Справа "Рамішвілі проти України": Неналежна медична допомога є підставою для застосування ЄСПЛ тимчасових заходів (Правило 39) та надання справі статусу пріоритетної (заява №79912/13, від 22.10.2020 р.)

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Справа

Фабула судового акту: Заяву до ЄСПЛ було подано 09 грудня 2013 р. У своїй заяві заявник скаржився на ненадання йому належної медичної допомоги під час тримання під вартою. 19 березня 2014 р. Суд застосовував тимчасовий захід відповідно до Правила 39 Регламенту Суду і справі було надано статус пріоритетної відповідно до Правила 41 Регламенту Суду. У листопаді 2014 р. тимчасовий захід було скасовано.

Суть справи:

Порушення статті 3 Конвенції

Заявник, утримуючись під вартою, страждав на міопатію високого ступеня, відшарування сітківки лівого ока та початкову катаракту обох очей. Суд зауважив, що оскільки заявник страждав на серйозні захворювання, відповідно, він міг зазнати значного занепокоєння щодо того, чи була належною надана йому медична допомога.

Суд посилаючись на свою практику, нагадав, що у разі потреби державні органи повинні забезпечити регулярність і систематичність нагляду та наявність плану терапевтичних заходів з метою ефективного лікування захворювань ув’язненої особи або запобігання ускладненню наявних захворювань. Крім того, Суд підкреслив, що медична допомога, яка надається в установах виконання покарань, має відповідати рівню допомоги, яку державні органи зобов’язалися надавати для всього населення. Проте, це не означає, що кожному затриманому має гарантуватися медичне лікування на тому самому рівні, що й у найкращих медичних закладах поза межами установ виконання покарань.

Розглянувши матеріали даної справи, Суд відзначив, що заявник, утримуючись під вартою, зіткнувся з затримками в отриманні консультацій з лікарем, або взагалі з відсутністю таких консультацій, а також із затримками у проведенні медичного обстеження, та непроведенням рекомендованого оперативного лікування лівого ока. Така ситуація, пов’язана з ненаданням заявнику належної медичної допомоги, тривала 4 місяці та 8 днів, що враховуючи обставини справи, було визнано Судом достатнім для констатації порушення статті 3 Конвенції у даній справі.

За цих підстав, Суд постановив сплатити заявнику 7 500 євро, в якості відшкодування моральної шкоди, та 250 євро, в якості відшкодування судових та інших витрат, понесених під час провадження у Суді.

Аналізуйте наступні судові акти: «Кардава проти України» (заява №19886/09)

«Медяніков проти України»: (заява № 31694/06, від 19.02.2019 р.)

«Чуприна проти України»: (заява № 876/16, від 29.01.2019 р.)

«Пивоварник проти України»: (заява № 29070/15, від 06.10.2016 р.)

«Іванов і Кашуба проти України»: (заяви № 12258/09 та № 54754/10, від 29.01.2019 р.)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «РАМІШВІЛІ ПРОТИ УКРАЇНИ»

(CASE OF RAMISHVILI v. UKRAINE)

(Заява № 79912/13)

РІШЕННЯ

СТРАСБУРГ

22 жовтня 2020 року

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Рамішвілі проти України»

Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ладо Чантурія (Lado Chanturia) Голова,
Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),
Аня Сайбер-Фор (Anja Seibert-Fohr), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 29 вересня 2020 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

1. Справу було розпочато за заявою, поданою 09 грудня
2013 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

2. Заявника представляв пан Д. Говор, юрист, який практикує у
м. Вінниця.

3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).

4. 19 березня 2014 року Суд застосовував тимчасовий захід відповідно до Правила 39 Регламенту Суду і справі було надано статус пріоритетної відповідно до Правила 41 Регламенту Суду. 10 листопада 2014 року тимчасовий захід було скасовано.

5. Відомості щодо заявника та інформація про заяву наведені у таблиці в додатку.

6. Заявник скаржився на ненадання належної медичної допомоги під час тримання під вартою.

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 3 КОНВЕНЦІЇ

7. Заявник скаржився на ненадання йому належної медичної допомоги під час тримання під вартою. Він посилався на статтю 3 Конвенції, яка передбачає таке:

Стаття 3

«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.»

8. Суд зазначає, що заявник страждав на серйозні захворювання, як зазначено у таблиці в додатку, що впливали на його повсякденну діяльність. Отже, він міг зазнати значного занепокоєння щодо того, чи була належною надана йому медична допомога.

9. Суд повторює, що «належність» медичної допомоги залишається найбільш важким елементом для визначення (див. рішення у справі «Блохін проти Росії» [ВП] (Blokhin v. Russia) [GC], заява № 47152/06, пункт 137, ЄСПЛ 2016). У цьому контексті зрозуміло, що державні органи повинні забезпечити оперативність і точність постановки діагнозу та лікування (див. рішення у справах «Горбуля проти Росії» (Gorbulya v. Russia), заява № 31535/09, пункт 62, від 06 березня 2014 року та «Похлєбін проти України» (Pokhlebin v. Ukraine), заява № 35581/06, пункт 62, від 20 травня 2010 року, з подальшими посиланнями), а у випадку, коли це викликано медичним станом, – регулярність і систематичність нагляду та наявність плану терапевтичних заходів з метою ефективного лікування захворювань ув’язненої особи або запобігання їхньому ускладненню (див., inter alia, рішення у справах «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), заява № 30628/02, пункт 74, від 18 грудня 2008 року та «Колесникович проти Росії» (Kolesnikovich v. Russia), заява № 44694/13, пункт 70, від 22 березня 2016 року, з подальшими посиланнями). Суд підкреслює, що медична допомога, яка надається в установах виконання покарань, має відповідати рівню допомоги, яку державні органи зобов’язалися надавати для всього населення. Проте це не означає, що кожному затриманому має гарантуватися медичне лікування на тому самому рівні, що й у найкращих медичних закладах поза межами установ виконання покарань (див., наприклад, рішення у справах «Садретдінов проти Росії» (Sadretdinov v. Russia), заява № 17564/06, пункт 67, від 24 травня 2016 року та «Коновальчук проти України» (Konovalchuk v. Ukraine), заява № 31928/15, пункт 52, від 13 жовтня 2016 року, з подальшими посиланнями).

10. Розглянувши всі надані матеріали, Суд визначив недоліки у лікуванні заявника, наведені у таблиці в додатку. Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі (див. рішення у справах «Невмержицький проти України» (Nevmerzhitsky v. Ukraine), заява № 54825/00, пункти 103 – 105, ЄСПЛ 2005II (; «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, пункти 104 – 106, від 28 березня 2006 року та «Логвиненко проти України» (Logvinenko v. Ukraine), заява № 13448/07, пункти 68 – 78, від 14 жовтня 2010 року). Беручи до уваги свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі заявник не отримав вичерпної та належної медичної допомоги під час тримання під вартою.

11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статті 3 Конвенції.

II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

12. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»

13. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Логвиненко проти України» (Logvinenko v. Ukraine), пункти 89 – 95) Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку.

14. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

  1. Оголошує заяву прийнятною;
  2. Постановляє, що заява свідчить про порушення статті 3 Конвенції у зв’язку з неналежною медичною допомогою під час тримання під вартою;
  3. Постановляє, що:
    1. упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суми, зазначені у таблиці в додатку, за курсом на день здійснення платежу;
    2. із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 22 жовтня 2020 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.

Лів Тігерштедт Ладо Чантурія

(Liv Tigerstedt) (Lado Chanturia)

В.о. заступника Секретаря Голова

ДОДАТОК

Заява зі скаргою за статтею 3 Конвенції

(неналежна медична допомога під час тримання під вартою)

79912/13

09.12.2013

Сандро Георгійович РАМІШВІЛІ

1974

Дмитро Ігорович Говор

м. Вінниця

Міопатія високого ступеня, відшарування сітківки лівого ока та початкова катаракта обох очей

відсутність або затримка в отриманні консультації з лікарем,

відсутність / затримка в проведенні медичного обстеження, відсутність в рекомендованій операції лівого ока

З 12.11.2013 до

19.03.2014

4 місяці та 8 днів

7 500

250

№ заяви,
дата подання

П.І.Б. заявника,
дата народження

П.І.Б. представника та місцезнаходження

Основне захворювання

Недоліки у лікуванні

Сума, присуджена

заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди (в євро)

Сума, присуджена заявнику в якості відшкодування судових та інших витрат (в євро)


Наведений переклад рішення розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за посиланням:

https://minjust.gov.ua/files/general/2020/11/19/20201119225454-13.docx

977
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
1