Стягнути майнову та моральну шкоду за надання неякісної косметичної процедури - можливо (Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу, справа № 216/5484/16-ц від 19.02.2020)

В погоні за красою та молодістю жінки готові вдаватися до різних хитрощів. У цій же справі твердження «краса потребує жертв» набуло буквального значення.

Після відвідання косметичного салону позивачка не лише не отримала позитивного результату, а й нашкодила своєму здоров’ю.

Фабула судового акту: Позивачці зателефонував відповідач і запропонував прийняти участь у безкоштовних процедурах косметичної продукції. Згодом він також запропонував вже не безкоштовно, а за немалі гроші придбати косметологічний апарат.

Пізніше позивачка звернулася до відповідача з проханням розірвати договір та повернути назад апарат, оскільки після проведеної косметичної процедури у неї пішла алергічна реакція на даний вид косметики.

На консультації алерголога їй було встановлено діагноз дерматит обличчя.

На її думку з боку відповідача мала місце недобросовісна підприємницька діяльність, оскільки їй був проданий неякісний, ненатуральний товар, який викликав алергічну реакцію.

Не досягши взаєморозуміння з недобросовісним продавцем позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу апарату, а також стягнути з відповідача завдану майнову шкоду та завдану моральну шкоду.

Суд став на сторону позивачки, дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, вимагати заміни товару.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантується право споживача на належну якість продукції шляхом зобов`язання виконавця передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Таким чином, на користь позивачки відповідно до рішення суду було стягнуто завдану майнову шкоду та моральну шкоду у розмірі 5000,00 гривень.

Аналізуйте судовий акт: ВП/ВС: Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (ВП/ВС у справі № 752/17832/14-ц від 15.12.2020)

Шкода, завдана ушкодженням здоров'я внаслідок порушення будівельних норм, зокрема облаштування ґанку в магазині підлягає відшкодуванню (ВС/КЦС у справі № 404/7922/17 від 12 листопада 2020 р.)

При визначенні розміру моральної шкоди суд повинен обґрунтувати своє рішення, а не лише послатись на критерії розумності та справедливості (ВС/ККС у справі № 372/3192/18 від 25.08.2020)

Справа № 216/5484/16-ц

провадження №2/216/186/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Бутенко М.В.

за участю:

секретаря судового засідання Клименко О.В.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів. Заяву обґрунтовує наступним: на початку березня 2016 року позивачу на мобільний телефон зателефонував відповідач і запропонував прийняти участь у безкоштовних процедурах косметичної продукції бренду « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Які саме процедури будуть проводитися позивачу не було повідомлено, при цьому позивача запевнили, що їх проведуть абсолютно безкоштовно 07.03.2015 року позивач з`явилася на прийом разом зі своєю матір`ю. Працівники відповідача нанесли їй на обличчя крем, використовували при цьому апарат «Twinrey» для догляду за обличчям, про який пояснили, що він сприяє більш глибокому проникненню поживних речовин із засобу в клітини і допомагає швидше досягти поставлених цілей щодо оздоровлення та омолодження шкіри. Потім запропонували придбати цей прилад абсолютно безкоштовно, зауваживши, що така акція діє лише сьогодні, а дійсна вартість цього приладу складає багато коштів. Окрім безкоштовного приладу, позивачу запропонували придбати натуральні косметичні засоби у розстрочку, не віддаючи прилад без них та акцентуючи увагу на тому, що тільки сьогодні діє спеціальна знижка на вартість цього товару і те, що всі косметичні засоби протестовані та пройшли клінічні випробування й експертизи в Ізраїлі. Позивача переконали у вигідності покупки і запропонували укласти договір купівлі-продажу продукції під товарним знаком «ІНФОРМАЦІЯ_1» на загальну суму 14 973 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн. з розстрочкою виплати на 24 місяці. Розстрочку (кредит) оформили на місці від Альфа-Банку.

Позивач звернулася до відповідача з проханням розірвати договір та повернула назад товар, про що 09.03.2015 року написала власноручно заяву, яку їй продиктував працівник даної компанії, так як після проведеної косметичної процедури у позивача пішла алергічна реакція на даний вид косметики, а саме: погіршилося самопочуття у неї та у її матері. Працівник компанії пояснив, що договір буде розірвано, коли позивач надасть довідку від лікаря-алерголога.

