Р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А., суддів:Леванчука А.О.,Маляренка А.В., Нагорняка В.А.,Юровської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, заінтересована особа - Лисянська державна нотаріальна контора в особі державного нотаріуса Любчича Федора Івановича, про визнання незаконними та скасування свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно, за касаційною скаргою ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_10 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 25 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнень, просив суд визнати незаконним та скасувати свідоцтва про право на спадщину, які видані нотаріусом після смерті ОСОБА_11, та визнати право власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати позивача ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6). 30 листопада 2007 року ОСОБА_11 був складений заповіт, зареєстрований у реєстрі за № 4919, посвідчений Лисянською державною нотаріальною конторою, згідно з яким вона все своє майно та майнові права заповіла своїм синам:

ОСОБА_6 та ОСОБА_12, у рівних частках (а. с. 32). Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1, земельної ділянки, на якій розташований зазначений будинок, кадастровий номер якої 7122855100:01:04:0049, та грошового вкладу в ТВБВ 10023/0152 АТ «Ощадбанк», відкритого на ім'я ОСОБА_11

ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер − до дня відкриття спадщини внаслідок смерті ОСОБА_11

Позивач вважав, що він повинен успадкувати все майно, що залишилось після смерті ОСОБА_11, оскільки інший спадкоємець за заповітом помер до відкриття спадщини.

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено; визнано незаконними та скасовано свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_11, видані Лисянською державною нотаріальною конторою 21 листопада

2012 року на ім'я ОСОБА_6 за № 3248 на Ѕ частки грошових вкладів, № 3245 на Ѕ частки земельної ділянки, кадастровий номер якої 7122855100:01:04:0049, № 3242 на Ѕ частки житлового будинку; визнано незаконними та скасовано свідоцтва на право на спадщину за законом, видані Лисянською державною нотаріальною конторою 21 листопада 2012 року на ім'я ОСОБА_7 за № 3266 на ј частки грошових вкладів, № 3263 на ј частки земельної ділянки, кадастровий номер якої 7122855100:01:04:0049, № 3260 на ј частки житлового будинку; визнано незаконними та скасовано свідоцтва на право на спадщину за законом, видані Лисянською державною нотаріальною конторою 21 листопада 2012 року на ім'я ОСОБА_8 за № 3257 на ј частки грошових вкладів, № 3254 на ј частки земельної ділянки, кадастровий номер якої 7122855100:01:04:0049, № 3251 на ј частки житлового будинку; визнано за ОСОБА_6 право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку, на якій розташований даний будинок, кадастровий номер якої 7122855100:01:04:0049, та право власності на грошові кошти на рахунку в ТВБВ 10023/0152 АТ «Ощадбанк», який відкритий на ім'я ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 25 липня

2013 року рішення Лисянського районного суду Черкаської області

від 09 квітня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_10 просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом ст. 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. Отже за ОСОБА_6, який є спадкоємцем за заповітом, необхідно визнати право на спадщину за заповітом на те спадкове майно, яке залишилося неприйнятим після смерті ОСОБА_11

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, апеляційний суд дійшов висновку про те, що такий спосіб захисту як визнання дій нотаріуса незаконними та скасування свідоцтва про право на спадщину законом не передбачений. Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним відповідно до вимог ст. 1301 ЦК України.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погодитися не можна з наступних підстав.

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_11

(а. 6). Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 земельну ділянку на якій розташований зазначений будинок, кадастровий номер якої 7122855100:01:04:0049, та грошові вклади на рахунку в ТВБВ 10023/0152 АТ «Ощадбанк», який відкритий на ім'я ОСОБА_11

Відповідно до заповіту, посвідченого Лисянською державною нотаріальною конторою 30 листопада 2007 року, зареєстровано в реєстрі за № 4919, ОСОБА_11 все своє майно та майнові права заповіла своїм синам: позивачу ОСОБА_6 та ОСОБА_12, в рівних частках (а.с. 32).

Відповідно до листа Лисянської державної нотаріальної контори від 22 січня 2013 року № 40/01-16 після смерті ОСОБА_11 нотаріусом видані ОСОБА_6 наступні свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зокрема :

• свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 21 листопада 2012 року № 3242 (а.с. 50);
• свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частки її земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 від 21 листопада 2012 року № 3245 (а.с.52),
• свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частки грошових вкладів, що знаходяться у ТВБВ № 10023/0152 смт. Лисянка філії-Черкаського облуправління «Ощадбанк» на рахунку НОМЕР_1 від 21 листопада 2012 року за № 3248 (а.с. 54);

У даних свідоцтвах зазначено, що спадкоємцями вказаного в заповіті майна ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, є її син ОСОБА_6 на Ѕ частки спадщини та її син, ОСОБА_12, на Ѕ частки спадщини.

