Розмір оплати праці працівників різних кваліфікацій не може бути одинаковим - при встановленні розміру оплати бухгалтера та маляра необхідно дотримуватись міжкваліфікаційних співвідношень. (ВС КАС справа № 816/1889/16 від 04.06.2021 р.)

Фабула судового акту: У цьому рішенні підприємство оскаржувало постанову Держпраці, якою накладено штраф за - фактично - те що, і бухгалтер, і маляр на цьому підприємстві отримували однакову заробітну плату - на рівні мінЗП, без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). ВС КАС висловився щодо допустимості такої оплати праці.

ТОВ звернулося до адміністративного суду з позовом до Держпраці про визнання незаконною та скасування постанови. Так оскаржуваною постановою Держпраці - за фактом проведення перевірки - наклало штраф на ТОВ у розмірі 29 000 грн.

Штраф пояснювався виявленим порушенням позивачем статті 96 КЗпП України та частини третьої статті 6 Закону України "Про оплату праці", а саме: оплата праці бухгалтера та маляра за декілька місяців була однаковою - тобто проводилась виходячи із встановленого посадового окладу - на рівні мінЗП (1450 грн (на 2016 рік), без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Судом першої інстанції позов задоволено - оскільки Держпраці не доведено наявність порушення. Ним не надано обґрунтованих розрахунків заробітної плати бухгалтера та маляра з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень. Апеляційний суд залишив рішення без змін.

Держпраці не погодилась та подала касаційну скаргу, де доводила, що оплата праці на рівні мінімальної заробітної плати допустима тільки для простої некваліфікованої праці (Розділ 9 Класифікатора професій «Найпростіші професії»).

На заперечення позивача про те що бухгалтер і маляр не мають - ні кваліфікації, ні категорії не освіти - Держпраці пояснила, що кваліфікація це наявність підготовки, професійних знань, навичок та досвіду, які дають можливість особі належним чином проводити певні дії. Сам факт відсутності освіти та досвіду у обох - і маляра і бухгалтера - тут не грає роль, оскільки до професій «бухгалтер» і «маляр» виставляються певні вимоги, які передбачають певні знання, вміння, навики, тощо. Тому при встановленні розмірів оплати праці бухгалтеру, маляру необхідно дотримуватись міжкваліфікаційних співвідношень та розмір оплати праці повинен бути вище за мінімальний.

ВС КАС - погодився із доводами касаційної скарги та рішення судів попередніх інстанції скасував, у задоволенні позову ТОВ відмовив. Пояснював ВС КАС своє рішення наступним

Відповідно до ч.2 статті 94 КЗпП- розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Статтею 6 Закону України "Про оплату праці" врегульовані системи оплати праці - де основою організації оплати праці є тарифна система. Така система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з профспілкою.

Отже у цій справі: Згідно з класифікатором професій ДК 003-2010 посада “бухгалтер” за класифікацією професій відноситься до розділу 3 (фахівці), а посада “маляр” - до розділу 7 (кваліфіковані робітники з інструментом).

Отже, при встановленні розміру оплати праці бухгалтера та маляра необхідно дотримуватись міжкваліфікаційних співвідношень.

Оскільки нарахування заробітної плати бухгалтера та маляра проводилося позивачем з розрахунку мінімальної заробітної плати у розмірі 1450 грн (на 2016 рік), тобто тарифна сітка не сформована з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів) - позивачем порушено вимоги КЗпП, тому постанова про накладення штрафу обґрунтована.

Аналізуйте судовий акт: Арешт рахунку не звільняє директора від відповідальності за несвоєчасність виплати заробітної плати (Другий апеляційний адміністративний суд у справі № 592/12562/20 від 13.05.2021);

Окремі види робіт, зокрема, роботи з підвищеною небезпекою, повинні виконуватись ВИКЛЮЧНО за трудовим договором. Договір підряду не підходить (ВС/КАС у справі № 260/613/19 від 02.06.2021);

ВС/КАС: Медичний персонал не може виконувати роботу на підставі цивільно-правового договору, адже така робота носить ознаки працевлаштування на підставі трудового договору (ВС/КАС у справі № 380/1563/20 від 30.03.2021);

Перевірка Держпраці за ініціативою ДПС незаконна. (ВС/КАС у справі №822/620/17 від 09.02.2021 року).