Позивач пройшла консультацію алерголога 12.03.2015 року, де їй було встановлено діагноз: дерматит обличчя, та рекомендовано курс лікування. Дану довідку з КЗ Криворізька міська лікарня № 11, позивач надала працівникам відповідача 13.03.2015 року. Після цього, працівники відповідача зателефонували їй, запросили на особисту розмову, зробили тест, який повинні були зробити в першу процедуру, та зробили комп`ютерну діагностику стану шкіри (вологість, еластичність, жирність, гладкість, пори, пігментацію, зморшки). На запитання позивача що до її реакції, їй відповіли, що це - погода (погода 07.03.2015 року не змінювалася). Потім позивачу повернули продукцію, запевнив, що косметична продукція професійна, високоякісна, класу «Люкс», для домашнього використання, націлена на повноцінний догляд та омолодження шкіри і створена на натуральній основі, і лише у разі наявності алергії на їх продукцію (а це можливо встановити тільки в ході її використання), вони розірвуть з позивачем договір та повернуть грошові кошти. На даних косметичних процедурах, була присутня лише позивач, інших запрошених клієнтів не було.

Як і після першої процедури, так і після повторної процедури, у позивача була алергічна реакція, яка проявилася в поганому самопочутті, і сильному серцебитті, в почервонінні очей, в результаті чого позивач знову звернулася до працівників відповідача, на що останні дали їй додаткові рекомендації та переконали, що алергічної реакції не може бути, оскільки всі косметичні засоби створені на натуральній основі. Позивач сама не користувалася придбаною косметичною продукцією, і неодноразово зверталася до відповідача з проханням розірвати з нею договір і повернути кошти, однак такі звернення не дали бажаного результату. 26.03.2015 року позивач звернулася до Альфа-Банку з заявою, в якій просила розірвати кредитний договір, в зв`язку з тим, що вона не може використовувати дану продукцію, маючи на неї алергічну реакцію. Але їй у цьому було відмовлено, в зв`язку зі спливом часу.

Згодом на мобільний телефон позивачу надійшло SMS- повідомлення, з якого вона дізналася про необхідність погасити кредит. Кредит позивач погасила в повному обсязі, про що свідчить квитанція про сплату кредиту на загальну суму 15 776,69 грн.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами позивач змушена звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Вважає, що з боку відповідача мала місце недобросовісна підприємницька діяльність, оскільки їй був проданий неякісний, ненатуральний товар, який викликав алергічну реакцію.

Просить суд винести рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу № 431 від 07.03.2016 року, укладений між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 . Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у розмірі 15 776 (п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 69 копійок. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надала на адресу суду заяву, у якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд ухвалити рішення на користь позивача, не проти, щоб справа розглядалася у заочному порядку.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, судові повістки направлені йому за адресою зазначеною в позовній заяві не отримує, інформації щодо іншої адреси для листування в порушення вимог ст. 131 ЦПК України суду не надано. За правилами ст.128-130 ЦПК України, відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, не надав суду жодної заяви або клопотання. На думку суду, така поведінка відповідача свідчить про недобросовісне користування правами сторони у цивільному процесі, у зв`язку з чим суд визнає неповажною неявку відповідача та вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, та зі згоди представника позивача, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи судом встановлено, що на початку березня 2016 року сторони уклали договір купівлі-продажу продукції під товарним знаком «ІНФОРМАЦІЯ_1» на загальну суму 14 973 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн. з розстрочкою виплати на 24 місяці. Розстрочку (кредит) оформили на місці від Альфа-Банку.

Позивач зверталася до відповідача з проханням розірвати договір та повернути назад товар, про що 09.03.2015 року написала власноручно заяву, так як після проведеної косметичної процедури у позивача пішла алергічна реакція на даний вид косметики, а саме: погіршилося самопочуття у неї та у її матері.

Позивач пройшла консультацію алерголога 12.03.2015 року, де їй було встановлено діагноз: дерматит обличчя, та рекомендовано курс лікування. Дану довідку з КЗ Криворізька міська лікарня № 11, позивач надала працівникам відповідача 13.03.2015 року.