21 листопада 2012 року нотаріусом також видані свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частини жилого будинку, Ѕ частини земельної ділянки, Ѕ частини грошового вкладу онукам померлої ОСОБА_11 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, де зазначено, що на підставі ст.1261 ЦК України спадкоємцями на зазначену у свідоцтві частку майна ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, згідно зі ст. 1266 ЦК України є її внучка ОСОБА_7 та внучка ОСОБА_8, батько яких - ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, який успадкував Ѕ частки, якби був живим на час відкриття спадщини.

Повно і правильно встановивши обставини справи, суди дали їм неправильну юридичну оцінку та неправильно застосували до правовідносин сторін норми матеріального права.

Так, за правилами ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що один із синів, який визначений спадкодавцем у заповіті як спадкоємець, ОСОБА_12, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, тобто до дня відкриття спадщини (до 13 січня 2012 року), а отже, вибув із кола спадкоємців за заповітом до дня смерті спадкодавця.

Суд першої інстанції, встановивши зазначений факт, застосував до спірних правовідносин положення ст. ст. 1223, 1275 ЦК України та зазначив, що частка у спадщині, яку мав прийняти за заповітом ОСОБА_12, але не прийняв, у зв'язку зі смертю до відкриття спадщини, переходить за цими нормами до іншого спадкоємця за заповітом − ОСОБА_6

Таких висновків суд першої інстанції дійшов у зв'язку з неправильним тлумаченням цих норм матеріального права і, як наслідок, неправильним їх застосуванням.

Так, відповідно до вимог частини 1 ст. 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини, відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Застосовуючи зазначену норму матеріального права, суд першої інстанції неправильно її витлумачив та не врахував, що спадкоємець, який помер до дня відкриття спадщини не може вважатись таким, що не прийняв спадщину або відмовився від неї, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 1222, 1220 ЦК України спадкоємцями можуть бути, зокрема, фізичні особи, які є живими на день смерті спадкодавця.

Відтак, ОСОБА_12, якому ОСОБА_11 заповідала половину свого майна (в рівних частках із ОСОБА_6) і який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року - до смерті спадкодавця ОСОБА_11, не відноситься до її спадкоємців ні за законом, ні за заповітом.

За таких обставин, аналіз норм матеріального права - статей 1216, 1217, 1220, 1223, 1233, 1236 ЦК України дає підстави для висновку про те, що частку, яка була заповідана ОСОБА_12, слід вважати такою, що не охоплена заповітом, а, відтак, відповідно до вимог ст. 8 (аналогія закону), ч. 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування цієї частки одержують спадкоємці за законом (ст. 1261-1265 ЦК України).

Так, стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1266 ЦК України онуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Отже після смерті ОСОБА_11 спадкоємцями за законом є її син ОСОБА_6, та діти ОСОБА_12: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 − на частку, яку б успадкував за законом ОСОБА_12, якби він був живий на час відкриття спадщини.

Спадкове майно, яке спадкується за законом, складається із Ѕ частини належного ОСОБА_11 на день смерті майна, а саме:

- Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1;

- Ѕ земельної ділянки, кадастровий номер 7122855100:01:04:0049, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;

- Ѕ частини грошового вкладу, що знаходяться у ТВБВ № 10023/0152 смт Лисянка філії-Черкаського облуправління АТ «Ощадбанк» на рахунку НОМЕР_1.

Таким чином, після смерті ОСОБА_11 відкрилася спадщина, спадкування якої здійснюється і за заповітом, і за законом.

ОСОБА_6 спадкує за заповітом від 30 листопада 2007 року

Ѕ частини спадкового майна, а саме:

- Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1;-

Ѕ частини земельної ділянки, кадастровий номер 7122855100:01:04:0049, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;

• Ѕ частини грошового вкладу, що знаходяться у ТВБВ № 10023/0152 смт Лисянка філії- АТ Черкаського облуправління «Ощадбанк» на рахунку НОМЕР_1.

Крім того, за законом (відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України) ОСОБА_6 має право на ј (Ѕ від Ѕ частини спадкового майна, що залишилась неохопленою заповітом) частини спадкового майна, а саме:

- ј частини житлового будинку АДРЕСА_1;

- ј частини земельної ділянки, кадастровий номер 7122855100:01:04:0049, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;

- ј частини грошового вкладу, що знаходяться у ТВБВ № 10023/0152 смт. Лисянка філії-Черкаського облуправління АТ «Ощадбанк» на рахунку НОМЕР_1.

Онуки померлої - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (відповідно до вимог ч.1 ст. 1266 ЦК України) спадкують за законом у рівних частини ј частину спадкового майна (Ѕ від Ѕ частини спадкового майна, що залишилась неохопленою заповітом), тобто кожна з них має право на 1/8 частини спадкового майна, а саме:

- 1/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1;

- 1/8 частини земельної ділянки, кадастровий номер 7122855100:01:04:0049, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;

- 1/8 частини грошового вкладу, що знаходяться у ТВБВ № 10023/0152 смт Лисянка філії-Черкаського облуправління «Ощадбанк» на рахунку НОМЕР_1, та ОСОБА_8:

- 1/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1;

- 1/8 частини земельної ділянки, кадастровий номер 7122855100:01:04:0049, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;

- 1/8 частини грошового вкладу, що знаходяться у ТВБВ № 10023/0152 смт Лисянка філії-Черкаського облуправління АТ «Ощадбанк» на рахунку НОМЕР_1.

