Слідчий суддя зобов'язав прокурора протягом трьох днів прийняти постанову про закриття кримінального провадження (Ухвала судді Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О.В від 27 січня 2016р.)

Фабула судового акту:

Згадайте новину: Бездіяльність Шокіна дає право суду закривати справи проти Юри Єнакіївського

№ 1-кс/760/779/16

(№757/49263/15-к)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О.В., при секретарі Яковенко Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві скаргу адвоката Колеснікова Юрія Олександровича, який є захисником підозрюваного ОСОБА_2 на бездіяльність заступника Генерального прокурора України Столярчука Юрія Васильовича, яка допущена під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000207,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Колесніков Ю.О., який є захисником підозрюваного ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність заступника Генерального прокурора України державного радника юстиції Столярчука Ю.В., яка допущена під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000207.

Просив, з урахуванням доповнень до скарги, скасувати постанову уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №42015000000000207 від 29.12.2015 року про відмову в задоволені клопотання-скарги від 25.12.2015 року.

Зобов'язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №42015000000000207 розглянути клопотання-скаргу від 25.12.2015 року та вчинити дії, визначені п. 1 ч. 2 ст. 283, п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 284 КПК України в частині підозри ОСОБА_2, щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України.

Зобов'язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №42015000000000207 прийняти рішення про закриття вказаного кримінального провадження або про звернення до суду з обвинувальним актом.

Скарга вмотивована тим, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №32013110090000107 ОСОБА_2 29.12.2014 року було пред'явлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України.

21.02.2015 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 виділено в окреме кримінальне провадження, яке внесено до ЄРДР за №42015000000000207.

Вважає, що рішення про повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень прийнято передчасно та в порушення вимог глави 22 КПК України.

Бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №42015000000000207, полягає у незадоволенні клопотання-скарги від 25.12.2015 року, у невиконанні обов'язку з вчинення дій, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 283, п. 2 ч. 1 ч. 4 ст. 284 КПК України в частині підозри ОСОБА_2, щодо вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а також порушення ч. 1 та п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 28 КПК України, щодо недодержання розумного строку розслідування кримінального провадження.

З матеріалів справи по кримінальному провадженню №42015000000000207 вбачається, що за останній рік не було прийнято жодного процесуального рішення, що є порушенням прав громадянина ОСОБА_2, якого без наявності достатніх підстав підозрюють у вчиненні злочину, обмежено в пересуванні, щодо рухомого та нерухомого майна якого прийнято рішення про накладення арешту.

У зв'язку із неналежним здійсненням своїх обов'язків, прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42015000000000207 не забезпечив швидке, повне та неупереджене розслідування вказаного кримінального правопорушення.

Внаслідок сукупності порушень прокурором вимог та положень норм міжнародного права Конституції України, чинного кримінального процесуального законодавства України його бездіяльність та процесуальне рішення у зазначеному кримінальному провадженні є незаконними, оскільки наявні всі підстави для вчинення уповноваженими особами Генеральної прокуратури України процесуальних дій із задоволення клопотання в повному обсязі і прийняття вмотивованої постанови про закриття кримінального провадження №42015000000000207 щодо ОСОБА_2 за відсутності в його діянні об'єктивної і суб'єктивної сторони інкримінованого йому складу кримінального правопорушення, через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді.

Захисником у скарзі наводились доводи на обґрунтування посилань про відсутність доказів винуватості ОСОБА_2

При цьому захисник наводив також аргументи щодо закінчення строків досудового розслідування.

В судовому засіданні представник скаржника - адвокат Глазков Є. С. скаргу підтримав та просив про її задоволення.

Заступник Генерального прокурора України Столярчук Ю.В. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином відповідно до вимог КПК України.

Заслухавши пояснення представника скаржника, вивчивши та дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 10.04.21014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013110090000107 внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України.

В ході досудового розслідування №32013110090000107, ОСОБА_2 29.12.2014 року було пред'явлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України.

21.02.2015 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 було виділено в окреме кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000000207.

Скаржник вважає, що рішення про повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України, прийнято передчасно та в порушення вимог КПК України. В подальшому, прокурор, в порушення вимог ст. 283, п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України не виконав свій обов'язок щодо закриття кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_2

Не погоджуючись з вказаною бездіяльністю уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №42015000000000207, адвокатом Глазковим Є.С., який також є захисником ОСОБА_2, 25.12.2015 року було подане відповідне клопотання.

Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.