Позивач сама не користувалася придбаною косметичною продукцією, і неодноразово зверталася до відповідача з проханням розірвати з нею договір і повернути кошти, однак такі звернення не дали бажаного результату.

26.03.2015 року позивач звернулася до Альфа-Банку з заявою, в якій просила розірвати кредитний договір, в зв`язку з тим, що вона не може використовувати дану продукцію, маючи на неї алергічну реакцію. Але їй у цьому було відмовлено, в зв`язку зі спливом часу.

Згодом на мобільний телефон позивачу надійшло SMS- повідомлення, з якого вона дізналася про необхідність погасити кредит. Кредит позивач погасила в повному обсязі, про що свідчить квитанція про сплату кредиту на загальну суму 15 776,69 грн.

Вважає, що з боку відповідача мала місце недобросовісна підприємницька діяльність, оскільки їй був проданий неякісний, ненатуральний товар, який викликав алергічну реакцію.

Статтею 526 ЦК України встановлена презумпція належного виконання зобов`язань, відповідно до якої зобов`язання вважається виконаним належним чином, поки сторона не доведе протилежного.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на неналежну якість товару, а саме: наявність у неї алергічної реакції, що вважає істотним недоліком товару, про що свідчить додана до справи довідка алерголога.

Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, вимагати заміни товару.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

З наданого позивачем висновку лікаря - алерголога від 12 березня 2015 року встановлено діагноз: дерматит обличчя в стані неповної релаксації. Появу висипань пов`язано лише з застосуванням косметологічних засобів «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантується право споживача на належну якість продукції шляхом зобов`язання виконавця передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров`я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища, встановлюються нормативними документами. Щодо окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами. На товари, що ввозяться на територію України, повинен бути передбачений законодавством документ, який підтверджує їх належну якість.

За ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

Відповідно до встановлених вимог державними стандартами ДСТУ 5010:2008 на кожній одиниці тари з парфумерно-косметичного засобу виробу має міститись інформація, в тому числі особливі застережні заходи, що у випадку з даною косметикою не дотримано даних вимог, що ставить під сумнів надані відповідачем сертифікати відповідності даної продукції.

Статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника - розірвання договору.

Частиною 1 п. 2 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживача" передбачає, що нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману.

Відповідно до ч. 6 статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів" усі правочини, здійснені з використанням такої схеми, є недійсними.

Згідно ч.2 ст.19 ЗУ «Про захист прав споживача» підприємницька діяльність є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов`язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно з п.п.7, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Окрім того, позивач вважає, що діями відповідача їй завдана моральна шкода, оскільки в неї тривалий час був алергічний приступ: почервоніння очей, задуха, слабкість, висипання на обличчі. Позивач хвилювалася, ходила постійно до лікаря алерголога, нервувала, в зв`язку з чим у неї підіймався тиск і були сильні головні болі, що і є підтвердженням душевних страждань, пов`язаних саме з алергічною реакцією на косметику «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що їй була завдана моральна шкода, оскільки, саме неправомірними діями відповідача порушені її права. Моральну шкоду позивач оцінює в 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).

Із врахуванням обставин справи, що мають суттєве значення, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі, визнавши договір недійсним та стягнувши на користь позивача завдану їй моральну та матеріальну шкоду.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно вимог ст. 6 Закону України «Про судовий збір», який діяв на 2016 рік, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, та становить 551,20 грн. За подання позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже з урахуванням задоволення позову в повному обсязі та в зв`язку з тим, що при поданні позову, позивач був звільнений від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 551,20 грн .+ 551,20 грн. + 551,20 грн. =1653,60 грн.

Керуючись ст.ст. 5-8 12-19 23 89 128 131 136 141 197 258-259 263 265 268 280-283 354-355 ЦПК України, ст.ст. 23 203 215 216 229 230 526 651 678 1167 ЦК України, ст.ст. 10 11 60 88 213-215 224-226 ЦПК України, Законом України «Про захист прав споживачів», п. 7, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України у від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 431 від 07.03.2016 року, укладений між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 .

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у розмірі 15 776, 69 грн. (п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят шість гривень 69 копійок).

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1653,60 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя: М. В. Бутенко