Що потрібно врахувати при оскарженні оцінки майна під час примусового виконання рішення суду (Полтавський апеляційний суд від 22.10.2019 р., справа № 552/2767/14-ц)

Фабула судового акту: Адвокатом АО «Аргос» Олександром Остапенком здійснювалося представництво заявника при вирішенні спору з державною виконавчою службою при примусовій реалізації майна на ресурсі системи електронних торгів «Сетам».

Суть спору полягає у наступному: заявник дізнався, що майно, на яке ДВС накладено арешт, висталено на продаж в системі електронних торгів «Сетам».

Вартість майна, відповідно до звіту про оцінку майна, на думку заявника була занижена в 2 рази та звіт містив ряд порушень при його складенні.

Адвокат в інтересах заявника подав заяву до ДВС з вимогою провести рецензування звіту про оцінку майна та проведення повторної оцінки майна. Обґрунтовані вимоги адвоката орган ДВС проігнорував.

У зв’язку з фактично відмовою ДВС у перегляді звіту про оцінку майна заявник був змушений самостійно звертатися до оцінювача майна з проханням виготовити звіт з визначення вартості майна, що реалізується.

Отриманий звіт про оцінку майна на 70 %, в частині вартості майна, відрізнявся від звіту, що був виготовлений на замовлення органу ДВС.

Ухвалою суду першої інстанції у задоволені скарги відмовлено.

Суд апеляційної інстанції скасував оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та зазначив, що скаржник правильно звернувся щодо оскарження оцінки майна в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Аналізуйте судовий акт: Чому суд відмовив в задоволенні позову про збільшення розміру аліментів на утримання непрацездатного батька (Хорольський районний суд Полтавської області, справа № 548/1129/19, рішення від 16.10.2019 р.)

З яких підстав суд скасував постанову Управління Держпраці щодо накладення штрафу на підприємство в розмірі 1 563 660,00 грн. (справа № 440/964/19, Полтавський окружний адмінсуд від 12.09.2019 р.)

Визнання частки померлого у праві спільної сумісної власності на будинок та визнання права власності (Котелевський районний суд Полтавської обл. від 06.08.2019 р., справа № 535/803/19)

Скасування постанови управління Держпраці - невиплата грошової компенсації за всі дні невикористаної працівником щорічної відпустки) (Другий апеляційний адміністративний суд від 31.07.2019 р., справа № 440/4123/18)

Чому судом апеляційної інстанції було відмовлено у виділі майна, що є у спільній частковій власності у самостійний об'єкт (Полтавський апеляційний суд від 17.07.2019 р., справа № 552/4290/17)

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/2767/14-ц Номер провадження 22-ц/814/2371/19

Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л.М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,

при секретарі Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Остапенка Олександра Петровича на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2019 року по справі за скаргою адвоката Остапенка Олександра Петровича в інтересах боржника ОСОБА_1 про визнання дій органу державної виконавчої служби неправомірними та зобов`язання усунути перешкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст поданої скарги

У липні 2019 року адвокат Остапенко О.П. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, які полягають в оскарженні дій в частині використання звіту № 264 про незалежну оцінку майна від 09 квітня 2019 року складеного ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» під час реалізації на ресурсі системи електронних торгів «Сетам» нежитлового приміщення стоматологічного кабінету, магазину непродовольчих товарів, загальною площею 67,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Просив також зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області не використовувати вказаний звіт під час реалізації цього майна на ресурсі системи електронних торгів «Сетам» .

Поновити строки на оскарження дій виконавчої служби, стягнути витрати по справі.

Скарга обґрунтована тим, що звіт про оцінку майна виконаний із порушенням Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затвердженого постановою КМУ від 10 вересня 2003 року № 1440 та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2019 року поновлено адвокату Остапенку О.П., що діє в інтересах боржника ОСОБА_1 строк на звернення до суду зі скаргою у порядку ст. 447 ЦПК України.

У задоволенні скарги адвоката Остапенка О.П. в інтересах боржника ОСОБА_1 про визнання дій посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області неправомірними та зобов`язання усунути порушення відмовлено.

Дана ухвала мотивована тим, що суб`єкт оціночної діяльності є самостійним в своїй професійній діяльності, сторона виконавчого провадження має право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця. Жодних посилань на протиправність посадових осіб ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області з призначення оцінювача у виконавчому провадженні та оцінки майна скарга не містить. Скаржник не надав суду жодного доказу у підтвердження того, що звіт про оцінку майна, з яким він не згоден, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.

Короткий зміст апеляційної скарги

Не погодившись з даною ухвалою, її оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Остапенко О.П., у апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвали суду та задовольнити вимоги скарги в повному обсязі.

Позиція сторін

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки визначена в оскаржуваному звіті вартість стоматологічного кабінету є значно нижчою від ринкової, що може порушити права боржника. На його думку, оцінка проведена з порушенням п. п. 15, 16 Національного стандарту «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

Також зазначив, що боржник був позбавлений можливості подати заперечення щодо оскаржуваного звіту, оскільки невчасно отримав лист з інформацією про оцінку майна.

