РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А.,

суддів: Леванчука А.О., Нагорняка В.А.,

Писаної Т.О., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро КМР» до ОСОБА_4 про стягнення суми авансу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агро КМР» (далі - ТОВ «Агро КМР») звернулось до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 14 липня 2011 року між ним і ОСОБА_4 укладено попередній договір, за умовами якого сторони зобов'язались у строк до 01 вересня 2011 року укласти договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Сільськогосподарське товариство імені Б. Хмельницького» (далі - ТОВ «Сільськогосподарське товариство імені Б. Хмельницького»), власником якої (88%) є ОСОБА_4 Пунктом 2.2 укладеного договору передбачено, що на підтвердження дійсних намірів про наступне укладання основного договору ТОВ «Агро КМР» перераховує на рахунок продавця аванс у розмірі 2 842 500 грн. 15 липня 2011 року ТОВ «Агро КМР» сплатило суму авансу. Однак договір купівлі-продажу між сторонами укладено не було, при цьому ОСОБА_4 відмовляється повернути сплачену суму авансу, посилаючись на те, що він виконав умови договору. Ураховуючи викладене, ТОВ «Агро КМР» просило задовольнити їх позовні вимоги і стягнути з ОСОБА_4 сплачений аванс у розмірі 2 842 500 грн.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2013 року скасовано. Позовні вимоги ТОВ «Агро КМР» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Агро КМР» аванс у розмірі 2 842 500 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга заявника підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи ТОВ «Агро КМР» у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що сплачені ТОВ «Агро КМР» кошти є завдатком у розумінні статей 546, 548, 570 ЦК України, а не авансом, тому заявлені вимоги є безпідставними.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Агро КМР», суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки між сторонами попереднього договору не укладено договір купівлі-продажу, то сума, сплачена в рахунок виконання договору, є авансом і підлягає поверненню особі, яка її сплатила.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Установлено, що станом на 14 липня 2011 року ОСОБА_4 був учасником ТОВ «Сільськогосподарського товариства імені Б. Хмельницького» і був власником 88 % статутного капіталу товариства.

14 липня 2011 року між ОСОБА_4 і ТОВ «Агро МКР» укладено попередній договір, за умовами якого сторони зобов'язувались у строк до 01 вересня 2011 року укласти договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Сільськогосподарське товариство імені Б. Хмельницького».

Пунктом 2.2 попереднього договору передбачено, що на підтвердження дійсних намірів про наступне укладання основного договору ТОВ «Агро КМР» перераховує на рахунок продавця аванс у розмірі 2 842 500 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 224 від 15 липня 2011 року ТОВ «Агро КМР» перерахувало на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 2 842 500 грн. у рахунок оплати частки у статутному капіталі ТОВ «Сільськогосподарського товариства імені Б. Хмельницького» згідно з попереднім договором від 14 липня 2011 року.

Строк виконання попереднього договору відкладався і останнім строком його виконання було 17 січня 2012 року, що підтверджується договорами про внесення змін до попереднього договору від 31 серпня 2011 року, від 21 грудня 2011 року та від 10 січня 2012 року.

У визначений сторонами строк договір купівлі-продажу між сторонами попереднього договору укладено не було.

Згідно із ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до положень частин першої, другої ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Правило статті 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в тих випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін.

Отже, сума, яку сплатило ТОВ «Агро КМР» на виконання умов попереднього договору є авансом. Тому, апеляційним судом вірно встановлено, що сума, яка сплачена ТОВ «Агро КМР» на виконання умов попереднього договору є авансом.

Однак установлено, що внаслідок перерозподілу статутного фонду ТОВ «Сільськогосподарського товариства імені Б. Хмельницького» ОСОБА_4 відступив свою частку іншому учаснику товариства, своїй дочці - ОСОБА_6, внаслідок чого його частка в статутному фонді товариства становить 8%, ОСОБА_6 - 92%.

07 лютого 2012 року зі згоди ОСОБА_4 між ОСОБА_6 і ТОВ «Агро КМР» укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сільськогосподарського товариства імені Б. Хмельницького», за умовами якого ТОВ «Агро КМР» придбало за 24 402 342 грн., в тому числі з урахуванням авансу у сумі 2 842 500 грн. згідно попереднього договору, частку у статутному капіталі товариства, що становить 92% статутного капіталу.

На підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Сільськогосподарського товариства імені Б. Хмельницького» № 3/12 від 8 лютого 2012 року ОСОБА_6 виключено зі складу учасників товариства у зв'язку з продажем нею своєї частки у статутному капіталі товариства і прийнято ТОВ «Агро КМР» до складу учасників цього товариства з часткою у статутному капіталі - 92%.

Зазначені вище обставини сторонами при розгляді справи не заперечувалися.

Зарахування сплаченого позивачем 2 842 500 грн. авансу дочкою відповідача ОСОБА_6, в рахунок коштів, які належали до сплати позивачем за придбану частку у статутному капіталі ТОВ «Сільськогосподарського товариства імені Б. Хмельницького» свідчить про перехід до неї прав позивача, як кредитора за попереднім договором.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, у зв'язку із набуттям ОСОБА_6 прав кредитора за попереднім договором від 14 липня 2011 року між ОСОБА_4 і ТОВ «Агро МКР», вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_4 сплаченого авансу є необґрунтованими.

Оскільки обставини справи судами встановлені повно і правильно, не потребують додаткового дослідження доказів, однак судами не застосовано статті 512, 514 ЦК України, то ухвалені рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 341 ЦПК України, з ухваленням нового рішення у справі про відмову у позові з вищенаведених підстав.

Керуючись статтями 333, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Агро КМР» до ОСОБА_4 про стягнення суми авансу відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий М.А. Макарчук Судді: А.О. Леванчук В.А. Нагорняк Т.О. Писана І.М. Фаловська