Систематична неявка представника органу влади в судові засідання є зловживанням процесуальними правами – окрема ухвала ВС ( справа № 320/10183/22)

Товариство подало позов до Петрівської сільської ради та Головного управління Держгеокадастру в Київській області про визнання протиправними та скасування пунктів 1 і 2 рішення Петрівської сільради від 8.07.2021 №397 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж» та витягів з цієї документації. Третьою особою у справі виступало Головне управління Державної податкової служби у Київській області.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 26.10.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024, задовольнив позов. Петрівська сільська рада подала касаційну скаргу, яка була прийнята до розгляду ухвалою Верховного Суду від 11.06.2024. ( Джерело : Судово-юридична газета)

Ухвалою Верховного Суду від 9.12.2024 призначено судове засідання із обов’язковою явкою представників відповідачів. Проте представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області без поважних причин не з’явився на засідання 17.12.2024, а також повторно — 28.01.2025, не повідомивши про причини неявки, що унеможливило заслуховування його пояснень по суті справи.

Згадайте новину: Зловживання правами – це оксюморон, - цікава думка Лідії Ізовітової

Верховний Суд встановив, що така поведінка відповідача є проявом зловживання процесуальними правами. Відповідно до статей 44 та 45 КАС України, учасники справи зобов’язані з’являтись до суду за викликом, якщо явку визнано обов’язковою, та добросовісно користуватись процесуальними правами.

Суд зауважив, що у разі виявлення зловживання процесуальними правами, суд зобов’язаний ужити заходів для запобігання таким порушенням, як передбачено частиною четвертою статті 45 КАС України. У справі були порушені принципи належного судочинства, що становить суспільну небезпеку.

У постанові наведено правові позиції ЄСПЛ щодо статті 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка забороняє зловживання гарантованими нею правами. Зокрема, вказано на рішення ЄСПЛ у справах «Perinçek v. Switzerland», № 27510/08, пункт 113; «Zdanoka v. Latvia», № 58278/00, пункт 99.

Суд також послався на Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи: R(84)5 (28 лютого 1984 року) та R(95)5 (7 лютого 1995 року), у яких визначено принципи ефективного судочинства та запобігання зловживанню правом на оскарження.

Читайте статтю: Окрема ухвала як механізм реагування на невиконання судового рішення

Колегія суддів підкреслила, що неявка представника суб’єкта владних повноважень у справах, що мають публічний інтерес, шкодить авторитету судової влади та підриває довіру до правосуддя. Така поведінка є формою процесуального зловживання та вимагає адекватного реагування.

Верховний Суд сформулював висновок, що суд повинен уживати заходів для захисту довіри до судової влади, процесуальних прав сторін та забезпечення розгляду справи в розумні строки. Одним із таких заходів є постановлення окремої ухвали, передбаченої статтями 249 і 358 КАС України.

Окрему ухвалу як процесуальний засіб реагування суд може постановити за власною ініціативою, незалежно від звернень учасників справи, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду (постанова від 22.09.2021 у справі №9901/144/21).

У справі №320/10183/22 колегія суддів дійшла висновку про необхідність винесення окремої ухвали з метою інформування Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про факти систематичної неявки представника підпорядкованого органу у судове засідання без поважних причин.

В окремій ухвалі зазначено, що така поведінка унеможливила реалізацію права інших учасників справи на ефективний захист, суперечить обов’язку сприяти своєчасному та об’єктивному розгляду справи, і має наслідком втрату суспільної довіри до судового процесу.

Аналізуйте судовий акт: Суддя постановила окрему ухвалу поліцейським за безпідставне притягнення водія до відповідальності за ст.130 КУПАП (стан сп’яніння) (Деснянський районний суд міста Чернігова № 750/7017/23 від 27.06.2023 р.)

Суд акцентував на особливій відповідальності представників суб’єктів владних повноважень у судовому процесі, які виступають як носії публічного інтересу, зобов’язані забезпечувати явку та належне представництво, що прямо впливає на легітимність судового рішення.

Верховний Суд ухвалив направити окрему ухвалу до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та зобов’язав повідомити про вжиті заходи не пізніше одного місяця. Окрема ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Неявка представника суб’єкта владних повноважень на судове засідання без поважних причин, явку на яке суд визнав обов’язковою, за умови системності такої поведінки, визнається проявом зловживання процесуальними правами. У таких випадках суд зобов’язаний уживати процесуальних заходів впливу, зокрема шляхом постановлення окремої ухвали на підставі статті 249 КАС України, з метою забезпечення дисципліни в судовому процесі, дотримання розумних строків розгляду справи та запобігання підриву авторитету правосуддя.

Цей висновок має особливе значення у справах, де відповідачем є орган публічної влади, на який покладено обов’язок представляти інтереси держави або громади в суді. Невиконання цього обов’язку шкодить публічному інтересу, порушує принцип змагальності та рівності сторін і створює загрозу невиконання судового рішення внаслідок відсутності розуміння судом позиції публічного суб’єкта.