Узагальнені доводи, інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області вказала, що вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та ухваленим за правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Щодо явки сторін у судове засідання та їх позиція в суді апеляційної інстанції

При розгляді справи у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник адвокат Остапенко О.П. свою апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник відділу ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, із мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Вважає, що звіт № 264 про незалежну оцінку майна від 09 квітня 2019 року є обґрунтованим.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його представника адвоката Остапенка О.П., представника органу державної виконавчої служби, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Щодо встановлених обставин

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у провадженні ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області перебуває виконавче провадження №56960304 з виконання виконавчого листа № 552/2767/14-ц що виданий Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» 4590929,84 грн. У межах виконання виконавчого провадження 26 листопада 2018 накладений арешт на майно боржника та винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи»

20 травня 2019 року на адресу ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області надійшов звіт про незалежну оцінку майна, нежитлового приміщення, стоматологічного кабінету та магазину непродовольчих товарів, загальною площею 67,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_1 Визначена оцінка 1027500 грн.

07 червня 2019 року ОСОБА_1 отримав листом № 02.3/8220 від 23 травня 2019 року про надходження ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області звіту про оцінку майна, також цим листом роз`яснений графік роботи ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області та порядок оскарження звіту про оцінку майна.

Не погодившись з вказаним звітом боржник 13 червня 2019 року повідомив про це ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області.

Починаючи з 13 червня 2019 року ОСОБА_1 через свого адвоката Остапенка О.П. оскаржував звіт про оцінку майна до Полтавського окружного адміністративного суду, Київського районного суду м. Полтави в порядку позовного провадження, однак його заяви не були прийняті до розгляду.

Позиція апеляційного суду

Щодо оскарження звіту шляхом подання скарги на дії посадових осіб ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 447 ЦПК України)

Отже, право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, установленими ст. 450 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Як право на звернення зі скаргою в порядку цивільного судочинства, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням, яке вчиняється відповідним відділом державної виконавчої служби.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція.

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18 та від 12 червня 2019 року по справі № 308/12150/16-ц.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що скаржник правильно звернувся щодо оскарження оцінки майна в порядку оскарження рішень та дій виконавців, а тому посилання суду на те, що суб`єкт оціночної діяльності є самостійним в своїй професійній діяльності, сторона виконавчого провадження має право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця є безпідставним.

Щодо звіту про оцінку майна

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Частиною 3 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.

Згідно ст. 3 цього Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. (ст. 13 даного Закону)

Пунктами 15, 16 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі - Національний стандарт № 1) регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, та повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз`яснення та застереження.

При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.

Відповідно до ст. 36 Національного стандарту № 1 оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільше повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.

Як вбачається при проведенні оцінки нежитлового приміщення, стоматологічного кабінету, загальною площею 76,7 кв.м, за адресою м. Полтава, вул. Миру, 6, ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» застосовано порівняльний метод, при цьому визначено загальний технічний стан об`єкта як добрий.

Аналізуючи оскаржуваний звіт колегія суддів звертає увагу, що він не містить інформації щодо місця знаходження об`єктів порівняння, як місце розташування вказано лише м. Полтава, що не дає можливості здійснити належне порівняння з врахуванням місця знаходження, пішохідною доступністю, відстанню до центральної частини міста тощо.

Крім того, даний звіт не містить інформації, яким саме чином зроблено моніторинг ринку нерухомості, не надано доказів низької активності ринку нерухомості, на яку посилається оцінювач, та не обґрунтовано чому при визначенні розміру торгу в 10-20% застосовано саме 20 % .

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що технічний стан об`єктів, які використовуються для порівняння, оцінювачем визначений як відмінний, при цьому вказано поправку на технічний стан від 20 % до 30 %, однак жодним чином не обґрунтовано розмір такої поправки та не вказано, яким саме чином визначався технічний стан даних об`єктів.

Дані обставини на думку колегії суддів не дають можливості визначити початкову вартість нерухомого майна для його реалізації та свідчать про те, що проведена ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» оцінка майна не відповідає пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1, а тому вказаний звіт про оцінку майна не можна вважати достатньо обґрунтованим та об`єктивним.

Така позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду висвітленою в постанові від 12 червня 2019 року по справі № 308/12150/16-ц.

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, те, що скаржник вірно вибрав спосіб захисту своїх прав; не можливість вважати оскаржуваний звіт достатньо обґрунтованим та об`єктивним, на що не було звернуто увагу ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області та взято його до уваги при призначенні торгів, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог апеляційної скарги. Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2019 року слід скасувати.

Визнати неправомірними дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області в частині використання звіту № 264 про незалежну оцінку майна від 09 квітня 2019 складеного ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» під час реалізації на ресурсі системи електронних торгів «Сетам» нежитлового приміщення стоматологічного кабінету, магазину непродовольчих товарів, загальною площею 67,7 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області не використовувати звіт № 264 під час реалізації цього майна на ресурсі системи електронних торгів «Сетам» .

Щодо судових витрат

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 13 ст. 141 цієї статті суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове судове рішення, він відповідно, змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з квитанції про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги платником є ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 53)

Отже, оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, із Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, як юридичної особи, на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір сплачений останнім за подачу апеляційної скарги в розмірі 384 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 367 374 376 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Остапенка Олександра Петровича - задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2019 року - скасувати.

Визнати неправомірними дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області в частині використання звіту № 264 про незалежну оцінку майна від 09 квітня 2019 складеного ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» під час реалізації на ресурсі системи електронних торгів «Сетам» нежитлового приміщення стоматологічного кабінету, магазину непродовольчих товарів, загальною площею 67,7 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області не використовувати звіт № 264 під час реалізації цього майна на ресурсі системи електронних торгів «Сетам» .

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір сплачений останнім за подачу апеляційної скарги в розмірі 384 грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс постанови виготовлено 24 жовтня 2019 року

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко