Словосполучення «не виключає того, що», застосоване судом апеляційної інстанції, свідчить про те, що суд апеляційної інстанції обґрунтовуючи правову позицію допустив припущення (ВС КАС, № 420/4613/19 від 08.06.2022р.)

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, що словосполучення «не виключає того, що», застосоване судом апеляційної інстанції, свідчить про те, що суд апеляційної інстанції обґрунтовуючи правову позицію допустив припущення.

Отже, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Фабула судового акту: Позивач звернувся до суду з позовом до управління пенсійного фонду щодо призначення пе

нсії за вислугу років відповідно до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позов обгрунтовано тим, що потенційний пенсіонер вважає, що має право на пенсію за вислугу років, оскільки перебував у штаті плавскладі морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення) та після досягнення 55 років і при стажі роботи - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі – відноситься до осіб, на яких розповсюджується дана норма.

Частина трудового стажу позивача припадала на роботу у плавскладі на морському буксирі, який за даними відповідного регістру, мав статус як судно із «необмеженим районом плавання», що видавалось позивачем як найвища категорія промислових суден.

Суд першої інстанції погодився із доводами позивача. Однак суд апеляційної інстанції виразив сумнів щодо виконання робіт вищевказаного буксиру у відкритому морі.

Апеляційний суд прийшов до протилежного висновку, вказавши у тексті постанови, що не виключено, що вказаний буксир міг належить до портових суден, що постійно працюють на акваторії порту; до службово-допоміжних суден, роз`їзних суден; суден приміського і внутріміського сполучення, а в такому випадку, строк роботи на такому судні не має включатись до стажу роботи, що дає право на пільги під час виходу на пенсію.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Словосполучення «не виключає того, що», застосоване судом апеляційної інстанції, свідчить про те, що суд апеляційної інстанції обґрунтовуючи правову позицію допустив припущення.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року

м. Київ

справа № 420/4613/19

провадження № К/9901/7698/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Стрелець Т.Г., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В., Яковлєва О.В. від 26 лютого 2020 року,

УСТАНОВИВ:

Вступ

1. Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням відповідача позивачу відмовлено у призначені пенсії, у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи за спеціальністю 12 років 6 місяців. До спеціального стажу не були зараховані певні періоди роботи. Уважаючи рішення відповідача протиправним, позивач оскаржив його до суду.

2. Зважаючи на встановлені обставини справи, доводи учасників справи, позицію судів попередніх інстанцій, вирішуючи справу, Суду слід дати відповідь на такі питання: 1) чи розповсюджується Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року на спірні правовідносини? 2) чи підлягає зарахуванню до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», набутий позивачем у період з 21 травня 1984 року по 09 грудня 1985 року на території Естонської Республіки відповідно до Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05 жовтня 2010 року? 3) чи не відносився морський буксир «Даймонд Н» у період з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року до портових суден, що постійно працюють на акваторії порту; до службово-допоміжних суден, роз`їзних суден; суден приміського і внутріміського сполучення?

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

3. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 10 травня 2019 року № 14 «Про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії»;

- зобов`язати Білгород-Дністровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно із пунктом «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення - 12 лютого 2019 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 10 травня 2019 року № 14 «Про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно із пунктом «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення - 12 лютого 2019 року.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

6. У трудовій книжці серії НОМЕР_1 на ім`я позивача міститься запис від 21 травня 1984 року: «Принят на работу в плавсостав мастером добычи на промысловые суда по добыче и обработке рыбы», з якого можливо зробити висновок, що робота позивача на Естонському виробництві об`єднання рибної промисловості «Естрибпром» була пов`язана зі шкідливими і важкими умовами праці, що не потребує інших способів доведення цього факту.

7. Також суд першої інстанції вказав на безпідставність посилання відповідача на пункт 1 статті 6 Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення, ратифікованої Законом України від 02 листопада 2011 року, згідно якої право на пенсію виникає на підставі законодавства однієї Сторони без урахування страхового стажу, набутого на підставі законодавства іншої Сторони, то відповідна Сторона призначає пенсію тільки за страховий стаж, набутий на підставі свого законодавства, незалежно від проживання на території однієї із Сторін.