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2021 року

м. Київ

справа №816/1889/16

адміністративне провадження №К/9901/18277/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргоюУправління Держпраці у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 (суддя Канигіна Т.С.) та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (колегія у складі суддів Григорова А.М., Тацій Л.В., Подобайло З.Г.)

у справі№816/1889/16

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод"

до Управління Держпраці у Полтавській області

провизнання незаконною та скасування постанови.

І. РУХ СПРАВИ

1. 20.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови № 16-01-201/786-139 від 26.09.2016 про накладення штрафу.

2. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, позов задоволено.

3. До Вищого адміністративного суду України 24.11.2017 надійшла касаційна скарга Відповідача на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017. У касаційній скарзі відповідач просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2017 відкрито касаційне провадження. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано до Верховного Суду

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Управління Держпраці у Полтавській області від 05.09.2016 № 124П "Про проведення позапланових перевірок" наказано здійснити проведення позапланових перевірок згідно з додатком, у якому, зокрема значиться ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" (а.с. 39).

6. У період із 06.09.2016 по 13.09.2016 проведено перевірку додержання ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт від 13.09.2016 № 16-01-201/786 (а.с. 42-52).

7. Виявлено порушення ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" статті 96 КЗпП Українита частини третьої статті 6 Закону України "Про оплату праці", а саме: за червень-серпень 2016 року оплата праці бухгалтера ОСОБА_1 , маляра ОСОБА_2 проводилась виходячи із встановленого посадового окладу, без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

8. 26.09.2016 начальником Управління Держпраці у Полтавській області на підставі акта перевірки від 13.09.2016 № 16-01-201/786 видано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 16-01-201/786-139, якою на позивача на підставі статті 265 КЗпПнакладено штраф у розмірі 29000 грн. (а.с. 8).

9. Позивач не погодився з постановою та оскаржив її до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. Позивач зазначав, що державним інспектором під час перевірки не були належним чином перевірені документи про прийняття на роботу, наявність кваліфікацій у працівників та їх освіта, які є характеристикою кваліфікації працівника. Зазначив, що посадовий оклад бухгалтера ОСОБА_1 , маляра ОСОБА_2 визначений згідно з законодавством, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати 1450 грн.

11. Відповідач заперечував проти позову. Вказав на те, що оплата праці бухгалтера ОСОБА_1 , маляра ОСОБА_2 за червень-серпень 2016 року проводилась виходячи із встановленого посадового окладу, без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано пояснень та обґрунтованих розрахунків розмірів заробітних плат бухгалтера ОСОБА_1 , маляра ОСОБА_2 з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Також розмір заробітної плати цих працівників з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів) не розраховувався відповідачем і під час перевірки.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність порушення позивачем статті 96 КЗпПта частини третьої статті 6 Закону України "Про оплату праці"з огляду на відсутність обґрунтованих розрахунків заробітної плати бухгалтера та маляра з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). При цьому, суд не уповноважений перебирати на себе функції суб`єкта владних повноважень щодо визначення вказаних розмірів заробітної плати.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

13. У касаційній скарзі Відповідач наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанції є передчасними, зробленими без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

14. Зазначає, що формування окладу провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Вказують, що міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів) установлюють підприємства в колективному договорі або іншому локальному документі підприємства самостійно залежно від складності робіт, організаційно- правового рівня посади, функцій, що їх виконує підрозділ, у якому працює той чи той працівник, й інших умов праці.

