Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

29 січня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І.,

Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу,

за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2011 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПАТ «СК «Українська страхова група») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу.

Посилалося на те, що між ЗАТ «СК «Українська страхова група» (надалі перейменовано на ПАТ «СК «Українська страхова група») та ОСОБА_4 укладено договір добровільного страхування від 28 лютого 2008 року Ж28-0901-0082, відповідно до якого позивач зобов'язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених договором.

15 жовтня 2009 року у м. Івано-Франківську о 19 год. 00 хв. по вул. Надрічній-Галицькій громадянин ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки Опель Астра, держаний номерний знак НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху України та допустив зіткнення із транспортним засобом марки ВАЗ 2170, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4

Позивачу на підставі заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, акта огляду пошкодженого транспортного засобу від 28 жовтня 2009 року виплачено потерпілому в ДТП страхове відшкодування у сумі 27 280,35 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 5 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» 27 280 грн 35 коп. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та стягнуто судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2013 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 5 вересня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі представник ПАТ «СК «Українська страхова група» - Дідківська О.Г. просить скасувати рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2013 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виплачено відшкодування на підставі страхового акта в повному розмірі, у відповідності до вимог ст. ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку про те, що дані правовідносини регулюються загальними нормами цивільного права, а сааме: ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, прав і обов'язків сторін у цих правовідносинах, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права.

Із матеріалів справи вбачається, що 28 лютого 2008 року укладено договір добровільного страхування Ж28-0901-0082 між ЗАТ «СК «Українська страхова група» (надалі перейменовано на ПАТ «СК «Українська страхова група») та ОСОБА_4, відповідно до якого позивач зобов'язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених договором.

15 жовтня 2009 року о 19 год. 00 хв. у м. Івано-Франківську по вул. Надрічній-Галицькій громадянин ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки Опель Астра, держаний номерний знак НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху України та допустив зіткнення із транспортним засобом марки ВАЗ 2170, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2009 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано ОСОБА_3

16 жовтня 2009 року ОСОБА_4 звернувся з заявою до позивача про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

16 листопада 2009 року ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на підставі рахунка від 4 листопада 2009 року та кошторису витрат на транспортування пошкодженого транспортного засобу було складено страховий акт та розрахунок суми страхового відшкодування.

Відповідно до зазначених документів сума страхового відшкодування становила 27 280 грн 35 коп., кошти в такому розмірі виплачені позивачем страхувальнику 27 листопада 2008 року (а.с.46-48).

Так, згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач у своїй позовній заяві порушив питання про стягнення заподіяної шкоди відповідно до ст. 993 ЦК України.

Нормами цивільного законодавства передбачено право зворотної вимоги за декількома правовідносинами.

Зокрема, за положеннями ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За положеннями зазначених норм права зворотна вимога може існувати у вигляді регресу (ст. 1191 ЦК України) або (ст. 993 ЦК України).

Пунктом 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не має права вимагати від завдавача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику у зв'язку з порушенням умов договору страхування.

Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.

За викладених обставин колегія суддів касаційного суду вважає що апеляційний суд безпідставно ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.

Разом з тим, погодитися з висновком суду 1 інстанції також неможливо, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права. До вказаних правовідносин суд застосував ст. 993 ЦК України, що регулює перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальність за завдані збитки та ст. 1191 ЦК України, якою врегульовано правовідносини щодо права зворотної вимоги (регресу) і які є взаємовиключними. Тому і рішення першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення й ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Враховуючи викладені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2013 року та рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 5 вересня 2013 року слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, з відповідача на користь позивача стягнути виплаченого страхового відшкодування у сумі 27 280 грн 35 коп.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст.ст. 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2013 року та рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 5 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» заподіяну шкоду в сумі 27 280 грн 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» судовий збір у розмірі 272,80 грн та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий П.О. Гвоздик Судді:Н.А. Горелкіна О.І. Євтушенко Ю.Г. Іваненко О.М. Ситнік