Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

22 січня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В. О.,

суддів: Ізмайлової Т. Л., Мостової Г. І.,

Мартинюка В. І., Остапчука Д. О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» про захист прав споживача, стягнення страхового відшкодування, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2013 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року та касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (далі - ПрАТ «СК «Брокбізнес»), у якому, посилаючись на пошкодження унаслідок ДТП належного їй на праві власності автомобіля Mazda 3, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який був застрахований за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 07 лютого 2012 року № 006-0042054/015НТ, укладеним із ПрАТ «СК «Брокбізнес», просила стягнути 83 269 грн 64 коп. страхового відшкодування за вказаним договором, 14 372 грн 57 коп. пені за прострочення виплати страхового відшкодування та 5 тис. грн моральної шкоди.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2013 року в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Брокбізнес» на користь ОСОБА_3 427 грн 31 коп. пені за прострочення виплати страхового відшкодування та 1 тис. грн моральної шкоди.

Вирішено питання судових витрат. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалені у справі судові рішення просить скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

У поданій касаційній скарзі ПрАТ «СК «Брокбізнес», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалене у справі рішення апеляційного суду просить скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач у суді не довів обставин, на які посилався як на обґрунтування своїх вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування та моральної шкоди та ухвалюючи в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив із безпідставності відстрочення страховою компанією виплати страхового відшкодування та заподіяння у зв'язку з несвоєчасною виплатою страхового відшкодування позивачці моральної шкоди.

Проте з такими висновками апеляційного суду повністю погодитись не можна з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 07 лютого 2012 року між ПрАТ «СК «Брокбізнес» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 006-0042054/015НТ, відповідно до умов якого був застрахований належний їй на праві власності автомобіль Mazda 3, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.

Відповідно до умов вказаного договору страхування страховик взяв на себе зобов'язання при настанні страхового випадку, після подання страхувальником усіх належним чином оформлених документів, виплатити страхувальнику страхове відшкодування у строки, передбачені розділом 15 цього договору.

13 вересня 2012 року застрахований автомобіль Mazda 3, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, на перехресті вул. Радгоспної та пр. Імені Газети «Правда» в м. Дніпропетровську потрапив у ДТП.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2012 року ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні ДТП та була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до висновку експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1004/13-54 від 20 лютого 2012 року дійсна ринкова вартість пошкодженого автомобіля Mazda 3, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, становить 112 079 грн 23 коп., вартість відновлювального ремонту - 100 973 грн 38 коп., вартість непошкоджених і придатних до подальшої експлуатації вузлів, деталей і агрегатів - 86 861 грн 40 коп. (а. с. 39-43).

13 вересня 2012 року ОСОБА_3 подано до ПрАТ «СК «Брокбізнес» заяву про подію, що має ознаки страхового випадку, а 01 жовтня 2012 року - заяву про виплату страхового відшкодування (а. с. 113-118, 176).

Відповідно до п. 15.15., 15.15.2 договору добровільного страхування наземного транспорту у разі, коли страхова сума на транспортний засіб, зазначена в п. 4.8. договору та/або в Переліку застрахованих транспортних засобів (додаток № 3 до договору) для кожного транспортного засобу окремо менша, ніж 90 % від ринкової вартості застрахованого транспортного засобу на дату настання страхового випадку та у випадку конструктивної загибелі транспортного засобу (коли вартість відновлювального ремонту перевищує 75 % ринкової вартості транспортного засобу на дату настання страхового випадку), страховик на свій розсуд має право прийняти рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі страхової суми, встановленої на застрахований транспортний засіб, за вирахуванням відповідної безумовної франшизи, вартості непошкоджених і придатних до подальшої експлуатації вузлів, деталей та агрегатів та попередніх страхових виплат за цим договором стосовно застрахованого транспортного засобу. При цьому транспортний засіб залишається у власності страхувальника.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення з відповідача 83 269 грн 64 коп. страхового відшкодування за вказаним договором, відповідно до приписів ст. ст. 212-214, 303 ЦПК України суди виходили з того, що 28 лютого 2013 року на виконання вказаних умов договору згідно з платіжним дорученням № 1791 ОСОБА_3 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 12 717 грн 83 коп. з вирахуванням 112 079 грн 23 коп. дійсної вартості пошкодженого автомобіля, 86 861 грн 40 коп. вартості непошкоджених і придатних до подальшої експлуатації вузлів, деталей і агрегатів та 12 500 грн франшизи. Вказана сума переказу на ім'я ОСОБА_3 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» була видана 05 березня 2013 року (а. с. 107).

Пунктами 12.1.2., 15.1., 15.4., 15.6. договору страхування передбачено обов'язок страхової компанії своєчасно здійснити виплату страхового відшкодування після того, як будуть встановлені причини та розмір збитку, а саме: після визначення розміру збитків протягом 10 робочих днів має бути складено страховий акт та протягом 10 робочих днів після його підписання має бути здійснена відповідна виплата.

Відповідно до п. 15.20. договору страхування при порушенні термінів виплати страхового відшкодування страховик сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

З урахуванням того, що під час розгляду справи не було встановлено обставин, які свідчили б про наявність підстав для затримки прийняття відповідачем рішення щодо виплати позивачці страхового відшкодування та отримання страхувальником страхового відшкодування лише 05 березня 2013 року, апеляційний суд відповідно до приписів ст. 303 ЦПК України обґрунтовано стягнув з відповідача 427 грн 31 коп. пені за прострочення виплати страхового відшкодування.

У той же час, стягуючи з відповідача на користь позивачки 1 тис. грн моральної шкоди за невиконання умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, на порушення приписів ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не звернув уваги на те, що правовідносини, які виникли між сторонами, є договірними і приписами ст. 1167 ЦК України, на яку як на підставу для задоволення позовних вимог у цій частині послався апеляційний суд, не регулюються. У разі порушення зобов'язання моральна шкода може відшкодовуватися лише тоді, якщо це встановлено договором або законом (ст. 611 ЦК).

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про страхування» від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР, ЦК України та договором добровільного страхування наземного транспорту № 006-0042054/015НТ від 07 лютого 2012 року, приписами яких непередбачено відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов'язань, передбачених цим договором.

Допущені апеляційним судом при розгляді вимог про стягнення моральної шкоди порушення норм матеріального права потягли за собою ухвалення помилкового рішення в частині стягнення з ПрАТ «СК «Брокбізнес» на користь ОСОБА_3 1 тис. грн моральної шкоди, у зв'язку з чим відповідно до приписів ст. 341 ЦПК України рішення апеляційного суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди.

В іншій частині рішення апеляційного суду ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування у цій частині відсутні.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а:

Касаційні скарги ОСОБА_3 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь ОСОБА_3 1 тис. грн моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.

В іншій частині рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов

Судді: Т. Л. Ізмайлова

В. І. Мартинюк

Г. І. Мостова

Д. О. Остапчук