Таким чином, оплата праці на рівні мінімальної заробітної плати допустима тільки для простої некваліфікованої праці. Назви таких професій передбачені розділом 9 Класифікатора професій «Найпростіші професії». Кваліфікація це наявність підготовки, професійних знань, навичок та досвіду, які дають можливість особі належним чином проводити певні дії. Посилання позивача на те що бухгалтер ОСОБА_1 має педагогічну освіту і не має ні кваліфікації, ні категорії бухгалтера, а маляр ОСОБА_2 також не має ні кваліфікації, ні категорії, ні відповідної освіти, не можна брати до уваги, оскільки до професій «бухгалтер» і « маляр » виставляються певні вимоги, які передбачають певні знання в цих сферах, вміння, навики, тощо.

Тому при встановленні розмірів оплати праці бухгалтеру, маляру необхідно дотримуватись міжкваліфікаційних співвідношень, отже розмір оплати праці повинен бути вище за мінімальний.

15. Відзив від позивача не надходив.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд оцінив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права в межах доводів касаційної скарги, та дійшов висновку про її задоволення.

17. Відповідно до статті 94 КЗпПзаробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

18. При цьому, згідно з частиною першою статті 95 цього Кодексумінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

19. Відповідно до частини третьої статті 96 КЗпПформування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

20. Згідно із статтею 6 Закону України "Про оплату праці"основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам, які успішно виконують встановлені норми праці і сумлінно ставляться до своїх трудових обов`язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи більш високого розряду не менш як три місяці і склали кваліфікаційний екзамен. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, робітникові може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше ніж через три місяці після його зниження.

Посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з пунктом 1.1 трудового договору від 01.01.2016, укладеного між ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" та ОСОБА_1 , останню прийнято на роботу бухгалтером. Відповідно до пункту 6.1 вказаного трудового договору розмір заробітної плати визначається за згодою сторін і складає 1378,00 грн.

22. Згідно з класифікатором професій ДК 003-2010 посада бухгалтера за класифікацією професій відноситься до розділу 3 (фахівці). До цього розділу належать професії, що вимагають знань в одній чи більше галузях природознавчих, технічних і гуманітарних наук.

23. Згідно з пунктом 1.1 трудового договору від 01.01.2016, укладеного між ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" та ОСОБА_2 , останнього прийнято на роботу малярем. Відповідно до пункту 6.1 вказаного трудового договору розмір заробітної плати визначається за згодою сторін і складає 1378,00 грн.

24. Згідно з класифікатором професій ДК 003-2010 посада маляр за класифікацією професій відноситься до розділу 7 (кваліфіковані робітники з інструментом). До цього розділу належать професії, що передбачають знання, необхідні для вибирання способів використання матеріалів та інструментів, визначення стадій робочого процесу, характеристик та призначення кінцевої продукції.

25. Отже, при встановленні розміру оплати праці бухгалтера та маляра необхідно дотримуватись міжкваліфікаційних співвідношень.

26. Як вбачається із книги нарахування заробітної плати за 2016 рік, табелів обліку відпрацьованого робочого часу за червень-серпень 2016 року, платіжних відомостей за червень-серпень 2016 року заробітна плата бухгалтера ОСОБА_1 та маляра ОСОБА_2 виплачувалась на рівні та з розрахунку мінімальної заробітної плати без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

27. Згідно з пп. 8 п.1 ст. 40 Бюджетного кодексу Українирозмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

28. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня-1378 гривень, з 1 травня-1450 гривень, з 1 грудня-1600 гривень.

29. Нарахування заробітної плати бухгалтера ОСОБА_1 та маляра ОСОБА_2 проводилося позивачем з розрахунку мінімальної заробітної плати встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2016 рік»у розмірі 1450 грн, тобто тарифна сітка не сформована з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

30. Згідно з абз. 4 ч.2 ст. 265 КЗпПюридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

31. Отже, встановивши, що позивачем порушено вимоги КЗпП, відповідач обґрунтовано прийняв постанову про накладення штрафу.

32. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 28.05.2020 у справі №816/345/17 та від 25.03.2021, і Суд не вбачає підстав для відступу від них.

33. Виходячи з вищевикладеного, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а тому судові рішення підлягають скасуванню.

34. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС Українисуд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексумежах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Держпраці у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі №816/1889/16 скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб