Справа "Коростильов та інші проти України": Справа висвітлює обставини, за яких ЄСПЛ може приймати рішення менше ніж за один рік з моменту подання заявником скарги (заява №37790/18, від 11.07.2019 р.)

Фабула судового акту: Справу було розпочато за заявою, поданою до Суду проти України 31 липня 2018 р. Рішення по справі було прийнято 11 липня 2019 р. Заявник скаржився на надмірну тривалість досудового тримання його під вартою за п. 3 ст. 5 Конвенції, відсутність відшкодування за незаконне затримання або тримання під вартою за п. 5 ст. 5 Конвенції, та надмірну тривалість кримінального провадження за п. 1 ст. 6 Конвенції. Оскільки Суд вже неоднаразово встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі, на розгляд даної справи та винесення у ній рішення Суду знадобилося менше одного року після подання заявником скарги, що можна вважати надзвичайно швидким розглядом справи ЄСПЛ.

Суть справи: Строк тримання заявника під вартою складав 4 роки та 6 місяців. При цьому тривалість кримінального провадження щодо нього складала 5 років та 6 місяців. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачав жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг.

З огляду на свою практику з цих питань, Суд вирішив, що у цій справі тривалість досудового тримання заявника під вартою була надмірною. У заявника дійсно не було можливості отримати відшкодування за таке надмірно тривале тримання. Тривалість кримінального провадження щодо нього була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».

За таких обставин, Судом було визнано порушення пунктів 3 та 5 статті 5 та пункту 1 статті 6 Конвенції.

Суд постановив сплатити заявнику 3 600 євро, в якості відшкодування моральної шкоди.

Аналізуйте наступні судові акти: «Талаліхіна проти України» (заява №13919/12, від 22.10.2020 р.)

«Штепа проти України» (заява №16349/17, від 24.10.2019 р.)

«Распряхін проти України» (заява №70878/12, від 28.05.2020 р.)

«Канна та Циганок проти України» (заяви №24751/10 та №63824/10, від 04.07.2019 р.)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «КОРОСТИЛЬОВ ПРОТИ УКРАЇНИ»

(CASE OF KOROSTYLYOV v. UKRAINE)

(Заява № 37790/18)

РІШЕННЯ

СТРАСБУРГ

11 липня 2019 року

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Коростильов проти України»

Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Йонко Грозєв (Yonko Grozev), Голова,
Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),
Андре Потоцький (André Potocki), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 20 червня 2019 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявою, поданою до Суду проти України 31 липня 2018 року на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

2. Заявника представляв пан О.А. Ігнатов, юрист, який практикує у м. Дніпро.

3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).

ФАКТИ

4. Відомості про заявника та інформація про заяву наведені в таблиці у додатку.

5. Заявник скаржився на надмірну тривалість досудового тримання його під вартою. Він також висував інші скарги за положеннями Конвенції.

ПРАВО

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявник скаржився, головним чином, на необгрунтовану тривалість досудого тримання його під вартою. Він посилався на пункт 3 статті 5 Конвенції, яка передбачає таке:

Пункт 3 Статті 5

«3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті … має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.»

7. Суд зауважує, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені у низці його попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Кудла проти Польщі» [ВП]
(Kudła v. Poland) [GC], заява № 30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000‑XI та «Маккей проти Сполученого Королівства» [ВП] (McKay v. the United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пункти 41 – 44, ЄСПЛ 2006‑X з подальшими посиланнями).

8. У справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) (заява № 40107/02, рішення від 10 лютого 2011 року) та «Ігнатов проти України» (Ignatоv v. Ukraine) (заява № 40583/15, рішення від 15 грудня 2016 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість досудового тримання заявника під вартою була надмірною.

10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.

II. {C}ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ за УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ

11. Заявник подав інші скарги, які також порушують питання за Конвенцією з огляду на усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків у згаданому рішенні у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) щодо відсутності компенсації за незаконне затримання або тримання під вартою, та у рішенні у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine) (заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року) щодо надмірної тривалості кримінального провадження.

III. {C}ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

12. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»

13. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Ігнатов проти України» (Ignatov
v. Ukraine) Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку.

14. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Оголошує заяву прийнятною;

2. {C}Постановляє, що ця скарга свідчить про порушення пункту 3
статті 5 Конвенції щодо надмірної тривалості досудового тримання під вартою;

3. Постановляє, що було порушено Конвенцію щодо інших скарг, поданих за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку);

4. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену у таблиці в додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 11 липня 2019 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.

Лів Тігерштедт Йонко Грозєв
(Liv Tigerstedt) (Yonko Grozev)

В.о. заступника Секретаря Голова

ДОДАТОК

Заява зі скаргою за пунктом 3 статті 5 Конвенції

(надмірна тривалість досудового тримання під вартою)

Наведений переклад рішення розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за посиланням:

https://minjust.gov.ua/files/general/2019/07/31/20190731155833-27.docx