які приховував від неї та використовував не на потреби сім’ї.

Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги було задоволені. Визнано спільною сумісною власністю подружжя доходи, отримані відповідачем, як фізичною особою-підприємцем та як фізичною особою, за період шлюбу, які перебували на рахунках в банківських установах в сумі - 547987,76 грн. Проведено розподіл спільного майна подружжя та стягнуто із відповідача на користь позивачки частину вказаних коштів в сумі - 273993,88 гривень. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Відповідач, в свою чергу, не погодився з вказаним рішенням та подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зауважив, що кошти від підприємницької діяльності використовувалися виключно в інтересах сім’ї; з коштів, які сплачувалися на рахунок фізичної особи-підприємця сплачувалися відповідні відрахування, тому виписки з банківських рахунків не є підтвердженням доходу.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 03.02.2020р. апеляційну скаргу відповідача було задоволено. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26.11.2019р. скасовано та ухвалено нове. У задоволенні позову про поділ майна подружжя відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача судові витрати в сумі 10262, 50 грн..

Додатковою Постановою Полтавського апеляційного суду від 17.02.2020р. стягнуто з позивача на користь відповідача судові витрати в сумі 10200 грн. за послуги правничої допомоги у суді першої інстанції.

Зокрема, судом апеляційної інстанції при прийняття рішення було враховано наступне.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання.

Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у спільній сумісній власності подружжя, яка належатиме йому при поділі цього майна.

Відповідно до ч.2 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Судом апеляційної інстанції було враховано і те, що відомості про банківські рахунки відповідача не дають змогу встановити, що кошти, які на них перебувають, відносяться саме до отриманих ним доходів, оскільки інформація, надана банками, свідчить лише про рух цих коштів на вказаних рахунках, в тому числі, сплата податків, страхових внесків, сплата комісій та винагород за користування рахунками, господарські витрати, оплата покупок, інші грошові перекази. Також із наданих відомостей не можна дійти висновку про те, що наявні на рахунках кошти не витрачалися сторонами на потреби сім`ї.

Аналізуйте судовий акт: СУД: Після розірвання шлюбу частина витрат, понесених одним із подружжя на погашення кредиту, мають бути стягнуті з іншого з подружжя (рішення Київського районного суду м. Полтави від 10.01.2020 р., справа № 552/5968/19)

Кредит в Приватбанку! Платити чи не платити? (КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ у справі №551/953/18 від 10.12.2019 р.)

Що потрібно врахувати при оскарженні оцінки майна під час примусового виконання рішення суду (Полтавський апеляційний суд від 22.10.2019 р., справа № 552/2767/14-ц)

Чому суд відмовив в задоволенні позову про збільшення розміру аліментів на утримання непрацездатного батька (Хорольський районний суд Полтавської області, справа № 548/1129/19, рішення від 16.10.2019 р.)

З яких підстав суд скасував постанову Управління Держпраці щодо накладення штрафу на підприємство в розмірі 1 563 660,00 грн. (справа № 440/964/19, Полтавський окружний адмінсуд від 12.09.2019 р.)

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/3416/19 Номер провадження 22-ц/814/446/20Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В. М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого : Триголова В.М.,

суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.,

секретар: Ачкасова О.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 26 листопада 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні2019року досуду звернулась ОСОБА_2 з позовомдо ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

В обґрунтування позову посилалася на те, що 24 вересня 1988 року по 10 січня 2017 року перебувала у шлюбі із відповідачем після чого він за рішенням суду був розірваний. Вказувала, що сімейно - шлюбні відносини вони підтримували до 02.08.2016 року. Спір щодо поділу майна подружжя був вирішений між нею та ОСОБА_1 . постановою Апеляційного суду Полтавської області від 22.08.2018 року. Предметом спору було рухоме та нерухоме майно, а також корпоративні права, пов`язані із діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Навіта Агро». Зокрема, у частині корпоративних прав за нею було визнано право на 1/2 частину прибутку від діяльності ТОВ «Навіта Агро». Після вказаного поділу майна їй стало відомо, що ОСОБА_1 у період шлюбу зареєструвався як фізична особа-підприємець та одночасно із діяльністю як співвласник та директор ТОВ «Навіта Агро», здійснював іншу господарську діяльність та отримував доходи. Вважала, що має майнові права на доходи від підприємницької діяльності, отримані ФОП ОСОБА_1 в період шлюбу.