Аналізуйте судовий акт: Відмова суду у накладенні штрафу на посадову особу за неподання звіту, як й інші ухвали з питань судового контролю - можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (ВС КАС, справа №760/9306/17 від 10.01.2023 р.)

Зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві, незалежно від його форми (неявка, ненадання відзиву, затягування розгляду, зловживання правом на апеляцію чи касацію тощо), має кваліфікуватися як процесуальна поведінка, що перешкоджає досягненню цілей судочинства, підриває довіру до судової влади та є підставою для застосування заходів прямої й непрямої відповідальності, передбачених КАС України, включаючи винесення окремої ухвали, штраф або покладення судових витрат.

Цей висновок є значущим у контексті справ, які мають елементи публічного або суспільного інтересу (екологічні спори, спори щодо містобудування, землекористування тощо), де бездіяльність або недобросовісна поведінка владного суб’єкта ставить під загрозу не лише права конкретної особи, але й легітимність державної політики у відповідній сфері. У таких справах суд має не лише повноваження, а й обов’язок виявляти і припиняти будь-які прояви зловживань.

Ухвала Верховного Суду від 10 березня 2025 року у справі № 320/10183/22 (адміністративне провадження № К/990/20687/24).

Автор новини: Наталя Мамченко

ОКРЕМА УХВАЛА

10 березня 2025 року

м. Київ

справа №320/10183/22

адміністративне провадження №К/990/20687/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгородлісбуд"

до  Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру в Київській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:  Головне управління Державної податкової служби у Київській області

про  визнання протиправним та скасування рішення,

за касаційною скаргою  Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області

на рішення  Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року (ухвалене суддею-доповідачем Леонтович А.М.) та  постанову  Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року (прийняту колегією суддів у складі: головуючого судді   Кузьмишиної О.М., суддів:  Кобаля М.І., Костюк Л.О.),

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вишгородлісбуд" (далі - позивач, ТОВ "Вишгородлісбуд") звернулося до суду з позовною заявою до Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (далі - відповідач, скаржник, Петрівська сільрада), Головного управління Держгеокадастру в Київській області (далі - відповідач, Держгеокадастр), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Головне управління Державної податкової служби у Київській області (далі - третя особа, ДПС України), в якому просило:

визнати протиправним та нечинним в частині пунктів 1 та 2 рішення Петрівської сільради від 08 липня 2021 року №397 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської територіальної громади Вишгородського району Київської області" (далі - рішення № 397);

визнати недійсним та скасувати витяг від 16 вересня 2022 року № 26219 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:20:306:0101 в розмірі 17702026,25 грн, сформований Держгеокадастром (дата формування 15 вересня 2022 року);

визнати недійсним та скасувати витяг від 16 вересня 2022 року №26221 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:06:001:0001 в розмірі 1594777,14 грн, сформований Держгеокадастром (дата формування 15 вересня 2022 року).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що рішення №397 має ознаки нормативно-правового регуляторного акта, так як прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень рішення, поширюється на невизначене коло осіб, з урахуванням тієї обставини, що земельні ділянки, стосовно яких визначена нормативна грошова оцінка, станом на зараз хоч і перебувають у користуванні позивача, однак в подальшому можуть перебувати у власності інших суб`єктів, та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання. Суд першої інстанції звернув увагу, що спірним рішенням відповідача затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із зазначенням вартості одного квадратного метра земельної ділянки у розмірі 315,86 грн/м2, що спростовує твердження відповідачів стосовно того, що спірне рішення не є регуляторним актом. Крім того, суди попередніх інстанцій вказали, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оприлюднення Петрівською сільрадою проекту спірного рішення як такого, що за своїм змістом відповідає ознакам регуляторного нормативно-правового акта, з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних і юридичних осіб, їх об`єднань, у спосіб, передбачений статтею 9 Закону № 1160-IV. Крім того, докази оприлюднення прийнятого рішення у спосіб, визначений статтею 13 цього Закону, відповідачем також не надано. Наведене свідчить про те, що суб`єкт владних повноважень проігнорував вимоги закону щодо процедури ухвалення регуляторних актів.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, Петрівська сільська рада Вишгородського району Київської області звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить  скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У касаційній скарзі відповідач не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про те, що Рішення №397 є регуляторним актом та що проект цього рішення підлягав обов`язковому оприлюдненню.

Під час розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність постановлення окремої ухвали, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією.

Згідно з статтею 14 Конституції України, земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави.

Частина перша статті 206 Земельного кодексу України встановлює, що використання землі в Україні є платним, а відповідно до статті 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Вона може бути нормативною або експертною, і саме нормативна грошова оцінка (НГО) використовується для визначення розміру земельного податку, орендної плати, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також для економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року № 1378-IV (далі - Закон № 1378-IV), НГО земельних ділянок проводиться у випадках, зокрема, визначення розміру земельного податку та орендної плати за державні та комунальні землі.

Статтею 18 Закону № 1378-IV  встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.

