Арешт майна підозрюваного за клопотанням потерпілого через скасування відмови суду першої інстанції судом апеляційної інстанції (Апеляційний суд Кіровоградської області від 19 грудня 2017р.)

Фабула судового акту: Адвокат Юридичного Центру «Алекс», Олександр Травянко в даному кримінальному провадженні захищав інтереси потерпілого. Транспортний засіб, який потерпілий декілька років тому купив у фізичної особи виявився раніше викраденим та з перебитими номерами двигуна та шасі. В інтересах потерпілого адвокат О. Травянко в кримінальному провадженні подав клопотання про арешт майна особи в якої він придбав даний автомобіль

Суд першої інстанції відмовив адвокату в арешті майна цивільного позивача.

Адвокатом О. Травянко подано апеляційну скаргу і апеляційний суд її задовольнив.

Майно цивільного відповідача з урахуванням матеріальної та моральної шкоди арештовано на суму 1 000 000,00(один мільйон гривень). Ухвала апеляційного суду оскарження вже не підлягає. У цивільного позивача є майно, яке підлягає арешту. Таким чином реалізація цивільного позову потерпілого забезпечена.

P.S. Ми оприлюднюємо вказане рішення з метою оцінки підходу суддів до арештів майна. Коли до слідчого судді звертається слідчий поліції з клопотанням про арешт майна як і в нашому випадку слідчий суддя не розбираючись в тому, чи є наш Клієнт підозрюваним чи ні, арештувала транспортний засіб. Коли наш Клієнт – потерпілий сам встановив винуватців ( через порушення кримінального провадження, цивільний позов і т.д.) слідчій судді категорично відмовляються арештовувати майно- відповідачів при наявності всіх доказів для повідомлення підозри, стоять на стороні потенційних злочинців і пишуть в своїх ухвалах все що тільки прийде їм у фантазійну їхню голову і дуже часто викладають просто неправдиві відомості , які і в нашому випадку. До честі Апеляційний суд став на захист інтересів потерпілого.

Аналізуйте судовий акт: Відмова у відкритті провадження про перегляд рішення слідчого судді щодо арешту на майно адвокатом особи, що у кримінальному провадженні не є підозрюваною чи обвинуваченою, є порушенням права на правову допомогу (№ 5-162кс(15)17 від 14.09.2017)

Арешт спадкоємного нерухомого майна з метою забезпечення позову в рамках кримінального провадження

Особа автоматично набуває статусу потерпілого у кримінальному проваджені після скасування судом постанови слідчого про відмову у такому визнанні (ухвала у справі №757/33430/17-к від 19.07.2017 року Печерський районний суд міста Києва)

Особі, якій відомо про накладення арешту судом на спірне майно, заборонено цим майном розпоряджатись (в тому числі відчужувати) навіть якщо запис про арешт відсутній у відповідному державному реєстрі (ВСУ від 18 січня 2017р. у справі № 6-2552)

Суд зобов’язав слідчого повернути арештований та вилучений автомобіль оскільки його вилучення позбавляє особу можливості здійснювати господарську діяльність (Апеляційний суд Чернігівської області від 30 вересня 2016р. )

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/586/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 190 (83, 86-1, 143) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2017 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Гончара В.М.,

суддів Кабанової В.В., Широкоряда Р.В.,

при секретарі Пилипенко К.К.,

за участю прокурора Мартинюка Є.Я.,

апелянта ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому змінену апеляційну скаргу ОСОБА_3 та його адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 листопада 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про арешт майна,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 листопада 2017 року, відмовлено в задоволенні клопотання представника цивільного позивача адвоката ОСОБА_4, в інтересах цивільного позивача ОСОБА_3 про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти в банківських установах, а також транспортний засіб, належне ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №12017120020012010 від 24 жовтня 2017 року за ознаками злочину, відповідальність за який передбачено ч. 4 ст. 190 КК України.

Рішення слідчого судді мотивовано тим, що представник цивільного позивача разом з ОСОБА_3 не дотримався вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, а також не надали докази, відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України.

Крім того, зазначив, що відсутні будь які дані про те, що ОСОБА_5 має відношення до даного кримінального провадження та не підтверджено достатніми і належними доказами належності майна та грошових коштів ОСОБА_5, на яке ОСОБА_3 просить накласти арешт.

Також вказав, що на даний час розслідується ще одне кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6, в якому також накладено арешт на предмет посягання, автомобіль Тойота «Ленд Крузер» з він-кодом JTEBU3FJ105016396, тобто власність цивільного позивача в кримінальних провадженнях повністю захищена, а тому відсутні законні перешкоди після закінчення досудового розслідування у поверненні майна його законному власнику/володільцю за якою проведена державна реєстрація авто, ОСОБА_3

В зміненій апеляційній скарзі з доповненнями ОСОБА_3 та його адвокат ОСОБА_4І просять скасувати ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда від 28.11.2017 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать на праві власності ОСОБА_5 Обовязок по виконанню вказаної ухвали покласти на слідчого, який проводить досудове розслідування в кримінальному провадженні №12017120020012010 від 24.10.2017 року. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора м. Кропивницького та процесуальних прокурорів.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ухвала районного суду від 28.11.2017 року отримана ОСОБА_3 лише 06.12.2017 року, що підтверджується розпискою про отримання вказаної ухвали, яка наявна в матеріалах справи, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження, не пропущено.

Також вказав, що ухвала слідчого судді прийнята з суттєвими порушеннями норм матеріального та процесуального права, оскільки слідчий суддя дав неправильну оцінку юридичним доказам щодо відомостей Регіонального сервісного центру МВС в Кіровоградській області від 23.11.2017 року про те, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем.

Крім того, зазначає, що в клопотанні про арешт майна наявні всі необхідні та допустимі докази, які підтверджують факт заподіяння ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_5

Що стосується посилань слідчого судді з приводу того, що потерпілим приховано від суду відомості про наявність іншого кримінального провадження в якому на даний час арештовано майно ОСОБА_7, вони не відповідають дійсності, оскільки вказані відомості з підтверджуючими документами надані до суду ОСОБА_3

Заслухавши доповідача, ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, висновок прокурора, який заперечив з приводу задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали клопотання цивільного позивача про накладення арешту на майно, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Вимогами ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12015100060002625 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ст. 290 та ч. 3 ст. 358 КК України, а саме по факту незаконного заволодіння невстановленими особами елітних транспортних засобів, заміни номерних вузлів та агрегатів, підроблення свідоцтв про реєстрації.

03 жовтня 2017 року, ОСОБА_3 звернувся до начальника Кропивницького відділу поліції із заявою про притягнення ОСОБА_5, який шахрайським способом заволодів його коштами, під час переоформлення права власності на автомобіль «Тойота» до кримінальної відповідності, відомості про яке внесено до ЄРДР 24.10.2017 року.

24 жовтня 2017 року, слідчим Федічкіним Б.С до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017120020012010 були внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_3 вручена памятка про його право та обовязки, як потерпілого.

В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_3 подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 1000000,00 грн. у відшкодування завданої внаслідок злочину матеріальної шкоди.

Дослідивши матеріали судового провадження та представлені ОСОБА_3 письмові докази, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки матеріали доводять наявність законних та обгрунтованих підстав для накладення арешту на майно, з метою забезпечення цивільного позову.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, відповідно до положень ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, а саме з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

На даній стадії судового розслідування, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобовязаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є арешт майна.

Згідно ст. 173 КПК України арешт на майно з метою забезпечення цивільного позову накладається за наявності обґрунтованої підозри, заявленого цивільного позову та встановленого розміру завданої шкоди.

Сукупність доданих до клопотання матеріалів вказує на наявність обґрунтованої підозри, потерпілою стороною в рамках кримінального провадження № 12017120020012010 заявлено цивільний позов та надано достатньо даних на обґрунтування його розміру.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо наявності підстав для накладення арешту на майно. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Виходячи з принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності ОСОБА_5, колегія суддів вважає, що арешту підлягає рухоме та нерухоме майно, грошові кошти в сумі 1000000,00 грн., яка дорівнює розміру заявленого ОСОБА_3 цивільного позову.

Таким чином, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановлення нової ухвали, якою, у відповідності до вище наведених обставин клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково та накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти ОСОБА_5, із забороною його відчуження.

Визначальним в цій справі є те, що арешт майна здійснюється для відшкодування реальної шкоди, завданої ОСОБА_8 внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), що чітко регламентовано ст. 170 КПК України та узгоджується з основними завданнями кримінального судочинства, у тому числі забезпечення права потерпілого на відшкодування шкоди, в інший спосіб захистити права та законні інтереси ОСОБА_3, при бездіяльності слідчого та прокурора, колегія суддів не вбачає, а тому клопотання його представника адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Змінену апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 та його адвоката ОСОБА_4 задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 листопада 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про арешт майна, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання цивільного позивача ОСОБА_3 задовольнити частково.

У кримінальному провадженні № 12017120020012010 від 24.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, з метою забезпечення цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_5 шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти розміщені в банківських установах, яке належить на праві власності, спільної сумісної чи часткової власності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на суму 1000000 (один мільйон) гривень.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді - підписи

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2