Згідно уточнених позовних вимог у липні 2019 року, позивач остаточно просила визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 доходи, отримані ФОП ОСОБА_1 за період їх шлюбу, які перебували на рахунку в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», Акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» та Акціонерному товаристві «Креді Агріколь банк» в сумі 547987, 76 грн.; провести розподіл спільного майна подружжя та стягнути з ОСОБА_1 на її користь 1/2 частину вказаних коштів в сумі 273993, 88 грн., а також покласти на відповідача усі витрати, пов`язані з розподілом спільного майна у судовому процесі.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 26 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 доходи, отримані ОСОБА_1 , як фізичною особою-підприємцем та як фізичною особою, за період шлюбу, які перебували на рахунках в Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України», Акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк» та Акціонерному товаристві «Креді Агріколь банк» в сумі 547987,76 грн.

Проведено розподіл спільного майна подружжя та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частину вказаних коштів в сумі 273 993, 88 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати, які складаються зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу в загальній сумі 25429,33 грн.

З рішеннямсуду непогодився ОСОБА_1 ,який йогооскаржив,просив скасуватита ухвалитинове рішення,яким відмовитиу задоволенніпозову ОСОБА_2 . Вважає, що судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушені норми матеріального та процесуального права.

У скарзі посилається на те, що позивачем не було доведено, що кошти, отримані від підприємницької діяльності витрачались не на потреби сім`ї і приховувались, спільне майно, яке було предметом поділу у іншій справі, придбавалось в тому числі і за кошти, отримані від підприємницької діяльності

Вказує, що документи, надані банківською установою свідчать лише про рух коштів, судом не було досліджено який дохід та за який період отримав ФОП ОСОБА_1 , які податки чи інші обов`язкові платежі було сплачено, які витрати понесено.

Також скаржник вважає, що позивачем не доведено належними доказами понесення нею витрат на правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1 і залишити рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 26 листопада 2019 року без змін. Зазначає, що кошти, отримані відповідачем від провадження підприємницької діяльності також є предметом розподілу при поділі майна подружжя згідно цивільного, сімейного законодавства, а також судової практики касаційної інстанції.

Також у відзиві позивач посилалася на те, що відповідач сам повідомив їй про те, що існували кошти, про які вона за час сімейного життя обізнана не була.

Колегія суддів, перевіривши законністьта обґрунтованістьрішення судув межахдоводів апеляційноїскарги тазаявлених вимог,заслухавшисуддю-доповідача,пояснення сторін, дослідившиматеріали справи, приходитьдо висновку,що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що з 24 вересня 1988 року по 10 січня 2017 року сторони перебувала у зареєстрованому шлюбі, після чого він за рішенням суду був розірваний.

Згідно рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22.08.2018 року здійснено поділ майна подружжя та визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 : квартиру АДРЕСА_1 вартістю 750750 грн.; автомобільMAZDA-6 ,державний номерний знак НОМЕР_1 вартістю - 282493,40 грн.; трактор «Беларус - 892» вартістю - 162 000 грн.; грошові кошти в сумі 150000 грн., прибуток ТОВ « Навіта Агро» за період січень - липень 2016 року у вигляді дивідендів в сумі 399 972, 22 грн.

Проведено розподіл спільного майна подружжя наступним чином.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 загальною вартістю 750750 грн.;

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 загальною вартістю 750750 грн.;

Визнаноза ОСОБА_2 право власності та виділено їй в користування автомобіль «MAZDA-6,державний номерний знак НОМЕР_1 .

Припинено за ОСОБА_1 правовласностіна автомобіль«MAZDA-6»,державний номерний знак НОМЕР_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації вартості 1/2 частини автомобіля «Мазда 6» 141246,70 грн. (282493,40 : 2)

Визнано за ОСОБА_1 право власності на трактор «Беларус-892» вартістю - 162 000 грн.;

Припинено за ОСОБА_2 право власності на 1/2 трактора «Беларус-892» .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок компенсації вартості 1/2 частини трактора «Беларус-892» 81000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість 1/2 частини коштів внесених як поворотна фінансова допомога відповідно до договору від 16.06.2016 року в сумі 75 000 грн.;

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість 1/2 частини коштів від отриманого ним прибутку - дивидентів в ТОВ "Навіта Агро" за період січень - липень 2016 року в сумі 199 986,11 грн.

Згідно копії витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань в статусі фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 був зареєстрований із 18.03.2003 року до 10.02.2017 року.

Позивачка ОСОБА_2 зазначала, що вказані відомості, а саме те що її колишній чоловік ОСОБА_1 із 18.03.2003 року до 10.02.2017 року був в статусі фізичної особи підприємця їй стали відомі в процесі розгляду справи про поділ майна, тому вказані доходи, які були отримані від підприєимницької діяльності не були предметом розгляду вищевказаної цивільної справи щодо розподілу майна подружжя.

Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Разом з тим, ухвалюючи рішення про визнання доходів, отриманих ОСОБА_1 від підприємницької діяльності, спільною сумісною власністю подружжя із проведенням їх розподілу, місцевий суд виходив із того, що майно фізичної особи-підприємця є об`єктом спільної власності подружжя та предметом поділу між сторонами, виходячи із рівності їх часток.

Колегія суддів з такими висновками місцевого суду погодитися не може з наступних підстав.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування неможе ґрунтуватисяна припущеннях. (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ст. 80 Кодексу визначено поняття достатності доказів. Зокрема, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Задовольняючи позов, суд взяв до уваги доводи позивача ОСОБА_2 про наявність у відповідача коштів на банківських рахунках, які він, як зазначила позивач, отримав саме від провадження підприємницької діяльності, про яку їй нічого відомо не було.

Так, згідно інформації наданої суду, щодо банківських рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України», Акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» та Акціонерному товаристві «Креді Агріколь банк», на вказаних банками рахунках, за період з 10.09.2015 до 05.08.2016 року, перебували наступні суми коштів: Рахунок № НОМЕР_2 відкритий у ПАТ «Державний експортно імпортний банк України» відкритий на ім`я фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 331963,50 грн. (а.с. 56-59); Рахунки відкриті у Акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 № 5168….8498 72401 грн.; №2320….91 1610 грн.; № 992….6951032 72401 грн. (а.с. 131-148). Рахунки відкриті у Акціонерному товаристві «Креді Агріколь банк» на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_3 17873,33 грн.; № 26257000945314 12026,47 грн.; № 26259000863665 39714,46 грн. ( а.с.101-129), а всього 547987,76 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Однак, відомості про банківські рахунки ОСОБА_1 не дають змогу встановити, що кошти, які на них перебувають, відносяться саме до отриманих ним доходів, оскільки інформація, надана банками, свідчить лише про рух цих коштів на вказаних рахунках, в тому числі, сплата податків, страхових внесків, сплата комісій та винагород за користування рахунками, господарські витрати, оплата покупок, інші грошові перекази. Також із наданих відомостей не можна дійти висновку про те, що наявні на рахунках кошти не витрачалися сторонами на потреби сім`ї.

Таким чином, із наявної у матеріалах справи інформації та доказів, наданих позивачем, неможливо дійти висновку про те, що кошти в сумі 547987,76 грн., що перебували на банківських рахунка ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України», Акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» та Акціонерному товаристві «Креді Агріколь банк» є виключно його доходом, отриманим в період шлюбу.

Згідност.89 ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з урахуванням ст.ст. 76 77 80 89 ЦПК України, ст. 61 СК України щодо поняття об`єктів спільної сумісної власності подружжя, відсутності інших будь-яких доказів, які б підтверджували отримання ОСОБА_1 доходів у період шлюбу сторін, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про поділ коштів на банківських рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України», Акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» та Акціонерному товаристві «Креді Агріколь банк» на суму 547987,76 грн.

Щодо доводів відзиву ОСОБА_2 на апеляційну скаргу щодо належності доходів, отриманих одним з подружжя від зайняття підприємницькою діяльністю, до спільної сумісної власності подружжя, слід зазначити, що стороною позивача не було надано доказів, які б підтверджували, що кошти в сумі 547987,76 грн. на банківських рахунках відповідача є доходом отриманим ним від підприємницької діяльності та можуть бути об`єктом поділу.

Інших доказів про отримання відповідачем доходів, їх переховування, в тому числі знаходження у третіх осіб, або повідомлення самим відповідачем про їх існування, ОСОБА_2 суду не надала.

Згідно ч.13 ст. 142 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно доч.ч.1,2ст.133 ЦПК Українисудові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, також належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив покласти на позивача, понесені ним судові витрати в судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України та те, що судове рішення скасовано, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані із сплатою судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 5262, 50 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн., всього стягнувши 10262, 50 грн.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає 6адоволенню, а рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 25 листопада 2018 року скасуванню.

Керуючись ст.ст. 367 368 374 376 382 383 ЦПК України, колегія суддів -,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 26 листопада 2019 року скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 10262, 50 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов

• 0

  Сподобалося

• 6547

  Переглядів

• 0

  Коментарі