8. Суд вказав, що Сторонами цієї Угоди є Україна та Естонська Республіка, тобто незалежні держави, утворені після розпаду СРСР у 1991 році, а позивач не працював у Естонії як незалежній державі, відтак застосування положень зазначеної угоди є помилковим та суперечить статті 58 Конституції України.

9. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року скасовано, та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних доказів того, що роботу у період з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року в «Судоходно-буксирній компанії «Новофлот» м/б «Даймонд Н» можливо зарахувати до спеціального стажу, професія або характер виконуваної роботи, який відноситься до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як з відповіді ДП «Класифікаційне товариство Регістр Судноплавства України» № 11.17-1049 від 12 червня 2019 року, згідно якої судно «Даймонд Н» мало необмежений район плавання, що не виключає того, що зазначене судно в період з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року постійно працювало на акваторії порту, або, що судно не відноситься до службово-допоміжного, роз`їзного, приміського і середміського сполучення.

11. Суд апеляційної інстанції зазначив, що Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05 жовтня 2010 року є спеціальною нормою міжнародного права, якою встановлені інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України, тому застосовуються норми міжнародного договору.

12. Так, згідно пункту 3 статті 6 Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення якщо право на пенсію виникає на підставі спеціального закону та/або у зв`язку із здійсненням трудової діяльності у певній професії або у певних умовах, то пенсію на цій підставі призначає і виплачує тільки та Сторона, на території якої виникло право на пенсію, і тільки згідно із своїм законодавством. Періоди трудової діяльності у певній професії або у певних умовах, набуті згідно із законодавством Сторін, не підсумовуються. Якщо згідно із вищезазначеним законодавством будь-якої із Сторін право на пенсію не виникає, то при призначенні пенсії ці періоди враховуються на загальних підставах.

13. За правилами пункту 6 статті 6 вказаної Угоди при призначенні пенсії, компетентні установи кожної із Сторін обчислюють страховий стаж та доходи тільки відповідно до свого національного законодавства.

14. Отже, при призначені в Україні пенсії на пільгових умовах чи за вислугу років пільговий (спеціальний) страховий стаж, набутий на території Естонії, не враховується.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 12 лютого 2019 року звернувся із заявою до Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

17. Рішенням Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 10 травня 2019 року № 14, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії, у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи за спеціальністю 12 років 6 місяців. Пенсійним органом встановлено, що страхової стаж ОСОБА_1 становить 34 роки 10 місяців 11 днів, в тому числі стаж роботи плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості - 11 років 11 місяців 23 дні.

18. До спеціального стажу не були зараховані періоди роботи:

- з 21 травня 1984 року по 09 грудня 1985 року в Естонському виробництві об`єднання рибної промисловості «Естрибпром»;

- з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року в «Судоходно-буксирній компанії «Новофлот» м/б «Даймонд Н».

19. Уважаючи рішення Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 10 травня 2019 року № 14 протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

20. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а згідно якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Уточнюючі довідки мають надаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

21. Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції встановив, що у трудовій книжці ОСОБА_1 за періоди, щодо яких виник спір, зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для зарахування періоду з 21 травня 1984 року по 09 грудня 1985 року на промислових судах Естонського виробництва об`єднання рибної промисловості «Естрибпром», а з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року на посаді помічника капітана м/б «Даймонд» у ТОВ «Судоходно-буксирна компанія «Новофлот», до пільгового стажу, у зв`язку із відсутністю уточнюючих довідок, є помилковими.

22. Також позивач зазначив про помилковість застосування судом апеляційної інстанції Угоду між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05 жовтня 2010 року, не спростувавши, при цьому, висновки суду першої інстанції щодо дії норми у часі.

23. Позивач посилається на статтю 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, згідно якої для визначення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання чинності Угодою. Обчислення пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

24. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеської області подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, у якому воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права

25. Відповідно до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення) - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

26. Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

27. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

28. Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

29. Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

30. Спірними, у рамках розгляду цієї справи, є періоди роботи позивача з 21 травня 1984 року по 09 грудня 1985 року на промислових судах Естонського виробництва об`єднання рибної промисловості «Естрибпром», та з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року - на посаді помічника капітана м/б «Даймонд» у ТОВ «Судоходно-буксирна компанія «Новофлот».

31. Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

32. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при призначені в Україні пенсії на пільгових умовах чи за вислугу років, пільговий (спеціальний) страховий стаж, набутий на території Естонії, в силу приписів Угоди у сфері соціального забезпечення від 05 жовтня 2010 року, підписаною між Україною та Естонською Республікою, не враховується.

33. 05 жовтня 2010 року між Україною та Естонською Республікою була підписана Угода у сфері соціального забезпечення (ратифікована Україною 02 листопада 2011 року, набрала чинності для України 01 лютого 2012 року).

34. Відповідно до пункту 3 статті 6 вказаної Угоди якщо право на пенсію виникає на підставі спеціального закону та/або у зв`язку із здійсненням трудової діяльності у певній професії або у певних умовах, то пенсію на цій підставі призначає і виплачує тільки та Сторона, на території якої виникло право на пенсію, і тільки згідно із своїм законодавством. Періоди трудової діяльності у певній професії або у певних умовах, набуті згідно із законодавством Сторін, не підсумовуються. Якщо згідно із вищезазначеним законодавством будь-якої із Сторін право на пенсію не виникає, то при призначенні пенсії ці періоди враховуються на загальних підставах.

35. Згідно із пунктом 8 статті 6 зазначеної Угоди при призначенні пенсії, компетентні установи кожної із Сторін обчислюють страховий стаж та доходи тільки відповідно до свого національного законодавства.

36. Суд вважає, що Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, на яку посилається позивач, не підлягає застосуванню. Цю Угоду підписала Україна (на відміну від Естонської Республіки). За її умовами пенсійне забезпечення громадян держав-учасників Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони мешкають. Призначення пенсій проводять за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, зокрема пенсій на пільгових підставах та за вислугу років, громадянам держав-учасників Угоди враховують трудовий стаж, зароблений на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цієї Угоди.

37. Однак в цьому випадку Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05 жовтня 2010 року є спеціальним актом стосовно Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному нормативно-правовому акту, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

38. З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача, що стаж роботи позивача у період з 21 травня 1984 року по 09 грудня 1985 року на промислових судах Естонського виробництва об`єднання рибної промисловості «Естрибпром», набутий на території Естонської Республіки, не може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.

39. Також відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем не надано належних доказів того, що роботу у період з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року в «Судоходно-буксирній компанії «Новофлот» м/б «Даймонд Н» можливо зарахувати до спеціального стажу, професія або характер виконуваної роботи, який відноситься до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як з відповіді ДП «Класифікаційне товариство Регістр Судноплавства України» № 11.17-1049 від 12 червня 2019 року, згідно якої судно «Даймонд Н» мало необмежений район плавання, що не виключає того, що зазначене судно в період з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року постійно працювало на акваторії порту, або, що судно не відноситься до службово-допоміжного, роз`їзного, приміського і середміського сполучення.

40. Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

41. Словосполучення «не виключає того, що», застосоване судом апеляційної інстанції, свідчить про те, що суд апеляційної інстанції обґрунтовуючи правову позицію допустив припущення.

42. Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 09 січня 2020 року у справі № 826/16077/18, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

43. Враховуючи пільговий стаж позивача, який не є спірним - 11 років 11 місяців 23 дні та стаж за період з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року, що складає 9 місяців та 3 дні, що в сукупності складає більше 12 років 6 місяців, дає позивачу право на отримання пенсії за вислугу років.

44. Для правильного вирішення цього спору суду необхідно дослідити, на підставі належних та допустимих доказів, чи не відносився морський буксир «Даймонд Н» у період з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року до портових суден, що постійно працюють на акваторії порту; до службово-допоміжних суден, роз`їзних суден; суден приміського і внутріміського сполучення.

45. У свою чергу, відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Відповідно до пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

47. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, установити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Т.Г. Стрелець

В.М. Шарапа