РІШЕННЯ іменем україни 15 березня 2017 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоЧервинської М.Є., суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М.,Писаної Т.О., Попович О.В., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом кооперативу індивідуальних гаражів «Гідромеханізатор» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за внесками на утримання та експлуатацію гаражів-стоянок, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 жовтня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року кооператив індивідуальних гаражів «Гідромеханізатор» (далі - КІГ «Гідромеханізатор») звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідач є членом КІГ «Гідромеханізатор» з 1996 року і йому належить гараж № 350. Зазаначає, що з 2012 року відповідач не сплачує внесків на утримання гаражного кооперативу, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 530 грн.

Просив стягнути з відповідача на користь КІГ «Гідромеханізатор» заборгованість за внесками на утримання і експлуатацію гаражів-стоянок за 2012 рік - 230 грн, за 2013 рік - 300 грн, всього на суму 530 грн та витрати на оплату судового збору в сумі 243 грн 60 коп.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 22 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 жовтня 2015 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь КІГ «Гідромеханізатор» заборгованість за внесками на утримання та експлуатацію гаражів-стоянок за 2012 рік у сумі 230 грн, за 2013 рік - 300 грн, а всього 530 грн та судові витрати у розмірі 243 грн 60 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що відповідач належним чином свої зобов'язання як член КІГ «Гідромеханізатор» не виконував, членські внески на утримання гаражного кооперативу протягом 2012, 2013 років не сплачував, у зв'язку з чим допустив утворення заборгованость, яка відповідно до положень ст. 526 ЦК України підлягає стягненню з боржника.

Такі висновки є правильними та відповідають встановленим у справі обставинам.

Зокрема судом встановлено, що відповідно до довідки голови правління КІГ «Гідромеханізатор» ОСОБА_7 від 29 грудня 2014 року ОСОБА_6 є членом КІГ «Гідромеханізатор» з 1996 року і власником гаража № 350 у гаражному кооперативі.

Відповідно до п. 10 статуту КІГ «Гідромеханізатор» засоби кооперативу складаються із: вступних внесків членів кооперативу, пайових внесків, внесків на утримання і експлуатацію гаражів-стоянок, інших надходжень.

Відповідно до п. 16 статуту КІГ «Гідромеханізатор» член кооперативу зобов'язаний: нести всі витрати з керування гаражем і його експлуатацію в розмірі, який визначають загальні збори членів кооперативу; виконувати рішення правління і загальних зборів кооперативу; виконувати положення цього статуту.

Відповідно до п. п. «г» п. 19 Статуту КІГ «Гідромеханізатор» загальні збори є вищим органом кооперативу і вирішують питання про встановлення розміру вступного і пайового внесків, а також внесків на утримання і експлуатацію гаражів-стоянок.

Відповідно до протоколу загальних зборів КІГ «Гідромеханізатор» від 09 жовтня 2010 року прийнято рішення про збільшення суми членських внесків на утримання гаражного кооперативу на період з 01 січня 2011 року до 230 грн на рік (а. с. 9).

Згідно з протоколом № 1 загальних зборів КІГ «Гідромеханізатор» від 03 листопада 2012 року встановлено річний внесок на утримання та експлуатацію гаражів з 01 січня 2013 року в розмірі 300 грн щорічно.

Згідно з довідкою-розрахунком від 29 грудня 2014 року про заборгованість члена гаражного кооперативу ОСОБА_6, гараж № 350, заборгованість за 2012 рік становить 230 грн, за 2013 рік - 300 грн, а всього 530 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Рішення звітно-виробничих зборів від 03 листопада 2012 року незаконним не визнавалось, доказів на підтвердження того, що загальні збори КІГ «Гідромеханізатор» є нелегітимними, суду не надано, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення у зазначеній частині не вбачається, оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості із сплати внесків на утримання і експлуатацію гаражного кооперативу є обґрунтованими.

Однак не можна погодитись з висновками судів першої та апеляційної інстанції у частині стягнення судового збору з відповідача.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат та стягуючи з ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 243 грн 60 коп., суди не звернули уваги на ту обставину, що останній є інвалідом II групи (а. с. 55).

Відповідно до ч. 4 ст. 88 ЦПК України у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

Ураховуючи, що зазначене залишилося поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій, які не дотрималися норм процесуального права при розгляді справи у частині вирішення питання щодо судових витрат, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у справі рішення судів -скасуванню в частині стягнення з відповідача судових витрат з ухваленням в цій частині нового рішення з покладення обов'язку по їх сплаті на державу.

Керуючись ст. ст. 336, 341, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 жовтня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_6 судових витрат у сумі 243 грн 60 коп. скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення, яким віднести судові витрати у справі на рахунок держави.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий М.Є. Червинська Судді: І.М. Завгородня В.М. Коротун Т.О. Писана О.В. Попович