Розробка землевпорядної документації стала простішою: міф чи реальність в контексті реформ Держгеокадастру

Сьогодення України відображає зміни на шляху земельної реформи, яка наразі перебуває у найскладнішій фазі – запровадження вільного ринку землі сільськогосподарського призначення та прийняття низки нормативно-правових актів у сфері земельних відносин.

Наведення порядку у земельній сфері «лягло на плечі» нового очільника Держгеокадастру – Уповноваженого Президента України із земельних питань Романа Лещенка, який 10 червня 2020 року розпорядженням КМУ призначений на посаду.

Згадайте новину: Нові правила оренди землі: що зміниться з 15 липня 2020 року?

Першочерговим завданням реформ Держгеокадастру є децентралізація у сфері земельних відносин. Функції щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення поза межа­ми населеного пункту будуть передані до повноважень сільських, селищних, міських рад. Розпоряджатимуться такими землями органи місцевого самоврядування будуть через земельні аукціони. Законопроєкт № 2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який регулюватиме цю передачу, ухвалений у першому читанні і сподіваємося набуде статусу закону.

1. 1 травня 2020 року набула чинності постанова КМУ від 3 березня 2020 р № 208 «Про внесення змін до постанови КМУ від 31 серпня 2016 р № 580», яка передбачає погодження усіх видів документації із землеустрою територіальними органами Держгеокадастру за принципом екстериторіальності. Відтак, передбачено подачу документації лише в електронній формі та з використанням особистого кабінету. За результатами розгляду документації складатиметься висновок, який буде скріплений ЕЦП та міститиме QR-код, розробник зможе отримати такий висновок на електронну пошту. Таким чином, запроваджуються більш ефективні умови надання адмін послуг.

Крім цього, розгляд, погодження або відмова у погодженні документації із землеустрою здійснюються працівниками територіальних органів Держгеокадастру, які обираються випадково системою електронного документообігу Держгеокадастру.

Змінами, внесеними Постановою № 208, передбачається обов’язок Держгеокадастру оприлюднювати на своєму сайті висновки про погодження або про відмову в погодженні документації із землеустрою.

Згадайте новину: Договори пайової участі з 2020 року не укладаються, а вимоги про їх укладання є незаконними

2. Прийнято Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель».

Законом урегульовуються питання планування розвитку громад та встановлення їх меж, складання містобудівної документації, спрощення зміни цільового призначення. Передбачається надання сільським, селищним, міським радам функцій планування території і в межах населених пунктів, і за їх межами; внесення відомостей про обмеження у використанні земель, визначених містобудівною документацією, до Державного земельного кадастру.

Відповідно до постанови КМУ від 3 червня 2020 р. № 455 «Деякі питання реалізації пілотного проєкту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок» Держгеокадастр відновлює пілотний проєкт із запровадження здійснення державної реєстрації земельних ділянок за принципом екстериторіальності.

Згідно Постанови № 445 рішення про державну реєстрацію земельної ділянки прийматиметься будь-яким Державним кадастровим реєстратором територіальних органів Держгеокадастру, вибраним системою Державного земельного кадастру за принципом випадковості.

Строк здійснення державної реєстрації земельної ділянки за принципом складатиме 7 робочих днів (а не 14) з дня реєстрації заяви. Пілотний проєкт щодо державної реєстрації земельних ділянок триватиме протягом двох років.

Як бачимо, такого роду діджиталізація Держгеокадастру та запровадження електронних комунікацій між розробниками документації із землеустрою є безумовно позитивним рішенням. Однак, неналагодженими залишаються ще багато питань, які стосуються багатьох аспектів діяльності служби та потребують негайного вирішення.

«Завдання номер один – провести інвентаризацію земель та виявити зловживання. Вже у найближчі дні я буду звертатися до українського суспільства, аби показати реальний стан речей», – анонсував Роман Лещенко.

На цьому глобальні завдання в рамках земельної реформи нового очільника Держгеокадастру не вичерпуються. Серед нововведень, які плануються – запровадження співпраці Держгеокадастру з Державною податковою службою.

Згадайте новину: Изменить целевое назначение земли станет дешевле и проще – принят новый закон

«Суспільство буде знати правду: хто, де, скільки і коли отримав, а також – які податки платяться з цієї землі. Ми вже підписали відповідну угоду про співпрацю з ДПС, з головою Державної податкової служби Олексієм Любченком. Кожна кадастрова ділянка в Україні буде мати прив’язку до сплати податків. В цьому розумінні, Держгеокадастр, фактично, є обличчям нашої країни. Через призму цього державного органу можна побачити всі вади системи державного управління. Починаючи від роздутого штату та існуючих злочинних схем, і закінчуючи кричущими фактами соціальної несправедливості по відношенню до наших громадян», – підкреслив голова Держгеокадастру.

Автор новини: Марія Дубенкова, юрист, землевпорядник.