Відповідно до  статті 15  цього ж Закону підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом  статті 23 Закону № 1378-IV  технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, рішення про НГО має бути офіційно оприлюднене до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому вона застосовуватиметься. В іншому разі таке рішення набирає чинності лише з початку наступного бюджетного періоду.

Так, в процесі розгляду цієї справи Судом встановлено, що Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 березня 2024 року у справі №  320/10212/22 залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року, яким визнано протиправним та нечинним рішення Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 08 липня 2021 року №397 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області в частині пунктів 1 та 2.

Суд зауважує, що судове рішення у справі № 320/10212/22 було винесене раніше (26 березня 2024 року), ніж аналогічне рішення у справі № 320/10183/22 (24 квітня 2024 року), тому, оскільки обидва рішення стосуються одних і тих самих правовідносин, а саме - визначання нечинними пунктів 1, 2 Рішення №397, правові наслідки першого судового рішення вважаються такими, що вже настали з 26 березня 2024 року, а інше судове рішення (у справі № 320/10183/22) лише додатково їх підтверджує і не створює жодних нових правових наслідків.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вказує, що з 26 березня 2024 року та дотепер, станом на момент постановлення цієї ухвали у селі Лютіж відсутній чинний нормативно-правовий акт, що визначає нормативну грошову оцінку земель цього населеного пункту.

Відсутність чинного рішення про НГО створює правову невизначеність під час установлення розміру земельного податку та орендної плати, що, у свою чергу, може призвести до:

1.          недонадходження коштів до місцевого бюджету через відсутність затвердженої технічної документації про нормативну грошову оцінку для розрахунку плати за землю.

2.          порушення принципів правової визначеності та стабільності оподаткування, закріплених у статті 4 Податкового кодексу України.

3.          ризиків судових спорів між землекористувачами та податковими органами через відсутність нормативного регулювання оцінки земель.

4.          неможливості належного регулювання земельних відносин у громаді через відсутність оновленої та чинної НГО.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України, органи місцевого самоврядування здійснюють управління земельними ресурсами в межах своїх повноважень.

Згідно пунктів 34 та 34-1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та прийняття рішень щодо здійснення виконавчим органом сільської, селищної, міської ради державного контролю за використанням та охороною земель.

З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне довести до відома Петрівської сільської ради, що після визнання нечинним у судовому порядку Рішення №397 відсутній чинний нормативно-правовий акт, який встановлює нормативну грошову оцінку земель села Лютіж та  звертає увагу на необхідності термінового врегулювання питання проведення та затвердження нормативної грошової оцінки земель села Лютіж, з метою забезпечення правомірного визначення плати за землю, стабільності місцевого бюджету та належного регулювання земельних відносин у відповідності до норм чинного законодавства.

Частинами першою,  четвертою  та  п`ятою статті 249 КАС України  встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд установлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Отже, вирішення питання щодо наявності правових підстав для постановлення окремої ухвали здійснюється виключно з ініціативи суду, хоч повідомлена сторонами інформація може бути прийнята до уваги.

Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 9901/144/21.

Аналіз положень  статті 249 КАС України  дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 7 лютого 2019 року у справі № 800/500/16 та ухвалі від 18 березня 2019 року у справі № 200/4900/17.

Органи місцевого самоврядування зобов`язані забезпечувати безперервне регулювання нормативної грошової оцінки земель. Визнання судом нечинним рішення про нормативної грошової оцінки не звільняє від обов`язку негайно затвердити нове.

Допущення правового вакууму в регулюванні нормативної грошової оцінки є неприпустимим, оскільки це створює невизначеність, порушує права землекористувачів та шкодить інтересам громади. Визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки земель означає, що у відповідному населеному пункті відсутній чинний нормативний акт, який визначає базу оподаткування земельним податком та розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Суд, встановивши ознаки регуляторного акта, прийнятого з порушенням оприлюднення, може не лише визнати його нечинним, а й зобов`язати орган місцевого самоврядування усунути порушення. Такий підхід забезпечує баланс між судовим контролем і автономією місцевого самоврядування.

Якщо внаслідок визнання акта нечинним виникає правова невизначеність у земельних відносинах (відсутність актуальної нормативної грошової оцінки), суд має право постановити окрему ухвалу для термінового врегулювання питання.

Зважаючи на встановлену Судом під час розгляду справи відсутність з 26 березня 2024 року чинного нормативно-правового акта, що визначає нормативну грошову оцінку земель с. Лютіж, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для постановлення у цьому випадку окремої ухвали.

Подібний підхід щодо застосування  статті 249 КАС України  міститься в окремій ухвалі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 429/3281/13-а та від 23 листопада 2021 року у справі №420/6285/20.

Керуючись статями 3, 243, 249 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Довести до відома Петрівської сільської ради про відсутність з 26 березня 2024 року чинного нормативно-правового акта, який встановлює нормативну грошову оцінку земель села Лютіж.

Про вжиті на виконання цієї окремої ухвали заходи повідомити Верховний Суд не пізніше трьох місяців після її надходження.

Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач                                                                                           Я.О. Берназюк

Судді:                                                                                                               А.А. Єзеров

                                                                                                              С.М. Чиркін