Таким чином, нотаріусом неправильно зазначено в свідоцтві про право на спадщину за заповітом, що ОСОБА_12, який помер до відкриття спадщини, є спадкоємцем за заповітом, а в свідоцтві про право на спадщину за законом невірно визначено розмір частки, що спадкується онуками померлого, та не враховано, що право на спадкування за законом, крім онуків, має також і син померлої - ОСОБА_6, який одночасно є спадкоємцем і за заповітом.

Не можна погодитись із висновком апеляційного суду, що позивачем невірно обраний спосіб захисту, а саме, заявлені вимоги про скасування свідоцтва про право на спадщину, а не про визнання його недійсним. У позовній заяві (а. с. 3), викладаючи обставини та обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_6 посилався саме на ст. 1301 ЦК України, яка передбачає визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, а не його скасування, тому помилкове зазначення позивачем вимоги «скасування» замість «визнання недійсним» не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, заявлених з підстав, передбачених ст. 1301 ЦК України.

Оскільки судами повно і правильно встановлені дійсні обставини справи, дана їм належна оцінка, однак невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, ці рішення підлягають скасуванню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 336. 341 ЦПК України з ухваленням нового рішення, про часткове задоволення позовних вимог, а саме: визнати недійсними видані після смерті ОСОБА_11 свідоцтва про право на спадщину за заповітом та свідоцтва про право на спадщину за законом,а також визнати за ОСОБА_6 право власності на ѕ частини спадкового майна, що залишилась після смерті ОСОБА_11

Ѕ − в порядку спадкування за заповітом, ј − в порядку спадкування за законом), визнати за ОСОБА_7 право в порядку спадкування за законом на 1/8 частини спадкового майна, визнати за ОСОБА_8 право власності в порядку спадкування за законом на 1/8 частини спадкового майна.

Що стосується вимог ОСОБА_6 в частині визнання недійсними дій нотаріуса по видачі свідоцтв на право на спадщину за заповітом та за законом, то вони не вимагають ухвалення окремого рішення, оскільки ці вимоги вирішенні у процесі розгляду судом спору про право на спадкування та визнання недійсними виданих нотаріусом свідоцтв.

Статтею 341 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 та його представника, ОСОБА_10, задовольнити частково.

Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2013 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 25 липня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення: позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Визнати недійсними: видане ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частки житлового будинку від 21 листопада 2012 року зареєстроване в реєстрі за № 3242; видане ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частки земельної ділянки від 21 листопада 2012 року зареєстроване в реєстрі за № 3245; видане ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частки грошових вкладів від 21 листопада 2012 року зареєстроване в реєстрі за

№ 3248; видане ОСОБА_8 свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частки житлового будинку від 21 листопада 2012 року, зареєстроване в реєстрі за № 3251; видане ОСОБА_8 свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частки земельної ділянки кадастровий номер 7122855100:01:004:0049,

від 21 листопада 2012 року, зареєстроване в реєстрі за № 3254; видане ОСОБА_8 свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частки грошових вкладів від 21 листопада 2012 року, зареєстроване в реєстрі за № 3257; видане ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частки житлового будинку

від 21 листопада 2012 року, зареєстроване в реєстрі за № 3260; видане ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частки земельної ділянки кадастровий номер 7122855100:01:004:0049 від 21 листопада 2012 року, зареєстроване в реєстрі за № 3263; видане ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частки грошових вкладів, від 21 листопада

2012 року, зареєстроване в реєстрі за № 3266.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на ѕ частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на ѕ частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на ѕ частини грошових вкладів, що знаходяться у ТВБВ № 10023/0152 смт Лисянка філії-Черкаського облуправління АТ «Ощадбанк» на рахунку НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на

1/8 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на

1/8 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1,

Визнати за ОСОБА_7 право власності на

1/8 частини грошових вкладів, що знаходяться у ТВБВ № 10023/0152 смт Лисянка філії-Черкаського облуправління АТ «Ощадбанк» на рахунку НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_8 право власності на

1/8 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_8 право власності на

1/8 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_8 право власності на

1/8 частини грошових вкладів, що знаходяться у ТВБВ № 10023/0152 смт Лисянка філії-Черкаського облуправління АТ «Ощадбанк» на рахунку НОМЕР_1.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий М.А. Макарчук Судді: О.А. Леванчук А.В. Маляренко В.А. Нагорняк Г.В. Юровська Головуючий М.А. Макарчук Судді: О.А. Леванчук А.В. Маляренко В.А. Нагорняк Г.В. Юровська