Постановою заступника Генерального прокурора України державним радником юстиції Столярчуком Ю.В. від 29.12.2015 року, відмовлено в задоволенні його клопотання, з посиланням на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 29.12.2014 року у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України ґрунтується на наявних в матеріалах досудового розслідування достатніх об'єктивних доказах та відповідно підстав для закриття кримінального провадження не встановлено.

Зазначена постанова від 29.12.2015 про відмову в задоволенні клопотання є необґрунтованою, прийнятою з грубими порушеннями норм чинного законодавства, з огляду на наступне.

Прокурор Генеральної прокуратури України у зв'язку з неналежним здійсненням своїх обов'язків в силу вимог ст.ст. 3 8 19 62 68 Конституції України, ст.ст. 2 8 9 28 КПК України не забезпечив швидке, повне та неупереджене розслідування кримінального провадження №42015000000000207, в частині того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був обвинувачений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як встановлено вище, в ході досудового розслідування №32013110090000107, ОСОБА_2 29.12.2014 року було пред'явлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України та 21.02.2015 року кримінальне провадження відносно нього було виділено в окреме кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000000207.

Разом із тим, кримінальне провадження №42015000000000207, розслідується проти ОСОБА_2 вже більше року.

Рішень про продовження строку досудового розслідування як по кримінальному провадженню №32013110090000107, так й по виділеному в окреме провадження 21.02.2015 року №42015000000000207 не приймалося.

Поняття «обвинувачення» трактується достатньо широко: як «офіційне повідомлення, виходить від компетентного державного органу та містить вказівку на вчинення кримінально-караного правопорушення». Це може бути і арешт, і початок слідства, коли особу притягують як підозрювану, і повідомлення про кримінальне переслідування.

Крім того, «у ряді випадків воно може приймати форму інших заходів, що передбачають таке твердження і що таким чином впливають на положення підозрюваного» (рішення Європейського суду з прав людини від 27.02.1980 року по справі Deweer, Series A: Judgements and Decisions, Volume 35 (1980), P.24; рішення Європейського суду з прав людини по справі Eckle v. Germany, 1982).

У справі «Меріт проти України» (п.70 рішення від 30.03.2004), Європейський суд з прав людини зазначив, що обґрунтування, надане Урядом в оцінці тривалості провадження, не відповідає прецедентній практиці Суду. Він нагадує, що у кримінальних справах «розумний строк», передбачений статтею 6 § 1 Конвенції, починається з того часу, коли особі було пред'явлено обвинувачення; це може статись як до моменту розгляду справи в суді, так і з дня арешту, дня, коли відповідна особа була офіційно повідомлена, що проти неї висунуте обвинувачення у справі, або з дня, коли було розпочато попереднє слідство (досудове розслідування).

У практиці Європейського суду з прав людини таким обвинуваченням визнається арешт, офіційне повідомлення про намір переслідувати у кримінальному порядку, а також початок попереднього розслідування (рішення Європейського суду з прав людини від 27.06.1968 по справі Wemhoff, P. 26; рішення ЄСПЛ від 27.06.1968 по справі Neumeiser, Р 41; рішення Європейського суду з прав людини від 16.07.1974 по справі Ringesein, P.45).

В Україні зазвичай таким першим офіційним повідомленням, як зазначає Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у Постанові Пленуму від 17.10.2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», є повідомлення про підозру і відповідно, «розумний строк» з цього моменту починає обраховуватись, як період досудового розслідування.

У даному випадку кримінального провадження щодо ОСОБА_2 таким офіційним повідомленням, від якого слід починати обраховувати розумний строк, є пред'явлення ОСОБА_2 повідомлення про підозру - 29.12.2014 року.

Адвокат Колесніков Ю.О. під час судового розгляду зазначив про те, що оскільки строки досудового розслідування закінчились, достатні докази винуватості підозрюваного відсутні, прокурор зобов'язаний вчинити дії, визначені ст.283 КПК України.

З огляду на вказане захисник просив скасувати постанову прокурора від 29.12.2015 року та зобов'язати розглянути клопотання у відповідності до положень КПК України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу.

Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 63 Конституції України та ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У відповідності до принципів і засад, гарантованих ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. При цьому, з урахуванням можливого продовження строку, загальний строк досудового розслідування згідно з ч. 2 ст. 219 КПК України не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Разом із тим, ст. 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Кримінальне провадження закривається згідно з ч. 1 ст. 284 КПК України у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення; або встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; або якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Відповідно до ч.2 ст. 283 КПК України прокурор зобов'язаний у такому випадку закрити кримінальне провадження у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру.

Слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 333 КПК України.

Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (ч.8 ст.223 КПК України).

Згідно ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Відповідно до ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.

Для розуміння поняття найкоротших, розумних строків досудового розслідування, то слід керуватися ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (Право на справедливий суд) та практикою Європейського суду з прав людини.

Зокрема, ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і стороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частина 2 також передбачає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.

Встановлено, що 25.12.2015 року заступник Генерального прокурора України державний радник юстиції Столярчук Ю.В., розглянувши матеріали кримінального провадження №42015000000000207 та клопотання захисника Глазкова Є.С. про закриття кримінального провадження за підозрою ОСОБА_2, виніс постанову про відмову у задоволенні клопотання адвоката.

Відповідно до ст. 110 КПК України, постанова слідчого повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, тобто таке процесуальне рішення повинно бути достатньо мотивованим та обґрунтованим, зрозумілим для особи, яка звернулась із клопотанням, в частині відмови у задоволенні її прохання.

В даному випадку слід визнати те, що постанова прокурора про відмову у задоволенні клопотання захисника є недостатньо вмотивована.

Прокурор відхиливши клопотання захисника залишив поза увагою, що розумний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 слід обраховувати з дати повідомлення про підозру - 29.12.2014 року.

Крім того, захисник просив закрити кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.

З даного приводу прокурор зазначив про відсутність наведених захисником обставин, які б спростовували обґрунтованість підозри, що свідчить про відсутність мотивування на заявлене клопотання.

Встановлено, що прокурором не було надано оцінку та не спростовано доказів, які прямо вказують на законність отримання ТОВ «Карпатибудінвест» коштів від ДП «Держекоінвест» за договором №2339/06 та спростовують відомості викладені у заяві про злочин Громадського об'єднання «Центр протидії корупції» від 05.12.2014 року та у протоколі допиту свідка.

А саме не надано оцінки висновку судово-економічної та будівельної експертизи, за договором №2339/06 від 26.02.2013 року укладеним з ДП «Дерекоінвест», ТОВ «Карпатибудінвест», яким встановлено факт виконання робіт в повному обсязі, їх відповідне документальне відображення та відсутність збитків ДП «Держекоінвест»;

-довідці ДПІ у м. Дружківка Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 23.04.2015 року №127/05-10-22/36404613 за результатами проведення зустрічної звірки ТОВ «Карпатибудінвест», щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Держекоінвест», на підставі постанови Генеральної прокуратури України, якою документально підтверджено реальність здійснення ТОВ «Карпатибудінвест» господарських відносин з ДП «Держекоінвест» їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а також відповідне відображення зазначених господарських операцій у податковому обліку;

-рішенню Господарського суду м. Києва від 15.07.2015 року по справі №910/24456/13, яким встановлено факт укладання договору №2339/06 між ДП «Держекоінвест» з ТОВ «Карпатибудінвест», та належне виконання умов зазначеного договору зі сторони ТОВ «Карпатибудінвест». Крім того, судом встановлено порушення умов договору зі сторони ДП «Держекоінвест» у частині здійснення розрахунків за виконані роботи та ухвалено рішення про стягнення з ДП «Держекоінвест» заборгованості;

-постанові Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року по справі №910/24456/13, якою залишено в силі рішення Господарського суду м. Києва.

В свою чергу, прокурор у своїй постанові не спростував доводів захисника викладених у клопотанні від 25.12.2015 року щодо необґрунтованого пред'явлення підозри ОСОБА_2 та лише процитував його доводи і зазначив, що вони є необґрунтованими та безпідставними, без зазначення правового обґрунтування та доказів.

Отже скарга захисника є повністю обґрунтованою, оскільки відсутність мотивування прийнятого рішення свідчить про неналежний розгляд клопотання прокурором в порядку ст. 220 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2 8 110 220 303 306-307 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Скаргу адвоката Колеснікова Юрія Олександровича, який є захисником підозрюваного ОСОБА_2 на бездіяльність заступника Генерального прокурора України Столярчука Юрія Васильовича, яка допущена під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000207 - задовольнити.

Постанову заступника Генерального прокурора України Столярчука Юрія Васильовича від 29.12.2015 року про відмову в задоволені клопотання у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42015000000000207 від 21.02.2015 року - скасувати.

Зобов'язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №42015000000000207 вчинити дії визначені п.1 ч.2 ст.283, п.2 ч.1, ч.4 ст.284 КПК України в частині підозри ОСОБА_2 та протягом трьох днів з часу постановлення ухвали слідчого судді, прийняти постанову про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42015000000000207 від 21.02.2015 року.

Протягом 24 годин з моменту прийняття уповноваженим прокурором у кримінальному провадженні постанови про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42015000000000207 від 21.02.2015 року зобов'язати уповноважену особу Генеральної прокуратури України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про закриття кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя